Справа № 683/2409/24
2/683/48/2025
11 липня 2025 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючого - судді Завадської О.П.
при секретарі Поважнюк О.Б.
з участю позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2
їхнього представника - адвоката Киричука С.В.
представника співвідповідачів - адвоката Євдокимова Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинові Хмельницької області об'єднану цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення,
встановив:
У липні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись з вищевказаними позовами.
Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що співвідповідачі 20 жовтня 2018 року біля 23 год 30 хв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння разом із особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, на березі ставка за межами с. Коржівка в напрямку с. Махаринці Старокостянтинівського району Хмельницької області протягом трьох годин погрожували їм вбивством за допомогою рушниці та фізичною розправою. Окрім того нанесли ОСОБА_1 багаточисленні удари прикладом рушниці, кулаками рук та ногами по голові та тулубу. В результаті спільних протиправних дій ОСОБА_1 було спричинено легкі тілесні ушкодження. В цей час на місце події підійшов ОСОБА_2 та намагався розборонити та захистити батька ОСОБА_1 . Співвідповідачі, разом із особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, повалили його на землю та спільно нанесли йому багаточисленні удари руками та ногами, в тому числі ліхтариком та ручкою від весла, спричинивши легкі тілесні ушкодження. В подальшому, використовуючи чисельну перевагу, із застосуванням фізичної сили та погроз її застосування, відкрито заволоділи їхнім човном та риболовецьким спорядженням, надягнули їм на голови полотняні мішки та змусили сісти в автомобіль та відвезли до місця проживання особи, відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження. Там проти їх волі утримували на території домогосподарства, при цьому останній продовжував погрожувати фізичної розправою, помістив в підвал та продовжував наносити удари кулаками в обличчя. Через деякий час їх знову примусили сісти в автомобіль і під наглядом повезли на берег річки Случ з метою відшукання автомобіля, на якому вони ніби приїхали в с. Коржівка Старокостянтинівського району, а коли не знайшли, то вивезли за село, де біля 4 год висадили з автомобіля та залишили. Всього їх насильно утримували, тим самим позбавивши волі, та били протягом шести годин. Їм обом були завдані легкі тілесні ушкодження, вони тривалий час лікувались амбулаторно в лікарів травматолога та невропатолога, однак ОСОБА_2 не зберіг чеків та квитанцій на придбання ліків. Натомість, про лікування, протезування зубів ОСОБА_1 та витрати на придбання дизельного палива для поїздок до слідчого та в судові засідання наявні чеки.
Окрім фізичної шкоди їм завдано моральних та фізичних страждань, які внесли негативні зміни в їх життя, такі як: під час тривалого побиття та погроз життю та здоров'ю, багатогодинного незаконного позбавлення волі вони пережили значний фізичний біль, сильний стрес, безпорадність, приниження людської гідності, боязнь за своє життя та життя один одного, після події і по даний час продовжують відчувати фізичний та головний біль, постійну тривогу, переживання, емоційні та тілесні реакції при згадуванні, погіршилась здатність виконання повсякденних обов'язків, постійне фіксування уваги на проблемі одужання та реабілітації, переживання фізичних незручностей, тимчасова нездатність до активного соціального життя, депресивний настрій, замкнутість, побоювання за майбутнє. Тому просять солідарно стягнути з співвідповідачів: на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 11553,95 грн та моральну шкоду в розмірі 40000,00 грн; на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 35000,00 грн.
В судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги за обставин на їх обґрунтування. Вважають не пропущеним строк звернення з позовом до суду, оскільки шкода завдана злочинам, до того ж в межах кримінального провадження ними заявлявся цивільний позов, однак судом було відмовлено у його прийняті для спільного розгляду. Тому вони подали позов вже коли вирок суду першої інстанції пройшов апеляційну та касаційну інстанції. Разом з тим на період карантину та воєнного стану зупинено перебіг строків позовної давності. Окрім того ОСОБА_2 повідомив, що з 2022 року добровольцем пішов на військову службу для захисту України, в тому числі брав участь в активних бойових діях в Донецькій області, тому, навіть, не був присутній на всіх судових засіданнях.
Представник співвідповідачів заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності, оскільки вважає, що з часу повідомлення про підозри та й з моменту отримання останніми процесуального статусу обвинувачених строк сплив відповідно в січні 2022 року та в лютому 2022 року, ще до введення в Україні воєнного стану. А також у зв'язку із недоведеністю заявлених розмірів матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалами Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 вересня 2024 року прийнято до розгляду позовні заяви та відкрито провадження у справах за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 березня 2025 року об'єднані в одне провадження цивільні справи.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено об'єднану справу до судового розгляду по суті.
Суд, заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи, дійшов висновків про наступне.
Судом встановлено, що ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 квітня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - адвоката Киричука С.В. про прийняття до спільного розгляду з кримінальним провадженням цивільних позовів до обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2023 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання.
Вироком Хмельницького апеляційного суду від 27 травня 2024 року ухвалено новий вирок в частині звільнення від відбування покарання, вирішення долі речових доказів та стягнення судових витрат. В іншій частині вирок залишено без змін. Не задоволено апеляційні вимоги потерпілих щодо вирішення цивільного позову саме апеляційним судом з огляду на те, що вироком це питання не вирішувалось, а ухвала про відмову в прийнятті цивільного позову до спільного розгляду з кримінальним провадженням не є предметом апеляційного перегляду.
Постановою Верховного Суду від 05 грудня 2024 року вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2023 року та вирок Хмельницького апеляційного суду від 27 травня 2024 року залишено без змін.
Зі змісту судових рішень в кримінальному провадженні вбачається, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 186 КК України, за наступних обставин.
20 жовтня 2018 року біля 23 год ОСОБА_4 разом із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на автомобілі марки «MERCEDES-BENZ», моделі «VITO», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить останній та під її керуванням приїхали до штучної водойми (ставок), що знаходиться за межами с. Коржівка в напрямку с. Махаринці Старокостянтинівського району, яку остання самовільно створила для рибогосподарських потреб, щоб перевірити стан схоронності водойми, де виявили ОСОБА_1 .
Вважаючи, що ОСОБА_1 самовільно здійснював на ставку ловлю риби, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, стала погрожувати йому вбивством за допомогою рушниці та фізичною розправою, після чого в присутності ОСОБА_4 умисно, з метою примусити ОСОБА_1 видати човен і рибальське спорядження та заволодіти ними, нанесла йому удар прикладом рушниці в голову, від чого той впав на землю. Також з метою подолання опору ОСОБА_1 до особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, приєднався ОСОБА_4 і вони разом стали наносити останньому удари рушницею, кулаками рук та ногами по голові і тулубу.
В подальшому, 21 жовтня 2018 року біля 00 год 15 хв за викликом особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на місце події приїхав ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5 , які приєдналися до них, після чого діючи умисно підтримуючи злочинні наміри особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на заволодіння майном ОСОБА_1 , разом стали наносити останньому численні удари руками та ногами, а всього нанесли останньому не менше 16 ударів.
В результаті вищевказаних спільних умисних дій ОСОБА_4 , особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в правій та лівій навколоочних ділянках, по зовнішній поверхні лівого передпліччя в нижній третині, по середній поверхні лівого плечового суглобу, по передньо-зовнішній поверхні правого плечового суглобу, по зовнішній поверхні правого плеча в середній третині, в проекції лівої лопатки, по задній поверхні лівого плеча в середній третині, по передньо-внутрішній поверхні лівого стегна в верхній третині; саден в проекції грудини, в тім'яній ділянці голови зліва з крововиливом навколо; саден в тім'яній ділянці голови посередині та справа, в зовнішньому куті правої брови, по тильній поверхні нігтьової фаланги 2-го пальця правої кисті, по внутрішній поверхні правого променево-зап'ястного суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи №105 від 23 жовтня 2018 року відносяться до категорії легких.
В цей час на місце події підійшов ОСОБА_2 , який взяв із човна, що знаходився на березі річки Случ, ліхтарик та весло, і підбігши до них, намагався розборонити та захистити батька. В свою чергу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , повалили його на землю, де ОСОБА_5 відібрав від нього ліхтарик марки «Police», вартістю 350 грн і весло, яке під час бійки зламалося, після чого умисно, спільно нанесли йому не менше 10 ударів руками і ногами, в тому числі ОСОБА_5 ліхтариком та ручкою від весла по голові та тулубі потерпілого, чим спричинили тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в правій навколоочній ділянці, в проекції 9-10 ребер зліва по середній підмишечній лінії, по зовнішній поверхні правого плеча в верхній третині, в проекції лівої лопатки, на слизовій оболонці верхньої губи посередині в центрі якого забійна ранка, забійної ранки на слизовій оболонці лівої щоки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №104 від 23 жовтня 2018 року відносяться до категорії легких.
В подальшому, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження наказала ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 наглядати за потерпілими, а сама з метою виявлення автомобіля, човна та риболовецького спорядження потерпілих та заволодіння ними, на власному автомобілі марки «MERCEDES- BENZ», моделі «VITO», д.н.з. НОМЕР_1 , поїхала на берег річки Случ, де виявила гумовий човен марки «Барк» зеленого кольору, вартістю 3408 грн, який належить ОСОБА_1 , завантажила його в багажний відсік автомобіля та повернулася на берег ставка, де всім повідомила про це.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , використовуючи свою чисельну перевагу, із застосуванням сили та погроз її застосування, змусили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сісти в автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», моделі «VITO», д.н.з. НОМЕР_1 , після чого під наглядом ОСОБА_4 і ОСОБА_6 відвезли їх до місця проживання особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на АДРЕСА_1 , де особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, в присутності останніх вивантажила з автомобіля човен на подвір'ї домогосподарства, де він і був виявлений працівниками поліції.
А всього ОСОБА_4 умисно, за попередньою змовою із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відкрито викрали майна потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на загальну суму 3758 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Дії ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст.186 КК України, а саме, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
У відповідності до частини 1 статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Частиною 7 цієї ж статті КПК України встановлено, що особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №14 при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Висновком судово-медичної експертизи №105 від 23 жовтня 2018 року у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в правій та лівій навколоочних ділянках, по зовнішній поверхні лівого передпліччя в нижній третині, по середній поверхні лівого плечового суглобу, по передньо-зовнішній поверхні правого плечового суглобу, по зовнішній поверхні правого плеча в середній третині, в проекції лівої лопатки, по задній поверхні лівого плеча в середній третині, по передньо-внутрішній поверхні лівого стегна в верхній третині, які виникли від, як мінімум п'тнадцяти дій-ударів тупими твердими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути взуті ноги, кулаки рук сторонньої особи, приклад мисливської зброї, весло, їм подібні предмети; саден в проекції грудини, в тім'яній ділянці голови зліва з крововиливом навколо; саден в тім'яній ділянці голови посередині та справа, в зовнішньому куті правої брови, по тильній поверхні нігтьової фаланги 2-го пальця правої кисті, по внутрішній поверхні правого променево-зап'ястного суглобу, які виникли від, як мінімум восьми дій - тертя тупими твердими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути взуті ноги, кулаки рук сторонньої особи, приклад мисливської зброї, весло, їм подібні предмети, можливо в строк та за обставин, вказаних в ухвалі та потерпілим і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Згідно довідки Полонської центральної районної лікарні Хмельницької області за №374 від 22 квітня 2019 року ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні в лікарів травматолога та невропатолога з 25 жовтня 2018 року з діагнозом забій грудної клітини, правого плеча, лівої пахової ділянки, правої гомілки. Дані обставини підтверджуються записами в його амбулаторній картці від 25 жовтня 2018 року лікарів травматолога та невропатолога із встановленням діагнозу та визначенням лікування.
На лікування витрачено у відповідності до пред'явлених копій фіскальних чеків: від 25 жовтня 2018 року на суму 45,80 грн; від 25 жовтня 2018 року на суму 56,45 грн; за №3797 від 26 жовтня 2018 року; за №3799 від 26 жовтня 2018 року на суму 531,25 грн; за №3917 від 27 жовтня 2018 року; за №27075 від 02 листопада 2018 року на суму 78,00 грн; за №27071 від 02 листопада 2018 року на суму 43,85 грн, а всього на загальну суму 974,42 грн.
За змістом оригіналу товарного чека, виданого 12 квітня 2019 року ФОП ОСОБА_7 , на лікування у стоматолога ОСОБА_1 витратив в загальному 9380,00 грн.
Стороною співвідповідачів не спростовано належними і достовірними доказами заявлений розмір понесених витрат на медичне обстеження та лікування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При визначенні розміру майнової шкоди слід враховувати розмір такої шкоди, спричиненої майну або особистим немайновим правам потерпілих осіб. Під шкодою, що має бути відшкодована, слід розуміти втрату або зменшення блага потерпілих осіб унаслідок порушення їхніх прав або втрату нематеріальних благ (життя, здоров'я тощо).
У зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я потерпілі особи мають право на відшкодування їм заробітку (доходу), втрачених унаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також на відшкодування додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо (ч. 1 ст. 1195 ЦК України).
З абзацу 1 пункту 13 постанови Пленуму ВСУ №3 від 31 березня 1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» (з наступними змінами) та абзацу 1 пункту 2 Пленуму ВСУ №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі.
Суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди позивачем ОСОБА_1 на заявлену суму 10354,42 грн наявними в справі чеками та медичною документацією, які підтверджують лікування від отриманих тілесних ушкоджень та витрати на придбання ліків, що придбані безпосередньо після отримання потерпілим травм та вочевидь пов'язані з його лікуванням.
Щодо вимог позивача ОСОБА_1 про стягнення на його користь 1199,53 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з прибуттям до органу досудового розслідування та суду під час досудового розслідування та судового розгляду.
На придбання пального позивачем подано копії фіскальних чеків: від 09 листопада 2018 року на суму 299,84 грн; від 07 грудня 2018 року на суму 299,88 грн; від 12 квітня 2019 року на суму 399,84 грн; від 12 квітня 2019 року на суму 199,97 грн, а всього на загальну суму 1199,53 грн.
Відповідно до ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із: 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
У відповідності до змісту ч. 1 ст. 121 КПК України витрати, пов'язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, - це витрати обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв'язку із відривом від звичайних занять.
Згідно ч. 3 ст. 122 КПК України потерпілим, цивільним позивачам, свідкам оплачуються проїзд, наймання житла та добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.
На підтвердження транспортних витрат, а саме, на придбання пального для заправлення власного транспорту з метою прибуття до слідчого та суду на власному автомобілі позивачем подано копії фіскальних чеків: від 09 листопада 2018 року на суму 299,84 грн; від 07 грудня 2018 року на суму 299,88 грн; від 12 квітня 2019 року на суму 399,84 грн; від 12 квітня 2019 року на суму 199,97 грн, а всього на загальну суму 1199,53 грн.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).
Між тим, з вказаних копій чеків на придбання пального не вбачається, що ці витрати були пов'язані саме із прибуттям потерпілого ОСОБА_1 до місця досудового розслідування або судового провадження (не надано доказів про наявність у позивача ОСОБА_1 автомобіля, вартісних показників цін на пальне, маршруту руху з місця виїзду до місця призначення (час, відстань), розрахунку транспортних витрат на явку до слідчого та суду). Тому за недоведеністю суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині відшкодування матеріальної шкоди.
Висновком судово-медичної експертизи №104 від 23 жовтня 2018 року у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в правій навколоочній ділянці, в проекції 9-10 ребер злів по середній підмишечній лінії, по зовнішній поверхні правого плеча в верхній третині, в проекції лівої лопатки, на слизовій оболонці верхньої губи посередині в центрі якого забійна ранка, забійної ранки на слизовій оболонці лівої щоки, які виникнули від, як мінімум шести дій ударів тупими твердими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути взуті ноги, кулаки рук сторонньої особи, приклад мисливської зброї, весло, їм подібні предмети, можливо в строк та за обставин, вказаних в ухвалі та потерплими і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Згідно довідки Полонської центральної районної лікарні Хмельницької області за №375 від 22 квітня 2019 року ОСОБА_2 25 жовтня 2018 року звертався до лікарів травматолога та невропатолога. Діагноз забій грудної клітини. Лікування амбулаторне. Ці обставини також підтверджуються записами в його амбулаторній картці від 25 жовтня 2018 року лікарів травматолога та невропатолога із встановленням діагнозу та визначенням лікування. Чеки про придбання ліків не збереглись.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди.
Статтею 1167 ЦК України закріплено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з п.п. 3, 4 постанови пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно з п. 9 вищевказаної постанови пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Судом встановлено, що позивачі внаслідок неправомірних дій співвідповідачів зазнали тілесних ушкоджень та душевних страждань внаслідок вчинення відносно них тяжкого злочину, тривалий час лікувались та потребують подальшого лікування, оскільки продовжуються проблеми із здоров'ям, турбують головні болі та перебувають у важкому психологічному та емоційному стані, крім того, був змінений нормальний уклад їхнього життя, вони потребували сторонньої допомоги, вимушені були докладати зусиль для відновлення здоров'я та захисту своїх прав протягом тривалого часу, пережитий шок та загрозу життю та здоров'ю, приниження власної людської гідності відчувають і по даний час, що призвело до замкнутості, пригніченості, погіршення стану здоров'я, обмеження фізичної активності, неможливості виконувати важку фізичну працю.
Щодо посилання сторони співвідповідачів на сплив строку позовної давності.
Відповідно до вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Тобто, перш ніж застосовувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.
Зазначені загальні правові висновки щодо порядку застосування позовної давності є усталеними у судовій практиці та у позиціях Верховного Суду.
Відповідно до ч.3 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється, зокрема, на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
З врахуванням обсягу заподіяної позивачам шкоди, глибини та тривалості душевних страждань, внаслідок злочинних дій співвідповідачів, що призвело до порушення їхніх нормальних життєвих зв'язків, погіршення стану здоров'я, інших негативних наслідків морального характеру, з огляду на конкретні обставини цієї справи, засади розумності та справедливості, суд вважає виправданими заявлені розміри моральної шкоди, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
Оскільки позивачі звільнені від сплати судового збору за подачу позовів на підставі п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір підлягає стягненню із співвідповідачів на користь держави.
Позовна вимога майнового характеру ОСОБА_1 заявлялась на суму 11553,95 грн, за яку судовий збір складав 1 відсоток ціни позову, але не менше 1211,20 грн, які підлягають стягненню з співвідповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 по 403,73 грн з кожного на користь держави (1211,20/3).
Позовні вимоги немайнового характеру ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлялись на суми відповідно 40000,00 грн та 35000,00 грн, за які судовий збір складав по 1211,20 грн за кожну, тому з співвідповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підлягають стягненню по 807,47 грн ((1211,20 +1211,20)/3) з кожного на користь держави. Таким чином з кожного співвідповідача підлягає стягненню на користь держави по 1211,20 грн судового збору (403,73+807,47).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , матеріальну шкоду в розмірі 10354,42 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , моральну шкоду в розмірі 40000,00 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , моральну шкоду в розмірі 35000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь держави по 1211,20 грн судового збору з кожного.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;
позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;
співвідповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
співвідповідач: ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;
співвідповідач: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;
Суддя