Справа № 189/2328/25
3/189/1648/25
іменем України
10.07.2025 року селище Покровське Дніпропетровської області
Суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Чорна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, які надійшли з в/ч НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
- зач. 2 ст. 172-15 КУпАП,
встановив:
За матеріалами протоколу про військове адміністративне правопорушення серії А4808 №121 від 31.05.2025 року, ОСОБА_1 не виконав обов'язки щодо керування роботами, пов'язаними з технічним обслуговуванням і ремонтом військової техніки, не провів документальне оформлення здавання тягача в ремонт, внаслідок чого за період з січня 2025 року по 01 березня 2025 року гусенечний тягач знаходився без належного зберігання і охорони.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (рішення «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року), але з огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явилася у судове засідання, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є свідомим униканням адміністративної відповідальності.
Згідно з ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 172-15 КУпАП не є обов'язковою, за таких обставин, вважаю за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів справи.
Дослідивши письмові матеріали, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Зі змісту ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В статті 251 КУпАП зазначено, що доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б давали правові підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та беззаперечно підтверджували його вину у вчиненому правопорушенні, такі як: акт службового розслідування, пояснення свідків, акт виявлення порушення, тощо.
Суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції).
У зв'язку з наведеним, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зач. 2 ст. 172-15 КУпАП слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вище викладене та керуючись ст. ст. 23, 33, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП,
постановив:
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності зач. 2 ст. 172-15 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя О.В. Чорна