Справа № 188/2556/24
Провадження № 2/188/817/2025
11 липня 2025 року с-ще Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Курочкіної О.М.
секретар судового засідання Фесик Ю.В.
справа №188/2556/24
позивач:
ОСОБА_1
представник позивача:
Жиліна Ольга Василівна
відповідач:
Лисичанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області
про визнання права приватної власності
В обґрунтування позовних вимог зазначено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженцем с. Кибинці Миргородського району Полтавської області, та громадянином України, якому на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 64,0 кв.м., житловою площею 53,10 кв.м., що підтверджується Свідоцтвом про право приватної власності на житло від 29.04.1996 року, виданим Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради народних депутатів. Свідоцтво видано на підставі рішення виконавчого комітету Лисичанської міської ради народних депутатів від 23.04.1996 року, протокол №194 замість договору купівлі-продажу від 11.08.1987 року.
Відповідно до реєстраційного запису, що міститься на звороті свідоцтва про право власності на житло, право приватної власності на житловий будинок (домоволодіння) зареєстроване за позивачем за реєстровим №279 (записано в реєстровій книзі №1) від 29.04.1996 року.
Згідно технічного паспорту від 08.05.1996 року на житловий будинок індивідуального житлового фонду АДРЕСА_1 . складається з житлового будинку В/Жв-в1, загальною площею 64,0 кв.м., житловою площею 53,1 кв.м. (1948/1972 роки забудови), літньої кухні Б площею 12,3 кв.м. (1986 року забудови), гаража 3 площею 144,0 кв.м. (1995 року забудови), сараю Л площею 5,7 кв.м. (1989 року забудови), зливної ями №8, погребу П площею 66,0 кв.м. (1957 року забудови), вбиральні У, бесідкй Ж площею 48,0 кв.м. та споруджень №1,7,5 (копія надається, оригінал знаходиться у мене). -
Відповідно до штампу на 12 сторінці паспорта та відомостей з домової книги для реєстрації громадян по АДРЕСА_1 моє місце проживання зареєстроване за вказаною адресою Лисичанським МВ УМВС України в Луганській області з 16.04.2009 року (копія надається, оригінал знаходиться у мене).
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, рятуючи свої життя, ми з дружиною змушені були залишити Луганську область та виїхати на більш безпечну підконтрольну територію України. Так, у м. Миргороді стали на облік як внутрішньо переміщені особи, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1632-5001694889 від 02.06.2022 року (копія надається, оригінал знаходиться у мене).
Нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , пошкоджено внаслідок ракетного обстрілу. За фактом пошкодження нерухомого майна військами Російської Федерації Миргородським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області розпочато досудове розслідування за №12024170550001058 від 01.10.2024 року.
З метою реєстрації права власності на нерухоме майно позивач звернувся до державного реєстратора Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області, але Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Яковенко С.М. №75173327 від 23 вересня 2024 року позивачу було відмовлено в проведенні реєстраційних дій по причині відсутності відомостей про державну реєстрацію речових прав на вищезазначений об'єкт в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та його невідємній архівній складовій частині - Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
08.08.2024 року державним реєстратором прав на нерухоме майно було направлено запит до Лисичанської міської військової адміністрації, №184/05.2-02 щодо прав зареєстрованих до 01.01.2013 року. На вказаний запит надійшла відповідь Лисичанської міської військової адміністрації №3225/01-31 від 13.08.2024р., в якій зазначено, що обов'язки по зберіганню реєстраціних справ щодо об'єктів нерухомого майна, права на які виникли та зареєстровані до 01.01.2022 року, були покладені Лисичанською міською радою на комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації». Такі справи станом на 24.02.2022 року оцифровані не були, зберігались у приміщенні ЛКП «БТІ» у паперовій формі та до моменту окупації 03.07.2022 року з міста Лисичанська евакуйовані не були. Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» не релоковане та не провадить діяльність на території, підконтрольній Україні. З огляду на викладене, здійснити підтвердження відомостей про державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , неможливо.
Позивач не може розпоряджатися своїм майном, що порушує його право власності, просить суд позовні вимоги задовольнити.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, зазначене рішення необхідне їй для захисту її майнових прав.
В судове засідання сторона позивача надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.
Сторона відповідача про розгляд справи належним чином неодноразово повідомлена, від відповідача не надійшло відзиву, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи .
Вивчивши позов та матеріали справи суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до Свідоцтва на право приватної власності від 29.04.1996 року виданого Лисичанським УЖКГ, позивач став власником будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Технічним паспортом, від 08.05.1996 року на будинок АДРЕСА_1 , підтверджується право власності позивача на будинок за зазначеною адресою.
Розпорядженням начальника ЛМВА №3 від 09.01.2024 року підтверджується перейменування АДРЕСА_1 .
Відповідно до паспорту та довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, позивач є внутрішньо переміщеною особою.
Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій №75173327 від 23.09.2024 року позивачу було відмовлено в проведенні реєстраційних дій з тих підстав, що обов'язки по зберіганню реєстраційних справ щодо об'єктів нерухомого майна, права на які виникли та зареєстровані до 1 січня 2013 року, були покладені Лисичанською міською радою на комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації». Такі справи до 24.02.2022 оцифровані не були, зберігалися у приміщенні ЛКП «БТІ» у паперовій формі та до моменту окупації 03 липня 2022 року з міста Лисичанська евакуйовані не були, само підприємство не релоковане, діяльності на підконтрольній Україні території не провадить. Таким чином, на сьогоднішній день неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 1 січня 2013 року на будь-який об'єкт нерухомого майна, розташований в місті Лисичанськ Луганської області. У зв'язку з чим провести державну реєстрацію права власності не надається можливим.
Подані реєстратору документи не дають змоги встановити набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Довідкою про оцінку майна від 08.10.2024 рок підтверджується вартість зазначеного домоволодіння.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, за яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018року у справі № 920/615/16, від 05 вересня 2019року у справі № 907/310/18).
Стаття 392 ЦК України, в якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право.
Таким чином суд підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, відповідно до ст. 392 ЦК України, а рішення спрямоване на захист, існуючого, наявного, права, що виникло у позивача з передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.
Підтвердження права власності на зруйноване майно необхідно позивачам для отримання матеріального відшкодування від держави.
Указом Президента України . № 64/2022 від 24. лютого 20.22року, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки, і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений та станом на час розгляду справи триває.
Відповідно де Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022року № 309. (у редакції станом на час і розгляду справи), територію Лисичанської міської територіальної громади включено до території активних бойових дій та бойові дії на даній території не завершені, а саму територію віднесено до тимчасово окупованої РФ території України.
Відповідно до ст.349 ЦК право власності на майно припиняється в разі його знищення, але суд при задоволенні позову керується практикою ЄСПЛ та міжнародними нормами.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст..328,392 ЦК, ст.ст. 79-81, 258, 264-265 ЦПК України суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права приватної власності на нерухоме майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 рнокпп НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з житлового будинку В/Жв-в1, загальною площею 64,0 кв.м., житловою площею 53,1 кв.м. (1948/1972 року забудови), літньої кухні Б площею 12,3 кв.м. (1986 року забудови), гаража З площею 144,0 кв.м. (1995 року забудови), сараю Л площею 5,7 кв.м. (1989 року забудови), зливної ями №8, погребу П площею 66,0 кв.м. (1957 року забудови), вбиральні У, бесідки Ж площею 48,0 кв.м. та споруджень №1,7,5.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. М. Курочкіна