Справа № 201/4853/25
Провадження№2/201/2921/2025
10 липня 2025 року Соборний районний суд міста Дніпра
в складі : головуючого - судді - Батманової В.В.
при секретарі - Горбатенко Д.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Соборного районного суду міста Дніпра в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 22 квітня 2025 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 20912-06/2023 від 16 вересня 2023 року в розмірі 33375 грн., з яких 5000 грн. - заборгованість за основним кредитом; 28375 грн. - заборгованість за відсотками; № 76713533 від 23 серпня 2023 року в розмірі 8595 грн., з яких 2500 грн. - заборгованість за основним кредитом; 6095 грн. - заборгованість за відсотками;, також просив стягнути витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилався на те, що між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 16 вересня 2023 року був укладений кредитний договір № 20912-09/2023 на суму 5000 грн. Між ТОВ «Аванс Кредит» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 29 квітня 2024 року був укладений договір факторингу № 29042024 за умовами якого ТОВ «Аванс Кредит» відступив на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 , що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами. Відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, тому відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом сума боргу становить 33375 грн.
Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 23 серпня 2023 року був укладений кредитний договір № 76713533 на суму 2500 грн. Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 14 червня 2021 року був укладений договір факторингу № 14/06/21, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступив на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 , що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами. Відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, тому відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом сума боргу становить 8595 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 22 квітня 2025 року указана позовна заява передана для розгляду судді Батмановій В.В.
Ухвалою судді від 24 квітня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Представник позивача по тексту позову просив провести розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач клопотань і відзиву на позовну заяву суду не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 16 вересня 2023 року був укладений кредитний договір № 20912-09/2023 на суму 5000 грн. Між ТОВ «Аванс Кредит» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 29 квітня 2024 року був укладений договір факторингу № 29042024 за умовами якого ТОВ «Аванс Кредит» відступив на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 , що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами. Відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, тому відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом сума боргу становить 33375 грн.
Згідно з розрахунком позивача відповідач має прострочену заборгованість за договором № 20912-09/2023 від 16 вересня 2023 року в розмірі 33375 грн., з яких 5000 грн. - заборгованість за основним кредитом; 28375 грн. - заборгованість за відсотками.
Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 23 серпня 2023 року був укладений кредитний договір № 76713533 на суму 2500 грн. Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 14 червня 2021 року був укладений договір факторингу № 14/06/21, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступив на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 , що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами. Відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, тому відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом сума боргу становить 8595 грн.
Згідно з розрахунком позивача відповідач має прострочену заборгованість за договором № 76713533 від 23 серпня 2023 року в розмірі 8595 грн., з яких 2500 грн. - заборгованість за основним кредитом; 6095 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Разом з цим товариство, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просило у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також процентів за користування кредитними коштами.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, укладаючи вказані договори, які до того ж не містить розміру бажаного кредитного ліміту, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані товариством до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договорів з ОСОБА_1 було дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
При цьому слід зазначити, що статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку не повернуті, а також беручи до уваги вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Оцінюючі всі докази, досліджені судом у їх сукупності під час розгляду справи у судовому засіданні, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та відсотки в розмірі суми кредиту за кредитним договором та договором позики та заборгованість за комісією. Решта вимог задоволенню не підлягає з підстав зазначених вище.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1082,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014): заборгованість за кредитним договором №20912-09/2023 від 16 вересня 2023 року в розмірі 10000 (десять тисяч) грн., з яких 5000 (п'ять тисяч) грн. - заборгованість за основним кредитом; 5000 (п'ять тисяч) грн. - заборгованість за відсотками; заборгованість за кредитним договором №76713533 від 23 серпня 2023 року в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн., з яких 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. - заборгованість за основним кредитом; 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. - заборгованість за відсотками, а разом 15000(п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1082 (одна тисяча вісімдесят дві) гривні 20 копійок.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення суду відповідно до положень ст. 289 ЦПК України набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: В.В. Батманова