Справа № 560/3072/24
Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
10 липня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
В березні 2024 року позивач, ФОП ОСОБА_1 , звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби №28 від 20.11.2023 про накладення штрафу за порушення норм Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" у розмірі 46900,00 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не зазначено, які саме дії позивача вказують на недопуск/відмову в допуску інспекторів до здійснення державного контролю.
Крім того, апелянт зазначає, що не має уповноваженої особи, про що посадовим особам відповідача було відомо, в свою чергу, вказана обставина не врахована судом першої інстанції.
Також, апелянт звертає увагу на неналежне повідомлення про дату та місце проведення розгляду справи, оскільки положення ч. 10 ст. 66 Закону №2042 містить лише один спосіб надсилання повідомлення про час і місце розгляду справи, а саме - рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, тоді як порядок направлення повідомлення на електронну пошту законом не передбачений.
Апелянт звертає увагу, що відповідачем направлено позивачу повідомлення про розгляд справи за п'ять днів до дня розгляду, два з яких є неробочими (18 та 19.11.2023), надійшло ж воно у поштове відділення за місцем мешкання позивача вже 21.11.2023 року, тобто вже після розгляду справи. Відтак, на дату прийняття оскаржуваної постанови відповідач не володів відомостями про поінформованість позивача щодо дати розгляду справи, отже, не мав приступити до розгляду справи, а позивач не міг прийняти участь у розгляді справи, не кажучи вже про наявність часу для підготовки пояснень та можливості скористатися правовою допомогою адвоката.
Отже, з урахуванням зазначеного, очевидно, що відповідачем не дотриманий порядок провадження у справах про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», що на думку апелянта свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови та задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду - скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17.10.2023 Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області отримало звернення щодо діяльності торговельного закладу "Суші май тай" за адресою м. Старокостянтинів, вул. Князя Острозького, 9.
У зв'язку із вказаним зверненням Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області видало наказ від 26.10.2023 №963 про проведення позапланого заходу державного нагляду (контролю) у формі інспектування ФОП ОСОБА_1 на предмет дотримання законодавства про безпечність харчових продуктів у період з 02.11.2023 по 03.11.2023.
На підставі наказу Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області видало направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду ФОП ОСОБА_1 .
02.11.2023 посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області прибули до закладу "Суші май тай" та у зв'язку з відсутністю позивачки або її уповноваженого представника не здійснили перевірку.
02.11.2023 контролюючий орган надіслав на електронну адресу позивачки, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, лист, в якому просив особисто бути присутньою 03.11.2023 при здійсненні заходу або забезпечити присутність уповноваженої особи.
03.11.2023 посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області повторно прибули до закладу "Суші май тай" та у зв'язку з відсутністю позивачки або її уповноваженого представника не здійснили перевірку.
У зв'язку з вказаним за результатами заходу державного нагляду (контролю) щодо ФОП ОСОБА_1 складені акт від 03.11.2023 №13, в якому зафіксований факт недопуску уповноваженої посадової особи Держпродспоживслужби до проведення заходу державного контролю, та протокол від 03.11.2023 №74 про порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин".
Постановою від 20.11.2023 №28 Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області наклало на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 46900,00 грн за недопуск інспекторів до проведення позапланового заходу державного нагляду.
Позивач, не погоджуючись з прийнятою постановою, звернулась з адміністративним позовом до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з пунктом 17 частини першої статті 65 Закону №2042-VIII юридичні особи і фізичні особи-підприємці несуть відповідальність за відмову в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі семи мінімальних заробітних плат.
Отже, оператор ринку зобов'язаний допускати державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів та інших визначених законом осіб до здійснення заходів державного контролю у разі, якщо ними дотриманий порядок здійснення державного контролю.
В свою чергу, досліджуючи матеріали справи та відеофайл фіксації проведення перевірки, суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження факту недопуску посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених Законом №2042-VIII.
Щодо аргументів ОСОБА_1 стосовно того, що її помічник, з яким посадові особі відповідача розмовляли по телефону, не є її уповноваженою особою, а недопуск інспекторів до здійснення державного контролю є виразом активних дій з боку оператора ринку, які остання особисто не вчиняла, суд першої інстанції вказав про їх безпідставність, оскільки бути присутнім під час здійснення заходів державного контролю особисто або через уповноважену особу є правом оператора ринку, яким позивач не скористалась.
Щодо доводів позивача про її неналежне повідомлення про розгляд справи, суд врахував положення ст. 66 Закону №2042-VIII та вказав, що 08.11.2023 позивачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, надіслані рекомендованим листом направлення від 27.10.2023 №745, акт недопуску від 03.11.2023 №13, протокол від 03.11.2023 №74 та повідомлення про розгляд справи на 14.11.2023.
Оскільки 14.11.2023 позивачка не з'явилася відповідач відклав розгляд справи на 20.11.2023.
При цьому, позивачці 15.11.2023 повторно надіслане рекомендованим листом повідомлення про розгляд справи, призначеної на 20.11.2023.
Крім цього, 14.11.2023 позивачці вказане повідомлення надіслане на її електрону адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач виконав вимоги частини десятої статті 66 Закону №2042-VIII щодо повідомлення позивачки про час і місце розгляду справи не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дня її розгляду, оскільки таке повідомлення вважається врученим незалежно від факту його отримання останньою.
Таким чином, за наявності відмови в допуску посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, суд першої інстанції вказав, що контролюючий орган правомірно застосував до позивачки штраф у розмірі семи мінімальних заробітних плат згідно пункту 17 частини першої статті 65 Закону №2042-VIII.
Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин визначено правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України від 18 травня 2017 року № 2042-VIII (подальшому - Закон №2042-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 3 Закону України від 18.05.2017 №2042-VIII "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" (далі - Закон №2042-VIII) визначено, що дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов'язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів, інших об'єктів санітарних заходів та/або кормів, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів та/або кормів, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов'язані із здійсненням державного контролю побічних продуктів тваринного походження, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, з метою їх перевірки на відповідність законодавству про побічні продукти тваринного походження.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону №2042-VIII заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю. Аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, проводиться за умови повідомлення оператора ринку не пізніше ніж за три робочі дні до здійснення такого заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) оператора ринку, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та/або відправленням електронної пошти на відповідну адресу оператора ринку, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або вручається особисто під розписку керівнику чи представнику оператора ринку.
Заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках (частина четверта статті 18 Закону №2042-VIII).
Частиною сьомою статті 18 Закону №2042-VIII передбачено, що державний контроль у формах інспектування та аудиту здійснюється із застосуванням актів державного контролю. Акт державного контролю має містити вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин. Кожне таке питання повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку. Якщо за результатами інспектування або аудиту виявлено невідповідність, в акті державного контролю наводиться детальний опис відповідних порушень законодавства. Акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його складення.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону №2042-VIII під час здійснення заходів державного контролю державні інспектори та державні ветеринарні інспектори мають такі права: 1) безперешкодного доступу без попередження до потужностей під час їх роботи; 2) здійснювати інспектування потужностей, випробувальних лабораторій, що розміщуються на потужностях і пов'язані з виробництвом та/або обігом харчових продуктів та/або кормів; 3) здійснювати відбір зразків з метою перевірки відповідності законодавству про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин; 4) проводити аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, за умови наявності відповідної підготовки; 5) перевіряти документи щодо дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин і отримувати їх копії; 6) здійснювати інтерпретацію результатів лабораторних досліджень (випробувань) зразків; 7) видавати приписи щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин; 8) збирати докази, що підтверджують порушення операторами ринку цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин, у тому числі здійснювати відбір зразків; 9) здійснювати позапланові інспектування потужностей з метою перевірки виконання операторами ринку приписів, розпоряджень та рішень, прийнятих за результатами здійснення попередніх заходів державного контролю; 10) за зверненням оператора ринку видавати (заповнювати) міжнародні сертифікати, що підтверджують відповідність вантажів з харчовими продуктами або кормами, що експортуються з України, вимогам країни призначення або вимогам законодавства України. Міжнародний сертифікат, що підтверджує відповідність вантажу, що експортується з України, вимогам законодавства України, видається за відповідним зверненням оператора ринку, л
Пунктами 1, 3 частини першої статті 16 Закону №2042-VIII передбачено, що оператор ринку зобов'язаний: допускати державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів та інших визначених цим Законом осіб до здійснення заходів державного контролю, за умови дотримання ними порядку здійснення державного контролю, передбаченого цим Законом; надавати документи, пояснення, іншу інформацію з питань, що виникають у зв'язку із здійсненням заходів державного контролю.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 65 Закону №2042-VIII юридичні особи і фізичні особи-підприємці несуть відповідальність за відмову в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі семи мінімальних заробітних плат.
Отже, оператор ринку зобов'язаний допускати державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів та інших визначених законом осіб до здійснення заходів державного контролю у разі, якщо ними дотриманий порядок здійснення державного контролю.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V (подальшому - Закон № 877-V, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Частиною 1 статті 6 Закону №877-V передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Статтею 2 Закону № 877-V визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.
Таким чином, підставою для здійснення позапланового заходу Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області може бути звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності), а в силу статті 2 Закону № 877-V вимога щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) у цьому випадку не є обов'язковою для територіального органу, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, тому у такого територіального органу відсутній обов'язок перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Як встановлено з матеріалів справи, 26.10.2023 ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області прийнято наказ № 963 "Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)", яким наказано:
1.Начальнику Хмельницького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Олегу Чалюку організувати проведення інспектування ФОП ОСОБА_1 , що здійснює діяльність за адресою: вул. Князя Острозького, м. Старокостянтинів, Хмельницького району, Хмельницької області, 31100, щодо дотримання вимог законодавства про безпечність харчових продуктів.
2. Позаплановий захід державного контролю провести у термін двох робочих днів з 02 листопада 2023 року по 03 листопада 2023 року.
3. При виникненні обґрунтованої підозри щодо невідповідності під час проведення державного контролю здійснювати відбір зразків та направляти на дослідження в уповноважені лабораторії.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника Хмельницького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Олега Чалюка (а.с. 88).
На підставі наказу №963 від 26.10.2023 посадовим особам Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області видано посвідчення (направлення) на проведення планового (позапланового) заходу державного контролю стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин №745 від 27.10.2023 щодо ФОП ОСОБА_1 , за адресою вул. Князя Острозького, 9, м. Староконстантинів, Хмельницький район, Хмельницька області, 31100 (а.с. 87).
З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2023 посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області прибули до закладу "Суші май тай" та у зв'язку з відсутністю позивачки або її уповноваженого представника не здійснили перевірку.
02.11.2023 контролюючий орган надіслав на електронну адресу позивачки, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, лист, в якому повідомив про можливість особисто бути присутньою 03.11.2023 при здійсненні заходу або забезпечити присутність уповноваженої особи.
03.11.2023 посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області повторно прибули до закладу "Суші май тай".
Інспектор здійснив телефонний дзвінок позивачці на номер, зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Під час розмови позивачці був зачитаний текст звернення, яке слугувало підставою для проведення перевірки. Остання в свою чергу повідомила, що з інспекторами зв'яжеться уповноважена особа.
Через деякий час з інспекторами зв'язалась особа, який представився керуючим закладом та зазначив, що ОСОБА_1 не компетентна надавати відповіді на їх питання. Також останній повідомив, що йому не достатньо направлень інспекторів на проведення позапланового заходу державного нагляду для допуску їх до перевірки.
Посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області викликали представників Національної поліції України, які також здійснили телефони дзвінок вказаному вище представнику, який повторно повідомив, що відмовляє у допуску інспекторів до проведення перевірки.
Вказані обставини підтверджуються наданими відповідачем відеофайлами фіксації проведення перевірки, які містять в матеріалах справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджений факт недопуску посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених Законом №2042-VIII.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта стосовно того, що недопуск інспекторів до здійснення державного контролю є виразом активних дій з боку оператора ринку, які остання особисто не вчиняла, а її помічник, з яким посадові особі відповідача розмовляли по телефону, не є уповноваженою особою, оскільки суд першої інстанції в повній мірі дослідив та надав оцінку вказаним аргументам, в свою чергу, апеляційна скарга не містить нових доводів в цій частині.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині неналежного повідомлення про розгляд справи, колегія суддів вважає з необхідне зазначити наступне.
Так, провадження у справах про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми здійснюється відповідно до положень ст. 66 Закону №2042-VIII.
За визначенням ч.ч. 9-11 ст. 66 Закону №2042-VIII, справа розглядається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин.
Час і місце розгляду справи повідомляються особі, щодо якої складено протокол, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дня її розгляду. Повідомлення про час і місце розгляду справи вручається особі, щодо якої складено протокол, або її представникові під розписку або надсилається їй рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Повідомлення про час і місце розгляду справи, надіслане рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, щодо якої складено протокол, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.
Справа може бути розглянута за відсутності особи, щодо якої складено протокол, якщо є відомості про її належне повідомлення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Саме на уповноважену посадову особу, яка розглядає таку справу, покладається обов'язок з'ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість.
У разі неналежного інформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи, про що прямо зазначено в ч. 11 ст.66 Закону №2042.
З наведеного апеляційний суд робить висновок про те, що обов'язок суб'єкта владних повноважень повідомляти про час і місце розгляду справи не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (проінформована) про час та місце розгляду справи за п'ять днів до дати розгляду справи.
Обов'язок доказування цієї обставини у даній справі відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України несе суб'єкт владних повноважень.
Суд також зазначає, що повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п'ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.
Як встановлено з матеріалів справи, 03.11.2023 посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області складено акт щодо неможливості здійснення заходу державного контролю стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин та протокол №74 від 30.11.2023 про порушення Закону України «Про державний контроль за дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», законодавства про заркові продукти та корми.
Зі змісту повідомлення від 08.11.2023 №15-07/372 встановлено, що розгляд справи про недопущення уповноваженої посадової особи Держпродспоживслужби до проведення заходу державного контролю, призначено на 14 листопада 2023 року о 11:00 за адресою вул. Шевченка, 53, м. Хмельницький, Хмельницька обл.
08.11.2023 позивачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, надіслано рекомендованим листом направлення від 27.10.2023 №745, акт недопуску на проведення державного контрою від 03.11.2023 №13, протокол від 03.11.2023 №74 та повідомлення про розгляд справи від 08.11.2023, про що свідчить відповідний опис вкладення від 08.11.2023.
Обставина щодо направлення поштового відправлення з повідомленням про вручення підтверджуються відповідною накладною №3110103732523 та квитанціями ПАТ «Укрпошта» (а.с. 65).
В свою чергу, доказів, які б підтверджували факт отримання позивачем даного відправлення не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дня розгляду справи, враховуючи положення ч. 10 ст. 66 Закону №2042-VIII, матеріали справи не містять, а відповідачем таких не надано.
Тобто, при призначенні справи до розгляду, відповідачем не дотримано вимог чинного законодавства в частині дотримання строків призначення справи до розгляду.
Судом також встановлено, що розгляд справи з 14.11.2023 було перенесено на 20.11.2023, про що позивачу направлено відповідний лист, в якому повідомлено про призначення розгляду справи про притягнення до відповідальності з накладанням штрафу на 20.11.2023 о 11:30. Згідно копії квитанції поштове відправлення (трек-номер- 2902600587030) направлено повивачу 15.11.2023 о 17:53.
В свою чергу, доказів, які б підтверджували факт отримання позивачем даного відправлення не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дня розгляду справи, враховуючи положення ч. 10 ст. 66 Закону №2042-VIII, матеріали справи не містять, а відповідачем таких не надано.
При цьому, судом досліджено долучену позивачем до матеріалів адміністративного позову копію конверту з відповідним трек-номером -29023005877030, а також трекінг даного відправлення, згідно відомостей з якого 15.11.2023 відправлення прийняте, і лише 21.11.2023 відправлення надійшло до точки видачи, що свідчить про недотримання відповідачем строку повідомлення позивача про розгляд справи, оскільки як зазначалось судом вище, про час і місце розгляду особа повідомляється не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дня її розгляду.
В свою чергу, згідно наданих позивачем доказів, лист про перенесення розгляду справи на 20.11.2023, отримано лише 23.11.2023, тобто вже після прийняття спірної у справі постанови.
Тобто, на дату прийняття оскаржуваної постанови 20.11.2023 головний державний інспектор Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, який здійснював розгляд та приймав спірну постанову, не мав належних доказів, які б свідчили про повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи.
Таким чином, відповідачем не доведено належними доказами факту належного та своєчасного повідомлення позивача про розгляд відносно нього справи.
Щодо посилань відповідача стосовно направлення на електронну пошту ФОП ОСОБА_2 повідомлень про розгляд справи від 14.11.2023 та повторно від 15.11.2023, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вказаний порядок повідомлення особи про час та місце розгляду справи не передбачений ст. 66 Закону №2042-VIII.
З огляду на встановлені вище обставини, судова колегія вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про дотримання відповідачем процедури розгляду справи щодо порушення законодавства про харчові продукти, за результатами якого було прийнято спірну постанову.
Отже, оскільки відповідач не довів правомірності своїх дій під час прийняття постанови про накладення на позивача штрафу за порушення ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», апеляційний суд вважає, що винесена на підставі акту від 03.11.2023 №13 за результатами такого розгляду постанова про накладення штрафу №28 від 20.11.2023 є протиправною та підлягає скасуванню.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, при розгляді справи судом першої інстанції не надано оцінку усім обставинам у справі, що мають значення для її вирішення, а тому рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції належить скасувати та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивачем при зверненні до суду першої інстанції сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн згідно платіжної інструкції №90 від 29.02.2024 та при зверненні до суду апеляційної інстанції згідно платіжної інструкції №9Р41-КРНЕ-ВХХТ-358М DSL від 03.01.2025 судовий збір в розмірі 1816,80 грн, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області підлягає судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» №28 від 20.11.2023.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області сплачений судовий в розмірі 3028,00 грн.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.