Справа № 201/2854/25
Провадження № 2-др/201/51/25
Іменем України
08 липня 2025 року Соборний районний суд міста Дніпра в особі головуючого - судді Батманової В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) в приміщенні Соборного районного суду міста Дніпра у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 201/2854/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2025 року позов задоволено частково. Визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 02 вересня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 23922 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості за кредитним договором, таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (ЄДРПОУ 41346335) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти у сумі 3209 (три тисячі двісті девять) грн. 41 коп. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (ЄДРПОУ 41346335) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати із сплати судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
22 травня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у порядку ст. 270 ЦПК України, в якій вона просить, ухвалити додаткове рішення стосовно вимоги щодо стягнення на її користь з відповідача витрат зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. за заяву про забезпечення позову.
Дослідивши матеріали поданої заяви, а також матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
В поданій заяві ОСОБА_1 вказує, що суд, вирішив не всі позовні вимоги, а саме, вимога щодо стягнення на її користь з відповідача витрат зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. не була вирішена.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215-217 ЦПК (діючого на той час). У ній, зокрема, має бути зазначено: висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково (при відмові в позові слід точно зазначити, кому, відносно кого та в чому відмовлено); висновок суду по суті позовних вимог: які саме права позивача визнано або поновлено; розмір грошових сум чи перелік майна, присуджених стороні; вартість майна, яке належить стягнути з відповідача, якщо при виконанні рішення присудженого майна у наявності не буде; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права; розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 88 ЦПК; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; у яких межах допускається негайне виконання рішення, коли суд зобов'язаний або має право його допустити.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Таким чином статтею 270 ЦПК України, вирішено вичерпний перелік підстав для ухвалення судом додаткового рішення.
Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (діючого на той час); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. У порядку, визначеному статтею 220 ЦПК, може бути ухвалено додаткове рішення й щодо заочного рішення. Оскарження додаткового рішення провадиться на загальних підставах. Якщо на рішення суду подано апеляційну чи касаційну скаргу і разом із цим порушено питання про ухвалення додаткового рішення, суд повинен спочатку ухвалити додаткове рішення, а потім надсилати справу для перегляду до суду вищої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, наведені в заяві ОСОБА_1 підстави для ухвалення додаткового рішення не є усуненням його недоліків, а вимоги заяви зводяться до перегляду рішення і переоцінки доказів. Позовні вимоги ОСОБА_1 розглянуті у повному обсязі і щодо них судом ухвалене рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, а тому у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись постановами Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»; статтями 258 - 261, 270, 353, ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 201/2854/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Батманова