11 липня 2025 року справа № 160/4815/25
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чабаненко С.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року по справі №160/4815/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб Гарант» до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області, 0,3 липня 2025 року за допомогою системи "Електронний суд" подало апеляційну скаргу.
При перевірці апеляційної скарги судом встановлено, що остання подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 295, 296 КАС України.
Так, приписами ст. 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення відповідачем отримано в електронному кабінеті через систему «Електронний суд» 24 квітня 2025 року та апеляційна скарга подана за допомогою системи "Електронний суд" 03 липня 2025 року, тобто зі спливом передбаченого законом строку на апеляційне оскарження.
Водночас, частиною 2 ст. 295 Кодекс адміністративного судочинства України, встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Водночас, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що ним подавалась апеляційна скарга, яка у зв'язку з відсутністю фінансування була повернута судом. Також заявник посилається на те, що відсутність фінансування, що вплинуло на строк звернення з апеляційною скаргою, пов'язана із запровадженням на всій території України правового режиму воєнного стану, який за своєю природою є обставиною непереборної сили (форс-мажор).
Проаналізувавши аргументи клопотання суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, зважаючи на наступне.
Поважними причинами при пропущенні строку є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
При цьому, суд враховує те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору.
В той же час апелянтом не надано суду доказів щодо неможливості здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з апеляційною скаргою, в тому числі і з урахуванням введеного воєнного стану, з часу отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Крім того, судом враховуються приписи статті 296 КАС України, якою передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору. Зміни до законодавства в частині необхідності сплати судового збору, на період дії воєнного стану, внесені не були.
Питання сплати судового збору в КАС України визначені як вимога до форми та змісту апеляційної скарги, та визначені у ст. 296 КАС України, а не підстава для поновлення строку.
Виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки коштом приватної особи, яка діяла добросовісно (у такій ситуації - коштом платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
Труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків представників суб'єкта владних повноважень не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.
При цьому, вдруге звертаючись до суду з апеляційною скаргою, судовий збір заявником так і не сплачено.
Суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом через воєнний стан.
Фактично, позивач посилається на запровадження воєнного стану як на достатню підставу для поновлення пропущеного строку, проте жодним чином не пояснює, як саме встановлення в країні воєнного стало вплинуло на можливість своєчасного звернення до суду.
Таким чином, враховуючи, що позивач не наводить обставин, які вплинули на пропуск строку звернення до суду та не надає суду доказів на обґрунтування такої позиції, суд вважає, що наведені у клопотанні про поновлення процесуального строку твердження не свідчать про наявність у позивача поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Отже, враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, суд зазначає, що апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України строку та поважні причини пропуску зазначеного строку скаржником не наведено.
Крім того, відповідно до п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене та те, що позивачем подано позов з двома вимогами немайнового характеру 6056 грн (3028 х 2), а при поданні апеляційної скарги на рішення суду заявнику, в даному випадку, необхідно сплатити судовий збір в сумі 9084 грн. (6056*150%) за реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код платника); судовий збір, за апеляційною скаргою ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд.
Однак, заявником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість заявнику апеляційної скарги у десятиденний строк, який обліковується з дня отримання копії цієї ухвали, надати апеляційну скаргу, оформлену у відповідності до статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, надати суду:
- заяву про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду, в якій зазначити підстави для поновлення строку апеляційного оскарження
- документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.
Водночас, згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При сплаті судового збору, заявник може врахувати пониження розміру ставки судового збору, пов'язане з поданням апеляційної скарги за допомогою засобів електронного зв'язку.
Керуючись ст.ст. 296, 298 КАС України суддя, -
Апеляційну Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року по справі №160/4815/25 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Ухвала набирає чинності з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Чабаненко С.В.