Справа № 204/7032/25
Провадження № 1-кп/204/936/25
09 липня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань Чечелівського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження № 12024040000001016 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 24 червня 2024 року,
за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 ,
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_5 . В обґрунтування свого клопотання зазначив, що у зв'язку із введенням на території України воєнного стану, обвинувачена усвідомлюючи тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання її винуватимою у вчиненні інкримінованого йому діянні, може виїхати за межі України поза пунктами пропуску державного кордону або на тимчасово окуповану територію, з метою уникнення кримінальної відповідальності, тим самим переховуватись від суду. Крім цього, обвинувачена офіційно не працевлаштована, не має законних засобів до існування, постійним джерелом доходу був прибуток пов'язаний із незаконною діяльністю веб-студій, тобто виготовлення, розповсюдження та збут відеопродукції порнографічного характеру, що може свідчити про можливість вчинення обвинуваченою інших кримінальних правопорушень та продовження своєї злочинної діяльності, керуючись метою незаконного збагачення.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Однак, просив суд вирішити питання щодо зміни часу домашнього арешту.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала думку свого захисника.
Заслухавши клопотання прокурора, думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
У відповідності до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторонни кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 5 ст. 131 КПК України).
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 06 червня 2025 року до обвинуваченої ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 10 липня 2025 року.
Згідно ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає, що обвинувачена ОСОБА_5 може переховуватись від суду, окрім цього існує певна ймовірність того, що обвинувачене з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинене інкриміноване їй кримінальне правопорушення, може вдатися до відповідних дій.
На користь реального існування вказаного ризику слід віднести те, що обвинувачена ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, покарання за яке передбачене покарання до семи років позбавлення волі, а тому з великою ймовірністю обвинувачена може вчинити дії, які будуть спрямовані на уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, враховує, що така оцінка стосується перспективних фактів, тому суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Судом також береться до уваги й той факт, що на території України, починаючи, з 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан, а тому у обвинуваченої збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об'єктивних причин відсутні можливості в повному обсязі виконувати органами влади свої повноваження на певних територіях, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинуваченої.
Обвинувачена ОСОБА_5 офіційно не працевлаштована, не має жодного підтвердженого джерела доходу, а тому може вдатися до дій щодо виїзду з території України задля уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить й те, що обвинувачена офіційно не працевлаштована, не має законних джерел доходу, а як вбачається із обвинувального акту у обвинуваченої постійним джерелом доходу був прибуток пов'язаний із незаконною діяльністю веб-студій, тобто виготовлення, розповсюдження та збут відеопродукції порнографічного характеру, що може свідчити про можливість вчинення обвинуваченою інших кримінальних правопорушень та продовження своєї злочинної діяльності, керуючись метою незаконного збагачення задля забезпечення подальшої своєї життєдіяльності.
Таким чином, суд вважає, що обраний та продовжений відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
При цьому застосований до обвинуваченої запобіжний захід відповідають характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а встановлені ризики є дійсними та триваючими.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що дані заходи забезпечення кримінального провадження не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченої суд на даному етапі не встановив.
Що стосується клопотання сторони захисту про зміну часу домашнього арешту, слід зазначити, що обвинувачена ОСОБА_5 постійно проживає у м. Дніпро, жодних підтверджень неможливості виконання обов'язків, які були покладені слідчим суддею при обранні відносно неї запобіжного заходу суду надано не було, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_5 не відпали, а тому дію обраного запобіжного заходу з урахуванням ризиків, встановлених судом слід продовжити на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-317, 334, 369, 371, 372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, строком до 06 вересня 2025 року.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_5 наступні обов'язки: у період часу з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 ; прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на працівників відділення поліції ГУНП в Дніпропетровській області за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_5 .
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну часу домашнього арешту - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1