Справа № 183/4931/25
№ 1-кп/183/1829/25
11 липня 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12025042350000394 від 21.04.2025 стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Магдебург, Німеччина, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, в посаді стрільця - старшого гранатометника відділення охорони 1 взводу охорони 3 роти охорони 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , раніше судимого, останні рази:
- 10.05.2023 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді двох місяців арешту з відбуттям на гауптвахті. Покарання не відбуте;
- 03.07.2024 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді шести місяців арешту з відбуттям на гауптвахті. Покарання не відбуте,
- 27.03.2025 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням положень ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді п'яти років двох днів позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України,
01 квітня 2025 року у вечірній час доби (більш точного часу в ході судового розгляду не встановлено) солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом, під час мобілізації на особливий період, і проходячи її на посаді стрільця відділення охорони 1 взводу охорони 3 роти охорони 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , підійшов до магазину «Харчі», що розташоване поблизу будинку №5 по вул. Лісна у c-ще Черкаське Самарівського району Дніпропетровської області, біля якого знаходився потерпілий ОСОБА_6 . Перебуваючи у вищевказаному місці, поряд з ОСОБА_6 під час усної розмови у ОСОБА_5 виник прямий злочинний умисел, спрямований на заволодіння мобільним телефоном марки MOTOROLA moto G14 8/256 GB чорного кольору, що належить ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_5 01 квітня 2025 року у вечірній час доби (більш точного часу в ході судового розгляду не встановлено) перебуваючи поблизу магазину «Харчі» по вул. Лісна, 5 с-ще Черкаське Самарівського району Дніпропетровської області, під час розмови з ОСОБА_6 ввівши останнього в оману під приводом здійснення дзвінка отримав від останнього належний йому мобільний телефон марки MOTOROLA moto G14 8/256 GB чорного кольору, та не маючи наміру повертати його власнику, дочекавшись доки ОСОБА_6 зайде до приміщення магазину, утримуючи вищевказаний телефон при собі, залишив місце вчинення злочину. Цього ж дня ОСОБА_5 шляхом укладення договору застави з ТОВ «Є Гроші», заклав під заставу вказаний телефон, за що отримав грошові кошти в сумі 2100 грн. 00 коп., чим розпорядився незаконно отриманим майном, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 3570,67 грн.
Крім цього, 04 квітня 2025 року приблизно о 17 годині 00 хвилин солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом, під час мобілізації на особливий період, і проходячи її на посаді стрільця відділення охорони 1 взводу охорони 3 роти охорони 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , перебував на території наметового містечка військової частини НОМЕР_3 , що розташована в АДРЕСА_2 , де зустрів потерпілого ОСОБА_7 . Перебуваючи у вищевказаному місці, поряд з ОСОБА_7 під час усної розмови у ОСОБА_5 виник прямий злочинний умисел, спрямований на заволодіння мобільним телефоном маркиХІАОМІ Redmi А2 2/32 GВ світло-зеленого кольору, що належить ОСОБА_7 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_5 діючи умисно, повторно, 04 квітня 2025 року приблизно о 17 годині 00 хвилин, перебуваючи на території наметового містечка військової частини НОМЕР_3 , що розташована в АДРЕСА_2 , під час розмови з ОСОБА_7 , ввівши останнього в оману під приводом здійснення дзвінка, отримав від останнього належний йому мобільний телефон марки ХІАОМІ Redmi А2 2/32 GВ світло-зеленого кольору та не маючи наміру повертати його власнику, дочекавшись доки ОСОБА_7 втратить пильність, утримуючи вищевказаний телефон при собі залишив місце вчинення злочину. Наступного дня, а саме 05.04.2025 ОСОБА_5 шляхом укладення договору застави з ТОВ «Є Гроші», заклав під заставу вказаний телефон, за що отримав грошові кошти в сумі 1150 грн. 00 коп., чим розпорядився незаконно отриманим майном, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 3299,42 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою визнав повністю та показав, що обставини викладені в обвинувальному акті не оспорює та повністю визнає себе винним у пред'явленому обвинуваченні. Своїми показаннями підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. У скоєному щиро кається, зробив для себе відповідні висновки.
В судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин за епізодом шахрайства від 04 квітня 2025 року, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких обвинуваченим ОСОБА_5 скоєно кримінальне правопорушення за епізодом шахрайства від 04 квітня 2025 року, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували, і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо розміру процесуальних витрат, обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання.
Також в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України, за епізодом шахрайства від 04 квітня 2025 року.
Водночас, винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у пред'явленому обвинувачені за ч. 1 ст. 190 КК України за епізодом від 01 квітня 2025 року, окрім визнання своє вини, підтверджується такими доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України:
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12025042350000394 від 21.04.2025, відповідно до якого 01.04.2025 невстановлені особи перебуваючи поблизу буд. АДРЕСА_2 шахрайським шляхом заволоділи майном ОСОБА_6 (ЖЄО № 18396 від 21.04.2025);
- протоколом перегляду відеозапису від 24.04.2025, долученого до нього, на якому з камери внутрішнього відеоспостереження, розташованої в приміщенні ломбарду «Є ГРОШІ», за адресою вул. Гетьманська, 35 в м. Самар, до якого 01.04.2025 о 17.34 прийшов ОСОБА_5 та до пункту прийому якого останній здав телефон та отримав договір застави;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.04.2025, згідно з яким потерпілий ОСОБА_6 впізнав серед пред'явлених чотирьох осіб чоловіка під № 2, як такого, що 01.04.2025 у вечірній час доби, перебуваючи поблизу магазину «Харчі» по вул. Лісна, 5 с-ще Черкаське Самарівського району Дніпропетровської області, шляхом обману заволодів його мобільним телефоном. На фотознімку під № 2 зображений ОСОБА_5 ;
- постановою про визнання та доручення до кримінального провадження речових доказів від 24 квітня 2025 року у виді мобільного телефону марки MOTOROLA moto G14 8/256 GB;
- висновком експерта за результатами проведення судової-товарознавчої експертизи від 29.04.2025 № 1257/25, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону марки MOTOROLA moto G14 8/256 GB, чорного кольору, бувшого у використанні, у технічно-справному стані (з урахуванням зносу), станом на 01.04.2025 становила 3570,67 грн.
Отже, суд, дослідивши докази в межах пред'явленої підозри, не виходячи за межі пред'явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, доходить однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у:
- заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), за епізодом від 01 квітня 2025 року;
- заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, за епізодом від 04 квітня 2025 року, доведена у повному обсязі і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, відповідно.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Крім того, суд бере до увагидані про особу обвинуваченого, який вину свою визнав повністю, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, а також те, що шкода потерпілим відшкодована у повному обсязі шляхом повернення майна.
Судом також враховується думка потерпілих, викладена ними у їх заявах, про те, що останні не наполягають на призначенні обвинуваченому суворого покарання.
Однак, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та, не відбувши попередньо призначеного йому покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.03.2025, знову вчинив два кримінальні правопорушення, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України є хоч і не тяжким, проте злочином.
Крім цього, ОСОБА_5 за місцем служби характеризується негативно.
Тому, з урахуванням особливостей вказаних кримінальних правопорушень та обставин їх вчинення, особи обвинуваченого, суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України, а саме нижче від найнижчої межі чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки такі підстави у суду відсутні, і вважає, що покарання повинно бути призначено виключно у виді обмеження волі на рівні мінімальної межісанкції ч. 1 ст. 190 КК України та позбавлення волі на певний строк в межахсанкції ч. 2 ст. 190 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, пп. б) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, оскільки саме таке покарання буде співмірним меті його застосування та повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.
Крім того, судом встановлено, що після постановлення вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.03.2025, за яким ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням положень ч. 4 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України до п'яти років двох днів позбавлення волі, останній вчинив інші кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, за які він засуджується цим вироком. Тому, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за правилами, передбаченими ст. 71 цього Кодексу за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.03.2025, до покарання, призначеного цим вироком.
Також, за наявності пом'якшуючих покарання обставин, суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_5 покарання в межах найбільшої санкції ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді позбавлення волі на вказаний вище строк буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід до ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні не застосовувався.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі строком на один рік;
- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік шість місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України із застосуванням пп. б) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на один рік шість місяців.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2025 року до покарання, призначеного цим вироком, і визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років один місяць.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня його затримання з метою направлення для відбування покарання до установи виконання покарань.
Речові докази:
- мобільний телефоном марки MOTOROLA moto G14 8/256 GB чорного кольору,які повернуто за належністю потерпілому ОСОБА_6 - залишити за належністю потерпілому;
- мобільний телефон марки ХІАОМІ Redmi А2 2/32 GВ світло-зеленого кольору, які повернуто за належністю потерпілому ОСОБА_7 - залишити за належністю потерпілому;
- копію договору № Е44-25004511 від 05.04.2025, копію відеозапису за 05.04.2025, де вбачається момент закладу мобільного телефону записаного на DVD-R диск, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1