Справа № 204/7067/25
Провадження № 1-кс/204/1984/25
03 липня 2025 року слідчий суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровської області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №22025040000000544 від 15.04.2025 року за підозрою 22024040000001404 від 25.11.2024 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 258 КК України,-
встановив:
До суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровської області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №22025040000000544 від 15.04.2025 року за підозрою 22024040000001404 від 25.11.2024 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 258 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчим відділом УСБУ у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024040000001404 від 25.11.2024 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 258 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що неповнолітні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за вказівкою невстановленої особи під нікнеймом « ОСОБА_9 » в месенджері «Telegram» 29.06.2025 прибули з м. Кам'янське Дніпропетровської області до м. Дніпро, де вилучили зі схрону саморобний пристрій вибухової дії (далі - СВП) та, після чого, прибули з ним до будівлі ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , у безпосередній близькості до якої перебував службовий автомобіль Національної поліції марки «Peugeot», номерний знак « НОМЕР_1 ». Після цього, на виконання вказівки невстановленої особи ОСОБА_6 розмістив поблизу вказаного транспортного засобу мобільний телефон (з метою відеофіксації вибуху) та пакет, що містив СВП. При цьому, в момент закладання пакету з СВП, ОСОБА_7 перебував у безпосередній близькості до вказаного автомобіля на зупинці громадського транспорту та проводив візуальну розвідку місцевості.З метою попередження вчинення даного злочину та запобігання ініціювання вибуху з можливими негативними наслідками, о 19 год. 23 хв. 29.06.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, під час якого, у ході особистого обшуку, в останнього було вилучено наступні речі та документи, а саме:мобільний телефон марки «iPhone SE», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , з вставленою сім-карткою за абонентським номером НОМЕР_4 ;паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № НОМЕР_5 , виданий 03.01.2025 органом № 1222. Крім цього, затриманому ОСОБА_5 запропоновано добровільно видати наявний на ньому одяг, взуття та навісну сумку, з метою проведення подальших експертних досліджень, на що останній добровільно видав наступні речі, а саме:кофта чорного кольору з зображенням скульптур на спині; штани чорного кольору;кросівки чорного кольору з написом «Reebok»;навісна (через плече) сумка жовтого кольору марки «Patagonia».Враховуючи вищевикладене, зважаючи на виявлену в ході подальшого огляду місця події слідову картину, яка свідчить про використання вказаних речей та предметів у противоправній діяльності, що мають відношення до вчинення кримінального правопорушення, з метою дослідження вказаних предметів в ході проведення слідчих та процесуальних дій і відповідних судових експертиз, спрямованих на повне та всебічне дослідження встановлених обставин, проведення яких неможливе без доступу до їх вмісту, вищевказані предмети, вилучено в ході проведення огляду місця події.Таким чином, в органу досудового розслідування наявні обґрунтовані підстави вважати, що вищевказані речі та предмети є матеріальними об'єктами, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. На підставі вищевикладених обставин, 30.06.2025 постановою слідчого зазначені вище предмети визнано речовими доказами.Крім цього, на даний час існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту на зазначене в клопотанні майно призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження останнього, зокрема внаслідок повернення вищевказаного майна, будуть втрачені сліди злочину та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.На підставі викладеного вище, з урахуванням того, що вилучені за результатами обшуку зазначені предмети, які в подальшому визнані речовими доказами, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим потребують детального вивчення і дослідження, яке можливо тільки під час проведення необхідних судових експертиз та інших слідчих (розшукових) і процесуальних дій, а також з метою запобігання можливості приховування зазначених речових доказі. У зв'язку з чим, слідчий звернувся з даним клопотанням до суду і просив розглянути клопотання без повідомлення власника майна.
Слідчий надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання про арешт майна задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, вважаю за можливе розглянути клопотання без повідомлення власника майна.
Ознайомившись з матеріалами клопотання, якими обґрунтовується необхідність арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
В статті 98 КПК України зазначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В судовому засіданні встановлено, що Слідчим відділом УСБУ у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024040000001404 від 25.11.2024 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 258 КК України. У даному кримінальному провадженні, 29.06.2025 року ОСОБА_5 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, під час якого, у ході особистого обшуку, в останнього було вилучено наступні речі та документи, а саме:мобільний телефон марки «iPhone SE», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , з вставленою сім-карткою за абонентським номером НОМЕР_4 ;паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № НОМЕР_5 , виданий 03.01.2025 органом № 1222. Крім цього, затриманий ОСОБА_5 добровільно видав наступні речі, а саме:кофта чорного кольору з зображенням скульптур на спині; штани чорного кольору;кросівки чорного кольору з написом «Reebok»;навісна (через плече) сумка жовтого кольору марки «Patagonia». Постановою слідчого від 30 червня 2025 року, вищевказане вилучене майно під час проведення обшуку, визнано речовими доказами по кримінальному провадженні № 22024040000001404.
Враховуючи зазначені підстави, згідно зі ст.98 КПК України, вказане майно є речовим доказом і має доказове значення для досудового розслідування.
Незастосування заходів забезпечення кримінального провадження, може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі іншим особам, власником вищезазначеного майна.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України - збереження речових доказів.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи органу досудового розслідування, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, а саме з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а також з метою запобігання можливості його знищення, пошкодження, відчуження, у зв'язку з чим, клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 110,131-132, 170-172,309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровської області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №22025040000000544 від 15.04.2025 року за підозрою 22024040000001404 від 25.11.2024 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 258 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що було вилучене 29.06.2025 року у кримінальному провадженні № 22024040000001404 від 25.11.2024, під час затримання підозрюваного ОСОБА_5 , а саме на: мобільний телефон марки «iPhone SE», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , з вставленою сім-карткою за абонентським номером НОМЕР_4 ;паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № НОМЕР_5 , виданий 03.01.2025 органом № 1222; кофту чорного кольору з зображенням скульптур на спині; штани чорного кольору; кросівки чорного кольору з написом «Reebok»; навісна (через плече) сумка жовтого кольору марки «Patagonia», шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1