Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
№22-ц/824/7543/2025
м. Київ Справа № 758/11499/19
10 липня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Смолко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якої діє адвокат Батурін Ярослав Ярославович, на рішення Подільського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Захарчук С. С., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки з нерухомого майна, стягнення суми,
Увересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому просила:
- виділити їй в натурі 7/9 часток житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідними господарськими спорудами, а саме: тамбур, площею 2,8 кв. м., житлову кімнату, площею 15,8 кв. м., кухню, площею 7,4 кв. м., погріб, позначений літерою «під-№3», гараж, літ «Е», літня кухня, літ. «З», сарай, літ «С» та визнати за нею право власності на виділену частину будинку як на окрему одиницю нерухомого майна;
- виділити їй в натурі 7/9 часток земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:264:0002 за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до описаного в дослідницькій частині варіанту № 1 та зображеного на схемі в Додатку № 1 висновку експерта ОСОБА_3 від 27.06.2019 № 746/06-2019 та визнати за нею право власності на виділену земельну ділянку як на окрему одиницю нерухомого майна;
- припинити право спільної часткової власності на спільне майно та стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію за відхилення від ідеальної частки у праві спільної часткової власності в розмірі 297 561 грн та припинити спільну часткову власність сторін на нерухоме майно.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони у справі є співвласниками житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема, позивачу належить 7/9 часток вказаного майна, а відповідачу - 2/9 частки.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 вересня 2004 року в справі № 2-2788/2004 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 визначено порядок користування земельною ділянкою, загальною площею 0,0803 га за адресою: АДРЕСА_2 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , виділивши ОСОБА_4 земельну ділянку розміром 503,0 кв. м, ОСОБА_5 земельну ділянку розміром 300,0 кв. м.
З огляду на те, що між сторонами у справі виникають постійні суперечки щодо порядку користування спірним майном, позивач вважає за необхідне виділити в натурі свою частку зі спільного майна та припинити на неї право спільної часткової власності.
Висновком експерта № 746/06-2019 від 27.06.2019 запропоновано декілька варіантів поділу земельної ділянки та будинку.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки з нерухомого майна, стягнення суми відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірне майно (будинок та земельна ділянка) належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам: позивачу і відповідачу у справі, позивачка вимогу щодо поділу житлового будинку та земельної ділянки не ставить, у зв'язку з чим, вирішення питання про виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, до того ж, технічна можливість виділу частки відповідно до часток співвласників, згідно якої кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом та може бути виділено відокремлену частину земельної ділянки, відповідними доказами не підтверджено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якої діє адвокат Батурін Я. Я., 30 жовтня 2024 року подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги заявник вказує на те, що фактично поділ майна є окремим випадком виділу, коли право спільної часткової власності під час виділу припиняється автоматично для усіх співвласників.
Відтак для правильного вирішення справи немає значення, заявив позивач вимогу про виділ чи зазначив про необхідність поділу, оскільки поділ, як вказувалося вище, є окремим випадком виділу.
Такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 19.05.2021 року в справі № 501/2148/17.
Верховний Суд неодноразово підтверджував можливість виділу частки за наявності тільки двох співвласників (наприклад, постанова ВС від 01.03.2023 року в справі № 712/1852/19).
Заявник звертає увагу, що позивач не вправі вирішувати за відповідача долю його частки і заявляти вимоги про виділ/поділ його частини, як це вказав суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Отже, для визначення можливості поділу/виділу визначальним є розмір часток співвласників і технічна можливість виділу частки або поділу майна.
Висновками експертів, наданими сторонами у справі, встановлена технічна можливість поділу будинку. Варіант 1 висновку № 746/06-2019 є найменш обтяжливим для сторін і не вимагає вчинення від співвласників будинку будь-яких додаткових дій. При цьому, за вказаним варіантом відповідач отримує більшу частку, ніж йому належить на праві власності.
В судове засідання з'явився представник ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якої діє адвокат Батурін Я.Я., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, повідомлялась засобами поштового зв'язку. Поштова кореспонденція, яка направлялась Київським апеляційним судом на поштову адресу відповідача повернулось без вручення, причина «адресат відсутній за вказаною адресою».
З огляду на вище викладене, колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності не з'явившихся сторін, повідомлених належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що сторони у справі є співвласниками житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 (а.с. 16).
Так, ОСОБА_1 є власником 7/9 частин житлового будинку АДРЕСА_2 та 7/9 частин земельної ділянки за вказаною адресою.
ОСОБА_2 є власником 2/9 частин житлового будинку АДРЕСА_2 та 729 частин земельної ділянки за цією ж адресою.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 02 вересня 2004 року в справі № 2-2788/2004 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 визначено порядок користування земельною ділянкою, загальною площею 0,0803 га за адресою: АДРЕСА_2 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , виділивши ОСОБА_4 земельну ділянку розміром 503,0 кв. м, ОСОБА_5 земельну ділянку розміром 300,0 кв. м.
Тобто, між колишніми співвласниками нерухомого майна було узгоджено порядок користування земельною ділянкою, загальною площею 0,0803 га за адресою: АДРЕСА_2 . У свою чергу, між новими власниками спірного майна, які сторонами у цій справі, виникають суперечки щодо порядку користування таким майном.
Висновком судової будівельно-технічної та земельної-технічної експертизи № 746/06-2019 від 27.06.2019, доданим до позовної заяви, експертом запропоновано декілька варіантів поділу житлового будинку та земельної ділянки (а.с. 30-69).
Варіант 1: щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:264:0002 загальною площею 803,0 кв. м (0,0803 га), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (до варіанту № 1 поділу житлового будинку та господарських споруд).
Для забезпечення доступу ОСОБА_7 до відповідної частини житлового будинку та господарських будівель і споруд, пропонується надати земельну ділянку загальною площею 580,9 кв. м (0,05809 га), що на схемі позначена під № 1 (зображена зеленим кольором), яка проходить по точках: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12- 13-14-15-16-17-1, зі сторонами: 28,52м-22,06м-8,32м-7,4м-7,18м-1,6м-8,7м-4,74м-1,16м-2,05м-5,92м-1,0м-0,88м-ліні поділу проходить по правому фасаду літньої кухні (літ. «З»)-лінія поділу проходить по стіні тильного фасаду житлового будинку (літ. «Ж»)- лінія поділу проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «Ж»)-3,89м.
Для забезпечення доступу ОСОБА_2 до відповідної частини житлового будинку, пропонується надати земельну ділянку площею 222,1 кв. м (0,02221 га), що на схемі позначена під № 2 (зображена жовтим кольором), яка проходить по точках: 10-18-19-21-22-23-24-26-27-1-17-16-15-14-13-12-11-10, зі сторонами: 3,3м-1,0м-9,99м-2,9м-2,85м-1,57м-10,0м-0,25м-3,85м-3,89м-лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «Ж»)- лінія поділу проходить по стіні тильного фасаду житлового будинку (літ. «Ж»)- лінія поділу проходить по правому фасаду літньої кухні (літ. «З»)-0,88м-1,0м-5,92м-2.05м, в тому чисті ділянку площею 4,8 кв. м (0,00048 га), що на схемі позначена під № 3-1 (зображена жовтим кольором зі штрихуванням), яка проходить по точках: 12-28-16-15-14-13-12, зі сторонами: 3,9м-лінія поділу проходить по стіні лівого фасаду житлового будинку (літ. «Ж»)- лінія поділу проходить по стіні тильного фасаду житлового будинку (літ. «Ж»)-лінія поділу проходить по правому фасаду літньої кухні (літ. «З»)-0,88м- 1,0м для забезпечення ОСОБА_7 можливістю доступу, обслуговування та поточного ремонту житлового будинку (літ. «Ж»).
Варіант 2: щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:264:0002 загальною площею 803,0 кв.м (0,0803 га), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (до варіанту № 2 поділу житлового будинку та господарських споруд).
Для забезпечення доступу ОСОБА_7 доступу до відповідної частини житлового будинку та господарських будівель і споруд, пропонується надати земельну ділянку площею 624,6 кв. м (0,06246 га), що на схемі позначена під № 1 (зображена зеленим кольором), яка проходить по точках: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12-13-14-1, зі сторонами: 28,52м-22,06м-8.32м-7,4м-7,18м-1,6м-7,95м-4,32м-1,1м-лінія поділу проходить по стіні правого фасаду житлового будинку (літ. «Ж»)-лінія поділу проходить по стіні тильного фасаду житлового будинку (літ. «Ж»)- лінія поділу проходить по стіні правого фасаду житлового будинку (літ. «Ж»)-лінія поділу проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «Ж»)- 3,89м.
Для забезпечення доступу ОСОБА_2 до відповідної частини житлового будинку, пропонується надати земельну ділянку площею 178,4 кв. м (0,01784 га), що на схемі позначена під № 2 (зображена жовтим кольором), яка проходить по точках: 8-15-16-17-18-19-20-21-22-23-24-25-1-14-13-12-11-10-9-8, зі сторонами: 0,75м-4,74м-1,16м-3,3м-1,0м-9,99м-2,9м-2,85м-1,57м-10,0м-0,25м-3,85м - 3,89м-лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ «Ж»)- лінія поділу проходить по спині правого фасаду житлового будинку (літ. «Ж»)-лінія поділу проходить по стіні тильного фасаду житлового будинку (літ «Ж»)- лінія поділу проходить по стіні правого фасаду житлового будинку (літ «Ж»)-1,1м-4,32м, в тому числі ділянку площею 9,5 кв. м (0,00095 га), що на схемі позначена під №2-1 (зображена жовтим кольором зі штрихуванням), яка проходить по точках: 13-12-11-10-9-26-27-28-29-13, зі сторонами: лінія поділу проходить по стіні правого фасаду житлового будинку (літ «Ж»)-лінія поділу проходить по стіні тильного фасаду житлового будинку (літ «Ж»)-лінія поділу проходить по стіні правого фасаду житлового будинку (літ. «Ж»)-1,1м-1,45м-2,9м-2,08м-4,35м-лінія поділу проходить по стіні тильного фасаду житлового будинку (літ «Ж») для забезпечення ОСОБА_7 можливістю доступу, обслуговування та поточного ремонту житлового будинку (літ. «Ж»).
Варіант 1 поділу житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_2 , розроблений з відхиленням від ідеальних часток по площі в житловому будинку і по вартості будівель та споруд (згідно фактичного порядку користування приміщеннями житлового будинку) відступ від ідеальних часток становить: в одиницях площі житлового будинку: - для ОСОБА_7 (7/9 частки) - на 34,3 кв. м менше; для ОСОБА_2 (2/9 частки) - на 34,3 кв. м більше; в одиницях ринкової вартості житлового будинку: - для ОСОБА_7 (7/9 частки) - на 175 182 грн менше; - для ОСОБА_2 (2/9 частки) - на 175 182 грн більше.
В даному варіанті поділу, приміщення, що виділяються співвласникам, є ізольованими та не потребують виконання додаткових будівельних робіт для їх ізольованого користування, в тому числі втручання в несучі конструктивні елементи та інженерні системи житлового будинку.
При цьому, експертом зазначено про необхідність проведення ремонтно-будівельних робіт для відповідності вимогам будівельних норм і вказано, що вище зазначені будівельні роботи не приводять у повну відповідність вимогам будівельних норм запропонований варіант. Тому даний варіант поділу пропонуються з відступом від вимог ДБН, а саме: в квартирі, яку пропонується виділити ОСОБА_2 .
Варіант 2 поділу житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_2 , розроблений з відхиленням від ідеальних часток по площі в житловому будинку і по вартості будівель та споруд (згідно фактичного порядку користування приміщеннями житлового будинку) відступ від ідеальних часток становить в одиницях площі житлового будинку: - для ОСОБА_7 (7/9 частки) - на 4,0 кв. м менше; для ОСОБА_2 (2/9 частки) - на 4,0 кв. м більше; в одиницях ринкової вартості житлового будинку: - для ОСОБА_7 (7/9 частки) - на 5 226 грн менше; для ОСОБА_2 (2/9 частки) - на 5 226 грн більше.
Для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, які пропонуються виділити співвласникам в житловому будинку, згідно варіанту № 2, необхідно провести ремонтно-будівельні роботи.
У даному варіанті поділу, ремонтно-будівельні роботи для забезпечення ізольованого користування не передбачають втручання в несучі конструктивні елементи житлового будинку.
Таким чином, експерт дійшов висновку, що поділ житлового будинку та належних будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_2 , відповідно до часток співвласників в розмірі 7/9 і 2 9, та за умови відступу є технічно можливим.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної та земельної-технічної експертизи № 10/03-2021 від 30.11.2021, наданого відповідачем, у зв'язку з тим, що ідеальна частка співвласника 2/9 частин жилого будинку ОСОБА_2 в одиницях площі складає 17,22 кв. м, що значно менше нормативно необхідної площі для влаштування однокімнатної квартири, яка складає 28 кв. м поділ жилого будинку за адресою: АДРЕСА_2 у відповідності до нормативних документів в галузі будівництва, з технічної точки зору, не видається за можливе. У зв'язку з тим, що поділ жилого будинку в ідеальних частках, з технічної точки зору не видається за можливе, тобто неможливо визначити, які конкретно частини будинку та надвірні будівлі і споруди, як невід'ємні поліпшення земельної ділянки виділяються кожному співвласнику, а тому поділ земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 в ідеальних частках 2/9 та 7/9 не видається можливим.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У статті 321 ЦК України закріплено конституційний принцип непорушності права власності. За частинами першою та другою цієї статті ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 316 ЦК правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Зміст права власності полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном ( стаття 317 ЦК України).
Згідно з вимогами статті 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (стаття 190 цього Кодексу).
До речей як складової поняття майна, зокрема нерухомих, відповідно до положень статті 181 ЦК України належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Права та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України).
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно зі статтею 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Статтею 355 ЦК України встановлено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до частини четвертої статті 355 та частини першої статті 356 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Зі змісту вказаних статей випливає, що право кожного із співвласників пов'язується із часткою у праві спільної власності і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.
Відповідно до частин першої, другої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
За змістом частин першої-другої статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
У частині другій статті 372 ЦК України вказано, що в разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно.
Після виділу частки зі спільного нерухомого майна відповідно до статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишається, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто становити окремий об'єкт нерухомого майна.
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 761/28358/15-ц (провадження № 61-6663св23), від 10 травня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц (провадження № 61-5044св21), від 09 серпня 2024 року у справі № 442/8542/19 (провадження № 61-6570св24).
У постанові Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 363/3902/13 (провадження № 61-14632св23) зроблено висновок, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки із майна, що є у спільній частковій власності, правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце не виділ, а поділ спільного майна. Тобто поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Ураховуючи викладене, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що у разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається.
Із цього також можна зробити висновок, що за наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об'єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві.
При цьому, вирішуючи питання поділу спільного майна або виділення частки з нього, суди повинні пам'ятати, що визначальним для цього є не усталений співвласниками порядок користування будинком, а розмір їх часток та технічна можливість поділу будинку відповідно до цих часток.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 квітня 2025 року у cправі № 357/3145/20 (провадження № 14-36цс25).
Судом встановлено, що сторони у справі є співвласниками житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема, позивачу належить 7/9 часток вказаного майна, а відповідачу - 2/9 частки.
Оскільки майно належить позивачці та відповідачу на праві спільної часткової власності, тобто наявні лише двоє співвласників майна, то у спірних правовідносинах має місце саме поділ майна, а не виділ частки із спільної часткової власності.
Разом із тим, вирішуючи спір щодо поділу нерухомого майна, суд має встановити можливість поділу об'єкта нерухомості відповідно до вимог, передбачених будівельними нормами та правилами, відповідно до яких кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру), або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири.
Враховуючи наведене, встановивши, що позивачем не доведена технічна можливість поділу житлового будинку, відповідно до якого кожній зі сторін буде виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру), або переобладнання будинку в ізольовані квартири, при умові проведення ремонтно-будівельних робіт з перепланування з дотриманням передбачених будівельними нормами та правилами вимог, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про відмову в задоволенні позову.
Посилання заявника на можливість поділу/виділу спірного нерухомого майна за варіантом 1 висновку № 746/06-2019 від 27.06.2019 не заслуговують на увагу, оскільки вказаний варіант поділу передбачає проведення ремонтно-будівельних робіт, зокрема, у квартирі яку пропонується виділити відповідачу, з відступом від вимог ДБН.
Аналізуючи питання обсягу дослідження інших доводів заявника та їх відображення у судового рішенні, питання вичерпності висновку суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що у справі, що розглядається, сторонам надано вмотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Судом першої інстанції повно встановлено обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають наявним у матеріалах справах доказам.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Подільського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якої діє адвокат Батурін Ярослав Ярославович, залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 11 липня 2025 року
Головуючий: Судді: