11 липня 2025 рокуСправа № 280/2687/24 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши у письмовому провадженні питання прийняття звіту про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у справі № 280/2687/24 позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено, суд вирішив:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення з 18 вересня 2023 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 89% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та застосування обмежень в сумі 1500 грн при застосуванні коефіцієнта збільшення 1,197 починаючи з 18 вересня 2023 року передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області здійснити з 18 вересня 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням відповідних сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України в Запорізькій області» від 25.08.2023 №33/28-4483 з урахуванням 89% відповідних сум та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум та з 18 вересня 2023 року перерахунок та виплату без обмежень її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо припинення виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 20.12.2023 у справі №280/8829/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області з 01.03.2024 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», у розмірі 2000 гривень.
26 червня 2024 року рішення набрало законної сили та 19 липня 2024 року видані виконавчі листи.
22 травня 2025 року до суду надійшла заява, у якій позивач, просив суд:
- визнати протиправними бездіяльності - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не виплати позивачу нарахованої пенсії в сумі - 8759,47 грн, за період з 26.06.2024 по 31.10.2024 та не виплати 05.11.2024 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.08.2024 по 31.10.2024 при виплаті заборгованості пенсії - 4785,60 грн;
- відповідно до абз. 2, 4-3 ст. 376 Кодексу адміністративного судочинства України встановити спосіб і порядок виконання рішення суду - шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 невиплаченої пенсії в сумі 8759,47 грн та невиплаченої компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.08.2024 по 31.10.2024 при виплаті заборгованості пенсії в сумі - 4785,60 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати у 10-денний строк звіт про виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 невиплаченої пенсії в сумі - 8759,47 грн та невиплаченої компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.08.2024 по 31.10.2024 при виплаті заборгованості пенсії в сумі - 4785,60 грн.
Ухвалою суду від 30 травня 2025 року задоволено частково заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та при визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі.
Встановлений судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у справі № 280/2687/24.
Зобов'язано суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, подати у місячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у справі №280/2687/24, та докази на підтвердження виконання судового рішення (в тому числі, обов'язково надати до суду: розрахунки пенсії на виконання рішення суду у цій справі з визначеною сумою заборгованості та зазначенням періоду за який сформована заборгованість).
10 червня 2025 року до суду наданий відповідачем звіт про виконання судового рішення, у якому повідомлено, зокрема, що на виконання рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії та нараховано доплату з 01.09.2023 по 31.07.2024 у розмірі 67255,50 грн. Донарахована сума в розмірі 67255,50 грн внесена до Реєстру судових рішень за № 712650. Заборгованість обрахована по 31.07.2024, оскільки ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 надійшла до відповідача 04.07.2024. Виплата на липень вже була сформована. З серпня 2024 року пенсія позивачу виплачується в розмірі, обрахованому відповідно до рішення суду.
13 червня 2025 року від позивача до суду надійшли заперечення на звіт про виконання судового рішення. Позивач повідомляє, що нарахована за період з 26.06.2024 по 31.07.2024 протиправно внесена до Реєстру судових рішень. Позивач просить суд про накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Жмурко С.О. так як є наявність вини у невиконанні судового рішення та відмовити у прийнятті звіту.
Ухвалою суду від 20 червня 2025 року відмовлено у прийнятті та затвердженні звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання судового рішення. Зобов'язано суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, подати у місячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у справі №280/2687/24, та докази на підтвердження виконання судового рішення (в тому числі, обов'язково надати до суду: розрахунки пенсії на виконання рішення суду у цій справі з визначеною сумою заборгованості та зазначенням періоду за який сформована заборгованість), з урахуванням висновків суду у цій ухвалі.
04 липня 2025 року відповідачем поданий до суду звіт про виконання судового рішення, у якому відповідач повідомляє суд, що на виконання рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії та нараховано доплату з 01.09.2023 по 31.07.2024 у розмірі 67255,50 грн. Донарахована сума за період з 01.09.2023 по 25.06.2024 в розмірі 58496,03 грн внесена до Реєстру судових рішень за №712102. Донарахована сума за період з 26.06.2024 по 31.07.2024 в сумі 8759,47 грн буде виплачена 05.07.2025. З серпня 2024 року пенсія позивачу виплачується в розмірі, обрахованому відповідно до рішення суду. Виплата донарахованої суми за рішенням суду, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, буде здійснена після відповідного фінансування з Державного бюджету України. Станом на день подання звіту проведена виплата різниці сум пенсій за минулий час, які були нараховані на виконання рішень суду та внесені до реєстру рішень по 20.11.2020.
08 липня 2025 року позивач надав до суду заперечення на звіт про виконання судового рішення, у якому просить суд вирішити питання про встановлення нового строку подачі звіту в частині виплати заборгованості за період з 18.09.2023 по 25.06.2024 в сумі 58496,03 грн.
Розглянувши звіт про виконання судового рішення, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду. (частина перша статті 382-2 КАС України).
Суд зазначає, що поданий відповідачем звіт про виконання судового рішення може бути розглянутий у порядку письмового провадження.
Відповідно до положень статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.
З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов'язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.
Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
У звіті відповідач зазначає, що виплата нарахованої пенсії буде здійснена після виділення пенсійному органу відповідних коштів на погашення заборгованості.
Щодо виплати перерахованої пенсії позивачу, суд враховує, що органи Пенсійного фонду України фінансують види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету у межах виділених асигнувань.
Таким чином, нарахована позивачу сума доплати по пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно із підпунктом 3, 6 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду.
Тобто, пенсійні виплати здійснюються Управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно із пунктами 20, 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу відсутні.
Зокрема суд враховує, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Враховуючи те, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості і зазначає, що заборгованість буде виплачена після надходження коштів, суд вважає, що відсутні підстави для неприйняття цього звіту в цілому та визнання невиконання судового рішення відповідачем без поважних причин, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто, у зв'язку з чим, суд вважає можливим прийняти звіт відповідача про виконання рішення суду.
При цьому, у відповідності до положень частини 11 статті 382-3 оскільки судом встановлено виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень не в повному обсязі, суд не припиняє здійснення судового контролю, а встановлює новий строк для подання звіту протягом одного місяця з дня отримання цієї ухвали відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.
Керуючись статтями 248, 370, 371, 382 - 382-3 КАС України, суд, -
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у справі № 280/2687/24.
Зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, подати у місячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у справі №280/2687/24, (з доказами направлення копій звіту та доданих до нього документів позивачу), та зобов'язати відповідача надати до суду підтвердження його активних дій, спрямованих на виконання судового рішення, доказів, які б свідчили про вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, спрямованих на виконання вказаного судового рішення в частині виплати нарахованих позивачу коштів, зокрема, порушення питання щодо виділення бюджетних коштів на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, в тому числі, задля можливості фінансування виплати здійснених позивачу нарахувань.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Ухвалу складено та підписано 11.07.2025.
Суддя Б.В. Богатинський