Справа № 178/1271/25
11 липня 2025 року суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області Лісняк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділення поліції № 6 Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 06 травня 2025 року о 14 год. 30 хв., гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в громадському місці, а саме на вул.Шкільній в сел.Кринички Кам'янського району Дніпропетровської області, висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 06.05.2025 р., гр. ОСОБА_2 запросила його до себе додому в гості, на що він погодився, остання провела до приміщення кухні та почала пригощати їжею. Через деякий час, з невідомих причин, гр. ОСОБА_2 вчинила сварку, викликала працівників поліції, які прибувши до місця події, забрали його у ВП № 6. В ході спілкування з працівниками поліції, надав відповідні пояснення, які відсутні у матеріалах справи.
Згідно з вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Вислухавши гр. ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Під час розгляду справи встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 , не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки складений з порушенням вимог ст.251 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що гр. ОСОБА_1 , 06.05.2025 р. перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння в громадському місці, по вул.Шкільна в сел.Кринички, однак, при цьому, до протоколу не долучено доказів перебування гр. ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та у громадському місці. В матеріалах справи відсутні пояснення надані ОСОБА_1 .
Свідки в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені, пояснення не відбирались. Адміністративний матеріал складається з протоколу та пояснень ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності, вважаю що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки не доведено вчинення ним дій дискримінаційного характеру, які передбачені в диспозиції вказаної статті. А тому всі сумніви суд тлумачить на користь особи, згідно ст.62 Конституції України.
Зважаючи на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог чинного законодавства, він не є належним та допустимим доказом по справі, а отже і всі похідні докази не можна визнати належними та допустимими.
В рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людинизазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про недоведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 173, 247, ст. 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Протягом 10 днів з дня її винесення постанова може бути оскаржена через Криничанський районний суд Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: В. В. Лісняк