про залишення позовної заяви без руху
10 липня 2025 року м. Київ № 752/236/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Голосіївського управління поліції №15 Головного управління Національної поліції в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Голосіївського районного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Голосіївського управління поліції №15 Головного управління Національної поліції в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання публічної інформації за запитом;
- зобов'язати відповідача надати позивачу повну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.01.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Голосіївського управління поліції №15 ГУ НП в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язанняв вчинити певні дії - передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Матеріали адміністративної справи із супровідним листом Печерського районного суду м. Києва 22.04.2023 надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду та, за результатами автоматизованого розподілу, були передані судді Брагіній О.Є.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 (суддя Брагіна О.Є.) адміністративну справу №752/236/23 повернуто Голосіївському районному суду м. Києва для доопрацювання.
У подальшому, матеріали адміністративної справи №752/236/23 відповідно до супровідного листа від 21.05.2025 (вх. від 17.06.2025 №31684) надійшли до Київського окружного адміністративного суду та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано до розгляду судді Перепелиці А.М.
Відповідно до пунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої вказаної статті КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
У контексті наведеного, позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, оскільки саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійсненні судочинства за його позовною заявою.
При цьому, суд звертає увагу, що позовні вимоги не мають юридичної визначеності з урахуванням приписів статті 5 КАС України.
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання публічної інформації за запитом та зобов'язати відповідача надати позивачу повну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту, однак, із визначених позивачем позовних вимог неможливо встановити на який саме запит позивача надану не повну інформацію з огляду на відсутність його реквізитів (дата, номер) в прохальній частині позовних вимог.
Суд зауважує, що у пункті 10 частини другої статті 245 КАС України дійсно передбачено право суду захистити право позивача в інший спосіб, аніж це передбачено у попередніх пунктах цієї норми, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.
Також згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Проте, за змістом зазначеної норми це право суд може здійснити за результатом розгляду справи за наявності на це підстав. Тобто процесуальний закон надає право (не обов'язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.
Суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов'язком визначення способу захисту.
Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23.
Відтак, позивачеві слід уточнити прохальну частину заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність з вимогам КАС України.
Разом з тим, відповідно до пунктів 5 та 9 частини п'ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем не надано доказів порушеного права. Зокрема, матеріали позову не містять належним чином засвідченої копії інформаційного запиту, за наслідками розгляду якого, на думку позивача, посадовими особами відповідача надано інформацію не у повному обсязі.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами частини третьої статті 80 КАС України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Крім того, за приписами статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Враховуючи вищенаведене, у суду відсутня можливість встановити, чи були порушені права, свободи або законні інтереси позивача, яким чином таке порушення вчинене, яке саме право, свобода або законний інтерес позивача підлягають захисту і в який спосіб.
Тобто, позивачем не надано доказів порушення відповідачем прав, які підлягали би захисту у порядку адміністративного судочинства.
Окрім того, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Утім, позивачем не було додано до позовної заяви документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, позивачем у даному позові заявлено 2 (дві) вимоги немайнового характеру, які між собою є похідними.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3 028 гривні.
З урахуванням розміру заявлених вимог та наведених положень законодавства, ставка судового збору за звернення до суду з вказаним адміністративним позовом становить 1073,60грн.
Таким чином, позивачу необхідно здійснити сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн, за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
У рядку призначення платежу платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова судовий збір за позовом, ПІБ чи назва установи, організації позивача, Київський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Також, відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, позовна заява зазначеної інформації не містить.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Втім, позивачем не було зазначено свій реєстраційний номер облікової картки платника податків та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) для відповідача.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити прохальну частину позовної заяви, з урахуванням вказаних судом зауважень.
Відповідно до ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені, у п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, з урахуванням вказаних судом зауважень (з примірником для відповідача);
- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру у розмірі 1073,60 грн;
- власного письмового підтвердження позивача про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Перепелиця А.М.