Головуючий І інстанції: Котеньов О.Г.
11 липня 2025 р. Справа № 520/30417/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/30417/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення даних про виключення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з військового обліку (на підставі архівних даних) до військового квітка та відповідних реєстрів, яким є у тому числі Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» та «Резерв+»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести дані про виключення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з військового обліку (на підставі архівних даних) до військового квітка та відповідних реєстрів, яким є у тому числі Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» та «Резерв+».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.09.2024 щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку до військового квітка та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» та «Резерв+.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , НОМЕР_1 ) від 23.09.2024 щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку до військового квітка та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" «Оберіг» та «Резерв+» та надати йому відповідь по суті.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 968, 96 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо не внесення відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та військового квитка; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 внести дані про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та військового квитка; заборонити ІНФОРМАЦІЯ_5 вчиняти дії, пов'язані з поновленням військового обліку, прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби до моменту набрання законної сили рішенням у справі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд мав зробити висновок виключно щодо заявлених позовних вимог, однак фактично суд ухвалив рішення, яке не було предметом позову, оскільки суттю вимоги позовної заяви було визнати бездіяльність органу владних повноважень не по розгляду заяви, а саме по невнесенню даних по існуючому виключенню в реєстр. Таким чином при розгляді справи суд не з'ясував обставини, що мають суттєве значення для справи. Зазначив, що сам факт виключення відбувся ще 2012 за існуючим в той час законодавством, що підтверджується інформацією з додатку «Резерв+», в якій вказано, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку. Зазначає, що у 2011 році йому виповнилось 40 років, у 2012 році у зв'язку з досягненням граничного віку перебування у запасі відбулось виключення його з військового обліку та набуття позивачем статусу особи, яка не є військовозобов'язаним - виключена з військового обліку та переведена у відставку. Це відбулось автоматично на підставі діючого на той час порядку виключення з військового обліку. Вказує, що саме нові норми обліку та встановлені правила згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ, який встановлює для громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років обов'язок мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженої особи вимагають правової визначеності та внесення інформації про правовий стан скаржника до нової системи обліку. Тобто формулювання в додатку «Резерв+»- «Не на обліку» і «потребує уточнення даних» не відповідає статусу - «невійськовозобов'язаний» або - «виключений з обліку» - за новою класифікацією обліку. Звертає увагу, що вимога стосується не встановлення самого факту находження або відсутності скаржника на військовому обліку, а виключно внесення інформації про існуючий стан в нові системи обліку. Тому позивач звернувся саме до відповідача, щоб виконати нові умови обліку громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а саме щодо внесення даних (на підставі архівних даних) про виключення його з військового обліку до військового квитка та відповідних реєстрів, якими є Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» та «Резерв+». Однак відповідач не вчиняв жодної дії з цього приводу, тому позивач звернувся до суду саме з приводу зобов'язати орган владних повноважень виконати свою функцію. Вказав, що під час розгляду справи відповідач надіслав до суду відзив у якому заперечив право позивача на статус невійськовозобов'язаного, відмовив у внесені відповідних даних до реєстрів, тому позивач має обґрунтовані припущення, що відповідач може вчинити дії щодо поновлення його на військовому обліку та призову на військову службу, тому просить заборонити відповідачу вчиняти дії, пов'язані з поновленням військового обліку, прийняттям наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням його на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби до моменту набрання законної сили рішенням у справі.
Відповідач не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
При цьому, колегія суддів зазначає, що як вбачається з апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції фактично оскаржується в частині відмови у задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 23.09.2024, в якій просив внести дані (на підставі архівних даних) про виключення позивача з військового обліку до військового квитка та відповідних реєстрів, яким є у тому числі Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" та "Резерв+".
До вказаної заяви надано наступні додатки: паспорт (нотаріальна копія), код ІПН (нотаріальна копія), довідка (взамін військового квитка) (нотаріальна копія) (а.с. 13-16).
Однак відповіді на цю заяву відповідачем надано не було.
Не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем до суду не надано жодних доказів внесення чи невнесення відповідних відомостей про виключення позивача з військового обліку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, як і не надано жодної відповіді позивачу з цього приводу, тому вважав за доцільне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача від 23.09.2024 щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 23.09.2024 щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" та надати йому відповідь по суті.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст. 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ “Про військовий обов'зок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Положеннями частини першої статті 1 Закону України від 21.10.2023 № 3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (Закон № 3543) визначено:
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій;
система військового обліку - сукупність систем військового обліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, які структурно складаються із керівників як організаторів ведення військового обліку, служб персоналу (посадових осіб), які безпосередньо ведуть військовий облік, об'єктів військового обліку - призовників, військовозобов'язаних, резервістів та засобів автоматизації процесів ведення військового обліку з використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених цим Законом та іншими законами України.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), відповідно до п.2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Пунктом 22 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Пунктом 79 Порядку № 1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством та проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього, виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку, виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154), відповідно до пункту 2 якого територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням. Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.
Згідно із пунктом 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», “Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; виконують інші функції відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Закон України від 16.03.2016 № 1951-VIII “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі Закон №1951-VІІІ) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти).
Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України (стаття 1 Закону №1951-VІІІ).
Згідно зі статтею 2 Закону №1951-VІІІ основними завданнями Реєстру є:
1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;
2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;
3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 1951-VІІІ визначено, що основними засадами ведення Реєстру є: обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1951-VІІІ держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру (частина третя статті 5 Закону №1951-VІІІ).
Згідно із частиною п'ятою статті 5 Закону №1951-VІІІ органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина восьма статті 5 Закону №1951-VІІІ).
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев'ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Статтею 9 Закону №1951-VІІІ передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право:
1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
2) звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Пунктом 2 частини першої статті 14 Закону № 1951-VIII визначено, що ведення Реєстру включає: внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами.
Відповідно до положень частини третьої статті 14 Закону № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Таким чином, за змістом вищенаведених норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов'язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.
Процедура збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів встановлено Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 (далі - Порядок №94).
Згідно із пунктами 2-4, 6 розділу І Порядку № 94, реєстр - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є:
- ведення військового обліку громадян України;
- забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом в мирний час та в особливий період;
- інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Основними засадами ведення Реєстру є:
- обов'язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- повнота та актуалізація відомостей Реєстру;
- захищеність Реєстру та внесення до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу, зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного та програмного забезпечення відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Дані Реєстру використовуються для реалізації завдань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також для інформаційного забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Пунктами 1, 2, 16, 18 розділу ІІ Порядку № 94, передбачено, що суб'єктами Реєстру є володілець Реєстру, розпорядник Реєстру, органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру. Володільцем Реєстру є Міністерство оборони України. Органами ведення Реєстру, у тому числі, є ТЦК та СП.
Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює:
- внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;
- внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
- верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;
- перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ;
- знищення повторного запису з Реєстру.
Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 94, передбачено, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (невключення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними.
Враховуючи те, що пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 94, передбачено, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру, позивач 23.09.2024 звернувся із заявою до відповідача, вказавши, що у 2012 у зв'язку із досягненням граничного віку перебування у запасі відбулось виключення його з військового обліку з наданням статусу особи, яка не є військовозобов'язаним та просив внести дані (на підставі архівних даних) про виключення його з військового обліку до військового квитка та відповідних реєстрів, яким є у тому числі Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" та "Резерв+".
Однак жодної відповіді позивачу з цього приводу або доказів внесення чи невнесення відповідних відомостей про виключення позивача з військового обліку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів надано не було.
Отже, відповідач не надав доказів того, що заява позивача розглянута та за наслідком розгляду ним прийнято рішення про внесення відомостей до Реєстру або відсутності підстав для такого внесення.
При вирішенні даної справи, суд враховує, що бездіяльність - це невчинення у встановлений законом строк дії, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити, та в цьому випадку вказана бездіяльність стосується саме розгляду заяви позивача від 23.09.2024 щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку до військового квітка та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» та «Резерв+.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Судом встановлено, що саме відповідач наділений повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття рішення щодо перевірки відомостей та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а тому суд не може підміняти територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, уповноважений на здійснення відповідних дій щодо перевірки наведених у заяві відомостей та внесення відповідних змін до електронного реєстру.
За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги зобов'язального характеру підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача від 23.09.2024 щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 23.09.2024 щодо внесення відомостей про виключення з військового обліку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" та надати йому відповідь по суті.
Щодо доводів позивача про необхідність заборонити відповідачу вчиняти дії, пов'язані з поновленням військового обліку, прийняттям наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням його на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби до моменту набрання законної сили рішенням у справі, оскільки на його думку, відповідач може вчинити дії щодо поновлення його на військовому обліку та призову на військову службу, колегія суддів зазначає, що вказана вимога позивача ґрунтується на припущеннях щодо його можливого призову на військову службу в майбутньому, позивач в обґрунтування обставин, про які ним зазначено не надав належних доказів, які б на даному етапі давали можливість суду бути переконаним у тому, що дії чи бездіяльність відповідача будуть "очевидно протиправними" поза обґрунтованим сумнівом.
Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 по справі № 520/30417/24 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло