Справа № 367/159/25
Провадження №1-кп/367/647/2025
Іменем України
08 липня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ірпінського міського суду Київської області кримінальне провадження, відомості щодо якого 09.07.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111040000815, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.ч. 1, 2 ст. 308 КК України,
встановив:
У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307, ч.ч. 1, 2 ст. 308 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Клопотання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 обґрунтоване тим, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченого на даний час не зменшилися та продовжують існувати, при цьому, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам. У клопотанні прокурор вважав, що більш м'який запобіжний захід, не зможе забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов'язків і дотримання останнім належної процесуальної поведінки.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 при вирішення заявленого прокурором клопотання поклався на розсуд суду, однак зазначив, що переховуватись чи виїжджати за межі країни не збирається.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Згідно з приписами ч.ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч 1. ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Суд погоджується, що є достатні підстави вважати наявним ризик, який передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду. Так, ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для обвинуваченого наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки санкцією ч.2 ст.308 КК України, передбачено покарання за вказаний злочин, який інкримінується обвинуваченому, у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
При цьому, суд також дійшов висновку про наявність існування ризику незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, тому, що свідки у кримінальному провадженні не були допитані в судовому засіданні, оскільки така стадія судового розгляду ще не настала, а тому існує висока ймовірність настання такого ризику.
Також суд приходить до висновку про ймовірність існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, зважаючи на введення воєнного стану в України, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах значно збільшується, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе перешкодити обвинуваченому вчинити спроби ухилитися від суду.
Водночас, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Також що стосується ризику втечі підозрюваного, то Європейський суд з прав людини вказує, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню «Бекчиєв проти Молдови».
Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 , а також обставини у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують особу обвинуваченого.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги наявність ризиків передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці проживання, суд приходить до висновку про доведення прокурором обставин, які виправдовують продовження стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Підсумовуючи зазначені вище обставини, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 331 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці до 08.09.2025 включно, заборонивши останньому в нічний час доби (з 22.00 години до 05.00 години наступного дня) залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прибути до укриття чи бомбосховища в будь-який час, коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:
1) в нічний час доби (з 22.00 години до 05.00 години наступного дня) не залишати місце постійного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прибути до укриття чи бомбосховища у будь-який час, коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку.
2) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду у визначений ними час;
3) утримуватися від спілкування з понятими, свідками в даному кримінальному провадженні;
4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали обчислювати з 08.07.2025 до 08.09.2025 включно.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених зобов'язань.
Виконання даної ухвали доручити ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Бучанську окружну прокуратуру Київської області.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1