Справа № 686/12562/25
Провадження № 2-а/686/221/25
11 липня 2025р. м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., заучастю секретаря судового засідання - Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому адміністративну справу №686/12562/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
06 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
На обґрунтування вимог вказує, що 02.05.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 4379, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що він не з'явився у визначеній повістці дату та час ІНФОРМАЦІЯ_2 про поважність причини неприбуття у встановлений законом порядок не повідомив, чим констатується факт порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Позивач не погоджується з винесеною постановою, вважає, що постанова винесена з порушенням вимог законодавства, до протоколу не надано жодних доказів на підтвердження зазначених обставин, не вказано, коли була надіслана повістка, коли її було повернуто, невідомо чи взагалі направлялась якась повістка, і з якою метою виклику, чи була повістка отримана чи ОСОБА_1 відмовився від її отримання. Тому просить постанову по справі про адміністративне правопорушення скасувати.
13.05.2025 року по справі відкрито провадження, призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження.
07.07.2025 року по справі вжито заходи забезпечення позову.
У встановлений судом строк, відповідач правом на подання відзиву не скористався.
В судове засідання представник позивача подав заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених у позові, просить їх задоволити, постанову скасувати та закрити провадження у справі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про слухання справи у його відсутності не направляв.
Вивчивши матеріали справи, надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.04.2025 року старшим стрільцем взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 солдатом ОСОБА_3 було складено адміністративний протокол № 1036 щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неявкою останнього з метою уточнення своїх облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до направленої йому засобами поштового зв'язку через АТ «УКРПОШТУ» на адресу АДРЕСА_1 повістки № 937366 від 01.11.2024 року для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 23.11.2024 року о 09.00 годині чим допустив порушення вимог ст. 22 ч. 1 абз. 1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та ст. 17 Закону України Про оборону України.
02.05.2025 року постановою № 4379 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що він, не з'явився до 23 листопада 2024 року о 9 годині з метою уточнення своїх облікових даних відповідно до направленої йому засобами поштового зв'язку через АТ «УКРПОШТУ» на адресу АДРЕСА_1 повістки № 937366 від 01.11.2024 року для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 до 23.11.2024 року о 09.00 годині.
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Позивач вказує, що постанова винесена з порушенням вимог законодавства, до протоколу не надано жодних доказів на підтвердження зазначених обставин, не надано доказів повноважень старшого стрільця взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата ОСОБА_3 на право складання протоколів про адміністративне правопорушення, не вказано, коли була надіслана повістка, коли її було повернуто, невідомо чи взагалі направлялась якась повістка, і з якою метою виклику, чи була повістка отримана чи ОСОБА_1 відмовився від її отримання.
Вказує, що військово-облікові дані неодноразово уточняв впродовж воєнного стану, що підтверджується ЕВОД з QR-кодом військовозобов'язаного від 19.11.2024 року, відповідно до якого 21.05.2024 року ОСОБА_1 уточнив свої дані, та пройдену військово-лікарську комісію 17.02.2023 року, відповідно до довідки ВЛК № 36/72 яка додається.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений КУпАП.
У ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Тобто, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Проте, відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Порядок № 560 визначає обов'язок направляти повістки саме рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення. Такий порядок надсилання повісток містять також Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою КМУ від 05.03.2009 р. № 270.
П. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку №270 передбачено, що рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
З огляду на викладене, визначено чіткий порядок оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Разом з тим, вказаний порядок при оповіщення ОСОБА_1 про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не дотримано.
Відповідач застосував формальний підхід, не врахувавши всіх обставин, як і факт не отримання повідомлення позивачем про наявність повістки, а також що ОСОБА_1 неодноразово уточняв свої військово-облікові дані. При цьому у оскаржуваній постанові не вказано про факт отримання ОСОБА_1 . Укрпоштою повістки про виклик, жодних доказів такого не надано, а позивач заперечує зазначені обставини, оскільки не отримував повістки про виклик.
Так, відповідач не надав належних, достатніх та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 не довів, що у нього виник обов'язок з'явитися до відповідача і що від виконання цього обов'язку він ухилився. Відповідачем не доведено наявність умислу у позивача на порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У Рішенні Конституційного суду України від 25.12.1997 № 9-зп зазначено, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи викладене у сукупності та відсутність в матеріалах справи неспростовних доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена приписами ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд приходить до висновку що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення щодо нього слід скасувати та закрити провадження у справі.
Отже, постанова №4379 від 02.05.2025 року підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення, що відповідає положенням п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 55, 62 Конституції України, ст. 210-1, 247, 288, КУпАП, ст.ст. 2,7, 139, 243, 286, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,
Позовну заяву задоволити.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 4379 від 02.05.2025року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210-1 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу адміністивного правопорушення
На рішення суду може бути подана апеляція до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання повного тексту рішення суду.
Суддя: