про повернення позовної заяви
10 липня 2025 року м. Київ № 320/32086/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 Сил територіальної оборони Міністерства оборони України про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Сил територіальної оборони Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, в якому просять:
- визнати протиправними дії (або бездіяльність) Військової частини НОМЕР_1 Сил територіальної оборони щодо неприсвоєння статусу учасника бойових дій.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за цим позовом, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
За нормами частини другої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Суд зауважує, що зазначені правові норми стосовно можливості заявлення позивачем пов'язаних між собою вимог в одному позові направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики, з огляду на те, що спірні правовідносини, задля вирішення яких позивач звертається до суду, пов'язані між собою єдиними підставами їх виникнення або поданими доказами, внаслідок чого окремий розгляд цих вимог в межах різних проваджень є недоцільним та не сприяє уніфікованості національної судової практики.
Водночас, Кодекс адміністративного судочинства України не містить чітких критеріїв для визначення пов'язаності позовних вимог, однак разом з цим, виходячи з загальних вимог до позовної заяви, встановлених ст. 160, 161, 169, 172 КАС України, відповідно до яких позов обов'язково повинен містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та посилання на докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, можна стверджувати, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення та/або поданими доказами.
Підставами позову в адміністративному судочинстві є обставини, тобто юридичні факти, на яких ґрунтується вимога позивача. До підстав позову входять лише юридичні факти, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, або ж мають бути зверненні до одного відповідача, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Зі змісту позовної заяви суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово звертались із відповідними заявами та пакетом документів до Військової частини НОМЕР_1 Сил територіальної оборони Міністерства оборони України, проте жодної відповіді не отримали у встановлений строк.
Отже, вказане свідчить про те, що в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення, та різні докази, якими позивачі обґрунтовують позовні вимоги. Відповідно, різним є і правове регулювання спірних правовідносин.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини між кожним з позивачів та відповідачем, Військовою частиною НОМЕР_1 Сил територіальної оборони Міністерства оборони України, є самостійними за своєю суттю, не пов'язані між собою, не залежать одні від одних, а вирішення однієї з вимог не залежить від інших.
При цьому, суд зауважує, що лише виникнення спірних правовідносин між позивачами з одним відповідачем не є достатньою підставою для об'єднання не пов'язаних між собою вимог в одне провадження.
Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивачі мають намір одночасно в одному провадженні врегулювати усі наявні у них спірні правовідносини з відповідачем, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов'язаними нерозривно між собою, а також не враховуючи, що таке об'єднання непов'язаних між собою вимог значно ускладнить розгляд справи.
Отже, суд вважає, що позивачам необхідно звернутись до суду з окремими позовними заявами, оскільки підстави виникнення позовних вимог у позивачів різні.
Окрім того, приписами частини другої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, саме суду, а не позивачам, з урахуванням положень частини першої цієї статті, надано право за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ, в тому числі, за позовами різних позивачів до одного й того самого відповідача. Підставою для такого об'єднання в одне провадження декількох справ є виключно вимоги частини першої цієї статті 172 КАС України.
Пунктом шостим частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Враховуючи те, що заявлені позивачами в межах даного позову позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов'язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачам.
Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 171, 172, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - повернути.
2. Роз'яснити позивачам, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами надіслати (видати) особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Перепелиця А.М.