Головуючий І інстанції: Т.С. Канигіна
11 липня 2025 р. Справа № 440/9116/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваагропромінвест" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2025, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/9116/24
за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваагропромінвест"
про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом,
Головне управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту ГУДПС у Полтавській області, позивач)звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВААГРОПРОМІНВЕСТ" (далі по тексту ТОВ "ПОЛТАВААГРОПРОМІНВЕСТ" , відповідач), в якому позивач просив:
-надати Головному управлінню ДПС у Полтавській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВААГРОПРОМІНВЕСТ" у розмірі 488629,25 грн за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 позов задоволено.
Надано Головному управлінню ДПС у Полтавській області дозвіл на погашення суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВААГРОПРОМІНВЕСТ" у розмірі 488629,25 грн за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, при цьому, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального/процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВААГРОПРОМІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 39099974) зареєстроване в якості юридичної особи. Як платник податків відповідач взятий на облік в ГУ ДПС у Полтавській області.
Станом на дату звернення до суду згідно з інтегрованої картки особового рахунку платника податків, що ведеться в ГУ ДПС у Полтавській області, та наданому до суду розрахунку суми податкового боргу по ТОВ "ПОЛТАВААГРОПРОМІНВЕСТ" за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 488629,25 грн по орендній платі з юридичних осіб, з підстав, що відповідачем подано податкові декларації з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності):
- від 20.02.2022 № 12383533 по терміну сплати 30.12.2022 за 2022 рік у розмірі 33294,66 грн;
- від 20.02.2022 № 12383533 по терміну сплати 30.01.2023 за 2022 рік у розмірі 33294,67 грн;
- від 17.02.2023 № 5579939 по терміну сплати 02.03.2023 за 2023 рік у розмірі 38288,86 грн (сума боргу яка обліковується по терміну сплати 02.03.2023 становить 15570,36 грн);
- від 17.02.2023 № 5579939 по терміну сплати 30.03.2023 за 2023 рік у розмірі 38288,86 грн;
- від 17.02.2023 № 5579939 по терміну сплати 01.05.2023 за 2023 рік у розмірі 38288,86 грн;
- від 17.02.2023 № 5579939 по терміну сплати 30.05.2023 за 2023 рік у розмірі 38288,86 грн;
- від 17.02.2023 № 5579939 по терміну сплати 30.06.2023 за 2023 рік у розмірі 38288,86 грн;
- від 17.02.2023 № 5579939 по терміну сплати 31.07.2023 за 2023 рік у розмірі 38288,86 грн;
- від 17.02.2023 № 5579939 по терміну сплати 30.08.2023 за 2023 рік у розмірі 38288,86 грн;
- від 17.02.2023 № 5579939 по терміну сплати 02.10.2023 за 2023 рік у розмірі 38288,36 грн (сума боргу яка обліковується по терміну 02.10.2023 рік сплати становить 23580,97 грн);
- від 17.02.2023 № 5579939 по терміну сплати 30.10.2023 за 2023 рік у розмірі 38288,86 грн;
- від 17.02.2023 № 5579939 по терміну сплати 30.11.2023 за 2023 рік у розмірі 38288,86 грн;
- від 17.02.2023 № 5579939 по терміну сплати 02.01.2024 за 2023 рік у розмірі 38288,86 грн;
- від 17.02.2023 № 5579939 по терміну сплати 30.01.2024 за 2023 рік у розмірі 38288,86 грн /а.с.9/.
Відповідно до довідки від 27.06.2024 №12859/16-31-13-05-07 від 27.06.2024 про наявність розрахункових рахунків у "ПОЛТАВААГРОПРОМІНВЕСТ" станом на 21.06.2024, відповідач має відкриті розрахункові рахунки: в АТ КБ "ПриватБанк" - UA463052990000026002011206300, НОМЕР_1 /а.с. 8/.
На підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 16.12.2019 №151/16-01 проведено опис майна відповідача у податкову заставу, про що складено акт опису майна від №3/16-31-50-10-34 від 25.02.2020 /а.с.14, 16/.
Право податкової застави зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підтверджено відповідними інформаційними витягами.
Посилаючись не неможливість погашення податкового боргу через відсутність коштів на рахунках відповідача в банку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач здійснював заходи по стягненню податкового боргу за рахунок грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банках, обслуговуючих відповідача, зокрема, податковим керуючим направлено до установ банку інкасові доручення (розпорядження), у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для надання позивачу дозволу на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок його майна, що перебуває в податковій заставі.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк, судом не з'ясовано, чи зверталося ГУ ДПС у Полтавській області до суду, що стягнення з відповідача податкового боргу, як цього вимагає п. 95.3. ст. 95 ПК України. Також скаржник посилається на те, що сума заборгованості ТОВ "ПОЛТАВААГРОПРОМІНВЕСТ" перед бюджетом погашена позивачем у добровільному порядку.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.
Стаття 67 Конституції України, визначає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктами 36.1 - 36.3 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Виконанням податкового обов'язку, згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За нормами п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтею 20 ПК України, встановлені права контролюючих органів, зокрема, п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Кодексу встановлено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до норм п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з приписами п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
За змістом п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно абз. 2 п. 95.5 ст. 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов'язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов'язання держави.
Залученими до матеріалів справи копіями інкасових доручень підтверджено, що кошти на рахунках платника відсутні /а.с.25-30/.
Натомість контролюючим органом описано майно платника податків у податкову заставу. Право податкової застави зареєстроване у визначеному законом порядку.
Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів оскарження рішення про опис майна у податкову заставу та/чи акта опису майна у податкову заставу.
Отже, за відповідачем на час ухвалення судом першої інстанції рішення зберігався податковий борг у розмірі 488629,25 грн.
Колегія суддів звертає увагу на те, що звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу, шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з
рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Отже, Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
При цьому, обов'язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.12.2022 у справі №813/4632/16 (№К/9901/41317/18), яка враховується судом в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
У контексті доводів апелянта, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до абз. 2 п. 95.5 ст. 95 ПК України, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки, стягнення коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду. Рішення керівника контролюючого органу про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи. Отже, посилання апелянта на приписи п. 95.3 ст. 95 ПК України, щодо того, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках здійснюється лише за рішенням суду та, як наслідок, направлення до банківських установ інкасових доручень, є помилковим.
Щодо доводів відповідача стосовно часткової сплати податкового боргу в межах справи №440/9116/24, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом і 87.9 ст. 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платникаподатків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Такий порядок зарахування коштів розповсюджується також і на кошти, що надходять у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 ПК України або за рішенням суду.
Отже, п. 87.9 ст. 87 ПК України закріплено черговість погашення податкового боргу в не залежності від того чи були ці кошти сплачені платником податків добровільно чи стягнуті в примусовому порядку.
В такому разі доводи відповідача стосовно спрямування коштів на погашення податкового боргу в межах справи №440/9116/24 є необґрунтованими, так як п. 87.9 ст. 87 ПК України виключена можливість платника податків визначати та спрямовувати кошти на погашення конкретно визначеної суми податкового боргу.
Також з інтегрованої карти платника податків встановлено, що сума податкового боргу ТОВ «ПОЛТАВААГРОПРОМІНВЕСТ» заявлена в межах справи №440/9116/24 станом дату розгляду справи в апеляційному порядку зменшилась за рахунок часткової сплати/стягнення коштів, шляхом виставлення платіжних інструкцій та відповідно складає 487009,95 грн, а саме: 06.05.2025 в сумі 1552,30 грн (платіжне доручення №1012); 19.05.2025 в сумі 67,00 грн (стягнення до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу з рахунків в установах банків платіжне доручення № P5JC03ZNI2).
Отже, часткове погашення податкового боргу, в межах оправи №440/9116/24 станом на 01.06.2025 складає 1619,30 грн., та відбулося вже після винесення Полтавським окружним адміністративним судом рішення від 15.04.2025 у справі №440/9116/24.
На підставі викладених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для надання позивачу дозволу на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок його майна, що перебуває в податковій заставі. Доказів сплати/погашення податкового боргу/виконання податкової вимоги у повному обсязі відповідачем не надано.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваагропромінвест" - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 по справі № 440/9116/24 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло