10 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/28603/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2025р. у справі № 160/28603/24
за позовом:ОСОБА_1
до: треті особи: про:Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Дашка Ігоря Валерійовича 1. Єль ОСОБА_2 2. Суб'єкт оціночної діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_3 визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії
21.10.2024р. ОСОБА_1 , за допомогою засобів поштового зв'язку, звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Дашка Ігоря Валерійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Єль ОСОБА_2 , суб'єкт оціночної діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії /а.с.1-6 том 1/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2024р. позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви /а.с. 44-45 том 1/.
У межах наданого вищезазначеною ухвалою суду строку позивачем недоліки позовної заяви було усунуто /а.с. 47-58 том 1/ і ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 19.11.2024р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №160/28603/24 та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін / а.с. 60 том 1/.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що в рамках виконавчого провадження №75692938 відповідачем здійснено виконавчі дії з опису та арешту майна боржника, про що складено, з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, оскільки опис частини майна здійснено за відмінною адресою від належного будинку майна, не здійснено передачу майна на зберігання під розписку, не дотримано забезпечення збереження майна та попередження зберігача про матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження чи підміну описаного майна та копію постанови не направлено сторонам виконавчого провадження. Також зазначено, що експертна оцінка нерухомого майна у ВП №75692938, яка була проведена, не є об'єктивною, оскільки суб'єкт оціночної діяльності не здійснював, зокрема внутрішнього особистого огляду нерухомого майна, не здійснив ідентифікацію об'єкта оцінки та спирався на завідомо не правдиві вихідні дані, які надані замовником, що могло призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою ціною, а тому звіт про оцінку вартості майна є незаконним та підлягає скасуванню, тому просила: - визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Дашко І.В. у виконавчому провадженні №75692938 щодо порушення порядку опису, арешту та оцінки майна і передачі його на реалізацію, а саме: визнати протиправною та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 29.08.2024 року; визнати протиправною та скасувати постанову від 10.09.2024 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо визначення вартості домоволодіння та земельної ділянки, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , яка здійснена на підставі звіту №1109.1/24 про оцінку вартості майна; визнати недійсною оцінку та скасувати звіт №1109.1/24 від 11.09.2024 року про оцінку вартості майна; визнати протиправними дії приватного виконавця щодо формування заявки на реалізацію арештованого майна та скасувати вказану заявку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2025р. у справі №160/28603/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено /а.с. 230-235 том 2/.
Позивач, в інтересах якої дії адвокат Жура Н.В., не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 24.04.2025р. за допомогою засобів поштового зв'язку подала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 25.04.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025р. у справі №160/28603/24 вищезазначена апеляційна скарга була залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги.
У межах наданого судом апеляційної інстанції строку на усунення недоліків, з урахуванням ухвали суду апеляційної інстанції від 29.04.2025р. у цій справі, позивачем недоліки апеляційної скарги були усунуті та ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2025р. у справі №160/28603/24 та з метою забезпечення апеляційного розгляду вищезазначеної апеляційної скарги з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №160/28603/24.
16.05.2025р. до суду апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» від третьої особи - Єль Кадер В.А. надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, зареєстрований судом 16.06.2025р.
Також 16.05.2025р. до суду апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу від відповідача, зареєстрований судом 19.05.2025р.
Матеріали адміністративної справи №160/28603/24 надійшли до суду апеляційної інстанції 23.05.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025р справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 24.06.2025р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Представник позивача, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просила скасувати рішення суду першої інстанції від 14.04.2025р. у цій справі та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.
Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції у цій справі ухвалено правильне рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 14.04.2025р. у цій справі залишити без змін.
Третя особа - Єль Кадер В.А. також у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції у цій справі ухвалено правильне рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 14.04.2025р. у цій справі залишити без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що 01.08.2024р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Іриною Леонідівною вчинено виконавчий напис №1020 про звернення стягнення на нерухоме майно: домоволодіння, загальною площею 158,4 кв.м., житловою площею 94,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 64788612101 та земельну ділянку, площею 0,04 га, кадастровий номер:1210100000:03:267:0064, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 .
02.08.2024р. приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Дашком І.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75692938 з виконання виконавчого напису №1020 від 01.08.2024р., направлення якої позивачу підтверджується фіскальним чеком «Укрпошта» №4903102458928 від 02.08.2024р. та копією конверту з повернутим поштовим відправлення, з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
06.08.2024р. приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Дашко І.В. прийнято постанову про арешт майна боржника ВП №75692938.
29.08.2024р. приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Дашком І.В. прийнято постанову ВП №75692938 про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме домоволодіння та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , направлення якої позивачу підтверджується фіскальним чеком «Укрпошта» №4912501609580 від 31.08.2024р. та копією конверту з повернутим поштовим відправлення, з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
10.09.2024р. приватним виконавцем, згідно із ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено суб'єкта оціночної діяльності фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 .
За результатами проведеної оцінки майна складено звіт №1109.1/24 від 11.09.2024р. в якому об'єктом є оцінки домоволодіння (житловий будинок загальною площею 158,4 кв.м., житловою площею 94,7 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами та земельна ділянка площею 0,04 га), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 , згідно висновку цього звіту, ринкова вартість майна становить 5994000 грн. без урахування ПДВ.
Направлення даного звіту на адресу позивача підтверджується фіскальним чеком «Укрпошта» №4908735227900 від 13.09.2024р. та копією конверту з повернутим поштовим відправлення, з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09.10.2024р. у справі 201/12409/24 зупинено стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса №1020, вчиненого 01 серпня 2024 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. про звернення стягнення на нерухоме майно: домоволодіння та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_1 плати за вчинення виконавчого напису у сумі 41715грн. (виконавче провадження ВП № 75692938, відкрите приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Дашком І.В.), до набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі.
10.10.2024р. приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Дашко І.В. прийнято постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.
Вищезазначені дії відповідача щодо порушення порядку опису, арешту та оцінки майна і передачі його на реалізацію, визначення вартості домоволодіння та земельної ділянки, формування заявки на реалізацію арештованого майна у виконавчому провадженні №75692938, а також постанова про опис та арешт майна (коштів), є предметом оскарження у цій адміністративній справі, і спірні відносини, що виникли між сторонами у справі врегульовано положеннями Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до ст. 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням, в тому числі засад законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями та забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до ст. 18 вищезазначеного закону виконавець зобов'язаний: - вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії ( ч. 1 цієї статі); - здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 2 цієї статті).
Відповідно до положень ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусовому виконанню підлягають, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1404-VIII документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
За правилами ч.ч. 1,2, ст. 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Частиною 5 ст. 56 Закону № 1404-VIII встановлено, що про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються, зокрема: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об'єкта (для об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису).
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Згідно ч. 1 ст. 58 Закону № 1404-VIII майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов'язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).
Пунктом 10 Розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, встановлено, що після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані, зокрема: назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису; якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця; -зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.
Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.
Згідно пунктів 12-13 Розділу VІІІ Інструкції зазначено, якщо опис і арешт майна (коштів) здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання.
Якщо опис і арешт майна здійснюються за участю сторін виконавчого провадження (їх представників), постанова про опис та арешт майна (коштів) складається в трьох примірниках. Перший примірник залишається у провадженні виконавця, інші - видаються під підпис сторонам виконавчого провадження.
З аналізу викладених норм вбачається, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
З огляду на зміст ст. 28 Закону № 1404-VIII та пунктів 10, 12-13 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, чинне законодавство України встановлює вручення такої постанови під підпис боржника лише у випадку, коли він був присутній під час опису та арешту майна.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 31.08.2024р. постанову приватного виконавця від 29.08.2024р. про опис та арешт майна (коштів) боржника, із супровідним листом було направлено на адресу позивача, трекінг конверту №4912501609580, проте поштове повідомлення повернулось на адресу відповідача з відміткою «за закінченням терміну зберігання». При цьому, трекінг відправлень АТ «Укрпошта» містить наступні відомості: « 15.09.2024 повернення відправнику за відмовою адресата».
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив твердження позивача в частині не направлення сторонам виконавчого провадження оскаржуваної постанови, а також, що оскаржувана постанова складена приватним виконавцем без повідомлення боржника та без доступу до внутрішніх приміщень будівлі, оскільки Закон України «Про виконавче провадження» не містить норми щодо обов'язкового повідомлення боржника про проведення опису майна, лише містить загальне правило про право боржника на участь у проведенні виконавчих дій. При цьому відсутність боржника при проведені опису майна не може бути перешкодою для проведення такого опису.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 року у справі № 904/1069/18.
При цьому суд першої інстанції вірно врахував, що описаний об'єкт було передано на відповідальне зберігання саме позивачу, отже відсутні підстави вважати, що права позивача було порушено.
Крім того, не може бути підставою для скасування постанови і допущена описка в початковій літері назви вулиці.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що дії щодо прийняття та сама постанова приватного виконавця у виконавчому провадженні №75692938 про опис та арешт майна (коштів) боржника від 29.08.2024р. є правомірними та відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо доводів позивача про протиправність дій приватного виконавця в частині визначення вартості домоволодіння та земельної ділянки, скасування звіту про оцінку вартості майна, формування заявки на реалізацію арештованого майна та скасування заявки, колегія суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 4 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Статтею 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною 2 цієї статті оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Згідно із п. 50 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.
Відповідно до п. 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Відповідно до п. 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Порядок визначення вартості арештованого майна в межах виконавчого провадження передбачений ст. 57 Закону № 1404-VIII.
Так, відповідно до вказаної норми визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Частина 5 ст. 57 Закону № 1404-VIII встановлює обов'язок виконавця повідомити про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання Звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано Повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресом, зазначеним у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 в пункті 3 встановлює, що виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Відповідно до абзацу третього пункту 4 розділу II зазначеного Порядку приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи.
З аналізу зазначених норм вбачається, що державний виконавець після прийняття рішення про визначення результатів оцінки майна має повідомити про таке рішення сторін виконавчого провадження. В свою чергу, сторони у разі незгоди з оцінкою майна, визначеною державним виконавцем, можуть подати заперечення щодо такої оцінки чи оскаржити вказане рішення суб'єктам владних повноважень до суду.
Верховний Суд зазначив, що хоча така дія виконавця як виставлення майна на реалізацію за своєю суттю не є складовою процесу визначення вартості чи оцінки майна боржника, а є наступною похідною дією від визначення вартості чи оцінки майна боржника, однак наявність встановлених порушень при визначенні вартості майна боржника та його оцінки, може свідчити про передчасність виставлення такого майна на реалізацію.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2023 року № 5011-34/6378-2012.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що за результатами проведеної оцінки майна складено звіт №1109.1/24 від 11.09.2024р., в якому об'єктом оцінки є домоволодіння (житловий будинок загальною площею 158,4 кв.м., житловою площею 94,7 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами та земельна ділянка площею 0,04 га), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 , та згідно висновку якого, ринкова вартість майна становить 5 994 000 грн. без урахування ПДВ.
На підтвердження направлення даного звіту в матеріалах справи наявний фіскальний чек «Укрпошта» №4908735227900 та копія конверту з повернутим поштовим відправлення, з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Крім того, трекінг відправлень АТ «Укрпошта» містить відомості: « 06.10.2024 повернення відправнику за відмовою адресата».
За таких умов, в силу положення ч. 5 ст. 57 Закону № 1404-VIII, боржник у виконавчому провадженні вважається ознайомленим з результатами визначення вартості майна, належного до реалізації.
Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції обгрунтовано прийняв до уваги, що вказані процедурні аспекти спрямовані на інформування позивача про результат проведеної оцінки її майна і суб'єктом владних повноважень такі норми закону були дотримані.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.12.2024 року № 420/26429/23.
При цьому суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що оскаржуючи дії приватного виконавця щодо визначення вартості оцінки майна, позивач не наводить належних обґрунтувань в чому полягає протиправність дій саме приватного виконавця, враховуючи, що судом встановлено дотримання процедури проведення оцінки майна з боку приватного виконавця в частині визначення суб'єкта оцінки, використання результатів оцінки для вчинення подальших виконавчих дій тощо.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач не довела належними та допустимими доказами, що вартість майна, визначена у звіті, є заниженою, порівняно з ринковою, а наведені нею доводи є лише припущеннями про ймовірну невідповідність цієї оцінки, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача щодо неотримання нею поштового повідомлення та як підставу вважати протиправними дії приватного виконавця щодо визначення вартості домоволодіння та земельної ділянки, адже приватний виконавець вчинив увесь обсяг необхідних дій, визначених Законом України «Про виконавче провадження», для сповіщення позивача про результати проведеної оцінки її майна, у зв'язку з чим обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині також.
За таких обставин колегія суддів вважає, що дії, вчинені приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Дашком І.В. в рамках виконавчого №75692938 є правомірними, як і прийнята ним постанова про опис та арешт майна (коштів) від 29.08.2024р., а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2025р. у справі № 160/28603/24 відсутні.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 14.04.2025р. залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2025р. у справі №160/28603/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 10.07.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова