Справа № 560/12865/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
11 липня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького про визнання протиправним, скасування наказу та визнання бездіяльності протиправною,
Позивач звернулась до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ ректора ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 16.05.2024 №517-ОС в частині внесення змін: до пункту наказу ректора Національної академії від 06.09.2023 №934-ОС "Про особовий склад" щодо продовження військової служби за новим контрактом та викласти в наступній редакції: "Продовжити дію контракту понад встановлені строки: підполковнику юстиції ОСОБА_1 (П-003529), старшому викладачу кафедри теорії права та кримінально-процесуальної діяльності факультету правоохоронної діяльності, з 10 листопада 2023 року на період дії воєнного стану". Підстава: указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), затверджений Законом України №2102-IX від 24.02.2022";
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо прийняття рішення (наказу) про звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту, на підставі якого було видано наказ ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького від 06.09.2023 року № 934-ОС, і який набрав чинність з 10.11.2023 та її небажанням продовжувати військову службу на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" згідно поданого рапорту від 19.07.2024 №03.1.6.1/19601/24-Вн;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) прийняти рішення (наказ), яким звільнити з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту, на підставі якого було видано наказ ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького від 06.09.2023 № 934-ОС, який набрав чинність з 10.11.2023, та її небажанням продовжувати військову службу на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" згідно поданого рапорту від 19.07.2024 №03.1.6.1/19601/24-Вн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 рорку позов задоволено частково.
Суд визнав протиправним та скасував наказ ректора ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 16.05.2024 №517-ОС в частині внесення змін: до пункту наказу ректора Національної академії від 06.09.2023 №934-ОС "Про особовий склад" щодо продовження військової служби за новим контрактом та викласти в наступній редакції: "Продовжити дію контракту понад встановлені строки: підполковнику юстиції ОСОБА_1 (П-003529), старшому викладачу кафедри теорії права та кримінально-процесуальної діяльності факультету правоохоронної діяльності, з 10 листопада 2023 року на період дії воєнного стану" та зобов'язав відповідача повторно розглянути рапорт позивача від 19.07.2024 №03.1.6.1/19601/24-Вн про звільнення з військової служби на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог судом першої інстанції відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволених вимог, відповідач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Позивач проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на посаді старшого викладача кафедри теорії права та кримінально-процесуальної діяльності факультету правоохоронної діяльності у військовому званні "підполковник юстиції".
06.09.2023 між ректором ІНФОРМАЦІЯ_2 -майором ОСОБА_2 та позивачем укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб офіцерського складу, на підставі якого видано наказ по особовому складу від 06.09.2023 № 934-ОС.
Відповідно до п. 3 контракту визначено, що цей контракт є строковим та укладається відповідно до строків установлених законодавством за погодженням сторін на один рік з 10 листопада 2023 року по 09 листопада 2024 року.
18.07.2024 позивачем у порядку підпорядкування подано рапорт про звільнення з військової служби за п.п. "ж" п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону №2232-ХІІ у зв'язку із закінченням строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану, та небажанням продовжувати військову службу.
За результатами розгляду рапорту позивача від 19.07.2024 відповідач надав відповідь від 26.07.2024, у якій зазначив, що відсутні правові підстави звільнення позивача з військової служби за п.п. "ж" п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону №2232-ХІІ.
Зазначено, що наказом ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького від 16.05.2024 №517-ОС внесено зміни до пункту наказу ректора від 06.09.2023 №934-ОС щодо продовження позивачу військової служби та дії контракту понад встановлені строки з 10 листопада 2023 року на період дії воєнного стану.
Вважаючи вказану відмову у звільненні з військової служби неправомірною, позивач звернулась до суду з даним позовом.
За результатом розгляду матеріалів справи суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Статтею 26 Закону №2232-XII визначені підстави для звільнення з військової служби.
Зокрема, відповідно до підпункту "ж" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону №2232-ХІІ (у редакції станом на час подання позивачем рапорту про звільнення) контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: під час проведення мобілізації та дії воєнного стану у зв'язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
На час розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
В свою чергу, відповідно до абз.4 ч.8 ст.23 Закону №2232-ХІІ (у редакції станом на час видання оскаржуваного наказу 16.05.2024 №517-ОС) під час дії особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини 5 статті 26 цього Закону.
Як вірно висновував суд першої інстанції, аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, право військовослужбовця на звільнення з військової служби на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону №2232-ХІІ виникає за наявності таких обставин: 1) укладання контракту під час дії воєнного стану; 2) закінчення строку дії такого контракту; 3) відсутність у військовослужбовця бажання продовжувати військову службу.
З матеріалів справи встановлено, що 18.07.2024 позивачем у порядку підпорядкування подано рапорт про звільнення з військової служби за п.п. "ж" п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону №2232-ХІІ, на що одержано відмову з посиланням на те, що відповідачем прийнято спірний наказ від 16.05.2024 №517-ОС, яким внесено зміни до пункту наказу ректора Національної академії від 06.09.2023 №934-ОС "Про особовий склад" щодо продовження військової служби за новим контрактом та викладено в наступній редакції: "Продовжити дію контракту понад встановлені строки: підполковнику юстиції ОСОБА_1 (П-003529), старшому викладачу кафедри теорії права та кримінально-процесуальної діяльності факультету правоохоронної діяльності, з 10 листопада 2023 року на період дії воєнного стану".
Підставою прийняття оскаржуваного наказу вказано: указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), затверджений Законом України №2102-IX від 24.02.2022".
Надаючи оцінку спірному наказу, суд першої інстанції доцільно звернув увагу на те, що на час введення в дію воєнного стану, а саме 24.02.2022, позивач вже проходила військову службу за контрактом, укладеним у вересні 2019 року строком на три роки до 09 листопада 2022 року.
01 вересня 2022 року між ректором НАДПСУ та позивачем укладено контракт строком на один рік з 10 листопада 2022 року до 09 листопада 2023 року.
Отже, закінчення строку дії контракту, укладеного між ректором НАДПСУ та позивачем у 2019 році, мало місце 09 листопада 2022 року. Укладання нового контракту між ректором НАДПСУ та позивачем відбулось 01 вересня 2022 року, тобто під час дії воєнного стану, на які посилається відповідач у своїй відповіді, обґрунтовуючи своє рішення у 2024 році про продовження військової служби та дії контракту.
На час набрання чинності контракту від 2023 року - 10.11.2023 у позивача закінчились строки дії двох контрактів (контракт від 2019 року - 09.11.2022 року та контракт від 2022 року - 09.11.2023).
Відповідачем було прийнято рішення і застосовано положення ч. 4 ст.23 Закону №2232-ХІІ, відповідно до яких, в особливий період військова служба для військовослужбовців, строк контракту яких закінчився, може бути продовжена за новими контрактами, та уклав із позивачем два нові контракти.
Таким чином, посилання відповідача на те, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу є введений в Україні воєнний стан прямо суперечить попереднім діям відповідача, адже вказана обставина не була врахована при закінченні термінів дії попередніх контрактів, укладених із позивачем.
До того ж, згідно з п.4 контракту від 06.09.2023 зміни та доповнення до контракту вносяться тільки за згодою сторін у письмовій формі та не можуть суперечити законодавству.
В даному випадку, відповідачем, апелянтом у справі, не доведено ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції, що позивачем надавалась така згода, будь - яких документів, які підтверджують вжиття відповідачем заходів узгодження з позивачем внесення змін та доповнень до контракту, а також досягнення між сторонами відповідної згоди, що засвідчується підписами сторін контракту, матеріали справи не містять.
При цьому, як достеменно встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, позивача не було ознайомлено з прийнятим рішенням ректора НАДПСУ та виданням 16.05.2024 наказу №517-ОС щодо внесення змін до пункту наказу ректора НАДПСУ від 06.09.2023 №934-ОС про продовження позивачу військової служби та дії контракту понад встановлені строки з 10 листопада 2023 на період дії воєнного стану, доказів спростування цього суду не надано.
Враховуючи наведені вище обставини, суд першої інстанції вірно виснував, що наказ ректора ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 16.05.2024 №517-ОС в оскаржуваній частині є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства та порушує права позивача, а тому його слід визнати протиправним та скасувати.
Відносно позовних вимог в їх зобов'язальній частині, то судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, що вирішення питання про звільнення позивача з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту, на підставі якого було видано наказ ректора ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.09.2023 № 934-ОС, і який набрав чинність з 10.11.2023 та її небажанням продовжувати військову службу на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" згідно поданого рапорту від 19.07.2024 №03.1.6.1/19601/24-Вн належить до компетенції керівництва ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), тож суд не вправі втручатися у їх компетенцію.
А тому, з метою захисту і відновлення порушеного права позивача суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути рапорт позивача від 19.07.2024 №03.1.6.1/19601/24-Вн про звільнення з військової служби на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з урахуванням висновків суду.
Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.