08 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/28675/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025р. у справі № 160/28675/24
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
25.10.2024р. ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв'язку звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, судом першої інстанції позов зареєстровано 28.10.2024. /а.с.1-9/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 04.11.2024р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №160/28675/24 та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін / а.с. 29/.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідачем безпідставно не зараховано до пільгового стажу період роботи в шахті, навчання в технікумі та службу в лавах радянської армії, тому просив суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за № 26970-16936/11-01/8-0400/23 від 02.05.2024р., щодо не зарахування ОСОБА_1 періодів роботи з 21.01.1988р. по 07.07.1988р. та з 26.09.1990р. по 28.04.1991р. на посаді підземного електрослюсаря з повним робочим днем під землею в шахті «Шахтарська Глубока», згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 21.01.1988р., як пільгового по Списку №1; - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за № 26970-16936/П-01/8-0400/23 від 02.05.2024р., щодо не зарахування ОСОБА_1 стажу навчання в СПТУ №31 з 01.09.1984р. по 11.01.1988р. та службу в лавах радянської армії з 08.07.1988р. по 30.07.1990р. як пільгового по Списку №1, згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 21.01.1988р.; -зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 21.01.1988р. по 07.07.1988р. та з 26.09.1990р. по 28.04.1991р. на посаді підземного електрослюсаря з повним робочим днем під землею в шахті «Шахтарська Глубока», згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 21.01.1988р., як пільгового по Списку №1; - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період навчання в СПТУ №31 з 01.09.1984р. по 11.01.1988р. та службу в лавах радянської армії з 08.07.1988р. по 30.07.1990р. ОСОБА_1 як пільгового по Списку №1, згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 21.01.1988р.; - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 29.04.1991р. по 05.08.1992р., згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 від 21.01.1988р.; - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати пенсію по інвалідності ОСОБА_1 з 07.02.2023р., з урахуванням рішення суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025р. у справі №160/28675/25 позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за № 26970-16936/11-01/8-0400/23 від 02.05.2024р., щодо не зарахування ОСОБА_1 періодів роботи з 22.01.1988р. по 07.07.1988р. та з 26.09.1990р. по 28.04.1991р. на посаді підземного електрослюсаря з повним робочим днем під землею в шахті «Шахтарська Глубока», згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 21.01.1988р., як пільгового по Списку №1; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за № 26970-16936/П-01/8-0400/23 від 02.05.2024р., щодо не зарахування ОСОБА_1 стажу навчання в СПТУ №31 з 01.09.1984р. по 11.01.1988р. та службу в лавах радянської армії з 08.07.1988р. по 30.07.1990р. як пільгового по Списку №1, згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 21.01.1988р.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 22.01.1988р. по 07.07.1988р. та з 26.09.1990р. по 28.04.1991р. на посаді підземного електрослюсаря з повним робочим днем під землею в шахті «Шахтарська Глубока», згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 21.01.1988р., як пільгового по Списку №1; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період навчання в СПТУ №31 з 01.09.1984р. по 11.01.1988р. та службу в лавах радянської армії з 08.07.1988р. по 30.07.1990р. ОСОБА_1 як пільгового по Списку №1, згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 21.01.1988р.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 29.04.1991р. по 05.08.1992р., згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 від 21.01.1988р.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати пенсію по інвалідності ОСОБА_1 з 07.02.2023р., з урахуванням рішення суду; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено /а.с.31-33/.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, за допомогою засобів в системи «Електронний суд» 29.04.2025р. подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 30.04.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025р. у справі №160/28675/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025р. у справі №160/28675/24, з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №160/28675/24 та зупинено виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2024р. у справі № 160/28675/24.
Матеріали справи у справі №160/28675/24 надійшли до суду апеляційної інстанції 15.05.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025р. у справі №160/28675/25 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 17.06.2025р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Відповідач - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 06.01.2025р. у цій справі та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Позивач та його представник правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Відповідно ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що 03.04.2024р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про надання інформації щодо зарахованих відповідачем періодів роботи під час призначення пенсії позивачу.
02.05.2024р. листом №26970-16936/П-01/8-0400/24 відповідач повідомив позивача, що до пільгового стажу по Списку №1 не зараховано періоди роботи з 21.01.1988р. по 07.07.1988р. та з 26.09.1990р. по 28.04.1991р. Для зарахування вказаних періодів, необхідно надати уточнюючі довідки.
Також з протоколу призначення пенсії судом встановлено, що позивачу не зараховано до пільгового стажу по Списку №1 період навчання в СПТУ №31 з 01.09.1984р. по 11.01.1988р. та проходження військової служби в армії. Також не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 29.04.1991р. по 05.08.1992р.
Вважаючи протиправними такі дії відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до положень ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993р. затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.
Даним Порядком (пункт 20) передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Отже, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17.
З трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 вбачаються наступні записи за спірні періоди:
- з 01.09.1984р. по 11.01.1988р. - навчання в СПТУ №31, м. Шахтерськ, електрослюсар 4-го розряду;
- 22.01.1988р. - позивач прийнятий електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті;
- 07.07.1988р. - позивач звільнений у зв'язку з призовом на дійсну військову службу;
- з 08.07.1988р. по 30.07.1990р. - позивач проходив військову службу у лавах Радянської Армії;
- 26.09.1990р. - позивач прийнятий електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею;
- 28.04.1991р. - позивач звільнений за п.1 ст. 36 КЗпП УРСР за угодою сторін;
- 29.04.1991р. - позивач прийнятий в СПТО «Охорона електромонтером»;
- 05.08.1992р. - позивач звільнений по ст. 38 КЗпП УРСР за власним бажанням.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи щодо спірних періодів роботи з 29.04.1991р. по 05.08.1992р., коли позивач працював електромонтером та з 22.01.1988р. по 07.07.1988р., з 26.09.1990р. по 28.04.1991р. працював електромонтером з повним робочим днем під землею, отже відповідачем протиправно не зараховано означені періоди роботи до страхового та пільгового стажу роботи за Списком № 1 позивача.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується, серед іншого, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до п. 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Таким чином, необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права зробив Верховний Суд у постанові від 10.12.2020р. справа №520/15931/16-а, від 30.03.2021р. справа № 595/495/17.
Верховний Суд у постанові від 09.08.2021р. по справі № 200/1453/21-а зазначив, що період навчання у навчальному закладі зараховується до пільгового стажу, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про зарахування до пільгового стажу періоду навчання позивача з 01.09.1984р. по 11.01.1988р., оскільки позивач в продовж трьох місяців з моменту закінчення навчання, а саме 22.01.1998р., був прийнятий електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті, тобто працював на роботі, яка передбачена Списком № 1.
На період проходження позивачем військової служби діяло «Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій», затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590.
Підпунктом «к» ч.1 п. 109 вказаного Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.
При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти «а» та «б» пункту 16 Положення), та пенсії у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16 Положення) періоди, зазначені в підпунктах «к» та «л», дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.
Отже, враховуючи, що позивач після проходження служби у лавах Радянської Армії та звільнення з військової служби 30.07.1990р. працював з 26.09.1990р. на підземних роботах, період проходження позивачем військової служби повинен бути зарахований до пільгового стажу за Списком № 1, оскільки ця робота слідувала по її закінченню.
Приймаючи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про визнання протиправними дій відповідача щодо незарахування відповідачем ОСОБА_1 періодів роботи з 22.01.1988р. по 07.07.1988р. та з 26.09.1990р. по 28.04.1991р. на посаді підземного електрослюсаря з повним робочим днем під землею в шахті «Шахтарська Глубока», згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 21.01.1988р., як пільгового по Списку №1 та зобов'язав зарахувати цей стаж та перерахувати пенсію по інвалідності з 07.02.2023р.
При цьому, колегія суддів також вважає, що судом першої інстанції правильно встановлений період роботи позивача з 22.01.1988р., тоді як в позовній заяві позивач просить зарахувати стаж з 21.01.1988р.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 06.01.2025р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025р. у справі №160/28675/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанова виготовлена та підписана - 08.07.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова