Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
22-ц/824/8254/2025
м. Київ Справа № 373/1718/24
11 липня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» адвоката Городніщевої Єлизавети Олегівни на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Хасанової В.В. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У серпні 2024 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернувся до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що 08.05.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» було укладено електронний договір № 3660383 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», розміщених на сайті https://www.credit7.ua.
Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 8200 грн (п.1.3. Кредитного договору); строк кредиту (363 дні) та сплата процентів вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 8200,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Відповідно до п. 1.4.1. кредитного договору стандартна процентна ставка 2,00 % в вдень та застосовується протягом всього строку кредиту; згідно з п.1.4.2 знижена процентна ставка становить 1,40% в вдень та застосовується у випадку, якщо клієнт до 19.05.2023 або протягом трьох календарних днів, які слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить дострокове повернення кредиту.
05.05.2024 відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а тому станом на 24.05.2024 загальна сума заборгованості склала 42 138,13 грн, з яких 8 199,84 грн - тіло кредиту, 33 938,29 грн - заборгованість за процентами.
Згідно п.п. 3 п. 5.1. кредитного договору ТОВ «Лінеура Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором 24.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» як клієнтом, та позивачем як фактором, було укладено Договір факторингу № 24/05/2024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Лінеура Україна» повідомило відповідача шляхом направлення відповідного sms-повідомлення в особистий кабінет відповідача за номером телефону, зазначеним в анкеті при укладенні кредитного договору.
З огляду на вище викладене просив суд стягнути із відповідача на його користь суму заборгованості в розмірі 42 138,13 грн.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму заборгованості в розмірі 42 138 (сорок дві тисячі сто тридцять вісім) гривень 13 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Дата складання повного тексту ухвали не зазначено.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2025 року, було оприлюднене в реєстрі 22 січня 2025 року.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанціїв частині відмови у стягненні витрат на правничу допомгу, 19 лютого 2025 року представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» адвокат Городніщева Єлизавета Олегівна подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити апеляційну скаргу та стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 10 0000.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що позивачем 17.07.2024 року був укладений Договір про надання правової допомоги №17/07-2024 з адвокатом Столітнім М.М., що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю КС № 9422/10, видане Радою адвокатів Закарпатської області від 18.09.2020 року.
Згідно із умовами Договору, викладених в п. 4.4., факт наданих послуг підтверджується Актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Сторонами також були погоджені умови оплати за зазначеним Договором, відповідно до п. 4.6 Договору Клієнт здійснює оплату за надані послуги згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішення суду по справі законної сили.
Зазначені в позовній заяві витрати на правничу допомогу документально підтверджені та доведені. Вказує на те, що якщо стороною документально доведено, що нею в майбутньому будуть понесені витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що професійна правнича допомога ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» в суді першої інстанції надавалася адвокатом Столітнім М.М. відповідно до ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1665872 від 26 липня 2024 року, що виданий на підставі договору про надання правової допомоги № 17/07-2024 від 17 липня 2024 року.
На підтвердження факту надання професійної правничої допомоги в суді першої інстанції надано: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10 від 18 вересня 2020 року; копію акту прийому- передачі виконаних робіт (наданих послу) від 26 липня 2024 року; копію договору про надання правової допомоги № 17/07-2024 від 17 липня 2024 року; копію рахунку на оплату по замовленню № 3359/26/07 від 26 липня 2024 року.
З матеріалів справи вбачається, що 17 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем укладено Договір про надання правової допомоги від 17 липня 2024 року.
Згідно із розділом 4 Договору.
4.1. Отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.
4.2. При визначенні розміру гонорару враховується:
· Обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення;
· Ступінь складності правових питань, що стосуються доручення;
· Вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання;
· Необхідність виїзду у відрядження;
· Важливість доручення з точки зору інтересів клієнта;
· Особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення;
· Характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом;
· Професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката.
4.3. За надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін та згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару (далі Рекомендації). Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення.
4.4. Факт наданих послуг підтверджується звітом про надання правової допомоги.
4.5. Підставою для оплати є рахунок-фактура.
4.6 Клієнт здійснює оплату за надані послуги згідно акту прийому- передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішення суду по справі законної сили.
26 липня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та адвокатом Столітнім М.М. було підписано акт прийому- передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 17/07-2024 від 17 липня 2024 року з якого вбачається, що адвокатом було надано наступні послуги: зустріч адвоката та клієнта, для надання первинної консультації та аналізу наданих документів; аналіз практики та правових позицій Верховного суду у даних правовідносинах, ознайомлення та аналіз норм чинного законодавства, необхідного для застосування при підготовці позовної заяви; оформлення додатків до позовної заяви, підготовка та направлення адвокатських запитів; підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3660383 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , подання позовної заяви до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області , підготовка та подання до суду клопотання про витребування доказів; підготовка адвоката до судових засідань, участь в судових засіданнях за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3660383 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .
Загальна вартість наданих послуг становить 10 000,00 грн.
Відповідно до рахунку на оплату по замовленню № 3359/26/07 від 26 липня 2024 вартість наданих адвокатом послуг становить 10 000,00 грн.
Відмовляючи у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції суд першої інстанції посилався на те, що додатки до позовної заяви не містять доказів на підтвердження оплати гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, відповідно вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 10000,00 грн витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частина перша статті 133ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 58ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 статті1, частин третьої та п'ятої статті27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами,а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19) та постанові від08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс).
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті137та частина восьма статті141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Верховний Суд у постановах від 21 квітня 2021 року у справі № 488/1363/17 (провадження № 61-11991св20) та від 26 січня 2022 року у справі № 127/1415/20 (провадження № 61-878св21) дійшов висновків, що: «втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України».
Згідно з вимогами статей137,141 ЦПК України на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторони зробили про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
З огляду на вказану норму закону, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів.
Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасниками витрат на професійну правничу допомогу.
Системний аналіз вказаних норм процесуального права дає підстави зробити висновок про те, що клопотання (заява) про орієнтований розмір витрат на правову допомогу в суді першої інстанції може бути заявлено (подано) на будь-якій стадії судового процесу (як в позовній заяві, так і окремо заявою (клопотання), але за умовидо закінчення судових дебатів.
Аналізуючи зазначене в сукупності, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням відсутності заперечень відповідача щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення таких вимог.
Стосовно вимог представника позивача про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати за подання апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що вони підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
На підтвердження понесених витрат в суді апеляційної інстанції представник позивача надала наступні докази: договір про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року; копію рахунку на оплату № 24-10/12-2024 від 19 лютого 2025 року; копію акту № 24 прийому- передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року; копію платіжної інструкції в національній валюті від 19 лютого 2025 року № 6514.
З копій акту № 24 прийому- передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 4 000,00 грн., з яких:
-Збір та аналіз доказів і документів для подання до Запорізького апеляційного суду апеляційної скарги на рішення Переяслав- Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20.01.2025 у справі № 373/1718/24, витрачено часу 2 год., вартість наданої послуги- 1 000,00 грн.;
-Складання апеляційної скарги на рішення Переяслав- Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20.01.2025 у справі № 373/1718/24, витрачено часу 5 год., вартість наданої послуги- 2 500,00 грн.;
-Направлення відповідачу та подання до апеляційного суду апеляційної скарги на рішення Переяслав- Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20.01.2025 у справі № 373/1718/24, в інтересах клієнта, витрачено часу 1 год., вартість наданої послуги- 500,00 грн.;
Відповідно до копії платіжної інструкції в національній валюті від 19 лютого 2025 року № 6514 позивачем сплачено адвокату Городніщевій Є.О. 4 000 грн.
Аналізуючи зазначене в сукупності, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням відсутності заперечень відповідача щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 263, 367, 368, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» адвоката Городніщевої Єлизавети Олегівни задовольнити.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2025 року в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2; ЄДРПОУ 44559822) витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 10 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2; ЄДРПОУ 44559822) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 4 000,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: