Справа № 320/6292/23 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Кушнова А.О.
Іменем України
11 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК Дистрибьюшн" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про визначення коду товару та картки відмови в прийнятті митної декларації,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮК Дистрибьюшн" з позовом до Київської митниці, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про визначення коду товару від 23.09.2022 №КТ-UA100100-0077-2022;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2022/000772 Київської митниці.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 позов задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що прийняте рішення про визначення коду товару льодогенератор «GORENJE ІМС 1200В (ІМС 1201)» 8509 80 00 00 за УКТ ЗЕД, відмінного від указаного позивачем 8418690090, відповідає вимогам УКТ ЗЕД з огляду на те, що відповідно до товарної позиції 8418 УКТ ЗЕД в її межах розглядається класифікація холодильників, морозильників та іншого холодильного або морозильного обладнання, електричного або інших типів. Водночас приміткою 1(f) з 84 групи виключаються електромеханічні побутові машини товарної позиції 8509. У товарній позиції 8509 УКТ ЗЕД класифікуються машини електромеханічні побутові з умонтованим електродвигуном. Приміткою 3 до групи 85 УКТ ЗЕД визначено, що до товарної позиції 8509 включаються лише ті електромеханічні машини, що використовуються, як правило, у побуті: а) натирачі підлоги, подрібнювачі харчових продуктів, міксери, соковижималки для фруктів або овочів різної маси; b) інші апарати максимальною масою до 20 кг. До цієї товарної позиції не включаються пристрої, які, хоча схожі за конструкцією і застосуванням, але явно призначені для промислових цілей, такі апарати, як правило, включають до товарної позиції 8210 або до групи 84. Згідно з інструкцією від виробника товару, доданою до митної декларації від 05.12.2018 №UA100010/2018/159477, товар «льодогенератор арт.ІМС 1200В (ІСМ1201)» призначений для використання у побуті, має вбудований електродвигун потужністю 120 Вт та масу брутто 11,2 кг, тому, на переконання митного органу, відноситься до товарної позиції 8509 УКТ ЗЕД.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення щодо визначення коду товару «льодогенератор «GORENJE ІМС 1200В (ІМС 1201)» 8509 80 00 00 за УКТ ЗЕД, замість заявленого позивачем коду товару - 8418 69 00 90, що призвело до необхідності сплати останнім додаткових митних платежів в розмірі 2179,43 грн. при розмитненні товару, що ввозився на територію України. Позивач акцентує увагу на тому, що відповідач всупереч вимог частини 5 статті 69 Митного кодексу, Порядку роботи відділу митних платежів не здійснено жодних дій із залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації) з метою вирішення складного випадку класифікації товару за УКТ ЗЕД, внаслідок чого не проведено жодної експертизи або експертного дослідження щодо спірного товару. Позивач наполягає на тому, що з технічних характеристик та функціональних можливостей льодогенератору GORENJE ІМС 1200В (ІМС 1201) вбачається, що останній відноситься до «Іншого холодильного обладнання комперсійного типу» в розумінні Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом ДФСУ від 09.06.2015 № 401, та жодним чином не може бути віднесений до товарної групи 8509.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Між ТОВ «ЮК Дистрибьюшн» (покупець) та Компанією «GORENJE gospodijski aparati, d.о.о.» (Веленіє, Словенія) (продавець) укладено контракт на поставку товарів від 01.08.2021 № GOR- UKR 059/21, відповідно до предмету якого продавець продає (передає у власність), а покупець приймає і зобов'язується оплатити товар, найменування, номенклатура, кількість і вартість якого визначаються комерційним(и) інвойсом(ами), які є невід'ємною частиною цього контракту.
З метою розмитнення товару поставленого товару за указаним контрактом, 23.09.2022 ТОВ «ЮК Дистрибьюшн» подано до ВМО-1 митного поста М/П «Західний» Київської митниці подано попередню митну декларацію ІМ40ЕА № UA100100/2022/037237, відповідно до якої декларантом було заявлено до декларування, зокрема, товар № 2: «Холодильне та морозильне обладнання, льодогенератор потужністю 120Вт, продуктивністю 12 кг льоду на добу, не містять озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів, для охолодження використовується холодоагент ізобутан R-600a: ІМС 1200 В (ІМС1201)- 5 шт.; торгівельна марка: «GORENJE», виробник «GORENJE d.o.о.», на заводі: Donlim Weili Electrical Appliannces Co.Ltd, країна виробництва: CN» та класифіковано за товарним кодом 8418690090 згідно з УКТ ЗЕД (графа 33 електронної митної декларації).
Разом з електронною митною декларацією митному органу були подані:
- інвойс № 3006809867 від 21.09.2022;
- декларацію про походження товару № 3006809867 від 21.09.1011;
- автотранспортну накладну СМR № 193027 від 21.09.2022;
- рахунок на оплату ТОВ «Профпостачгруп» № 307 від 21.09.2022;
- страховий сертифікат № 040/0302/007022/833 від 21.09.2022;
- декларацію № 11.01-22/1 від 11.01.2022.
Також 23.09.2022 ТОВ «ЮК Дистрибьюшн» подано до ВМО-1 митного поста М/П «Західний» Київської митниці подано додаткову митну декларацію ІМ40ЕА № UA100100/2022/037237, відповідно до якої декларантом було заявлено до декларування, зокрема, товар № 2: «Холодильне та морозильне обладнання, льодогенератор потужністю 120Вт, продуктивністю 12 кг льоду на добу, не містять озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів, для охолодження використовується холодоагент ізобутан R-600a: ІМС 1200 В (ІМС1201)- 5 шт.; торгівельна марка: «GORENJE», виробник «GORENJE d.o.о.», на заводі: Donlim Weili Electrical Appliannces Co.Ltd, країна виробництва: CN» та класифіковано за товарним кодом 8418690090 згідно з УКТ ЗЕД (графа 33 електронної митної декларації).
Разом з електронною митною декларацією митному органу були подані:
- попередню митну декларацію № UA100100/2022/03723 від 23.09.2022;
- інвойс № 3006809867 від 21.09.2022;
- декларацію про походження товару № 3006809867 від 21.09.1011;
- автотранспортну накладну СМR № 193027 від 21.09.2022;
- рахунок на оплату ТОВ «Профпостачгруп» № 307 від 21.09.2022;
- страховий сертифікат № 040/0302/007022/833 від 21.09.2022;
- декларацію № 11.01-22/1 від 11.01.2022.
При експорті товару з Республіки Словенія на указаний товар митним органом ЄС оформлено митну експортну декларацію MRN 22SІ00202225225898 від 21.09.2022, відповідно до якої товар № 5, назва якого визначена як «LEDOMAT - APARAT ZA PRIPRAVO LEDU, PREDNAPOLNJEN S HLADIVOM R600A, ZA GOSPODINJESTVO», класифіковано відправником Gorenje gospodijski aparati d.d. за Tarifna oznaka (аналог товарної категорії/перші вісім знаків/УКТ ЗЕД) у графі 33 за митним кодом 84186900, що характеризує товар як «Інше холодильне або морозильне обладнання, електричне або інших типів» згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита - 0%).
23.09.2022 Київською митницею проведено огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за митною декларацією № UA100100/2022/037237 від 23.09.2022, про що складено акт огляду (переогляд) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 23.09.2022.
23.09.2022 відділом ВМО-1 м/п «Західний» Київської митниці винесено рішення про визначення коду товару від 23.09.2022 № КТ-UA1001000-0077-2022 та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2022/000772.
Так, згідно з указаним рішенням код товару «льодогенератор «GORENJE ІМС 1200В (ІМС 1201)» за УКТ ЗЕД визначено як 8509 80 00 00, замість заявленого позивачем коду товару - 8418 69 00 90.
У зв'язку з цим ТОВ «ЮК Дистрибьюшн» подало нову декларацію від 24.09.2022 №UA100100/2022/037409, в графі 33 якої зазначило код товару за УКТ ЗЕД 8509800000, та сплатило 2179,43 грн митних платежів (ввізне мито - 1816,19 грн, ПДВ - 363,24 грн).
Не погоджуючись з рішенням Київської митниці від 23.09.2022 №КТ-UA100100-0077-2022, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що відповідач необґрунтовано встановив код товару - 8509800000, замість вказаного позивачем в митній № UA100100/2022/037237 від 23.09.2022 коду товару за УКТ ЗЕД 8418690090, у зв'язку із чим оскаржуване рішення Київської митниці про визначення коду товару від 23.09.2022 № КТ-UA100100-0077-2022 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2022/000772, є протиправними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 246 Митного кодексу України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно із частиною 3 статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Митна декларація реєструється та приймається митним органом у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (частина 1 статті 264 Митного кодексу України).
Частина 6 статті 264 Митного кодексу України передбачає, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
В силу положень частин 3-5 статті 69 Митного кодексу України на вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Таким чином, у випадку виникнення у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов'язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) регламентовано Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650 (далі - Порядок №650).
За визначенням пункту 3 розділу І вказаного Порядку класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.
Згідно з пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 650 якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).
Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється в тому числі у разі: виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень.
Спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень при вирішенні складних випадків класифікації товарів за УКТ ЗЕД є Департамент податкових та митних експертиз ДФС.
Відповідно до пункту 4 Положення про Департамент податкових та митних експертиз ДФС, затвердженого наказом ФС від 01.10.2014 №154 у редакції наказу ДФС від 25.01.2017 №39, указаний Департамент відповідно до покладених на нього завдань: здійснює експертне забезпечення контролю за додержанням і виконанням вимог законодавства у податковій та митній сферах; проводить дослідження (аналізи, експертизи) проб (зразків) товарі у рамках процедур податкового, митного контролю та оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: ідентифікації (визначення складу, фізичних, фізико-хімічних характеристик тощо) товарів; класифікації товарів гідно з УКТ ЗЕД; перевірки задекларованої митної вартості товарів; встановлення країни походження товарі; встановлення належності товарів до таких, що містять наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, прекурсори, сильнодіючі чи отруйні речовини; встановлення (перевірки) достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товару з України.
Контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.
Посадова особа ПМО чи митного поста згідно з цим Порядком здійснює контроль правильності класифікації товарів під час проведення процедур митного контролю та оформлення товарів (пункт 5 Порядку І розділу).
Встановлено, що для прийняття оскаржуваного рішення став висновок відповідача про помилкове визначення позивачем коду товару за УКТ ЗЕД 8418690090 в митній декларації № UA100100/2022/037237 від 23.09.2022. Як стверджує відповідач, спрацювала система аналізу та управління ризиками, у зв'язку з чим посадовою особою митного поста «Західний» було направлено до спеціалізованого підрозділу запит «складний випадок класифікації», за результатами опрацювання якого й визначено інший код товару, відмінний від указаного позивачем.
Стверджуючи про наявність складного випадку стосовно визначення коду товару, що декларувався позивачем, та про направлення запиту до спеціального підрозділу щодо визначення коду такого товару, відповідач не надав доказів проведення будь-яких досліджень щодо визначення коду товару відповідним спеціальним підрозділом.
Відповідно до статті 67 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Указом Президента України від 17.05.2002 № 466/2002 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів» Україна приєдналась до вказаної системи.
Згідно з пунктом «а» статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання 14.06.1983), що є частиною національного законодавства, Договірна Сторона Конвенції зобов'язується, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності справжньої Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов'язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без яких-небудь доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об'єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД додатку до Закону України «Про Митний тариф України» класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:
- Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
(a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Відповідно до пункту (А) «Загальний зміст групи» до розділу ХVI УКТ ЗЕД до групи 84 включається все обладнання і механічні пристрої та їхні частини, не включені більш конкретно до групи 85.
Згідно з пунктом 2 (а) Примітки до розділу ХVI УКТ ЗЕД частини, що є виробами, включеними до будь-якої товарної позиції групи 84 або 85 (крім товарних позицій 8409, 8431, 8448, 8466, 8473, 8487, 8503, 8522, 8529, 8538 та 8548), у всіх випадках повинні класифікуватися у відповідних для них товарних позиціях.
Відповідно до УКТ ЗЕД холодильники, морозильники та інше холодильне або морозильне обладнання, електричне або інших типів; теплові насоси, крім установок для кондиціонування повітря товарної позиції 8415, класифікуються у товарній позиції 8418.
Відповідно до Пояснень до товарної позиції 8418 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом ДФС України від 09.06.2015 №401(далі - Пояснення), холодильники та холодильні установки (обладнання) цієї товарної позиції є переважно машинами або складаннями агрегатів здатними в режимі безперервної роботи підтримувати низьку температуру (біля 0 градусів С і нижче) на активному охолоджувальному елементі за допомогою абсорбції прихованої теплоти випарювання скраплених газів, наприклад. аміак, галогенові вуглеводні), летких рідин або у випадку деяких суднових холодильників - води.
Згідно з пунктом (А) Пояснень до товарної позиції 8418 основними частинами холодильників компресійних є:
- компресор, в який входить розширений газ з випарників і який подає газ під тиском у конденсатор, або зріджувач, де газ охолоджується і перетворюється в рідину;
- випарник, активний охолоджувальний елемент, який складається з системи труб, в яких конденсований холодоагент (охолоджувач), проходячи крізь розширювальний клапан, швидко випаровується і поглинає тепло навколишнього повітря або у випадку великих холодильних установок - тепло розсолу чи розчину хлориду кальцію, що циркулює навколо змійовика випарника.
Згідно з пунктом (В) Пояснень до товарної позиції 8418 УКТ ЗЕД до цієї товарної позиції включаються блоки (вузли), що складаються з компресора (з двигуном чи без нього) та конденсатора, змонтованих на єдиній основі, укомплектовані випарником чи ні, або автономні абсорбційні блоки. (Ці вузли зазвичай встановлюють у побутові холодильники та інші холодильні шафи). Деякі установки компресійного типу, відомі як «пристрої охолодження рідини», які складаються із зібраних на загальній підставі компресора і теплообмінника, що містить випарник і трубопровід з охолоджувальною рідиною (ці установки можуть містити конденсатор чи ні).
Відповідно до Пояснень до товарної позиції 8509 до товарної позиції цієї групи включаються ті види побутових пристроїв, в які умонтований електродвигун. До цієї товарної групи включаються лише: підлогонатирачі, подрібнювачі харчових продуктів і міксери, соковижималки для фруктів або овочів та інші апарати з максимальною вагою до 20 кг. До цієї товарної позиції не включаються: (b) холодильники (товарна позиція 8418).
З витягу з Інструкції до льодогенератора «Gorenje ІМС 1200В (ІСМ1201), розміщеної на офіційному сайті Компанії «Gorenje» за посиланням
https://www.gorenje.ua/uk/products/small-household-appliances/icemakers/ims1200b/559065,
вбачається, що зазначений льодогенератор складається: з задньої стінки, передньої панелі, резервуару для води, випарника, виштовхувальної пластини, датчика кількості льоду, прозорої кришки, кошика для льоду, резервуара для води, фільтра, водозливної заглушки, компресора, шнура живлення, панелі керування.
Відповідно до його функціональних характеристик льодогенератор «Gorenje ІМС 1200В (ІСМ1201) це - обладнання, яке, працюючи від електромережі, виготовляє лід заморожуванням води за рахунок здатності виробу у режимі безперервної роботи підтримувати низьку температуру (біля 0 градусів С і нижче) на активному охолоджувальному елементі, тип холодоагенту R600a.
Основними частинами льодогенератора «Gorenje ІМС 1200В (ІСМ1201)» є компресор, який подає газ під тиском, конденсатор або зріджувач, де газ охолоджується і перетворюється в рідину та випарник, де конденсований холодоагент (охолоджувач), тип якого R600a, швидко випаровується і поглинає тепло. Це відносить даний льодогенератор за його функціональними характеристиками до холодильного обладнання компресійного типу, де за рахунок роботи компресора рідина з резервуара передається до випарника холодильного агрегату, де вода конденсується на холодних стінках та утворюється лід, який потім зберігається у кошику для льоду.
Виходячи з викладеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що те, що за своїми технічними характеристиками та функціональними можливостями льодогенератор «Gorenje ІМС 1200В (ІСМ1201) належить до «Іншого холодильного обладнання компресійного типу» в розумінні Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401.
Отже, відповідач необґрунтовано встановив код товару - 8509800000, замість вказаного позивачем в митній № UA100100/2022/037237 від 23.09.2022 коду товару за УКТ ЗЕД 8418690090, у зв'язку із чим оскаржуване рішення Київської митниці про визначення коду товару від 23.09.2022 № КТ-UA100100-0077-2022 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2022/000772, є протиправними та підлягають скасуванню.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З огляду на наведене апеляційний суд надав правову оцінку визначальним доводам апеляційної скарги. При цьому, суд зауважує, що це жодним чином не відобразилось на повноті та об'єктивності дослідження судом обставин справи та не вплинуло на результат апеляційного розгляду.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заявив клопотання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 20 500 грн.
Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат, згідно ч. 7 ст. 134 КАС України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
На підтвердження понесення судових витрат, позивач надав копії: договору про надання правової допомоги від 07.11.2022 з додатковою угодою від 22.10.2024; детального опису робіт (наданих послуг) робіт; платіжної інструкції від 22.10.2024.
Отже, заявлені позивачем витрати на правничу допомогу підтверджені документально.
З огляду на відсутність заперечень відповідача щодо зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, наявні підстави для стягнення на користь позивача заявленої ним суми у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 48, 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 - без змін.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮК Дистрибьюшн" за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці витрати на правничу допомогу в розмірі 20 500 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Є.І. Мєзєнцев