Справа № 175/5560/25
Провадження № 1-кп/175/777/25
2025 рік
08 липня 2025 року с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
за участю обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42024052210000916 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоукраїнка Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
28 квітня 2025 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, з відповідними додатками до нього. Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався.
Ухвалою судді від 05 травня 2025 року обвинувальний акт був призначений до підготовчого судового засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку з наявністю постановленої ухвали суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений підтримав заявлене прокурором клопотання про закриття кримінального провадження.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає можливим закрити кримінальне провадження у зв'язку з тим, що існує постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню, з таких підстав.
Відповідно до п. 6 ч. 1, ч. 7 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню. Якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Так, органами досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15 жовтня 2023 року № 299 сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до вимогам ст. 4 Закону України «Про оборону України», у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни. Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі. З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє і дотепер.
Сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, додержуватися військової дисципліни.
Однак, 17 жовтня 2023 року сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, проходячи військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 на посаді гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, всупереч інтересам військової служби, в порушення передбачених чинним законодавством вимог, не одержавши відповідного дозволу командирів (начальників), самовільно залишив тимчасове розташування військової частини НОМЕР_1 , яка у той час дислокувалась поблизу АДРЕСА_2 , обов'язки військової служби не виконував, час проводив на власний розсуд та перебував за межами розташування військової частини до 22 квітня 2025 року.
22 квітня 2025 року сержант ОСОБА_4 самостійно прибув до органу досудового розслідування та заявив про себе.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, проходячи військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 на посаді гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону у військовому званні - сержант, в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, перебуваючи в умовах воєнного стану, 17 жовтня 2023 року самовільно залишив тимчасове розташування військової частини НОМЕР_1 , яка у той час дислокувалась поблизу АДРЕСА_2 , та був відсутній в місці проходження військової служби до 22 квітня 2025 року.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні були кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України як самовільне залишення військовослужбовцем місця служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Разом із цим, ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2025 року звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України з підстав, передбачених ч. 5ст. 401 КК України, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024052210000916 від 12 березня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5ст. 407 КК України, закрито у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Зазначена ухвала суду набрала законної сили 26 червня 2025 року.
Судом встановлено, що наразі існує постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню відносно ОСОБА_4 , яка набрала законної сили.
Суд, враховуючи вищевикладене, приходить до висновку про те, що є всі передбачені законом підстави для закриття кримінального провадження у зв'язку з існуванням постановленої ухвали суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню.
Керуючись ст.ст. 284, 314 КПК України, суд
Кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - закрити у зв'язку з існуванням постановленої ухвали суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: