09 липня 2025 року № 320/46182/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Перепелиці А.М., при секретарі судового засідання Антіповій К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ПРОВАНС» від імені та в інтересах якого діє товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «СПІЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за участю представників сторін,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося акціонерне товариство «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ПРОВАНС» від імені та в інтересах якого діє товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «СПІЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ» (далі - позивач, АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, податковий/контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві:
від 28.08.2024 №09718824022, згідно з яким податковим органом визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за не відображення за ІІ квартал 2023 року, III квартал 2023 року, IV квартал 2023 року суми додаткового блага не в грошовій формі при продажу житлових приміщень фізичним особам (за ознакою 126) в розмірі 1 020,00 грн.;
від 28.08.2024 №09718924022, згідно з яким податковим органом визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 49 366 128,73 грн., з яких 39492 902,98 грн. - збільшення податкового зобов?язання, 9 873 225,75 грн. - нараховані штрафні (фінансові) санкції;
від 28.08.2024 №09719424022, згідно з яким податковим органом визначено суму грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 3 840 019,10 грн., з яких 3 072 015,28 грн, - збільшення податкового зобов'язання, 768 003,82 грн. - нараховані штрафні (фінансові) санкції.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначено, що Головним управління ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 31.03.2024, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 13.07.2017 по 31.03.2024. за результатами якої складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 19.07.2024 №90531/Ж5/26-15-24-02-02/40655276. На підставі Акта перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 28.08.2024 №09718824022, №09718924022 та №09719424022. Позивач вважає, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є незаконними, необґрунтованими, суперечать чинному законодавству України, а тому підлягають скасуванню.
Позивачем вказано, що АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» в 2017 році було укладено інвестиційні договори з обов'язком укласти купівлі-продажу та відчужити житлові квартири у майбутньому (у даному випадку в 2023 - 2024 роках). Ринкова вартість квартир була зафіксована на момент укладення саме інвестиційних (попередніх) договорів. Отже, позивач уклав у 2023 - 2024 роках основні договори купівлі-продажу квартир за цінами, які були визначені та зафіксовані сторонами у 2017 році за звичайними цінами станом на цей рік. Тобто, вартість відчуження об'єктів нерухомості (квартир) встановлювалася на етапі їх будівництва, коли об'єкти нерухомості ще не існували (не були створені). Ціна продажу зафіксована в інвестиційних договорах. В укладених договорах будь-яких знижок фізичним особам-інвесторам не надавалося, а договірна ціна визначалась за домовленістю сторін, що відповідає вимогам статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Наголошено, що положення Податкового кодексу України не містили зобов'язання здійснювати оцінку нерухомого майна для цілей оподаткування та реєструвати його Єдиній базі звітів про оцінку у разі відчуження такого юридичною особою на користь фізичної особи. У даному випадку, фізичні особи не отримували дохід, а фактично несли витрати на придбання нерухомого майна. Юридична особа при цьому підтверджує вартість нерухомого майна довідкою про його балансову вартість.
На переконання позивача, оскільки квартири фізичними особами було придбано за звичайними цінами, не безоплатно та без надання індивідуальної знижки, то об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникало, адже вона фактично несла витрати на придбання майна.
Щодо висновків контролюючого органу про отримання фізичною особою ОСОБА_1 доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 138 268 000,00 грн. позивачем вказано, що ОСОБА_1 не отримував доходу у вигляді додаткового блага при безоплатному прийнятті права на несплачену частину частки в розмірі 138 268 000,00 грн, вартість якої він зобов'язався внести до статутного капіталу Товариства самостійно, оскільки частка в статутному капіталі ТОВ «Рарикон», що належала АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС», була сплачена в сумі 13 731 000,00 грн. та відчужена за тією ціною. Відтак, позивач вважає, що у нього, як у податкового агента, не виникло обов'язку утримувати податок із суми не отриманого доходу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків. Позивачем вимоги ухвали виконано належним чином.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про правомірність висновків Акта перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення з огляду на те, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом було встановлено заниження АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» податку на доходи фізичних осіб за жовтень 2018 року у розмірі 24 888 240,00 грн. у зв'язку з отриманням фізичною особою ОСОБА_1 доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 138 268 000,00 грн.
Разом з тим, за результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено заниження АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» податку на доходи фізичних осіб у розмірі 14 604 662,98 грн. унаслідок реалізації об'єктів нерухомості (квартир) з індивідуальними знижками. Тому, на думку позивача, фізичні особи-покупці отримали дохід у вигляді додаткового блага, яке мало бути відображене та оподатковане податковим агентом, тобто позивачем.
У поданих до суду письмових поясненнях представником позивача зауважено, що контролюючим органом визначено податкові зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору на підставі визначення оціночної вартості квартира за допомогою модуля електронного визначення оціночної вартості, однак, вважає, що до спірних правовідносин з купівлі-продажу квартир положення статті 172 ПК України стосовно визначення оціночної вартості квартир за допомогою електронного модуля під час нотаріального посвідчення основних договорів купівлі-продажу, не застосовуються, оскільки з редакції статті 172 ПК України, яка діяла на момент укладення основних договорів купівлі-продажу квартир (зі змінами, внесеними Законами від 12.01.2023 №2888-IX, від 07.02.2023 №2918-IX, від 30.06.2023 №3219-IX), були виключені положення щодо застосування оціночної вартості, визначеної електронним модулем, тільки до правочинів між фізичними особами, і модуль електронного визначення оціночної вартості почав застосовуватися до всіх правочинів з об'єктами нерухомості.
Крім того, позивачем зазначено про недоведеність позиції контролюючого органу стосовно отримання доходу ОСОБА_1 .
У свою чергу, відповідач у своїх додаткових поясненнях вказав, що згідно з інформацією, наданою Фондом державного майна України, оціночна вартість усіх реалізованих позивачем об'єктів нерухомості перевищувала зазначену в договорах купівлі-продажу вартість, за якою квартири були фактично продані фізичним особам. Таким чином, на думку відповідача, у фізичних осіб-покупців виник дохід у вигляді додаткового блага - різниці між оціночною вартістю квартир та фактичною ціною їх придбання. Крім того, відповідачем зазначено, що за результатами перевірки встановлено факт надання фізичній особі - ОСОБА_1 - додаткового блага у вигляді знижки при відчуженні частки в статутному капіталі ТОВ «Рарикон» На думку відповідача, оскільки дохід у вигляді додаткового блага підлягає оподаткуванню ПДФО, позивач зобов'язаний був здійснити нарахування, утримання та перерахування ПДФО та військового збору, як податковий агент.
Протокольною ухвалою суду від 21.04.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 09.07.2025 судом заслухано пояснення сторін. Позивачем позов підтримано, наголошено на протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд в задоволенні позову відмовити повністю з підстав правомірності висновків Акта перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
У судовому засіданні 09.07.2025 на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов таких висновків.
Головним управлінням ДПС у м. Києві відповідно статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79, статті 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 24.05.2024 №3661-п проведена документальна позапланова невиїзна перевірка АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 31.03.2024, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 13.07.2016 по 31.03.2024.
За результатами проведення перевірки контролюючим органом складено Акт від 19.07.2024 № 90531/Ж5/26-15-24-02-02/40655276 та встановлено порушення АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» вимог:
- підпункту 168.1.1 пункту 167.1 статті 168 з урахуванням підпункту «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, підпункту 168.4.7 пункту 168.4 статті 168, пункту 171.2 «а» статті 171, пункту 172.3 статті 172 ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 39 492 902,98 грн;
- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпункту 1.5 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 164.2.17 «е» пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, підпункту 168.4.7 пункту 168.4 статті 168, пункту 171.2 «а» статті 171, пункту 172.3 статті 172 ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми військового збору, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 072 015,28 грн;
- пункту 49.2, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 51.1 статті 51, підпункту б пункту 176.2 статті 176 ПК України, розділу ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами утриманого з них податку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України (далі - Мінфін України) від 13.01.2015 № 4, а саме за ІІ квартал 2023 року, ІІІ квартал 2023 року, IV квартал 2023 року не відображено суми додаткового блага не в грошовій формі при продажу житлових приміщень фізичним особам.
Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, позивачем до контролюючого органу подано заперечення на Акт перевірки листом від 08.08.2024 № 0808/24-1 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 09.08.2024 № 73491/6).
За результатами розгляду заперечень, Головне управління ДПС у м. Києві листом від 23.08.2024 №22065/Ж12/26-15-24-02-02-08 висновки Акта перевірки від 19.07.2024 № 90531/Ж5/26-15-24-02-02/40655276 залишило без змін, а заперечення - без задоволення.
На підставі Акта перевірки від 19.07.2024 № 90531/Ж5/26-15-24-02-02/40655276 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- від 28.08.2024 №09718824022, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020,00 гривень за платежем «Податки на доходи фізичних осіб» у зв'язку з не відображенням в податкових розрахунках сум додаткового блага не в грошовій формі при продажу житлових приміщень та знижки фізичним особам (за ознакою 126);
- від 28.08.2024 № 09718924022, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 49 366 128 грн 37 коп, з яких 39 492 902 грн 98 коп - сума грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням, 9 873 225 грн 75 коп - сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- від 28.08.2024 №09719424022, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму 3 084 019 грн 10 коп, з яких 3 072 015 грн 28 коп - сума грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням, 768 003 грн 82 коп - сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Оцінюючи рішення суб'єкта владних повноважень з урахуванням вимог законодавства, якими регулюються спірні правовідносини та встановлених у справі обставин, суд зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Розділом IV ПК України регламентовано порядок оподаткування податком з доходів фізичних осіб, визначено хто є платниками такого податку, що є об'єктами оподаткування.
Згідно з пунктом 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Об'єктами оподаткування резидента, згідно з статтею 163 ПК України, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Пунктом 164.1 статті 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно з підпунктом «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.
Перевіркою правильності визначення бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб та військовим збором відповідачем встановлено окремі випадки їх заниження внаслідок продажу об'єктів нерухомого майна фізичним особам за ціною, нижчою від визначеної модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, а саме згідно з договорами купівлі-продажу квартир за адресами м. Київ, вулиця Вацлава Гавела, 28 та АДРЕСА_1 в загальній кількості 29 шт., відповідно до переліку, наведеного в Акті перевірки від 19.07.2024 № 90531/Ж5/26-15-24-02-02/40655276 (том 1, аркуші справи 31 - 33), які АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» продало фізичним особам.
За твердженнями відповідача, АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» реалізував вищевказані житлові приміщення з індивідуальними знижками, тому фізичні особи-покупці отримали дохід у вигляді додаткового блага, яке мало бути відображене та оподатковане податковим агентом, тобто позивачем.
Таким чином, відповідачем встановлено заниження АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» податку на доходи фізичних осіб у розмірі 14 604 662,98 грн (81 137 016,57 * 18%).
Щодо укладення договорів купівлі-продажу житлових квартир за адресою АДРЕСА_2 , суд зазначає таке.
Як встановлено судом, з метою інвестування в будівництво будинку за адресою АДРЕСА_2 (будівельна адреса: АДРЕСА_3 ), АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» (Інвестор) у грудні 2016 року з забудовником ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж» (Замовник) було укладено 27 інвестиційних договорів (із змінами і доповненнями), а саме: від 29.12.2016 №291216/362-К; від 29.12.2016 №291216/32-К; від 29.12.2016 №291216/359-К; від 29.12.2016 №291216/266-К; від 29.12.2016 №291216/327-К; від 29.12.2016 №291216/85-К; від 29.12.2016 №291216/187-К; від 29.12.2016 №291216/365-К; від 29.12.2016 №291216/369-К; від 29.12.2016 №291216/379-К; від 29.12.2016 №291216/217-К; від 29.12.2016 №291216/123-К; від 29.12.2016 №291216/57-К; від 29.12.2016 №291216/161-К; від 29.12.2016 №291216/332-К; від 29.12.2016 №291216/330-К; від 29.12.2016 №291216/330-К; від 29.12.2016 №291216/195-К; від 29.12.2016 №291216/265-К; від 29.12.2016 №291216/224-К; від 29.12.2016 №291216/191-К; від 29.12.2016 №291216/230-К; від 29.12.2016 №291216/202-К; від 29.12.2016 №291216/358-К; від 29.12.2016 №291216/213-К; від 29.12.2016 №213-К.
Умови зазначених договорів є уніфікованими. Цими договорами були визначені, зокрема, об'єкти інвестування (житлові квартири), вартість та умови фінансування будівництва таких об'єктів, порядок здійснення будівництва та порядок прийому-передачі частки інвестора в будівництві.
Відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 Інвестиційних договорів, укладених між АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» та ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж», була інвестиційна участь Інвестора у будівництві об'єкта нерухомості, яким є будинок на вул. Качалова, 40 у Солом'янському районі м. Києва у складі проекту «Реконструкція території виробничо-складської бази під будівництво житлових будинків та складських будівель на вул. Качалова, 40 у Солом'янському районі м. Києва», з метою отримання Інвестором у власність, після завершення будівництва та введення Об'єкту в експлуатацію, житлових квартир.
Згідно з підпунктом 1.3 пункту 1 Інвестиційних договорів, укладених між АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» та ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж», Інвестор зобов'язується оплатити (профінансувати) погоджену Сторонами вартість будівництва частки у Об'єкті, відповідно до розділу 2 цих Інвестиційних договорів та прийняти за Актом прийому-передачі частку у Об'єкті у власність на умовах цих договорів.
Розмір вартості частки Інвестора у Об'єкті на момент укладення цих договорів зазначений в п. 2.1.
Підпунктом 2.2 пункту 2 Інвестиційних договорів, укладених між АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» та ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж», визначено, що Інвестор здійснює оплату вартості частки Інвестора у Об'єкті в строки, визначені в Додатках до цього Договору, які є невід'ємною його частиною, але в будь-якому разі до завершення будівництва Об'єкту, якщо інше не встановлено в таких Додатках.
Вартість частки Інвестора у Об'єкті підлягає коригуванню в залежності від зміни фактичної загальної площі приміщень, що складають частку Інвестора у Об'єкті, визначеної на підставі матеріалів технічної інвентаризації Об'єкта. Обсяг фінансування будівництва часток Інвестора у Об'єкті підлягає коригуванню в залежності від зміни загальної площі приміщень Об'єкта, визначеної після прийняття Об'єкту в експлуатацію на підставі матеріалів технічної інвентаризації бюро технічної інвентаризації. Перерахунок такої вартості здійснюється Сторонами на умовах, що погоджуються ними окремо і оформлюються окремими додатками, що є невід'ємними частинами цих договорів. Замовник, на дату укладення цих договорів, встановив поточну базову ціну 1 (одного) квадратного метра площі Об'єкта у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп. Розрахунки, пов'язані зі зміною загальної площі приміщень Об'єкта, проводяться Сторонами на підставі матеріалів технічної інвентаризації Об'єкта протягом окремо погоджених Сторонами строків (п. 2.3 Інвестиційних договорів).
Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Замовника (п. 2.4 Інвестиційних договорів).
У додаткових угодах №1 до цих Інвестиційних договорів Сторони за результатами технічної інвентаризації погодили зміну фактичної загальної площі часток Інвестора у Об'єкті та розміру їх вартості шляхом викладення відповідних умов договорів в новій редакції.
За актами прийому-передачі від 25.04.2023 до Інвестиційних договорів, укладених між АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» та ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж», у зв'язку із закінченням будівництва та повним виконанням зобов'язання з оплати часток Інвестора у Об'єкті ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж» передали АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» 27 житлових квартир в житловому будинку на вул. Качалова, 40 у Солом'янському районі м. Києва.
У подальшому, з метою залучення коштів для інвестування в будівництво житлового будинку у складі проекту «Реконструкція території виробничо-складської бази під будівництво житлових будинків та складських будівель на вул. Качалова, 40 у Солом'янському районі м. Києва» АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» в січні 2017 року (17.01.2017) було укладено 27 інвестиційних договорів (із змінами і доповненнями) із інвестором будівництва Комунальним комерційним унітарним підприємством «Житло-інвест» (КП «Житло-інвест»).
Указаними договорами були визначені, зокрема, об'єкти інвестування (житлові квартири), характеристики та вартість об'єкта інвестування та порядок умови фінансування будівництва таких об'єктів (п. 2.1-2.4), порядок здійснення будівництва та розрахунків.
В залежності від індивідуальних характеристик житлових квартир в кожному договорі визначена базова ціна 1 (одного) квадратного метра площі. Умовами інвестиційних договорів з КП «Житло-інвест» передбачено, що АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» має право на оформлення і реєстрацію свого права власності на житлові квартири.
За договорами, укладеними між позивачем та КП «Житло-інвест», останній як інвестор має право відступити свої права та обов'язки на користь третьої особи, яка відповідно набуває всіх прав та обов'язків інвестора за договором і стає стороною договору. Відступлення права вимоги та своїх зобов?язань за договором на користь третьої особи, здійснюється інвестором за відповідним тристороннім договором.
Так, Між КП «Житло-інвест», АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» та фізичними особами було укладено 27 тристоронніх договорів про відступлення прав та обов'язків, за якими фізичні особи набули всіх прав та обов'язків інвестора за договором, зокрема, своєчасно сплатити вартість відповідної житлової квартири, виходячи з її площі та базової ціни 1 (одного) квадратного метра площі, яка була визначена в інвестиційних договорах між КП «Житло-інвест» та АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС». Цими договорами також визначено, що житлові квартири передаються у власність інвесторів виключно після здійснення ними усіх інвестиційних внесків шляхом укладення договорів купівлі-продажу, що посвідчуються нотаріально. У момент укладення таких договорів купівлі-продажу кошти, сплачені інвесторами за житлові квартири в повному обсязі зараховуються як оплата за договором купівлі-продажу. Після здійснення інвестором повної оплати вартості житлової квартири, ціна її продажу не може бути змінена, крім випадку, якщо фактична загальна площа житлової квартири за результатами проведення технічної інвентаризації після завершення будівництва Будинку та здачі його в експлуатацію, виявиться більшою або меншою від загальної проектної площі житлової квартири, передбаченої інвестиційним договором, більше ніж на 0,1 кв.м. Розмір інвестиційного внеску та вартість житлової квартири, визначені з урахуванням коригування на момент оплати, вважаються договірними.
На момент укладення договорів купівлі-продажу та передачі житлових квартир у власність покупців, право власності на зазначені квартири зареєстроване за АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» в установленому порядку, про що зазначено в таких договорах купівлі-продажу.
За умовами інвестиційних договорів, що були укладені між КП «Житло-інвест» та АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС», з урахуванням договорів про відступлення прав та обов'язків АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» отримував грошові кошти від фізичних осіб у вигляді інвестиційних внесків (попередньої оплати, яка є авансом) за квартири, які стали власністю АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» в майбутньому на підставі інвестиційного договору із забудовником (ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж»). Кошти, отримані за такими договорами, зараховані в оплату вартості таких квартир в момент укладення договорів купівлі-продажу, про що зазначено в таких договорах купівлі-продажу. Суми, сплачені за інвестиційними договорами, є саме авансом за майно, яке буде передано за договором купівлі-продажу.
За договором купівлі-продажу АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» передано майно, яке є активом АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС», а отже операція за договором купівлі-продажу є операцією з активом АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС», який обліковується на балансі і має свою балансову вартість.
При цьому ціна житлових квартир на дату укладення інвестиційних договорів з урахуванням договорів про відступлення прав та обов'язків відповідала звичайним цінам на той час, тобто на період 2017 рорку.
Таким чином, АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» укладено інвестиційні договори в 2017 році з обов'язком укласти договори купівлі-продажу та відчужити житлові квартири у майбутньому (в даному випадку у 2023 - 2024 роках).
Наведене свідчить про те, що АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» уклав у 2023 - 2024 роках договори купівлі-продажу житлових квартир за цінами, які були визначені та зафіксовані сторонами у 2017 році за звичайними цінами станом на 2017 рік. Тобто, вартість відчуження житлових квартир встановлювалась в 2017 році на етапі їх будівництва, коли вони ще не існували (не були створені). Ціна продажу зафіксована в інвестиційних договорах.
Відповідно до висновку судового експерта ОСОБА_2 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 10 березня 2025 року №8/25, наданого позивачем, середня ринкова ціна пропозиції продажу 1 кв.м. площі в квартирах аналогічних об?єктів, визначена на момент укладення Інвестиційних договорів в рамках порівняльного методичного підходу, відповідала ринковим цінам на подібні об?єкти.
Таким чином, АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» укладено інвестиційні договори в 2017 році з обов'язком укласти основні договори та відчужити квартири у майбутньому (в даному випадку у 2023 - 2024 роках). Ринкова вартість квартир була зафіксована на момент укладення інвестиційних договорів.
Щодо укладення договорів купівлі-продажу житлових квартир за адресою АДРЕСА_1 , суд зазначає таке.
АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» уклав з ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» 2 (два) договори купівлі-продажу квартир:
- ??від 23.02.2024, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. та зареєстрований в реєстрі за №748. За цим договором АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» придбав у ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , і складається з 2 (двох) житлових кімнат, загальною площею 72,5 кв.м., в тому числі житловою площею 36 кв.м. Придбання квартири здійснено за балансовою вартістю, що підтверджена довідкою про балансову вартість об?єкта; ??
- від 23.02.2024, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. та зареєстрований в реєстрі за №752. За цим договором АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» придбав у ТОВ «КУА «РОЯЛ ФІНАНС» квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , і складається з 2 (двох) житлових кімнат, загальною площею 72,3 кв.м., в тому числі житловою площею 36 кв.м. Придбання квартири здійснено за балансовою вартістю, що підтверджена Довідкою про балансову вартість об'єкта.
Зазначені квартири були продані фізичним особам на підставі договорів купівлі-продажу квартир:
- від 20.03.2024, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за №133. За цим договором АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» продав фізичній особі ОСОБА_3 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , і складається з 2 (двох) житлових кімнат, загальною площею 72,5 кв.м., в тому числі житловою площею 36 кв.м. Продаж квартири здійснено за ринковою ціною, що визначена суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Сан Лайн Консалт» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №683/2023, виданий ФДМУ від 19.12.2023 року) на підставі Висновку про вартість майна оцінки, пароль пошуку звіту про оцінку: ЗНПКРД625452;
- від 27.03.2024, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за №192. За цим договором АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» продав фізичній особі ОСОБА_4 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , і складається з 2 (двох) житлових кімнат, загальною площею 72,3 кв.м., в тому числі житловою площею 36 кв.м. Продаж квартири здійснено за ринковою ціною, що визначена за домовленістю сторін договору і є вищою за балансову вартість, яка була підтверджена продавцем довідкою про балансову вартість об'єкта.
В укладених договорах будь-яких знижок фізичним особам - покупцям не надавалось, а ціна визначалась за домовленістю сторін.
Як встановлено судом, при визначенні податкових зобов'язань зі сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору контролюючим органом було використано оціночну вартість квартир за допомогою модуля електронного визначення оціночної діяльності.
Так, положення пункту 3 статті 172 ПК України, які були введені в дію згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг» №2918-IX від 07.02.2023, який набрав чинності з 31.12.2023, встановлено, що під час посвідчення правочинів з продажу (обміну) чи іншого відчуження об'єктів нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості нотаріус перевіряє зміст електронної довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості на достовірність даних про об'єкт нерухомості, унікальний реєстраційний номер та дату формування цієї довідки або реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та наявність присвоєного йому унікального реєстраційного номера, а також звіряє інформацію про суб'єкта оціночної діяльності (оцінювача) та ринкову вартість об'єкта нерухомості, неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості, які містяться у звіті про оцінку, з даними Єдиної бази.
Однак, застосування відповідачем вказаних положень до спірних відносин є необґрунтованим, оскільки інвестиційні договори, відповідно до яких фізичними особами здійснено оплату вартості квартир, були укладені між позивачем та фізичними особами до набрання чинності цими положеннями.
Положення пункту 172.4 ПК України в редакції на момент укладення інвестиційних договорів та проведення фізичними особами повної оплати за квартири передбачали, що під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна (зареєстрованої відповідно до пункту 172.3 цієї статті) та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку..
Пунктом 1.11 наказу Міністерства юстиції від 22.02.2012 №296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» було встановлено, що під час проведення операцій з продажу (обміну) фізичними особами об'єктів нерухомості у значеннях, наведених у Податковому кодексі України, а також в інших випадках, визначених законодавством України, нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна, яка визначена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання приватної форми власності, виключним видом діяльності якого є оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (у тому числі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації), який отримав сертифікат суб'єкта оціночної діяльності за напрямом оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, та інформація про якого включена до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності за напрямом оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства.
Отже, вимоги законодавства щодо обов?язкового визначення оціночної вартості нерухомого майна при посвідченні договорів купівлі-продажу поширювались тільки на угоди, що укладались між фізичними особами. Відповідно, зазначення сторонами в основних договорах купівлі-продажу вартості квартир за звичайними цінами, що існували на момент укладення попередніх договорів, було правомірним і обґрунтованим.
Відповідно до положень статті 635 ЦК України основний договір повинен укладатись в майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором, отже договірна ціна за квадратний метр площі квартири, погоджена сторонами, не могла бути збільшена в односторонньому порядку позивачем.
Враховуючи викладене, судом не встановлено порушень при укладенні позивачем основних договорів купівлі-продажу квартир за звичайними цінами, що існували у 20017 році, тобто станом на момент укладенні інвестиційних договорів.
Відповідно до пункту 164.5 статті 164 Кодексу, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 Кодексу).
За приписами пунктів 172.2., 172.3., 172.7. статті 172 Кодексу, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу (5 %).
Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, або не нижче ринкової вартості такого об'єкта, визначеної суб'єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку.
Одночасно з дією пункту 172.4 цієї статті, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).
Крім того, доходи, визначені статтею 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (підпункт 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (підпункт 1.5. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу ).
Таким чином, обов'язок утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору, виникає у податкового агента, зокрема, у разі надання фізичній особі додаткових благ у вигляді, окрім іншого, безповоротної фінансової допомоги та/або вартості майна, безоплатно отриманого платником податку.
Суд звертає увагу, що в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження висновки контролюючого органу про отримання фізичними особами нерухомого майна за нижчою ціною від визначеної в договорах купівлі-продажу, що можна вважати додатковим благом, наданим фізичним особам позивачем.
Крім того, судом не встановлено фактів надання позивачем індивідуальних знижок фізичним особам - покупцям квартир.
Відповідно до підпункту «е» пп. 164.2.17 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості)товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 ПКУ.
Отже, у разі отримання товару зі знижкою звичайної ціни (вартості) сума знижки включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку виключно у випадку, якщо ця знижка має індивідуальний (персональний) характер.
Однак, якщо знижка поширюється на будь-якого платника податку та не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку.
Як свідчать матеріали справи, вартість квартир визначалась позивачем за фактичними ринковими цінами на момент укладення попередніх договорів купівлі-продажу квартир, відповідність встановлених цін на квартири ринковим цінам підтверджується наявними в справі висновками експертів.
При цьому позивачем були встановлені однакові умови придбання квартир для всіх покупців, отже індивідуальних знижок позивач фізичним особам не надавав.
Враховуючи викладене, висновки Акта перевірки документально не підтверджуються.
Наведене також підтверджується Висновком судового експерта Світлани Перепелюк від 05.05.2025 №15/25 за результатами проведення судово-економічної експертизи, наданому позивачем.
Відповідно до частин першої-другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, висновками експертів.
Відповідно до статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
Разом з тим, згідно з КАС висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду.
Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.
Відповідно до статті 104 КАС України визначено процедуру проведення експертизи на замовлення учасників справи, зокрема, учасник справи, який замовляє експертизу поза межами судового засідання, на власний розсуд обирає відповідного експерта або експертну установу, що буде проводити експертне дослідження та самостійно ставить питання, які потребують роз'яснення експертом. Якщо позасудове експертне дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт має повідомити про це особу, яка до нього звернулася.
Висновком експерта слід вважати наданий експертом у письмовій формі докладний опис проведених під час експертизи досліджень, зроблені у їх результаті висновки щодо досліджених об'єктів, явищ чи процесів та обґрунтовані відповіді на поставлені питання, що дають інформацію про обставини у справі.
Суд зазначає, що висновок експерта, підготовлений на замовлення учасника справи, має процесуальний статус доказу, поданого до суду при його відповідності вимогам законодавства, не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України.
Під час розгляду справи відповідачем не наведено підстав для неприйняття висновку експерта в якості доказу та дослідження його разом із іншими доказами.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд бере до уваги наданий висновок проведеної експертизи, з урахуванням положень статті 90 КАС України.
У довідці №337 спеціаліста ОСОБА_5 , наданої позивачем, вказано, що під час реалізації товару (житлової площі) АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» знижки на вартість квартир не надавалось, оскільки було навпаки застосовано торгівельну націнку; застосування АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» до покупців «знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку» документально не підтверджується.
Висновки суду підтверджуються правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в Постанові від 06.03.2025 року в справі № 460/6797/24, де зазначено таке:
У справі №320/3024/22 Верховний Суд зробив висновок, що індивідуальна знижка на товар є додатковим благом, який має включатися до оподатковуваного доходу та належним чином оподатковуватися (мають утримуватися та сплачуватися податки та збори). Зважаючи на обов'язок юридичної особи нараховувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб при виплаті (наданні) будь-якого виду доходів, який надається фізичній особі, такий обов'язок розповсюджується на юридичну особу і у випадку надання індивідуальної знижки фізичній особі при продажу товарів. Тобто, у випадку надання юридичною особою додаткового блага у вигляді індивідуальної знижки на товари фізичній особі, юридична особа набуває статусу податкового агента (продавця) по відношенню до фізичної особи (покупця). Відповідно, у юридичної особи виникає обов'язок протягом трьох днів з дня вчинення операції з індивідуальною знижкою нарахувати та сплатити від імені фізичної особи, якій надано індивідуальну знижку, податок на доходи фізичних осіб.
Натомість у цій справі № 460/6797/24, роблячи висновок про невідповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України податкових повідомлень-рішень, на підставі яких нарахований податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, суди вказали, що:
- текстуальне тлумачення пункту «е» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України свідчить на користь того, що базою оподаткування ПДФО, а відтак і військовим збором, є: 1) вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначена за правилами звичайної ціни; 2) сума знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначена для такого платника податку. При цьому, у другому випадку, для того, щоб трактувати додаткове благо оподатковуваним доходом необхідна така сукупність умов: а) дохід отримано у вигляді знижки на товар (роботу, послугу); б) знижка застосована до звичайної ціни (вартості) товару (роботи, послуги); в) знижка є індивідуальною, тобто призначена лише для даного платника податку;
- з урахуванням вимог підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України, звичайною ціною при реалізації платником податків власних основних фондів - транспортних засобів, вважається ціна таких транспортних засобів, визначена сторонами договору. Також вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін, якщо зворотного не доведено;
- податковим органом не доведено, що ціна транспортних засобів реалізованих платником податку, не відповідала рівню ринкових цін, адже ціна визначена договорами купівлі-продажу, де стороною яких було ТОВ «СВ Трансгаз», відповідно ціна транспортних засобів вважається звичайною ціною, а прирівнювання показника звичайної ціни до показника залишкової вартості основного засобу, в розрізі застосування такого показника як об'єкта оподаткування за пункту «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є помилковим.
З матеріалів, наявних в справі, вбачається, що відповідачем не доведено факту надання позивачем фізичним особам індивідуальних знижок при придбанні квартири на умовах інвестиційних договорів та основних договорів купівлі-продажу квартир.
Виходячи зі встановлених, документально підтверджених у справі обставин у взаємозв'язку з наведеними нормами податкового законодавства, суд дійшов висновку, що між позивачем та фізичними особами існували договірні відносини купівлі-продажу нерухомого майна (квартир), зобов'язання за якими виконані сторонами у повному обсязі, тож помилковими є висновки податкового органу щодо не нарахування та несплати позивачем податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які покладені відповідачем в основу прийняття спірних рішень.
Відтак, висновки відповідача про заниження АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» податку на доходи фізичних осіб у розмірі 14 604 662,98 грн (81 137 016,57 * 18%) є необґрунтованими та безпідставними.
Щодо заниження АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» податку на доходи фізичних осіб за жовтень 2018 року у розмірі 24 888 240,00 грн (138 268 000,00 грн * 18%), суд зазначає таке.
Між АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «Рарикон» від 01.10.2018 №2/10.2018 та договір від 03.10.2018 №1 про внесення змін до договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «Рарикон» від 01.10.2018 №2/10.2018.
За умовами договору купівлі-продажу корпоративних прав продавцем (АТ «ЗНВКІФ «ПІРОВАНС») покупцю ( ОСОБА_1 ) були передані корпоративні права у товаристві з обмеженою відповідальністю «Рарикон», які покупець зобов'язувався прийняти у власність та оплатити їх вартість в порядку та на умовах цього договору.
Корпоративні права, що були передані покупцю, складалися з належної продавцю частки (прав на частку) у статутному капіталі ТОВ «Рарикон» в розмірі 75,9995% статутного капіталу загальною номінальною вартістю 151 999 000,00 грн. Частка продавця в статутному капіталі на момент укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав була ним оплачена частково - на суму 13 731 000,00 грн., що підтверджується фінансовою звітністю за 2018 р. та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6852.
У зв'язку з цим продавець передав у власність покупця належну йому частку у статутному капіталі Товариства в сплаченій її частині в розмірі 13 731 000,00 грн та права на несплачену частину частки в розмірі 138 268 000,00 грн. з усіма правами та обов'язками, що належать учаснику Товариства відповідно до його статуту.
У свою чергу покупець сплатив за частку в статутному капіталі Товариства 13 731 000,00 грн. та прийняв права на несплачену частину частки в розмірі 138 268 000,00 грн. з усіма правами та обов'язками, що належать учаснику Товариства відповідно до його статуту та зобов'язався самостійно сплатити несплачену частину частки.
Як вказує позивач, несплачена частка передана продавцем безоплатно у зв'язку із виходом останнього із складу учасників Товариства.
Відповідач дійшов висновку, що фізичною особою ОСОБА_1 отримано дохід у вигляді знижки у розмірі 138 268 000,00 грн. (151 999 000,00 - 13 731 000,00).
У свою чергу, позивач вважає такі висновки безпідставними, вказуючи, що, оскільки частка в статутному капіталі ТОВ «Рарикон», що належала АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС», була сплачена в сумі 13 731 000,00 грн. і відчужена за тією ж ціною, ОСОБА_1 не отримав доходу у вигляді додаткового блага.
Відповідно до підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПК України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.
При вирішенні питання щодо оподаткування інвестиційного прибутку, перевірці підлягають обставини наявності у позивача позитивного фінансового результату від операцій з інвестиційними активами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.01.2023 у справі №560/5558/20.
Визначаючи базу оподаткування зі здійсненої ОСОБА_1 операції з придбання корпоративних прав, контролюючий орган посилається на підпункт 164.2.20 ПК України, відповідно до якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПК України.
Проте, суд звертає увагу, що до інших доходів за вказаною нормою, можуть відноситися доходи платників податків від операцій включно у випадку, коли оподаткування таких операцій не врегульовано положеннями підпунктів 164.2.1 - 164.2.19 ПК України.
При цьому, ОСОБА_1 проведено операцію з придбання корпоративних прав, а тому базою для оподаткування в цьому випадку є інвестиційний прибуток.
Вказані обставини також підтверджуються довідкою спеціаліста за результатами економічного дослідження від 17.04.2025 №337.
Окрім того, доводи відповідача про те, що фізичною особою ОСОБА_1 отримано дохід у вигляді знижки у розмірі 138 268 000,00 грн. (151 999 000,00 - 13 731 000,00) суд вважає помилковими, позаяк номінальна вартість частки у статутному капіталі не тотожна та не завжди дорівнює її ринковій вартості.
Номінальна вартість є незмінною, натомість ринкова вартість може бути як вищою так і нижчою від номінальної, а може і відповідати їй, та залежить від ряду факторів, які формуються на ринку (попит, пропозиція, динаміка торгів тощо) в певний момент часу.
Указана позиція висвітлена у постановах Верховного Суду від 13.11.2018 у справі №826/12329/14 та від 04.01.2023 у справі №560/5558/20.
Суд звертає увагу, що під час перевірки відповідач не провів оцінки вартості корпоративних прав, та, відповідно, не міг встановити отримання ОСОБА_1 доходу у вигляді різниці номінальної вартості частки у статутному капіталі та фактичної вартості її придбання.
Враховуючи вищевикладене, висновки відповідача про заниження АТ «ЗНВКІФ «ПРОВАНС» податку на доходи фізичних осіб у розмірі 14 604 662,98 грн (81 137 016,57 * 18%) є необґрунтованими, безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки висновки Акта перевірки, на підстави яких контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, спростовуються матеріалами справи, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.08.2024 №09718824022, від 28.08.2024 №09718924022 та від 28.08.2024 №09719424022.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п'ятою статті 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 30280,00 грн. Відтак, враховуючи, розмір задоволених позовних вимог позивача, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 30280 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ПРОВАНС» від імені та в інтересах якого діє товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «СПІЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.08.2024 №09718824022, від 28.08.2024 №09718924022 та від 28.08.2024 №09719424022.
Стягнути на користь акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ПРОВАНС» від імені та в інтересах якого діє товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «СПІЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ» (адреса: 01011, місто Київ, Печерський узвіз, 19, код ЄДРПОУ 40655276) судовий збір у розмірі 30280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.
Повний текст рішення виготовлено 11.07.2025.