справа № 379/303/25
провадження № 33/824/3168/2025
05 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в складі судді Кирилюк Г. М.,
при секретарі Черняк Д. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Таращанського районного суду Київської області від 25 березня 2025 року в складі судді Зінкіна В. І., у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 25 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
15.05.2025 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Таращанського районного суду Київської області від 25 березня 2025 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При зверненні до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду, посилаючись на те, що він не був повідомлений про розгляд справи, а з матеріалами справи ознайомився 14.05.2025 та копію оскаржуваної постанови отримав 15.05.2025.
Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Причини пропуску строку оскарження судового рішення є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 не був присутнім в суді першої інстанції під ухвалення оскаржуваної постанови, ознайомився з її змістом 14.05.2025, її копію отримав 15.05.2025,а з апеляційною скаргою звернувся 15.05.2025, з метою забезпечення права особи на апеляційне оскарження судового рішення в її справі, суд апеляційної інстанції вважає за можливе клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що дії працівників поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були незаконними, ними не було залучено свідків правопорушення, які були присутніми. Згідно долученого до апеляційної скарги висновку з медичного закладу, в ОСОБА_1 не було виявлено наркотичних речовин.
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Зазначив, що коли його зупинили працівники поліції, останні не надали доказів причин зупинки. Штраф за порушення п. 9.2.б ПДР України він оплатив. Відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, оскільки боявся, що його мобілізують до ЗСУ.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані доведеними судом першої інстанції, за доводами, зазначеними в апеляційній скарзі.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як зазначено в ст. 251 КУпАП.
Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 238852 від 05.02.2025, водій ОСОБА_1 05.02.2025 о 09:13 у с. Северинівка Білоцерківського району по вул. Центральна, 30, керував транспортним засобом SKODA OCTAVІA, державний номерний знак НОМЕР_1 , та мав ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, в найближчому медичному закладі у лікаря нарколога, відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, який є належним і допустимим доказом, та який свідчить про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З матеріалів справи та відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що працівниками поліції було зупинено водія транспортного засобу SKODA OCTAVІA, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 за порушення п. 9.2 б ПДР, про що складено протокол про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4008109 від 05.02.2025.
Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перебував на водійському сидінні та підтвердив факт керування транспортним засобом. В подальшому працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 про наявність в нього ознак наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкірного покриву обличчя, та неодноразово запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря-нарколога, на що останній відмовився в категоричній формі.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про незаконність дій працівників поліції є необґрунтованими.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року за №1452/735 (надалі - Інструкція).
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Пунктом 12 розділу II Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Із системного аналізу положень ст. 266 КУпАП можливо дійти висновку, що законодавець визначив, що з метою фіксації процедури огляду водія на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку є обов'язковим застосуванням інспектором патрульної поліції технічних засобів відеозапису. І тільки у випадку неможливості застосувати технічні засоби відеозапису з метою фіксації події правопорушення, інспектор поліції має вжити заходів, спрямованих на залучення двох свідків.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі не було зазначено свідків, які були присутні та опитані при складенні вказаного протоколу стосовно ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки вказана подія була зафіксована в повному обсязі на бодікамери «Motorolla» № 476758, 476259, та відображає всі обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 238852 від 05.02.2025.
Відповідно до п.7-9 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до п. 3 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 4 Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
З відеозапису вбачається, що за наслідками тривалого спілкування з водієм поліцейський повідомив останньому, що він вбачає у нього ознаки наркотичного сп'яніння, однією з яких є поведінка, що не відповідає обстановці.
Посилання ОСОБА_1 про те, що його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння була викликана страхом, що його можуть мобілізувати, не може слугувати підставою для звільнення особи від відповідальності за вчинення даного правопорушення.
Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Та обставина, що ОСОБА_1 того ж дня самостійно здав аналіз на визначення наркотиків у сечі в ТОВ «Сінево Україна», і результати дослідження виявилися негативними, також не є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Будь-яких порушень законодавства під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді першої інстанції, які тягнуть за собою скасування постанови суду першої інстанції не встановлено.
Протокол про адміністративне правопорушення не містить розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення.
Висновки суду про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, є правильними.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Під час судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 своїх обов'язків не виконав і вимог Правил дорожнього руху не дотримався.
З урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, а тому немає законних підстав для скасування судового рішення і закриття провадження у справі згідно п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Таращанського районного суду Київської області від 25 березня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Таращанського районного суду Київської області від 25 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г. М. Кирилюк