10 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/28395/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2025р. у справі №160/28395/24
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ»
до: про:1. Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 2. Державної податкової служби України визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
24.10.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ» (далі- ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області), Державної податкової служби України (далі - ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії /а.с.1-3/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 29.10.2024р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №160/28395/24 та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін /а.с. 62/.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що ним під час здійснення господарської діяльності за результатами фінансово-господарських відносин в межах укладеного з ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» договору про надання послуг №2867-КОЕ від 30.09.2021р., було складено та подано на реєстрацію податкову накладну (далі - ПН) №1 від 31.07.2024р., яку засобами електронного зв'язку надіслано до податкового органу для реєстрації, але підприємством отримано квитанцію про зупинення реєстрації ПН, у якій зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН зупинена, платник податку який подає для реєстрації ПН відповідає п. 8 Критеріїв ризикованості платника податків, та запропоновано надати пояснення та /або додаткові документи достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН. Після отримання цієї квитанції позивачем було направлено контролюючому органу письмові пояснення та копії первинних документів, які стали підставою для формування спірної ПН, але комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) або відмову в такій реєстрації, 25.09.2024р. прийнято рішення №11816801/33421302 про відмову в реєстрації ПН №1 від 31.07.2024р. у зв'язку із наданням платником податків копій документів складених із порушенням законодавства. Позивач вважає прийняте податковим органом рішення необґрунтованим та безпідставним з огляду на те, що ним було надано податковому органу усі первинні документи, які свідчать про проведення господарських операцій за якими було сформовано ПН №1 від 31.07.2024р., необхідність та обов'язковість ведення яких визначена чинним законодавством, тому відповідач не мав правових підстав для відмови у реєстрації поданої позивачем ПН, і такі дії відповідача порушують права та інтереси платника податків, крім цього квитанція про зупинення реєстрації спірної ПН не містить чіткого переліку документів, які необхідно надати платнику податків з метою вирішення спірної ситуації, а прийняте відповідачем рішення не містить чіткої підстави для відмови у реєстрації спірної ПН, тому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №11816801/33421302 від 25.09.2024р. і зобов'язати відповідача зареєструвати ПН №1 від 31.07.2024р. в ЄРПН.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2025р. у справі №160/28395/24 у задоволенні адміністративного позову ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ» відмовлено /а.с. 239-244/.
Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 24.02.2025р. за допомогою засобів поштового зв'язку подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, у якій також міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка зареєстрована судом 06.03.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.03.2025р. у справі №160/28395/24 заявнику апеляційної скарги поновлено строк на апеляційне оскарження, вищезазначена апеляційна скарга була залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги.
У межах наданого судом апеляційної інстанції строку на усунення недоліків, з урахуванням ухвали суду апеляційної інстанції від 07.03.2025р. у цій справі, позивачем недоліки апеляційної скарги були усунуті та ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2025р. у справі №160/28395/24 та з метою забезпечення апеляційного розгляду вищезазначеної апеляційної скарги з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №160/28395/24.
18.03.2025р. до суду апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» надійшов письмовий відзив відповідача ГУ ДПС у Дніпропетровській області на апеляційну скаргу, зареєстрований судом 19.03.2025р.
Також 19.03.2025р. до суду апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» надійшов письмовий відзив відповідача ДПС України на апеляційну скаргу, зареєстрований судом 19.03.2025р.
Матеріали адміністративної справи №160/28395/24 надійшли до суду апеляційної інстанції 21.03.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025р. справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 20.05.2025р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Позивач - ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ», посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив скасувати рішення суду першої інстанції від 22.01.2025р. у цій справі та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ» у повному обсязі.
Відповідачі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України у письмових відзивах на апеляційну скаргу заперечували проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції у цій справі ухвалено правильне рішення без порушень норм чинного законодавства, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 22.01.2025р. у цій справі залишити без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ», зареєстровано як юридична особа (код ЄДРПОУ 33421302) 16.03.2005р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області та є податку на додану вартість. Основний вид діяльності за кодом КВЕД: 81.21 - загальне прибирання будинків. З метою здійснення господарської діяльності товариство має орендоване нежитлове приміщення та забезпечено персоналом і необхідними засобами для прибирання та інвентарем.
Під час здійснення фінансово-господарської діяльності позивачем, у зв'язку з виконанням зобов'язань за договором про надання послуг №2867-КОЕ від 30.09.2021р., укладеним з ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», було складено та подано на реєстрацію податкову накладну №1 від 31.07.2024р., проте отримано квитанцію від 16.08.2024р. №9238295199 про зупинення реєстрації ПН, у якій зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН зупинена, оскільки платник податку, який подає для реєстрації ПН відповідає п. 8 Критеріїв ризикованості платника податків, та запропоновано надати пояснення та /або додаткові документи достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН /а.с. 33/.
Після отримання вищезазначеної квитанції, позивачем було подано до контролюючого органу пояснення та копії первинних документів щодо підтвердження наявності підстав для формування та направлення на реєстрацію в ЄРПН спірної ПК, але за результатами розгляду поданих документів, які стали підставою для формування вищезазначеної ПН, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення №11816801/33421302 від 25.09.2024р. про відмову у реєстрації спірної ПН, і саме це рішення відповідача є предметом оскарження у цій справі.
З наданої суду ксерокопії оскаржуваного позивачем рішення відповідача /а.с. 36/ вбачається, що рішення про відмову в реєстрації спірної ПН прийнято у зв'язку з наданням платником податків копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: наявність в органах ДПС України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій; по постачанню послуг відсутні додатки до договору, калькуляція наданих послуг.
Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін, і відповідно до п. 201.10 цієї статті підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН, реєстр), який відповідно до пп. 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є реєстром відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами, встановлюється Кабінетом Міністрів України і реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у цьому реєстрі може бути зупинена лише в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018р. (далі - Порядок №117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Положеннями п. 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок №1246), та відповідно до п. 12 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
На момент прийняття відповідачем у справі оскаржуваного рішення, критерії ризиковості платника податків визначались додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019р., яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (набрав чинності з 01.02.2020р.).
Так положеннями додатку 1 до Порядку №1165 визначено критерії за якими платника податку відносять до ризикових, одним з таких критеріїв є: - «п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
Також п. 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Аналіз наведених вище норм Порядку №1165 дає можливість зробити висновок про те, що комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку, тому контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, а рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Під час розгляду цієї справи встановлено, що податковий орган, у якості підстави для відмови у реєстрації спірної ПН у оскаржуваному позивачем рішенні, зазначив у якості підстави прийняття цього рішення - наданням платником податків копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, додаткова інформація: наявність в органах ДПС України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій; по постачанню послуг відсутні додатки до договору, калькуляція наданих послуг /а.с. 36/, при цьому податковим органом у квитанції /а.с. 33/, якою позивача було повідомлено про зупинення реєстрації спірної ПН, було запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної у ПН, без зазначення конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію поданих позивачем ПН в ЄРПН.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації ПН у ЄРПН не спростовує а ні факту здійснення платником податків господарських операцій, а ні факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Також під час розгляду цієї справи встановлено, що після отримання вищезазначеної квитанції позивачем у справі було надано податковому органу письмові пояснення /а.с. 34/ щодо обставин складання ПН №1 від 31.07.2024р. та первинні документи, які стали підставою для їх складання, копії яких також надані суду позивачем разом із адміністративним позовом, які підтверджують реальність здійснення господарських операції та дозволяють встановити, що вищезазначена ПН складена позивачем у справі під час здійснення господарської діяльності за результатами фінансово-господарських відносин в межах укладеного позивачем з ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» договору про надання послуг №2867-КОЕ від 30.09.2021р., але незважаючи на надання позивачем пояснень та копій документів по спірній ПН, після отримання квитанції про зупинення її реєстрації в ЄРПН, податковим органом 25.09.2024р. було прийнято рішення №11816801/33421302 про відмову в реєстрації ПН №1 від 31.07.2024р..
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/ПН прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Через відсутність конкретного переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/ПН, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.
Вищезазначений висновок відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій під час вирішення аналогічний відносин, зокрема, у постановах від 14.05.2019р. у справі №817/1356/18, від 21.05.2019 р. у справі №0940/1240/18, від 03.11.2021р. у справі №360/2460/20, від 16.09.2022р. у справі №380/7736/21 від 22.07.2019рр. у справі №815/2985/18, від 05.08.2021р. у справі №816/2222/18, від 30.09.2022р. у справі №600/332/21-а.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обставини щодо виконання сторонами за договором про надання послуг №2867-КОЕ від 30.09.2021р., який укладено між позивачем та ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», своїх зобов'язань за ним, не були спростовані відповідачем під час розгляду справи, тому обґрунтування відповідачем, який у спірних обставинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, правомірності прийняття ним спірного рішення, яке є предметом оскарження у цій справі, загальним зазначенням факту ненаданням позивачем копій первинних документів, суперечить наведеним вище нормам чинного законодавства.
Щодо зазначення податковим органом у рішенні, яке є предметом оскарження у справі, додаткової інформації щодо наявності ризикових операції, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ці посилання також не можуть бути прийняті до уваги оскільки не містять конкретного визначення які саме операції на думку податкового органу є ризиковими, а також з урахуванням того, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності, змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України, а при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 16.09.2022р. у справі №380/7736/21, від 28.06.2022р. у справі №380/9411/21.
Враховуючи, що оскаржуване позивачем рішення відповідача є актом індивідуальної дії, то такий акт є документом, прийнятим із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований, і принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації, тому він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо і повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами, як і є неприпустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи, а несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Приймаючи до уваги, що податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії - спірних рішень, не дотримано, це призводить до протиправності таких рішень, оскільки зазначивши у спірних рішеннях загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації ПН, податковий орган прийняв невмотивовані рішення, адже їх зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийнято негативні для платника податків рішення, що дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 04.12.2018р. у справі № 821/1173/17, від 02.07.2019р. у справі №140/2160/18, від 30.09.2022 р. у справі №0340/1803/18, від 10.04.2020р. у справі №819/330/18, від 03.06.2021р. у справі №2040/7098/18, від 10.06.2021р. у справі №822/1886/18, від 05.08.2021р. у справі №816/2222/18.
З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що відповідач у справі під час прийняття рішення №11816801/33421302 від 25.09.2024р., діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, та під час розгляду цієї справи судом в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірності прийняття ним цього рішення, тому суд першої інстанції зробив помилковий висновок, що жодних порушень вимог чинного законодавства з боку контролюючого органу під час прийняття ним спірного рішення не було.
При цьому судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам позивача.
Відтак, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення №11816801/33421302 від 25.09.2024р. про відмову в реєстрації ПН №1 від 31.07.2024р. є протиправним, наявні підстави для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДПС України зареєструвати спірну ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію, колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
ДПС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Згідно із п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Враховуючи встановлену судом апеляційної інстанції протиправність прийнятого відповідачем ГУ ДПС у Дніпропетровській області рішення №11816801/33421302 від 25.09.2024р. про відмову в реєстрації ПН №1 від 31.07.2024р. в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для її реєстрації, колегія суддів вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є саме зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН вказану ПН датою її подання на реєстрацію.
При цьому колегія суддів зазначає, що зобов'язання ДПС України вчинити дії по реєстрації спірної ПН в судовому порядку не може бути розцінене як втручання суду в дискреційні повноваження відповідача, оскільки ГУ ДПС у Дніпропетровській області вже було прийнято рішення про відмову у її реєстрації, тобто було вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд. В свою чергу, суд при перевірці правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб'єкта владних повноважень зобов'язання вчинити певні дії з метою захисту (відновлення) порушених прав та інтересів позивача.
В даному випадку, зобов'язання ДПС України зареєструвати спірну ПН в ЄРПН датою її подання на реєстрацію є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права позивача.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення, та було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам, що призвело до постановлення ним рішення у даній справі з порушенням норм чинного процесуального права, що відповідно до положень ст. 317 КАС України є підставою для скасування такого рішення суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції від 22.01.2025р. у даній справі скасувати та позовні вимоги позивача задовольнити.
Положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволено судом апеляційної інстанції, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати, понесені під час розгляду цієї справи, які складаються з судового збору, сплаченого при поданні позову та апеляційної скарги, у загальному розмірі 7570,00грн. (виходячи з розрахунку 3028,00грн. / а.с. 4/ + 4542,00 грн. = 7570,00 грн.), які підтверджуються належними письмовими доказами про їх сплату.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ» - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2025р. у справі №160/28395/24 - скасувати.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) від 25.09.2024р. №11816801/33421302 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 31.07.2024р.
Зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ» (код ЄДРПОУ 33421302) №1 від 31.07.2024р. датою її подання на реєстрацію.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ» (код ЄДРПОУ 33421302) судовий збір сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 7570,00 грн. (сім тисяч п'ятсот сімдесят гривень).
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 10.07.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова