Справа № 947/23437/25
Провадження № 1-кс/947/9469/25
25.06.2025 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42025164690000024 від 07.04.2025 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Владичень, Болградського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, студента 3-го курсу Одеського національного економічного університету, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,-
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025164690000024від 07.04.2025за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до статті 1 Закону України «Про Службу безпеки України» , Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про Службу безпеки України», до органів Служби безпеки України приймаються на конкурсній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я ефективно виконувати службові обов'язки. Критерії професійної придатності, зокрема юридичної обізнаності, визначаються кваліфікаційно-нормативними документами, які затверджуються Головою Служби безпеки України.
Стосовно осіб, які претендують на службу в органах Служби безпеки України, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції».
Особи, які претендують на службу в органах Служби безпеки України, до призначення на відповідну посаду подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», та зобов'язані повідомити керівництву органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.
Співробітники Служби безпеки України зобов'язані подавати щороку до 1 квітня декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», а також дотримуватися інших вимог фінансового контролю, передбачених зазначеним Законом.
На співробітників Служби безпеки України поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Приблизно на початку квітня 2025 року (більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено) перебуваючи в межах м. Одеса(більш точне місце в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник прямий умисел, спрямований на незаконне збагачення за рахунок третіх осіб, шляхом одержання неправомірної вигоди для себе, за здійснення впливу на службових осіб органів Служби безпеки України (які згідно із ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій держави) у сприянні щодо прийняття на службу до органів Служби безпеки України (далі по тексту СБУ).
ОСОБА_4 незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 02.04.2025 у вечірній час (точний час досудовим розслідуванням не встановлений), в ході спілкування з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по мобільному зв'язку, повідомив останнього щодо можливості здійснення впливу на невстановлених службових осіб органів СБУ на прийняття ними рішення щодо прийняття на службу ОСОБА_7 до органів СБУ за надання йому неправомірної вигоди у сумі 25 000 (двадцять п'ять) доларів США.
В подальшому, ОСОБА_7 будучи переконаним, що ОСОБА_4 може здійснити вплив на службових осіб органів СБУ щодо прийняття його на службу до органів СБУ, погодився на таку пропозицію та на вимогу ОСОБА_4 надав останньому свої анкетні дані для перевірки.
Далі, 03.04.2025 точний час не встановлений, ОСОБА_4 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, зателефонував ОСОБА_7 та в ході телефонної розмови висунув усну вимогу останньому щодо передачі йому частини грошових коштів від вище зазначеної суми, розмір якої повідомить пізніше, за здійснення впливу на службових осіб органів СБУ на прийняття ними рішення щодо прийняття на службу останнього до органів СБУ.
При цьому, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що у разі ненадання, зазначеної частини грошових коштів, останній зазнає труднощів з прийняттям на службу доорганів СБУ.
ОСОБА_7 ,. розуміючи незаконність дій, які йому пропонує здійснити ОСОБА_4 , вирішив звернутись до правоохоронних органів для документування незаконної діяльності останнього та в подальшому діяти під їх контролем.
В подальшому, 12.04.2024 приблизно о 15:30 годині, ОСОБА_4 перебуваючи біля супермаркету «Сільпо» розташованого за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, вул. Перлинна, 5Б, зустрівся з ОСОБА_7 , повторно наголосивши на можливості здійснення впливу на прийняття рішення службових осіб органів СБУ щодо прийняття на службу останнього до СБУ у якості позаштатного працівника, яке складатиметься з двох етапів: перший етап - перевірка ОСОБА_7 і його родичів, щодо притягнення до адміністративної, кримінальної відповідальності та наявності боргових зобов'язань, другий етап - проходження медичного огляду, навчання, яке полягає у зборі інформації в третіх країнах та робота з секретними документами в архівах.
Крім того, в ході вищевказаної розмови, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 щодо необхідності надання неправомірної вигоди у розмірі 3 000 доларів США за здійснення впливу на невстановлених службових осіб СБУ на прийняття ними рішення стосовно проходження першого етапу прийняття на службу ОСОБА_7 .
Надалі ОСОБА_4 14.04.2025 приблизно о 16 год. 00 хв., перебуваючи в салоні транспортного засобу «Хюндай Соната» сірого кольору д.н. НОМЕР_1 за адресою: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, будинок 21 А, реалізовуючи свій прямий умисел направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за здійснення впливу на невстановлених службових осіб органів СБУ щодо прийняття на службу до органів СБУ ОСОБА_7 , шляхом вимагання, з корисливих мотивів, одержав від останнього грошові кошти в сумі 3 000 (три тисячі) доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 14.04.2025 становить 124 163 гривен.
21.06.2025 приблизно о 17 год. 40 хв. ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій прямий умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди, зателефонував ОСОБА_7 і в ході телефонної розмови, висловив вимогу останньому про надання йому іншої частини грошових коштів у сумі 6 000 (шість тисяч) доларів США, за здійснення впливу на службових осіб органів СБУ щодо прийняття на службу ОСОБА_7 до органів СБУ.
23.06.2025 приблизно о 10 год. 25 хв. ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій прямий умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 для себе, перебуваючи в салоні транспортного засобу «Хюндай Соната» сірого кольору д.н. НОМЕР_1 за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Лиманка, вул. Перлинна, 5Б, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 6 000 (шість тисяч) доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 23.06.2025 становить 251 001 гривен, як неправомірну вигоду за здійснення ним впливу на службових осіб органів СБУ щодо приймання на службу ОСОБА_7 до органів СБУ.
Після чого, протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена співробітниками СБУ, а грошові кошти в сумі 6 000 (шість тисяч) доларів США вилучено.
23.06.2025 ОСОБА_4 органом досудового розслідвання було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 24.06.2025 його повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
Оскільки у сторони обвинувачення наявні достатні підстави вважати, що в рамках даного кримінального провадження наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри, сторона обвинувачення просить застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні:
-прокурор вимоги поданого клопотання підтримала у повному обсязі, клопотання просила задовольнити;
-захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи його необгрунтованим. Адвокат ОСОБА_5 просив звернути увагу на особу підзахисного, який одружений, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно. Крім того, захисник зауважив, що ОСОБА_4 страждає на ряд захворювань, що підверджується долученою медичною документацією. Також просив врахувати, що запропонований стороною обвинувачення розмір застави є непомірним для його підзахисного, з огляду на його майновий стан. Просив застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - розмір застави, що становить 20 прожиткових мінімумів дял працездатних осіб.
Долучив характеризуюі підзахисного документи, які просив слідчого суддю врахувати.
-підозрюваний з підозрою погодився, щодо запобіжного заходу - підтримав захисника.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
24.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Обгрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України стороною обвинувачення підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: проколами допитів свідка ОСОБА_7 який поясняв, що ОСОБА_4 вимагав у нього грошові кошти, за здійснення ним впливу на службових осіб органів СБУу сприянні щодо прийняття його на службу до органів СБУ; протоколом огляду предмету, а саме належного ОСОБА_7 мобільного телефону від 16.04.2025; протоколом за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу відносно ОСОБА_4 від 21.04.2025 (розпочато 09 год. 15 хв. закінчено 11 год. 11 хв.); протоколом за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу відносно ОСОБА_4 від 21.04.2025 (розпочато 12 год. 03 хв. закінчено 13 год. 17 хв.); протоколом ідентифікації (помітки) грошових коштів від 14.04.2025; протоколом огляду і вручення грошових коштів та імітаційних засобів у вигляді грошових коштів від 23.06.2025; протоколом затримання ОСОБА_4 , безпосередньо під час вчинення кримінального правопорушення, та вилученням у нього в ході особистого обшуку 200 доларів США та імітаційних грошових коштів в сумі 5 800 доларів США.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
Як вже зазначалося, на теперішній час ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у можливому вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 369-2 КК України. Так, з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку подальшого доведення його вини у його вчинені такого кримінального правоопрушення, наслідки, які для останнього можуть настати, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках даного кримінального провадження, в цілях уникнення можливого покарання за інкриміновані підозрюваному дії, останній може вжити заходів спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність в рамках такого кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, слідчий суддя враховує, що в рамках даного кримінального провадження наявна особи свідка ОСОБА_7 , який є заявником у даному кримінальному провадженні. Протоколи допиту такої особи долучені до матеріалів даного клопотання, а сам свідок, з огляду на обставини даного кримінального провадження, знайомий підозрюваному. На теперішній час в значній мірі, обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, у тому числі, підтверджується саме показаннями такого свідка. Слідчий суддя враховує, що на теперішній час вказаний свідок допитаний. Між тим, враховує слідчий суддя також й відомості в частині того, що за винятком випадків, передбачених ст. 225 КПК України, суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими стороною обвинувачення на стадії досудового розслідування. Відтак, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_4 до суду, слідчий суддя не може виключати допиту таких осіб безпосередньо судом, в зв'язку з чим, слідчий суддя не може виключати можливого незаконного впливу з боку підозрюваної особи на такого свідка, що в свою чергу свідчить про наявність в рамках такого кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, слідчий суддя зауважує, що обґрунтування прокурора у судовому засіданні та слідчого у письмовому клопотанні щодо існування в рамках означеного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є неспроможними, формальними та такими, що нівелюють саму мету застосування запобіжного заходу, якою у тому числі є необхідність виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Що стосується посилання сторони обвинувачення на наявність в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого продовження підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя приходить до переконання, що вказані доводи сторони обвинувачення не знайшли свого підтвердження. Крім того, будь-які відомості, які б могли свідчити про наявність схильності підозрюваного до можливого вчинення інших кримінальних правопорушень у слідчого судді на теперішній час відсутні. За таких обставин, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення не доведено існування в рамках даного кримінального провадження означеного ризику, а відповідні посилання сторони обвинувачення є непереконливими та безпідставними.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв'язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.
Як вбачається з фактичних обставин даного кримінального провадження, ОСОБА_4 на теперішній час обґрунтовано підозрюється у можливому вчиненні корупційного кримінального правопорушення (відповідно до примітки ст. 45 КК України). При цьому, враховуючи те, що корупція визнана однією з актуальних загроз національній безпеці України, а вчинення кримінального правопорушення такого роду в період воєнного стану викликає значний резонанс у суспільстві.
Відтак, вирішення питання застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 того чи іншого запобіжного заходу потребує врахування існуючого суспільного інтересу, який зводиться не лише до досягнення завдань кримінального провадження, але й до забезпечення та реального здійснення боротьби з корупцією та забезпечення національної безпеки.
За таких обставин, беручи до уваги викладене у сукупності, з огляду на тяжкість інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також фактичні обставини даного кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що на даній стадії кримінального провадження відносно підозрюваного слід обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки такої особи, в тому числі, не забезпечать досягнення завдань кримінального провадження в цілому, та міри запобіжного заходу, зокрема.
Відповідно до п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Знову ж таки, слідий суддя враховує, що за обставинами даного кримінального провадження ОСОБА_4 незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 02.04.2025 у вечірній час, в ході спілкування з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по мобільному зв'язку, повідомив останнього щодо можливості здійснення впливу на невстановлених службових осіб органів СБУ на прийняття ними рішення щодо прийняття на службу ОСОБА_7 до органів СБУ за надання йому неправомірної вигоди у сумі 25 000 (двадцять п'ять) доларів США.
Крім того, як вбачається з клопотання, ОСОБА_4 від ОСОБА_7 ймовірно отримав грошові кошти у загальній сумі 9 000 (дев'ять тисяч) доларів США (двома передачами). В подальшому протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена співробітниками СБУ, а грошові кошти в сумі 6 000 (шість тисяч) доларів США вилучено.
Відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 188 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен враховувати положення ст. ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому, судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Так, імовірне вчинення ОСОБА_4 тяжкого злочину, пов'язаного із одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, за обставин, як вони викладені у повідомленні про підозру, а також з урахуванням дії правого режиму воєнного стану на території України, слідчий суддя вважає виключним випадком, що свідчить про те, що визначений ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, враховуючи встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також фактичні обставини даного кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність визначення відносно підозрюваного застави у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, що на думку слідчого судді не буде завідомо непомірним для такої особи, при цьому в повній мірі гарантує досягнення мети її дії.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 20.08.2025, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 20.08.2025, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
2. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3. утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні (щодо обставин даного кримінального провадження);
4. здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1