30 червня 2025 р.Справа № 520/21182/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду та в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛАТІНВЕСТ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 06.03.25 по справі №520/21182/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛАТІНВЕСТ"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОЛАТІНВЕСТ" (далі- ТОВ "АГРОЛАТІНВЕСТ", позивач, апелянт) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, податковий орган), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00314342302 від 04.06.2024.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року позов ТОВ "АГРОЛАТІНВЕСТ" залишено без задоволення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ "АГРОЛАТІНВЕСТ" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилалося на те, що ТОВ "АГРОЛАТІНВЕСТ" входить до складу транснаціональної інвестиційної групи NCH. Вважає, що суд першої інстанції та податковий орган дійшли помилкових та необґрунтованих висновків про допущення позивачем порушень податкового законодавства, оскільки при виплаті доходів у видів процентів за кредитом на користь нерезидента компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED (АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД), обґрунтовано утримало податок з такого доходу за ставкою 2 відсотки замість 15 відсотків Вказує, що зазначене підприємство є бенефіціарним отримувачем цього доходу і резидентом Республіки Кіпр, з якою в України наявний міжнародний договір у сфері оподаткування Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, ратифікована Законом України від 04.07.2013 №412-VII "Про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи" та Протоколу до неї.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи в силу приписів ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.
Відповідно до відомостей ЄДРПОУ, ТОВ "АГРОЛАТІНВЕСТ" зареєстровано як юридична особа з 30.08.2006.
Основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11).
Товариство входить до складу транснаціональної інвестиційної групи NCH, яка включає, зокрема, компанію ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД (компанія TRITTICO HOLDINGS LIMITED); компанію ХАУГЕНС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД (компанія HAUGENS ENTERPRISES LIMITED); компанію АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД (компанія AGROPROSPERIS 1 LIMITED)
09.12.2011 позивач та компанія ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД уклали договір позики №1/11АЛІ (надалі Кредитний договір 2011 року), згідно з пп. 1.1-1.3 якого Кредитор (компанія ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД) передає Позичальнику (позивач) у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються Кредит, для поповнення обігових коштів Позичальника, а Позичальник зобов'язується використовувати Кредит для поповнення обігових коштів Позичальника, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту та сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом. Загальна сума Кредиту складає 10000000,00 (десять мільйонів) доларів США. Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 11% річних, виходячи з 365 календарних днів у році.
У подальшому, з огляду на укладення 01.12.2016 Договору реструктуризації між компанією ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД, компанією ХАУГЕНС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД, компанією АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД компанія ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД у грудні 2016 року була замінена на нового кредитора компанію АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД, зареєстровану у Республіці Кіпр; суму кредиту було змінено на 7895000,00 доларів США; процентна ставка була зменшена з 11% річних до 3% річних, а потім збільшена до 9,8%.
1 грудня 2016 року було укладено тристоронню угоду про реструктуризацію з пов'язаною компанією та її акціонером HAUGENS ENTERPRISES LIMITED. Згідно з угодою, дебіторська заборгованість за позиками, включаючи нараховані відсотки, балансовою вартістю 439,553 тис. доларів США (далі - кредитний портфель) була передана Компанії від пов'язаної сторони. На першому етапі угоди пов'язана сторона зменшила свій акціонерний капітал, яким володіє HAUGENS ENTERPRISES LIMITED, в обмін на свої права: право власності та частку в кредитному портфелі, які будуть передані HAUGENS ENTERPRISES LIMITED як компенсація за викуплені акції. На другому етапі компанія збільшила свій акціонерний капітал шляхом випуску привілейованих акцій із можливістю погашення загальною вартістю 439,553 тисяч доларів США та передання їх HAUGENS ENTERPRISES LIMITED, як єдиному акціонеру, в обмін на передачу права власності та частки в кредитному портфелі від HAUGENS ENTERPRISES LIMITED до Компанії.
12 червня 2018 року позивач та компанія "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" уклали договір позики № ALI-06-18 (надалі - "Кредитний договір 2018 року, надалі разом з Кредитним договором 2011 року - "Кредитні договори'), згідно з пп. 1.1-1.3 якого Позикодавець (компанія "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД") передає позичальнику (позивач) грошові кошти, що надалі іменуються Позика, а Позичальник зобов'язується використовувати Позику для налагодження фінансово- господарської діяльності та поповнення обігових коштів, а також повернути Позикодавцю суму Позики, що надається Позичальнику за цим Договором, і сплачувати Позикодавцю відсотки за користування Позикою. Загальна сума Позики, що надається Позикодавцем Позичальнику, становить 3000000,00 [три мільйони] Доларів США. Розмір ставки Відсотків за користування Позикою становить 9,8% річних, виходячи з 365 календарних днів у році.
Протягом 2017-2019 років позивач здійснював виплату доходу на користь нерезидента компанії "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" у вигляді процентів за Кредитними договорами: за 2017 рік 6739436 грн; за 2018 рік - 5331574 грн; за 2019 рік - 9410321 грн.
При виплаті такого доходу Товариство застосовувало зменшену ставку оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% на підставі Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (надалі Конвенція).
Враховуючи викладене, Товариством було нараховано та сплачено такі суми податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України: за 2017 рік - 134789 грн; за 2018 рік - 106631 грн; за 2019 рік - 188206 грн.
Протягом 2017-2019 років компанія "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" була резидентом Республіки Кіпр, що підтверджується свідоцтвами від 20.02.2017, від 19.04.2018 та від 27.02.2019, виданими Міністерством фінансів Республіки Кіпр.
14.03.2024 ГУ ДПС у Харківській області видано наказ №1095-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АГРОЛАТІНВЕСТ" на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1, пункту 41.1 статті 41, пункту 61.1, пункту 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
ГУ ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 01.05.2024 №20372/20-40-23-02-07/34270184 та встановлено порушення вимог п.103.2 ст.103, п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 та з урахуванням п. 3.2 ст.3 ПК України, п.2 ст.11 з урахуванням п.2 ст.1 КОНВЕНЦІЇ між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (дата набрання чинності для України: 07.08.2013), в результаті чого занижений податок з доходів нерезидента із джерелом походження з України за період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 на загальну суму 2792573 грн, у тому числі по періодах:
- за 2017 рік на загальну суму - 876126 грн.
- за 2018 рік на загальну суму - 693105 грн.
- за 2019 рік на загальну суму - 1223342 грн.
На підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 04.06.2022 №00314342302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 3490716,25 грн, у т.ч.: за податковим зобов'язанням - 2792573,00 грн; за штрафною санкцією - 698143,25 гривень.
Не погоджуючись із спірним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з правомірності та обґрунтованості висновків податкового органу про допущення позивачем податкового правопорушення.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульовані ПК України.
Відповідно до статті 3 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на час вирішення спірних правовідносин) податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно з пунктами 103.1, 103.2, 103.3 статті 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Підпунктами 141.4.1, 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України передбачено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами, зокрема, є проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків та доходів від 08 листопада 2012 року, яка ратифікована - 04 липня 2013 року, дата набрання чинності для України - 07 серпня 2013 року.
Статтею 11 Конвенції передбачено, що проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів.
Докладне визначення терміну «бенефіціарний власник» наведено в Коментарях до Модельної конвенції ОЕСР.
Відповідно до пункту 9 Коментарів до статті 11, вимогу щодо бенефіціарного власника додано до пункту другого статті 11 для того, щоб роз'яснити значення слів «і сплачуються резиденту», які використовуються в пункті 1. Зрозумілим є той факт, що країна джерела не зобов'язана поступатись у праві оподатковувати проценти на тій лише підставі, що проценти були сплачені саме резиденту Держави, з якою укладено міжнародний договір. Термін «фактичний власник доходу» використовується не у вузькому технічному сенсі, а розуміється в контексті та світлі завдань і цілей Конвенції, включаючи уникнення подвійного оподаткування, попередження випадків ухилення від сплати податків та уникнення оподаткування.
Пільга або звільнення від оподаткування по будь-якому із видів доходу, що надається Державою, з якої походить дохід, резиденту іншої Договірної держави з метою уникнення повністю або частково подвійного оподаткування, яке може виникнути у зв'язку із повторним оподаткуванням такого доходу Державою резиденства. Коли цей вид доходу отримує резидент Договірної Держави, що діє як агент чи номінальний отримувач, надання Державою, з якої походить дохід, такої пільги або звільнення виключно на підставі статусу безпосереднього отримувача доходу як резидента іншої Договірної Держави буде суперечити цілям та завданням Конвенції. Безпосередній отримувач в цій ситуації кваліфікуватиметься як резидент, однак цей статус не призводить до потенційного подвійного оподаткування, оскільки отримувач не розглядається як власник доходу для цілей оподаткування в Державі резиденства. Надання державою, з якої походить дохід, пільги або звільнення від оподаткування також буде суперечити цілям та завданням Конвенції, якщо резидент Договірної Держави, не використовуючи такі інструменти, як агентування або номінальної власності, буде діяти як проміжна ланка для іншої особи, котра фактично отримує вигоду від відповідного доходу. Проміжна ланка не може розглядатися як фактичний власник, якщо навіть за свого формального статусу власника, на практиці вона має досить вузькі повноваження щодо такого доходу, що надає можливість її розглядати як просту довірену особу, або управляючу особу, що діє від імені зацікавлених осіб (пункт 10 Коментарів до статті 11).
Отже, Угоди про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися до ситуацій, коли відповідні відносини між резидентом на нерезидентом не пов'язані з фактичним веденням господарської діяльності, а дії учасників цих відносин спрямовані лише на створення зручного (пільгового) податкового режиму. Пільги за міжнародними угодами щодо уникнення подвійного оподаткування повинні відноситися лише до податкового резидента, який є дійсним одержувачем доходу.
Застосування податкових преференцій визнається неправомірним, коли сукупність угод (операцій) дозволяє зробити висновок про те, що основною їхньою метою були виведення доходу з-під оподаткування і формальне здійснення операцій з метою використання переваг за міжнародною угодою.
Результатом такої оцінки може стати перекваліфікація виплати з відповідною зміною режиму оподаткування, а також кваліфікація сукупності угод із застосуванням норм національного законодавства по виведеному з-під оподаткування доходу.
У випадках, які наводяться в Коментарях (агент, номінал, посередник тощо), безпосередній отримувач процентів не вважається бенефіціарним власником, оскільки право отримувача вільно розпоряджатись такими процентами обмежено в силу наявності договірних або інших юридичних обов'язків передати отриманий платіж іншій особі. Такий обов'язок зазвичай випливає з юридичних документів, однак також може з'ясовуватись на підставі фактів та обставин, які вказують, що по суті отримувач процентів не має право вільно розпоряджатись такими процентами.
За загальним правилом ознаками, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, є, зокрема:
1) відсутність фактичного самостійного здійснення господарської діяльності особою нерезидентом, яка зареєстрована в Державі, з якою Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, на відповідній території;
2) характер грошових потоків свідчить про наявність юридичних та фактичних обов'язків щодо подальшого перерахування отримуваних процентів особою-нерезидентом третій особі та відсутність у особи-нерезидента можливості самостійного прийняття рішення щодо долі отримуваного доходу та контролю щодо отримуваного доходу;
3) мінімальний часовий інтервал між: укладенням договору (видачею позики) між резидентом та особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, а також договору (видачею позики) між останнім та третьою особою; отриманням доходу особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, і виплатою грошових коштів третій особі;
4) відсутність диференційованих, що розрізняються умов договорів, правових документів, на підставі яких особа-нерезидент отримує дохід і в подальшому перераховує кошти;
5) вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою;
6) фактичні ризики, пов'язані із наданням позики резиденту, несе третя особа, а не особа-нерезидент.
Отже, враховуючи зазначене правове регулювання, колегія суддів дійшла висновку, що право на застосування зменшеної ставки податку, передбачене відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог:
- нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;
- нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;
- нерезидент є бенефіціарним власником доходу.
Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.
Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов'язаний договірними або юридичними зобов'язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу.
Передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу. Зокрема, не можуть бути застосовані пільгові ставки податку у випадку, коли дохід (у рамках угоди або серії угод) з джерелом його походження з України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді роялті, дивідендів, процентів, виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому.
В момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Чинним законодавством не встановлено форми документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати.
Під час розгляду справи встановлено, що AGROPROSPERIS 1 LIMITED є резидентом Республіки Кіпр у розумінні Конвенції, що підтверджується свідоцтвами від 20 лютого 2017 року, від 19 квітня 2018 року та від 27 лютого 2019 року, виданими Міністерством фінансів Республіки Кіпр.
Дотримання позивачем пункту 103.2 статті 103 ПК України відповідач не заперечує.
Спірним у правовідносинах між позивачем і відповідачем у цій справі є вирішення питання чи є AGROPROSPERIS 1 LIMITED (фактичним) отримувачем (власником) доходів отриманих від позивача.
У грудні 2011 року ТОВ "АГРОЛАТІНВЕСТ" уклало кредитний договір з компанією TRITTICO HOLDINGS LIMITED, відповідно до яких компанія TRITTICO HOLDINGS LIMITED надала відповідним компаніям кредити з метою поповнення обігових коштів та налагодження фінансово-господарської діяльності.
У жовтні 2016 року утворено компанію AGROPROSPERIS 1 LIMITED, акціонером якої стала компанія HAUGENS ENTERPRISES LIMITED.
У свою чергу, акціонером HAUGENS ENTERPRISES LIMITED є NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові острови).
Відповідно до актів перевірки, у HAUGENS ENTERPRISES LIMITED станом на 31 грудня 2017 року наявні позики від NAP (Кайманові Острови) з відсотковою ставкою 8,5% та сформовано накопичені збитки у сумі 19 6569 358 доларів США в результаті нарахованих процентних витрат на користь NCH New Europe Property Fund LP.
01 грудня 2016 року укладено Договір реструктуризації, відповідно до якого: компанія TRITTICO HOLDINGS LIMITED зменшує свій акціонерний капітал шляхом викупу своїх привілейованих акцій, що підлягають викупу у свого акціонера компанії HAUGENS ENTERPRISES LIMITED, а взамін передає цій компанії кредитний портфель, який включає кредитні договори та договори позики з окремими українськими аграрними підприємствами групи NCH, зокрема, вищеописані кредитні договори та договори позики, як компенсацію за свої викуплені акції.
У подальшому компанія AGROPROSPERIS 1 LIMITED збільшує свій акціонерний капітал шляхом випуску привілейованих акцій, що підлягають викупу, та їх передачі своєму акціонеру компанії HAUGENS ENTERPRISES LIMITED в обмін на всі пов'язані з кредитним портфелем права, титули та відсотки, що належать компанії HAUGENS ENTERPRISES LIMITED. При цьому такий кредитний портфель передається компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED як внесок в її акціонерний капітал.
У зв'язку з укладенням 01 грудня 2016 року договору реструктуризації між компанією TRITTICO HOLDINGS LIMITED, компанією HAUGENS ENTERPRISES LIMITED, компанією AGROPROSPERIS 1 LIMITED, компанія TRITTICO HOLDINGS LIMITED у грудні 2016 року замінена на нового кредитора у вищеописаних кредитних договорах та договорах позики компанію AGROPROSPERIS 1 LIMITED.
Вказане свідчить про подальшу діяльність AGROPROSPERIS 1 LIMITED у сфері інвестування.
Відповідно до доводів відповідача AGROPROSPERIS 1 LIMITED не є кінцевим отримувачем грошових коштів, а здійснює лише транзит, оскільки у 2017-2019 роках усі нараховані та отримані проценти від українських підприємств AGROPROSPERIS 1 LIMITED перераховує безпосередньо або через акціонера HAUGENS ENTERPRISES LIMITED Компанії NCH New Europe Property Fund LP.
Так, податковий орган вважає, що дата реєстрації AGROPROSPERIS 1 LIMITED 27 жовтня 2016 року та дата передачі кредитного портфелю 01 грудня 2016 року свідчать про те, що AGROPROSPERIS 1 LIMITED створена саме з метою переведення кредитного портфелю. Компанія не використовувала власні кошти для фінансування українських підприємств. Метою випуску привілейованих акцій була передача кредитного портфелю українських підприємств від первинного кредитора TRITTICO HOLDINGSLIMITED до нового кредитора AGROPROSPERIS 1 LIMITED через спільного акціонера HAUGENS ENTERPRISES LIMITED та подальше передача процентного доходу компанії NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови).
Суд апеляційної інстанцій зауважує, що договір про реструктуризацію від 01 грудня 2016 року укладено з метою передачі функцій фінансування в межах групи компаній AGROPROSPERIS 1 LIMITED. Тобто за наслідками укладення такого договору компанія AGROPROSPERIS 1 LIMITED набула права вимоги до українських компаній групи за кредитними договорами, стороною яких вона стала, а не набула статусу агента, номінального утримувача (номінальним власником) чи посередника щодо доходу, отримуваного за такими кредитними договорами.
Такий висновок суду ґрунтується на результаті аналізу додаткових угод до кредитних договорів, якими, відповідно, замінено особу, що має право вимоги.
Суд зазначає, що зміст договорів та додаткових угод компаній AGROPROSPERIS 1 LIMITED не містить зобов'язань з передання отриманих за кредитними договорами процентів третім особам.
Враховуючи зміст пункт 32 листа компетентного органу Республіки Кіпр від 18 січня 2021 року щодо компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED, колегія суддів враховує, що отримані проценти не були передані далі, оскільки відсутні договірні або законні зобов'язання передавати отримані проценти іншій стороні. Компанія має повне право використовувати та користуватися отриманими процентами. Директори Компанії уповноважені здійснювати операції по рахунку, з контролем функції в офісі у Нью-Йорку.
Наведене зумовлює висновок про те, що факт зміни структури внутрішньогрупового фінансування у 2016 році не може доводити відсутність у AGROPROSPERIS 1 LIMITED статусу бенефіціарного власника процентного доходу, отриманого від позивача у ході своєї діяльності.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що загальнодоступним є факт розгалуженості структури компаній групи NCH. Наявність вітки корпоративної мережі не свідчить про те, що створені компанії, зокрема й AGROPROSPERIS 1 LIMITED, - не є самостійними учасниками відповідного ринку послуг.
Здійснення відповідних повноважень директорами підтверджується наявними у справі кредитними договорами, договорами позики, додатковими угодами до цих договорів та рішеннями компанії про зворотній викуп привілейованих акцій.
Під час судового розгляду встановлено, що директори здійснювали управління компанією AGROPROSPERIS 1 LIMITED на підставі Генерального договору про надання послуг від 02 січня 2020 року. При цьому, директори AGROPROSPERIS 1 LIMITED виконували функції директорів в інших компаніях. Водночас, такі функції вони виконували лише в межах компанії груп на підставі відповідних договорів.
Колегія суддів акцентує на тому, що відповідно до пункту 6 Генерального договору про надання послуг від 02 січня 2020 року AGROPROSPERIS 1 LIMITED здійснює оплату саме за послуги ATS Agribusiness Investments Limited, у які входить і відшкодування витрат ATS Agribusiness Investments Limited на виплату заробітної плати залученим працівникам.
Досліджуючи це питання, суд виходить з того, що в реаліях сьогодення відсутність працівників у штаті підприємства не є підставою стверджувати про не здійснення таким підприємством господарської діяльності, з огляду на наявність послуг аутсорсингу та аутстафінгу, які фактично є передачею підприємством на підставі договору певних функцій підприємницької діяльності іншій профільній компанії, яка діє в необхідній галузі.
Відповідно до листа компанії ATS Agribusiness Investments Limited від 26 березня 2024 року компанія ATS Agribusiness Investments Limited виплатила 519284 євро в якості винагороди директорів пов'язаних компаній-учасників групи. (т. 1 а.с. 172)
За висновком суду, вказане свідчить лише про виконання умов відповідного договору, а не фінансування компанії іншою компанією групи. Аутсорсинг та аутстафінг є законними, врегульованими законодавчими нормами та дієвими способами оптимізації певних бізнес-процесів, що економить ресурси власника бізнесу. Отже, виконання директорами функцій у групі компанії на підставі таких договорів жодним чином не може підтверджувати або спростовувати статус компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED як бенефіціарного власника процентного доходу, отриманого від позивача.
Відхиляючи доводи податкового органу про те, що функції директорів компаній AGROPROSPERIS 1 LIMITED повністю контролюються офісом в Нью Йорку, компанією NCH, яка є материнською компанією NCH New EuropeProperty Fund LP (Кайманові Острови), колегія суддів звертає увагу на те, що у листі уповноваженого органу Республіки Кіпр від 18 січня 2021 року зазначено, що звичайні бухгалтерські функції компанії виконуються на Кіпрі, водночас операційні рішення, пов'язані з такими інвестиціями, приймаються директорами компанії в рамках повсякденного ведення бізнесу, а не під час офіційних нарад директорів з консультаціями та під професійним керівництвом Джорджа Рора, Моріса Табачініча і співробітників офісу у Нью-Йорку.
У пункті 19 цього листа чітко зазначено, що компанія надає кредити пов'язаним компаніям, таким чином компанія виконує функції, пов'язані з такою діяльністю (зокрема, фінансування, нагляд та бухгалтерський облік). Вказані обов'язки виконують директори компанії.
Суд наголошує, що структурування бізнес моделі груп компаній є виключною компетенцією акціонерів (бенефіціарів) такої групи.
Надаючи оцінку доводам відповідача щодо відсутності у компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED власних активів для надання позик українським підприємствам та повної залежності компанії від фінансування головної материнської компанії NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови), яка несе всі ризики по вказаних операціях, колегія суддівзазначає, що в результаті укладення договору про реструктуризацію від 01 грудня 2016 року компанія AGROPROSPERIS 1 LIMITED отримала від компанії TRITTICO HOLDINGS LIMITED портфель дебіторської заборгованості українських юридичних осіб, що входять до групи компаній NCH, який включав і кредитні договори. При цьому, матеріали акта перевірки не містять аналізу фінансової звітності TRITTICO HOLDINGS LIMITED, як особи саме від якої надійшов відповідний кредитний портфель.
Суд зауважує, що компанія AGROPROSPERIS 1 LIMITED має право вимоги не лише щодо кредитних договір, які першочергово укладені з TRITTICO HOLDINGS LIMITED, а й за договорами укладеними самостійно. Принагідно, один договір позики № ALI-06-18 від 12 червня 2018 року безпосередньо укладено між позивачем та компанією AGROPROSPERIS 1 LIMITED.
Крім того, суд вважає, що податковий орган не врахував, що компанія використовувала отримані від українських дочірніх компаній процентні доходи для надання нових позик. Такі доходи також використовувалися і для здійснення інвестицій в акції дочірніх компаній. Вказане відображено у фінансовій звітності підприємства за 2019 рік.
Під час розгляду справи суд дослідив звіти про рух грошових коштів компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED за 2017-2019 роки та лист AGROPROSPERIS 1 LIMITED від 26 березня 2024 року:
за 2017 рік:
- позики, видані компанією AGROPROSPERIS 1 LIMITED пов'язаним особам на території України, складали 666000 дол. США ;
- суми позик, повернутих пов'язаними особами на території України компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED, складали 15374497 дол. США;
- cуми процентів за наданими позиками, виплачених пов'язаними особами компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED, становили 54220874 дол. США;
за 2018 рік:
- позики, видані компанією AGROPROSPERIS 1 LIMITED пов'язаним особам на території України, складали 98460928 дол. США;
- позики, повернутих пов'язаними особами на території України компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED, складали 96331875 дол. США;
- cуми процентів за наданими позиками, виплачених пов'язаними особами компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED, становили 24021632 дол. США;
за 2019 рік:
- позики, видані компанією AGROPROSPERIS 1 LIMITED пов'язаним особам на території України, складали 25113000 дол. США;
- суми позик, повернутих пов'язаними особами на території України компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED, складали 40814364 дол. США;
- cуми процентів за наданими позиками, виплачених пов'язаними особами компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED становили 22119674 дол. США.
Колегія суддів дійшла висновку, що суми звітності товариства спростовують доводи податкового органу про відсутність у компанії активів для надання кредитів пов'язаним особам на території України, зокрема й за рахунок повернутих позик, а також колегія суддів зауважує, що чинне законодавство не встановлює вимоги щодо джерела походження коштів, за рахунок яких нерезидент надає позику платнику податків, як щодо умови, яка визначає беніфіціарного власника процентів, виплачених за позикою.
Крім того, колегія суддів зазначає, що з фінансової звітності компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED за 2017-2019 роки слідує, що в результаті використання своїх фінансових інструментів (включаючи надання кредитів позивачу) остання самостійно несе такі ризики: ризик зміни відсоткової ставки, кредитний ризик, ризик втрати ліквідності, ризик зміни цін на ринку, операційний ризик, ризик нормативно-правової невідповідності, судовий ризик, репутаційний ризик.
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що AGROPROSPERIS 1 LIMITED є проміжним агентом (здійснює транзит), оскільки вибудована корпоративна структура із ланцюга міжнародних компаній HAUGENS ENTERPRISES LIMITED, NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови) спрямована лише на виведення виплачуваного нерезиденту процентного доходу з-під оподаткування, шляхом випуску та викупу привілейованих акцій.
Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що аналіз норм законодавства та матеріалів справи свідчить про те, що такі операції не є дзеркальними у контексті встановлення транзиту коштів. Кредитні договори, на підставі яких компанія AGROPROSPERIS 1 LIMITED отримувала дохід у вигляді процентів, є фінансовим інструментом, спрямованим виключно на поповнення обігових коштів та налагодження фінансово-господарської діяльності, оскільки надання фінансування є єдиною діяльністю компанії. Нараховані компанією AGROPROSPERIS 1 LIMITED проценти за такими кредитними договорами відображаються у складі її активів.
Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що права, надані певному класу привілейованих акцій, є основними факторами при визначенні того, чи є привілейована акція фінансовим зобов'язанням або інструментом власного капіталу, адже привілейовані акції є гібридними цінними паперами.
У контексті цієї справи, випуск та викуп компанією певного класу привілейованих акцій є виключно рішенням ради директорів спрямованим на залучення фінансових ресурсів на максимально зручних для себе умовах. Тобто рішення про викуп акцій мають на меті та своїм результатом зміни в капіталі, що є очевидним підтвердженням різної правової природи та спрямованості відповідних інструментів.
Прийняття організаційно-розпорядчих рішень власниками корпоративних прав не утворюють господарську діяльність. Відповідно до рішень ради директорів компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED про викуп привілейованих акцій, номінальна вартість акцій сплачується за рахунок прибутку компанії, що підлягає розподілу.
За висновками ГУ ДПС у Харківській області за 2017-2019 роки українські підприємства виплатили на користь AGROPROSPERIS 1 LIMITED процентні доходи у розмірі 102427 тис. доларів США, в свою чергу AGROPROSPERIS 1 LIMITED здійснила викуп привілейованих акцій у HAUGENS ENTERPRISES LIMITED у розмірі 121939 тис. доларів США, а HAUGENS ENTERPRISES LIMITED виплатила/погасила проценти за позикою компанії NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови) у розмірі 154472 доларів США.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що аналіз банківських виписок компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED не підтверджує здійснення послідовних операцій з подальшого переказу отриманого від українських компаній процентного доходу в жодному місяці за 2017-2019 роки, що вказувало б на транзит таких коштів.
Вказані суми, які надійшли на рахунок AGROPROSPERIS 1 LIMITED як процентні доходи та суми за рахунок яких викуплені привілейовані акції, не є арифметично рівнозначними.
Зазначене зумовлює висновок суду апеляційної інстанції, що контролюючий орган не довів послідовного взаємозв'язку між виплатою процентного доходу, викупом привілейованих акцій, що б свідчило про фактичну відсутність права розпорядження прибутком.
Посилання податкового органу на застосування AGROPROSPERIS 1 LIMITED режиму NID, як на доказ того, що компанія не є бенефіціарним власником, суд відхиляє, з огляду на таке.
Формування власного капіталу (акційної премії) за рахунок кредитного портфелю дозволяється в частині застосування режиму NID на Кіпрі. Режим NID - інструмент, який дозволяє скоротити запозичені кошти, шляхом заміни запозичених коштів на фінансування за рахунок власного капіталу. Водночас, NID вираховується з оподатковуваного доходу компанії до тих пір, поки нове фінансування акціонерного капіталу використовується в її діяльності та приносить оподатковуваний дохід. Відрахування залежить від низки умов, включаючи 80% обмеження оподатковуваного доходу. Кваліфікація нового капіталу включає акціонерний капітал будь-якого класу та премію за акції, випущену та погашену після 1 січня 2015 року, сплачену готівкою або в натуральній формі.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що режим NID, окрім зниження ефективного податку кіпрської компанії до 80%, тим самим зниження ефективної ставки податку до 2,5%, не може свідчити про те, що кіпрська компанія не може бути бенефіціарним власником доходу. Водночас, податкові органи не мають повноважень оцінювати правомірність застосування компанією AGROPROSPERIS 1 LIMITED режиму відрахування умовних відсотків за законодавством Республіки Кіпр, оскільки таке відносить до компетенції уповноваженого органу Республіки Кіпр.
Доводи про транзит грошових коштів на рахунках AGROPROSPERIS 1 LIMITED в 2017-2019 роках є безпідставними та такими, що ґрунтуються на відомостях з відкритих баз даних та припущеннях, за відсутності їх документального підтвердження. Висновки акту перевірки про порушення позивачем положень пункту 141.4 статті 141 ПК України і заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб не знайшли свого підтвердження.
При вирішенні справ між пов'язаними особами, де можуть бути наявні механізми податкової оптимізації, судам слід встановити чи є нерезидент бенефіціарним власником доходу (процентів) шляхом послідовного аналізу відповідних критеріїв (ознак), зокрема: нерезидент не повинен бути агентом (номінальним утримувачем); нерезидент має самостійно визначати економічну долю доходу; компанія нерезидент не повинна передавати отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи. У таких спорах має досліджуватися «транзит» коштів компанії-нерезидента, часовий інтервал між укладенням договорів; вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою; хто несе фактичні ризики, пов'язані із наданням позики резиденту.
Колегія суддів зазначає, що орієнтовний перелік зазначених критеріїв наведено в Коментарях до Модельної конвенції ОЕСР та в подальшому унормований пунктом 103.3 статті 103 ПК України (в редакції Закону від 16 січня 2020 року № 466-IX, який набрав чинності 23 травня 2020 року).
Аналізуючи спірні правовідносини на наявність у нерезидента формального права отримувати дохід («Тест бенефіціарного власника доходу»), колегія суддів зазначає, що для відповідності цьому критерію достатньо наявності договірного оформлення відносин між компанією-резидентом та компанією-нерезидентом, на користь якої виплачується дохід із джерелом походження з України. У договорі сторони визначають предмет, права та обов'язки сторін, порядок розрахунків тощо, де і закріплюються права на отримання нерезидентом відповідного доходу.
Як встановлено судом між ТОВ "АГРОЛАТІНВЕСТ" та AGROPROSPERIS 1 LIMITED оформлені рядом договорів, що вказані в цій постанові.
Крім того, нерезидент не повинен бути агентом (номінальним утримувачем), а його право не засновуватися на договорі посередницького типу.
В контексті цього критерію колегія суддів акцентує на тому, що для встановлення наявності статусу бенефіціарного власника, нерезидент не повинен бути особою, яка хоча і має формально-юридичне право на отримання доходу, однак, є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) щодо такого доходу. Нерезидент не повинен бути особою, яка фактично виконує виключно посередницькі функції щодо такого доходу. При цьому, на цей критерій не потрібно дивитися вузько. Необхідно проаналізувати наступні фактори: (а) чи є нерезидент активною компанією із диверсифікованою, за кількісним та якісним критерієм, діяльністю? (б) чи є посередницька діяльність властива для відповідної сфери/галузі проваджуваної діяльності? (в) чи єдина/основна ціль провадження нерезидентом діяльності полягає у тому, щоб виконувати посередницьку функцію?
Колегія суддів зазначає, що під час судового розгляду не встановлено будь-яких фактів, що свідчать про посередницьку функцію AGROPROSPERIS 1 LIMITED. Зокрема, відсутні факти, які вказують, що AGROPROSPERIS 1 LIMITED є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) щодо доходу отриманого від ТОВ "АГРОЛАТІНВЕСТ".
Якісною стороною цього критерію є відсутність кореспондуючого обов'язку передати права на дохід третій особі (самостійне визначення нерезидентом економічної долі доходу).
Зміст цього критерію полягає у тому, що отримувач доходу повинен не просто мати юридичні права на отримання доходу, але і самостійно визначати економічну долю такого доходу. Зобов'язання передати дохід «по ланцюгу» може випливати як із договірних формулювань, так й з організаційно-розпорядчих особливостей діяльності нерезидента.
У постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року (справа №804/4659/15) зазначається наступне: «При цьому «фактичний отримувач доходу» не має тлумачитися в вузькому, технічному сенсі. Його значення слід визначати виходячи з мети, завдань міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.
Для визнання особи фактичним отримувачем доходу така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але і, як вбачається з міжнародної практики застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, повинна визначати його подальшу економічну долю.
Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов'язаний договірними або юридичними зобов'язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу».
Також колегія суддів враховує і правову позицію закріплену у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2024 року (справа №826/6241/17), де зазначається наступне: «Для визнання особи як фактичного отримувача доходу (бенефіціарного власника) необхідним є не тільки наявність правових підстав для безпосереднього отримання доходу, але і того, що така особа повинна бути безпосереднім вигодоотримувачем, тобто особою, яка отримує вигоду від доходу та визначає його подальшу економічну долю.
Звільнення від оподаткування або пільгові ставки податку не можна застосувати в разі, коли дохід у межах угоди (серії угод) із джерелом його походження з України виплачують таким чином, що нерезидент, який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді процентів, виплачує весь дохід або більшу його частину іншому нерезиденту, який не міг би застосовувати пільгову ставку, коли такий дохід виплачується останньому».
В межах спірних правовідносин структурування відносин здійснено так, що HAUGENS ENTERPRISES LIMITED оперує корпоративними інструментами, як власник AGROPROSPERIS 1 LIMITED.
Так, «AGROPROSPERIS 1 LIMITED здійснила викуп привілейованих акцій у HAUGENS ENTERPRISES LIMITED у розмірі 121 939 доларів США», в той час, як AGROPROSPERIS 1 LIMITED отримувала процентний дохід від ТОВ "АГРОЛАТІНВЕСТ". У зв'язку з чим кореспондуючий обов'язок передати дохід відсутній і застосування цього критерію не є релевантним.
В межах цієї справи всі доводи податкового органу побудовані на розгляді та аналізі корпоративної структури AGROPROSPERIS 1 LIMITED, яка повністю належить через ланцюг володіння NCH New Europe Property Fund LP.
При цьому, колегія суддів зазначає, що доктрина бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу не має ніякого зв'язку з визначенням кінцевого бенефіціарного власника і є змістовно іншою правовою категорією. Доктрина бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу пов'язана з правом розпорядження доходом, отриманим податковим нерезидентом від податкового резидента, в той час, як пов'язаність осіб та наявність бенефіціарного власника вказує на можливість контролю за прийняттям управлінських рішень.
Кількісний сторона критерію полягає у тому, що компанія нерезидент не повинна передавати отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи (незалежно від способу оформлення такої передачі).
Колегія суддів вважає, що вказаний критерій передбачає обов'язок контролюючого органу довести співставність, в тому числі арифметичну, операцій між виплатою доходу з української компанії на користь нерезидента і подальшого перерахування сум грошових коштів з компанії нерезидента - встановити «транзитний» характер компанії-нерезидента за фактичними обставинами, а також дослідити обставини справи відносно господарської діяльності компанії-нерезидента з урахуванням особливості її провадження.
Зокрема, у постанові від 17 квітня 2025 року (справа № 160/18691/23) Верховний Суд дослідив рух коштів за відповідні роки, зіставив вхідні суми коштів та суми виплат з юридичних осіб, у зв'язку з чим дійшов висновку: «оскільки встановлення судами факту, що відповідні виплати дивідендів на користь Metinvest B.V та Polyworld було профінансовано (повністю або частково) за рахунок дивідендів виплачених позивачем, фактично підтверджують, що судами встановлено ознаки транзитного руху коштів через 12 компаній-нерезидентів до кінцевого бенефіціара».
Схожу позицію Верховний Суд виклав у постанові від 29 травня 2025 року по справі №480/9226/23, де встановивши, що «У структурі нарахованих доходів компанії ZANGER ENTERPRISES LIMITED у 2016, 2017 роках 100% становлять доходи у вигляді процентів за користування позиками з джерелом походження з України. В свою чергу, нараховані витрати на сплату відсотків за отриманими позиками від компанії FANIA ENTERPRISES LTD у 2016 році перевищують доходи на 2458531 доларів США та становлять 96,5% від загальної суми витрат за 2016 рік, у 2017 році перевищують доходи на 3909595 доларів США та становлять 98,9 % від загальної суми витрат за 2017 рік», дійшов наступного висновку: «підходи Верховного Суду до вирішення справ цієї категорії вимагають від судів не тільки дослідження формальних умов, закріплених в договорі між резидентом та нерезидентом, але й з'ясування обставин фактичного руху коштів, надання оцінки тому, чи має такий рух ознаки транзитного. Як зазначалося вище, на обов'язок передавати отриманий платіж іншій особі може вказувати не лише юридичний документ, але й сукупність певних фактів і обставин».
У цій справі колегія суддів вважає, що аналіз банківських виписок компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED не підтверджує здійснення послідовних операцій з подальшого переказу отриманого від українських компаній процентного доходу в жодному місяці за 2017-2019 роки, що б вказувало на транзит таких коштів. Суми, які надійшли на рахунок AGROPROSPERIS 1 LIMITED у якості процентних доходів та суми за рахунок яких були викуплені привілейовані акції, не є арифметично рівнозначними.
Досліджуючи обставини щодо наявності у компанії-нерезидента економічної присутності (substance) у країні її інкорпорації слід враховувати, що відповідний критерій має чи не найбільш основоположне фактичне значення для цілей встановлення наявності у компанії-нерезидента статусу бенефіціарного власника доходу. Ознаками наявності substance можуть слугувати наступні критерії: (а) кваліфікований персонал для забезпечення провадження господарської діяльності (наявність працівників); (б) наявність реального (фізичного офісу) в країні інкорпорації; (г) активна господарська діяльність; (ґ) наявність банківських рахунків в країні інкорпорації компанії; (д) локальне управління фінансами нерезидента у країні його юрисдикції - отримання бухгалтерських та аудиторських послуг від місцевих фахівців; (е) наявність клієнтської бази в країні інкорпорації; (є) наявність достатнього власного капіталу та активів для здійснення діяльності.
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2024 року (справа №826/6241/17) зазначається наступне: «За загальним правилом ознаками, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, є, зокрема: 1) відсутність фактичного самостійного здійснення господарської діяльності особою нерезидентом, яка зареєстрована в Державі, з якою Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, на відповідній території…».
Також доцільно звернути увагу на постанову Верховного Суду від 17 квітня 2025 року (справа № 160/18691/23), де зазначається наступне: «… у матеріалах справи відсутні докази та обґрунтування на спростування доводів податкового органу, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, … відсутність власних коштів, активів, ризиків, працівників (крім директору компанії), приміщень, (крім зареєстрованого офісу); діяльність не має характеристик окремої частини бізнесу (бізнес мети), а операції, що свідчать про господарську діяльність відсутні; операційні витрати, які свідчили б про нормальну господарську діяльність, відсутні».
Як установлено судом у листі уповноваженого органу Республіки Кіпр від 18 січня 2021 року зазначено, що звичайні бухгалтерські функції компанії виконуються на Кіпрі, водночас операційні рішення, пов'язані з такими інвестиціями, приймаються директорами компанії в рамках повсякденного ведення бізнесу, а не під час офіційних нарад директорів з консультаціями та під професійним керівництвом Джорджа Рора, Моріса Табачініча і співробітників офісу у Нью-Йорку.
Колегія суддів зазначає, що на відміну від транзиту коштів, наявність чи відсутність економічної присутності не є достатньою (ключовою) підставою, у відриві від всіх інших критеріїв/обставин, для висновку, що нерезидент не є бенефіціарним власником доходу.
Вирішуючи питання чи компанія нерезидент самостійно несе ризики у зв'язку із проваджуваною нею діяльністю, слід зважувати на те, що цей критерій дотримано, якщо особа нерезидент самостійно несе ризики пов'язані із її господарською діяльністю. Підтвердженням самостійності несення ризиків можуть виступати: (а) окремі положення договорів, що стосуються відповідальності особи та передбачають можливість застосування до неї штрафних санкцій за порушення договірних зобов'язань; (б) дійсна реалізація по відношенню до нерезидента заходів із притягнення його до юридичної відповідальності (пред'явлення кредиторами вимог про сплату штрафних санкцій; ініціювання судових проваджень тощо); (в) наявність сумнівної заборгованості (bad debt) тощо.
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2024 року (справа №826/6241/17) зазначається наступне: «За загальним правилом ознаками, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, є, зокрема:… 6) фактичні ризики, пов'язані із наданням позики резиденту, несе третя особа, а не особа-нерезидент».
Суд зауважує, що з фінансової звітності слідує, що компанії AGROPROSPERIS 1 LIMITED за 2017-2019 роки, в результаті використання своїх фінансових інструментів (включаючи надання кредитів позивачу) самостійно несе такі ризики: ризик зміни відсоткової ставки, кредитний ризик, ризик втрати ліквідності, ризик зміни цін на ринку, операційний ризик, ризик нормативно-правової невідповідності, судовий ризик, репутаційний ризик.
До розгляду цього критерію податковий орган підійшов формально, дані фінансової звітності докладно в акті перевірки не аналізувалися, відсутні жодні показники, які б свідчили про фактичну наявність господарських ризиків, характер грошових потоків, які б свідчили про фінансування HAUGENS ENTERPRISES LIMITED AGROPROSPERIS 1 LIMITED у зв'язку з притягненням останньої до відповідальності, виплатою за зобов'язаннями, фінансування зобов'язань не встановлено.
Ще одним критерієм, який свідчить про наявність у компанії-нерезидента статусу бенефіціарного власника доходу це відсутність ознак дзеркальності у договорах та операціях. Такий критерій вважається дотриманим, якщо умови та формулювання договору між компанією-резидентом (компанія, що здійснює виплату з джерелом походження з України) та компанією-нерезидентом (компанія, що отримує дохід з джерелом походження з України) є тотожними за своїм змістом та формою договорам між компанією-нерезидентом та третьою особою.
В межах цієї справи у зв'язку з особливостями оформлення відносин та наявності корпоративної складової цей критерій незастосовний. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що у HAUGENS ENTERPRISES LIMITED станом на 31 грудня 2017 року були наявні позики від NAP (Кайманові Острови) з відсотковою ставкою 8,5% та сформовано накопичені збитки у сумі 196 569 358 доларів США в результаті нарахованих процентних витрат на користь NCH New Europe Property Fund LP. Однак відсутні дані щодо обсягу заборгованості чи обсягу зобов'язань HAUGENS ENTERPRISES LIMITED перед NCH New Europe Property Fund LP станом на 2017-2019 роки. Відсутні посилання на договори між HAUGENS ENTERPRISES LIMITED перед NCH New Europe Property Fund LP.
Як один із другорядних критеріїв визначення статусу бенефіціарного власника слугує критерій тривалості знаходження коштів на рахунках у компанії-нерезидента. Якщо розрив у часі є мінімальним, то це свідчить про транзитний рух коштів та опосередковано може свідчити про відсутність фактичної можливості у компанії-нерезидента розпоряджатися таким доходом.
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2024 року (справа №826/6241/17) зазначається наступне: «За загальним правилом ознаками, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, є, зокрема: … 3) мінімальний часовий інтервал між: … отриманням доходу особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, і виплатою грошових коштів третій особі…»
Відповідач не довів належними і допустимими доказами факторів, які б свідчили про транзит коштів з AGROPROSPERIS 1 LIMITED.
Колегія суддів зазначає, що відповідач неодноразово вказує на пов'язаність осіб, як аргумент відсутності в AGROPROSPERIS 1 LIMITED (на яку здійснювало виплату ТОВ "АГРОЛАТІНВЕСТ") статусу бенефіціарного власника доходу. Така аргументація контролюючого органу є помилковою і суд апеляційної інстанції вказує на те, що наявність вітки корпоративної мережі жодним чином не свідчить про те, що створені компанії, зокрема й AGROPROSPERIS 1 LIMITED, - не є самостійними учасниками відповідного ринку послуг. Структурування бізнес моделі груп компаній є виключною компетенцією акціонерів (бенефіціарів) такої групи.
ПК України не містить такої підстави для спростування статусу бенефіціарного власника доходу як наявність зв'язку між компаніями, наявність спільних бенефіціарів, пов'язаності компаній, структурування активів між компаніями тощо. Для встановлення наявності чи відсутності статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу пов'язаність осіб та корпоративна структура правового значення не має.
Підсумовуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не довів, та під час судового розгляду не встановлено, що компанія нерезидент зобов'язана передавати отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи, обставини справи підтверджують відсутність транзиту грошових коштів від AGROPROSPERIS 1 LIMITED, відповідно, підстави вважати, що AGROPROSPERIS 1 LIMITED не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу від ТОВ "АГРОЛАТІНВЕСТ", відсутні.
З урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення як вимог позовної заяви так і вимог апеляційної скарги.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи зазначені вище положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Підсумовуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням викладеного та на підставі ч. 1 ст. 317 КАСУ колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ "АГРОЛАТІНВЕСТ" підлягає задоволенню, а рішення суду І інстанції скасуванню з ухваленням постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 313, 315, 317, 313, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛАТІНВЕСТ" задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року по справі №520/21182/24 скасувати.
Ухвалити постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛАТІНВЕСТ" - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00314342302 від 04.06.2024.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 10.07.2025.