Єдиний унікальний номер справи 183/2623/25
Провадження № 2/183/2950/25
19 червня 2025 року м. Самар Дніпропетровської області
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Майної Г. Є.,
з участю секретаря судового засідання - Федорової Є. П.,
представника позивача - адвоката Леонтьєва О. В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Самар Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Залізничний відділ служби у справах дітей департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Військова частина НОМЕР_1 про позбавлення батьківських прав,-
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Залізничний відділ служби у справах дітей департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Військова частина НОМЕР_1 , про позбавлення батьківських прав.
У підготовчому засіданні представник позивача - адвокат Леонтьєв О. В. заявив клопотання про зобов'язання Залізничного відділу служби у справах дітей департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради надати суду висновок щодо доцільності або недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , також зазначив, що сам позивач не може звернутись до органу опіки та піклування оскільки проходить військову службу, звертався безпосередньо він, однак в усній розмові представником органу опіки йому повідомлено про те, що без відповідної ухвали суду такий висновок не може бути складений через відсутність звернення батька дитини. Однак позивач не може звернутися особисто, оскільки проходить службу, тому просив задовольнити клопотання.
Суд, вислухавши клопотання представника позивача, перевіривши матеріали справи, прийшов до такого висновку.
За ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Приписи ст. 19 СК України є імперативною нормою в частині обов'язку органу опіки та піклування надати суду письмовий висновок щодо розв'язання спору і не потребує додаткової вимоги суду щодо цього.
Ураховуючи зазначене, подати до суду висновок щодо розв'язання спору є обов'язком органу опіки та піклування, а не його правом.
Так, дійсно, формування висновку про доцільність або недоцільність позбавлення батьківських прав здійснюється на підставі звернення особи до органу опіки і піклування з відповідною заявою про надання висновку про доцільність або недоцільність позбавлення батьківських прав.
У той же час, з наданих представником позивача письмових доказів, убачається, що позивач ОСОБА_1 проходить військову службу, у зв'язку з чим не має можливості особисто звернутися із відповідною заявою до Залізничного відділу служби у справах дітей департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради для надання останніми висновку щодо розв'язання спору.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
При цьому, за ч. 1 ст. 146 ЦПК України у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом. За ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Ураховуючи, що судом не постановлювалась ухвала про витребування доказів у виді висновку органу опіки піклування, суд не убачає підстав для вжиття заходів реагування, передбачених ст. 146, 148 ЦПК України станом на час розгляду питання. Однак, ураховуючи, що третьою особою протягом тривалого строку обов'язок, передбачений ст. 19 СК України, 81, 83 ЦПК України не виконано, суд, керуючись ч. 2 ст. 13 ЦПК України, з метою недопущення порушення прав дитини та дотримання строків розгляду справи, вважає за необхідне витребувати доказ у справі у виді висновку органу опіки та піклування щодо розв'язання спору щодо позбавлення відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 83, 84, 260 ЦПК України, суд, -
Задовольнити клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Леонтьєва Олега Валентиновича.
Зобов'язати Залізничний відділ служби у справах дітей департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 04056084, місцезнаходження: 79022, Львівська область, м. Львів, вул. Виговського, буд. 34) надати Самарівському міськрайонному суду Дніпропетровської області висновку про доцільність або недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у місячний строк з моменту отримання ухвали суду.
Роз'яснити, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає..
Ухвала суду складена та підписана 19 червня 2025 року.
Суддя Г.Є. Майна