Справа № 178/863/25
10 липня 2025 року слідчий суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Криничанського відділу Жовтоводської окружної прокуратури про звернення застави у дохід держави, за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,-
Прокурором Криничанського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_3 до суду внесено клопотання про звернення застави у дохід держави по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024042040000041 від 02.10.2024 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 369-2, ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 368, ч.4 ст. 354 КК України, у зв'язку з невиконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків.
З клопотання вбачається, що СВ ВП №6 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024042040000041від 02.10.2024 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 369-2 КК України.
У судовому засіданні прокурор клопотання про звернення застави в дохід держави підтримав та просив задовольнити.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні просять відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Встановлено, що 17.04.2025 ухвалою слідчого судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, із визначенням можливості внесення застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240,00 грн.
Під час винесення ухвали, ОСОБА_4 було роз'яснено положення ст.ст. 182, 194 КПК України та ухвалу Криничанського районного суду: прибувати за кожною вимогою до слідчого та суду і покласти на нього обов'язки не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, суду, повідомляти слідчого, суд про зміну свого місця проживання, не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну за винятком паспорта громадянина України; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні. Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі не з'явлення ним за викликом до суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
17.04.2025 ОСОБА_4 взято під варту та етаповано до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
18.04.2025 ОСОБА_4 вніс на визначений судом розрахунковий рахунок грошові кошти на суму 242 240 грн. в якості застави, після чого був звільнений з-під варти того ж дня, однак, належним чином про внесення застави та звільнення з-під варти слідчого чи прокурора не повідомив.
Лише 22.04.2025, тобто через 4 дні після звільнення, від захисника підозрюваного ОСОБА_5 надано довідку про звільнення ДНП № 19688.
За період з 18.04.2025 встановлено факти порушення підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, які покладені на нього ухвалою слідчого судді.
Так, 22.04.2025 підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи у м. Кам'янське, у приміщенні, у якому здійснює свою діяльність приватний нотаріус Кам'янського районного нотаріального округу ОСОБА_6 , уклав договір дарування житлового будинку, земельної ділянки, на якій він розташований житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим № 1222055300:02:003:0154, на якій розташований житловий будинок, своїй дочці ОСОБА_7 . Даний договір підписаний сторонами ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у присутності приватного нотаріуса ОСОБА_6 у м. Кам'янське.
Тобто, ОСОБА_4 22.04.2025 без дозволу слідчого покинув своє постійне місце проживання, чим порушив обов'язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді.
ОСОБА_4 є підозрюваним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України в рамках кримінального провадження №42024042040000041 від 02 жовтня 2024 року, щодо нього застосовані обмеження відповідно до ухвали слідчого судді Криничанського районного суду від 17.04.2025, внесено заставу у розмірі 242240 грн., він не мав права відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду.
На підставі вищевикладеного, 23.06.2025 ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту. Підставами для обрання вищевказаного запобіжного заходу є невиконання ОСОБА_4 , обов'язків, покладених на нього ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровською області від 17.04.2025.
Заходами забезпечення кримінального провадження є, у тому числі, запобіжні заходи (пункт 9 частини 2 статті 131 КПК). Застава є одним із видів запобіжних заходів (пункт 3 частини 1 статті 176 КПК).
Згідно з ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
При порушенні умов такого запобіжного заходу як застава процедура його застосування включає також застосування заходів кримінально-процесуальної відповідальності. Так, у разі порушення умов застави - вона звертається в дохід держави (частина 8 статті 182 КПК).
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу (частина 9 статті 182 КПК).
З наведеного вище слідує, що звернення застави в дохід держави є невід'ємною складовою зміни запобіжного заходу в вигляді застави, яка передбачена частинами 8 та 10 статті 182 КПК, та охоплюється поняттям застосування запобіжного заходу в вигляді застави.
У зв'язку із викладеним, звернення застави в дохід держави має (із врахуванням особливостей цього заходу) відповідати встановленим правилам застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В ч.3 ст.182 КПК України вказано, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (частина 8 статті 182 КПК).
Метою припису частини 8 статті 182 КПК є запобігання порушенню підозрюваним покладених на нього обов'язків шляхом застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності за таке порушення. У той же час метою звернення застави в дохід держави не є відшкодування шкоди, у завданні якої особа підозрюється.
Водночас зі змісту частини 8 статті 182 КПК вбачається, що в ній при описі обов'язків, у разі порушення яких передбачено застосування санкції у вигляді звернення застави в дохід держави, використані формулювання, як у множині, так і в однині. Зокрема, неявка за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи неповідомлення про причини своєї неявки як підстава для звернення застави в дохід держави зазначено як одноразову дію.
При цьому суд звертає увагу, що застава є безстроковим запобіжним заходом, тому її строк не може бути визначений ухвалою суду, і вона без визначення строку забезпечує виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (частина 7 статті 42 КПК).
Отже, у разі порушення умов такого запобіжного заходу як застава (зокрема, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого без поважних причин та не повідомив заздалегідь про причини своєї неявки), суд вправі застосувати заходи кримінально-процесуальної відповідальності - звернути заставу (її частину) в дохід держави.
З огляду на викладене клопотання прокурора обґрунтовано правовими підставами, доведено, що ОСОБА_4 22.04.2025 без дозволу слідчого покинув своє постійне місце проживання та населений пункт, у якому він проживає, чим порушив обов'язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді, обов'язків щодо забезпечення своєї належної процесуальної поведінки не виконав, а тому суд приходить до переконання, що вимога прокурора про звернення застави в дохід держави є законною та обґрунтованою належними й допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
Крім того, слід зазначити, що розпорядником коштів є держава, застава стягується в дохід держави, яка визначає напрямки їх спрямування у відповідності до чинного законодавства України, на слідчого суддю обов'язків розпорядження коштами не покладено.
Враховуючи вищевикладене, вивчивши додані до клопотання матеріали, вважаю, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 202, 220, 372, 376 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Криничанського відділу Жовтоводської окружної прокуратури про звернення застави у дохід держави - задовольнити.
Звернути в дохід держави заставу у розмірі 242240 грн., внесену 18.04.2025 за підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали слідчого судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 у межах кримінального провадження №42024042040000041 від 28.10.2024, яку зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 11.07.2025 року.
Суддя: ОСОБА_1