Єдиний унікальний номер справи № 760/25385/24
Провадження №22-з/824/1005/2025
11 липня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
У провадженні Київського апеляційного суду перебуває справа за апеляційною скаргою
ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
03 липня 2025 року на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову.
В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначила, що 09.10.2024 року звернулась з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 150 000 доларів США. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 09.10.2024 року, відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належало наступне майно: квартира, загальна площа (кв.м): 21.3, житлова площа (кв.м): 11.2, за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2593993480000); квартира, загальна площа (кв.м): 64, житлова площа (кв.м): 31.4, за адресою: АДРЕСА_2 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1783772680000); квартира, загальна площа (кв.м): 36.3, житлова площа (кв.м): 15.2, за адресою: АДРЕСА_3 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1783799780000).
Зазначила, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 26.03.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в розмірі 150 000,00 доларів США. Водночас, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, позивачу стало відомо, що після ухвалення Солом'янським районним судом м. Києва рішення про стягнення з відповідача заборгованості та подання апеляційної скарги, відповідач 08.05.2025 року здійснила відчуження належного їй об'єкта нерухомого майна - квартири на АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: квартири за адресою: АДРЕСА_4 ) ОСОБА_3 .
Стверджувала, що реалізація відповідачем об'єкта нерухомого майна - вказаної квартири після ухвалення 26.03.2025 року Солом'янським районним судом м. Києва рішення про стягнення заборгованості свідчить про відсутність у відповідача намірів повернення коштів позивачу, вчинення відповідачем дій, які мають ознаки ухилення від виконання судового рішення та відчуження майна з метою унеможливлення звернення стягнення на нього.
Таким чином, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам позивача, яка полягає в можливості відчуження відповідачем майна третім особам до ухвалення рішення у даній справі, що спровокує необхідність докладання значних зусиль та витрат часу для захисту прав, свобод та інтересів у майбутньому та може унеможливити виконання судового рішення про стягнення суми позики, у разі прийняття такого рішення судом.
На підставі наведеного, просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 , а саме накласти арешт на:
-квартиру, загальна площа (кв.м): 64, житлова площа (кв.м): 31.4, за адресою: АДРЕСА_2 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1783772680000);
-квартиру, загальна площа (кв.м): 21.3, житлова площа (кв.м): 11.2, за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2593993480000);
Колегія суддів, розглянувши вказану заяву, зазначає, що вона підлягає до задоволення з огляду на таке.
За змістом ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/16868/19).
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
При вирішенні питання наявності підстав для забезпечення позову суд встановлює, чи існує спір між сторонами, чи є він реальним.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики .
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 26 березня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено.
25 квітня 2025 року на адресу суду від відповідача надійшла апеляційна скарга.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скарго ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Таким чином, колегія суддів констатує, що спір існує, і він є реальним.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).
Як зазначено вище, одним із основних питань, які суд вирішує при забезпеченні позову, є питання співмірності заявленого заходу забезпечення позову як позовним вимогам, так і заявленим можливим ризикам. При цьому, зважаючи на положення ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог.
Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з позовною заявою про стягнення 150 000, 00 дол. США.
З доданих до заяви оголошень про продаж квартир з майданчику DIM. RIA та майданчику OLX вбачається, що такого роду квартира, а саме: загальною площею (кв.м): 64, житлова площа (кв.м): 31.4, за адресою: АДРЕСА_5 продається за ціною 100 000,00 доларів США, а квартира загальною площею (кв.м):21.3, житлова площа (кв.м): 11.2, за адресою: АДРЕСА_6 продається за ціною 40 000,00 доларів США, що в сукупності становить 140 000, 00 дол. США і є співмірним до заявлених вимог позивача.
Оцінюючи доводи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів враховує, те, що після прийняття Солом'янським районним судом м. Києва рішення про стягнення заборгованості та подання апеляційної скарги, відповідач реалізувала належний їй об'єкт нерухомого майна а саме: квартира, загальна площа (кв.м): 36.3, житлова площа (кв.м): 15.2, за адресою: АДРЕСА_3 ., а отримані від продажу квартири грошові кошти відповідач не спрямувала на погашення заборгованості перед позивачем.
Невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно належне відповідачу, може призвести до порушення вимог щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, а також зробити це на практиці ефективним.
Таким чином, встановивши, що заява про забезпечення позову в достатній мірі обґрунтована необхідністю забезпечення позову, а зазначені підстави та вид забезпечення позову є співмірним з пред'явленими вимогами, вид забезпечення обрано відповідно до вимог ст.150 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що клопотання про забезпечення позову підлягає до задоволення.
Керуючись ст.149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України, апеляційний суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
У якості забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_7 ), а саме:
-квартиру, загальна площа (кв.м): 64, житлова площа (кв.м): 31.4, за адресою: АДРЕСА_2 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1783772680000);
-квартиру, загальна площа (кв.м): 21.3, житлова площа (кв.м): 11.2, за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2593993480000);
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя: С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько