Єдиний унікальний номер справи 185/8404/23
Провадження № 1-кп/185/48/25
11 липня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря ОСОБА_4 ,
розглядаючи у судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.4 ст.369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.3 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127 КК України, -
за участю
прокурора ОСОБА_11 ,
захисників адвокатів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (дистанційно),
ОСОБА_19 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_10 (дистанційно), ОСОБА_9 , -
В судовому засіданні прокурором було подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 строком на 60 днів без визначення застави. В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_9 обґрунтовано обвинувачуються у скоєнні злочинів, що відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна. Вказані обставини свідчать про існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_9 від суду. Обвинувачений ОСОБА_9 є особою схильною до вчинення інших кримінальних правопорушень, тому наявний ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення. Обвинувачений може впливати на свідків, які на теперішній час не допитані. Інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_19 заперечували проти заявленого клопотання. Обвинуваченйи просив змінити запобіжний захід на домашній арешт за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1 , - де він буде проживати з матір'ю та братом. Захисник ОСОБА_19 зазначив, що ризики прокурором не доведені, є припущенням, обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, до інших обвинувачених взагалі не застосовано будь-якого запобіжного заходу, тому просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, підтримавши підзахисного.
Інші учасники кримінального провадження підтримали позицію обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника.
Обвинувачений ОСОБА_5 покладається на розсуд суду при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 .
Вивчивши клопотання, вислухавши пояснення сторін та врахувавши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, що відносяться до особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна. Тобто зазначений прокурором ризик про можливість переховування обвинуваченого ОСОБА_20 від суду продовжує існувати, бо під загрозою можливого покарання обвинувачений зможе залишити місце свого проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п.3 ч. 1 ст.177 КПК України, суд враховує, що ризик прийняття обвинуваченим ОСОБА_9 спроб незаконного впливу на свідків, які безпосередньо перед судом не допитані, з метою переконання або змушення останніх надати покази в вигідному для себе аспекті є реальним. Ризик незаконного впливу з боку обвинуваченого на свідків продовжує існувати, оскільки на даній стадії розгляду свідки кримінального провадження не допитані, а їх анкетні дані відкриті.
При наданні оцінки ступеню ризику стосовно вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, суд враховує, що обвинувачення в даному кримінальному провадженні висунуто ОСОБА_9 за вчинення декількох кримінальних правопорушень, що кваліфіковані за двома різними статтями, передбаченими КК України, наявність ще одного кримінального провадження за ч.1 та ч.2 ст.308 КК України (пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів) відповідно обвинуваченого ОСОБА_9 , свідчать в сукупності про наявність ризику вчинення обвинуваченим ОСОБА_9 нового кримінального правопорушення.
В статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від поваги до особистої свободи, визначеної Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей, тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Вирішуючи клопотання прокурора в контексті часу перебування обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою суд зазначає, що загальний строк перебування обвинуваченого під вартою в установі попереднього ув'язнення складає більше 7 місяців. Також суд враховує наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик впливу на свідків, які ще не допитані судом, а також враховує тяжкість покарання, яке може бути призначено в разі визнання обвинуваченого ОСОБА_9 винуватим, та наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, його вік, спосіб вчинення кримінальних правопорушень, стан здоров'я обвинуваченого, наявність житла в м.Тернівка Дніпропетровської області.
Отже, на теперішній час необхідність збереження щодо обвинуваченого ОСОБА_9 тримання під вартою відпала, оскільки є можливість забезпечення відповідної процесуальної поведінки обвинуваченого шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу. Обраний стосовно обвинуваченого запобіжний захід, з урахуванням його тривалості та обставин розгляду кримінального провадження виходить за межі розумного строку.
Всі обставини, досліджені в ході судового засідання, у сукупності дають достатні підстави про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з використанням електронного засобу контролю із покладенням обов'язків на обвинуваченого, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 194, 331 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 - відмовити.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_19 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , - запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з використанням електронного засобу контролю, строком на два місяці, а саме: до 11 вересня 2025 року, включно.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_9 залишати житло за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , - цілодобово та зобов'язати останнього прибувати за кожною вимогою до суду.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- негайно прибувати за кожною вимогою суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- носити електронний засіб контролю;
- утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками по кримінальному провадженню.
Негайно звільнити з-під варти обвинуваченого ОСОБА_9 та зобов'язати його прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_9 , що працівники Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електроні засоби контролю.
Ухвалу в частині запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_3
Суддя ОСОБА_2