Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
11 липня 2025 р. Справа № 520/5011/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Виконавчого комітету Харківської міської ради, третя особа: Квартирно - експлуатаційний відділ м. Харкова про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Харківської міської ради, третя особа: Квартирно - експлуатаційний відділ м. Харкова, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 25.03.2025 року (а.с. 55 - 58), просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.02.2025 р. №84 в частині відмови виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 , згідно клопотання Харківського квартирно-експлуатаційного управління від 22.11.2024 р. за вих. №583/6548;
- зобов'язати виконавчий комітет Харківської міської ради виключити з числа службових квартиру АДРЕСА_1 , згідно клопотання Харківського квартирно-експлуатаційного управління від 22.11.2024 р. за вих. №583/6548.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.02.2025 р. №84 в частині відмови виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 , згідно клопотання Харківського квартирно-експлуатаційного управління від 22.11.2024 р. за вих. №583/6548, є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін в судове засідання відповідно до статті 262 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Також, ухвалою суду залучено в якості другого відповідача Виконавчий комітет Харківської міської ради (адреса: м. Харків, вул. Квітки-Основ'яненка, 7, 2-й пов.) по даній справі, оскільки оскаржуване рішення від 24.02.2025 р. №84 прийнято Виконавчим комітетом Харківської міської ради.
Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано відповідачу до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ним отримано, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.
Представником Харківської міської ради надіслано до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що відповідно до ст. 118 Житлового кодексу України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири. Отже, Харківська міська рада є органом місцевого самоврядування, а виконавчий комітет Харківської міської ради є виконавчим органом органу місцевого самоврядування - Харківської міської ради. Харківська міська рада, як колегіальний орган, орган місцевого самоврядування, не наділена повноваженнями щодо розгляду питань стосовно виключення житлового приміщення з числа службового.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень.
Також, представником виконавчого комітету Харківської міської ради надіслано до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що на ім'я Харківського міського голови від Квартирно - екслуатаційного управління Міністерства оборони України надійшов лист від 22.11.2024 № 583/6548 (реєстраційний індекс від 05.12.2024 № 17991/0/9-24) щодо виключення з числа службової Міністерства оборони України житлову площу за адресою: АДРЕСА_2 (3-х кімн., житлова площа 52,6 м2), яку займає ОСОБА_1 . До зазначеного клопотання додано копію постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 року з електронного реєстру та копію облікової (квартирної) справи ОСОБА_1 .
Оскільки клопотання Квартирно - експлуатаційного управління Міністерства оборони України не містило передбачених пунктом 7 розділу VII Інструкції витягу зі Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, затвердженого заступником Міністра оборони України (згідно з розподілом обов'язків), копії протоколу житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії), витягу із наказу командира військової частини про надання ОСОБА_1 житлового приміщення для постійного проживання, за результатами розгляду зазначеного клопотання виконавчим комітетом ухвалено рішення від 24.02.2024 № 82 про відмову у виключенні житлових приміщень із числа службової площі Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України, а саме: квартири АДРЕСА_1 .
Порушення права позивача на виключення житла з житла службового виникло виключно у зв'язку з розпорядженням заступника Міністра оборони України №503/76323 від 25.10.2022, а не ухваленням виконавчим комітетом міської ради оскаржуваного рішення. Виконавчий комітет Харківської міської ради не наділений повноваженнями щодо виключення житла з числа службових за відсутності на те відповідного дозволу власника нерухомого майна (у даному випадку - держави в особі Міністерства оборони України). Вирішення питання про виключення житлового приміщення із числа службових можливо лише при наявності клопотання Міністерства оборони України, яке використовує вказане житлове приміщення як службове.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якій підтримано правову позицію, викладену у позовній заяві, додатково зазначивши, що законодавчі приписи, які регулюють питання виключення квартири військовослужбовця з числа службових, не містять приписів для власників житла надавати виконавчому органу місцевого самоврядування до клопотання будь-які пояснення чи документ приводу мотивів прийнятого ними рішення відносно подальшого правового статусу належного їм житла, (чи включення житла до числа службового чи його виключення). В даному випадку, спірна службова квартира належить військовому відомству та знаходиться на балансі уповноважене Міністерством оборони України і створеного ним квартирно-експлуатаційного органу в особі Харківського КЕУ МОУ, якого уповноважено обліковувати і управляти службовим житлі гарнізону.
Таким чином, рішення щодо подальшого статусу житла, яке знаходиться на балансі Харківське КЕУ МОУ військове відомство вирішує самостійно у встановленому Інструкцією порядку або підставі рішення суду, а виконавчий орган місцевого самоврядування уповноважений своїм рішенням юридично тільки посвідчувати волю власника такого житла на зміну його правові статусу. Тобто, мотиви і підстави прийнятого уповноваженим органом власника службового житла рішення щодо подальшого його статусу знаходяться за межами компетенції виконавчого комітету Харківської міської ради.
В свою чергу, за наявності рішення суду, яким за військовослужбовцем визнано право на виключення його житла з числа службового та зобов'язано його реалізувати, виконавчий комітет зобов'язаний задовольняти такі клопотання уповноваженого МОУ органу - КЕВ м. Харкова для забезпечення військовослужбовців постійним житлом.
Також, представником виконавчого комітету ХМР надіслано заперечення на відповідь на відзив, в яких викладено пояснення, щодо наведених позивачем у відповіді на відзив аргументів та мотиви їх відхилення.
Представник третьої особи правом подачі пояснень не скористався, причин їх ненадання не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , разом з сім'єю: він, дружина та двоє дітей постійно проживають та зареєстровані в службовій квартирі АДРЕСА_1 , яку він отримав на підставі службового ордера № 490 від 08.09.2010 р., у зв'язку з проходженням військової служби.
Вказаним складом сім'ї перебуває на квартирному обліку в Харківському КЕУ для отримання постійного житла, як особа, що потребує поліпшення житлових умов та включений до списку першочерговиків, як ветеран війни - учасник бойових дій з 21.06.2007.
На підставі наказу начальника КЕВ м. Харків від 14.11.2011 № 147, виданого на підставі наказу першого заступника МОУ від 11.10.2011 № 216, звільнений з військової служби в запас за закінченням контракту, має календарну вислугу на військовій службі повних 24 роки. Вищезазначені обставини підтверджуються доданими копіями вищезазначених відповідних довідок та доданими копіями чинних рішень судів у нижчезазначених справах.
Рішенням Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями від 21.11.2023 № 189 повторно відмовлено в погодженні виключення квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Заступника Міністра оборони України від 04.11.2023 № 2551/з/5 та п. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року по справі №520/38209/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, Харківського квартирно-експуатаційного управління про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано викладене в протоколі № 189 від 21.11.2023 р. рішення Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яким ОСОБА_1 було відмовлено в погодженні виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 , для забезпечення ОСОБА_1 та членів його сім'ї постійним житлом. Зобов'язано Харківське квартирно-експлуатаційне управління подати до виконавчого комітету Харківської міської ради клопотання про виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1 , для забезпечення ОСОБА_1 та членів його сім'ї постійним житлом.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року апеляційну скаргу Харківського квартирно-експлуатаційного управління залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 по справі № 520/38209/23 залишено без змін.
Судове рішення набрало законної сили.
Згідно ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року по справі №520/38209/23 Квартирно - експлуатаційним відділом м. Харкова направлено до Харківської міської ради клопотання від 22.11.2024 року №583/6548 про виключення з числа службової житлової площі - квартири АДРЕСА_1 , яку займає ОСОБА_1 (а.с. 15 - 16).
Проте, розглянувши клопотання Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова від 22.11.2024 року №583/6548, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.02.2025 р. №84 "Про виключення житлової площі із числа службової" відмовлено у виключенні житлового приміщення із числа службової житлової площі підприємств, установ, організацій - квартири АДРЕСА_1 , яку займає ОСОБА_1 (а.с. 17).
Як підставу для відмови зазначено про відсутність затвердженого заступником Міністра оборони України (згідно з розподілом обов'язків) списку.
Не погодившись із оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.02.2025 р. №84 "Про виключення житлової площі із числа службової" в частині відмови у виключенні житлового приміщення із числа службової житлової площі, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 2 Закону №2011-XII передбачено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах визначених законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону №2011-XII держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, у разі звільнення з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, а також звільнені з військової служби особи, які стали особами з інвалідністю I чи II групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, мають право на безплатне одержання у приватну власність жилого приміщення, яке вони займають у будинках державного житлового фонду.
Зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов визначає Інструкція з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України №380 від 31.07.2018 (далі - Інструкція №380).
Відповідно до п. 10 Розділу VIІ Інструкції №380 військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.
Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.
Положеннями Інструкції №380 передбачено процедуру виключення отриманого військовослужбовцем житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання, складовими частинами якої (процедури) є: розгляд житловою комісією військової частини документів облікових справ військовослужбовців та прийняття відповідного рішення; направлення військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району затвердженого командиром військової частини протоколу засідання житлової комісії військової частини; підготовка КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району списку надання житлової площі та направлення його (з відповідними додатковими матеріалами) до ГКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю; підготовка ГКЕУ (за умови наявності рішення про погодження) Списку надання постійного житла у Збройних Силах України та подання його на затвердження заступнику Міністра оборони України, після затвердження якого здійснюється оформлення КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району документів для видачі відповідного ордеру, який подається до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради разом з обліковою справою військовослужбовця разом з витягом із Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.
Відповідно до п. 11 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03.08.2006 (далі - Порядок №1081), житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень.
Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.
Сукупно проаналізувавши вказані норми, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах саме виконавчий комітет ХМР наділений повноваженнями приймати рішення про виключення житлового приміщення з числа службового, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації позивачем соціальних гарантій в силу його особливого статусу, визначеного Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто внаслідок проходження ним публічної служби, різновидом якої є військова служба.
Отже, відповідно до п. 10 Розділу VIІ Інструкції №380 виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.
Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу (п. 11 Порядку №1081).
Судом установлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року по справі №520/38209/23 Квартирно - експлуатаційним відділом м. Харкова направлено до Харківської міської ради клопотання від 22.11.2024 року №583/6548 про виключення з числа службової житлової площі - квартири АДРЕСА_1 , яку займає ОСОБА_1 .
Розглянувши клопотання Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова від 22.11.2024 року №583/6548, рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.02.2025 р. №84 "Про виключення житлової площі із числа службової" відмовлено у виключенні житлового приміщення із числа службової житлової площі підприємств, установ, організацій - квартири АДРЕСА_1 , яку займає ОСОБА_1 .
Як підставу для відмови зазначено про відсутність затвердженого заступником Міністра оборони України (згідно з розподілом обов'язків) списку.
Суд підкреслює, що ані Порядок №1081, ані Інструкція №380 не містять такої підстави для відмови виконавчим органом районної, міської, районної у місті у виключенні житлового приміщення з числа службового, як відсутність затвердженого заступником Міністра оборони України списку або ненадання певних документів.
Крім того, виконавчим комітетом ХМР не враховано того, що в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року по справі №520/38209/23, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , суд дійшов наступного висновку: "Відтак, суд вважає, що наявні усі, визначені пунктом 10 Інструкції № 380, умови для реалізації права позивача на виключення житла, яке займає позивач, з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання у встановленому порядку. На час розгляду справи, відсутні законодавчі норми, які б обмежували встановлену чинним законодавством можливість реалізації права позивача на виключення його квартири з числа службових".
Крім того, копію постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року по справі №520/38209/23 було надано разом з клопотанням Квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова від 22.11.2024 року №583/6548 (а.с. 15).
Зважаючи на що, оскаржуване рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.02.2025 р. №84 "Про виключення житлової площі із числа службової" в частині відмови у виключенні житлового приміщення із числа службової житлової площі підприємств, установ, організацій - квартири АДРЕСА_1 , яку займає ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.
Вказану позицію підтримано постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2025 року по справі №520/25659/24.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання виконавчого комітету Харківської міської ради виключити з числа службових квартири згідно клопотання Харківського квартирно-експлуатаційного управління від 22.11.2024 №583/6548, суд зазначає наступне.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі №569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справі № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а, від 12 квітня 2018 року справі № 826/8803/15, від 21 червня 2018 року у справі №274/1717/17, від 14 серпня 2018 року у справі №820/5134/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №826/521/16, від 30 березня 2021 року у справі №400/1825/20, від 14 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20 та від 27 вересня 2021 року у справі №380/8727/20, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею; завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади; принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності; перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства; адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Позиція Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 245 КАС України, а саме, щодо можливості зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, була висловлена у постановах від 04 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20, від 14 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20, від 23 грудня 2021 року у справі №480/4737/19 та від 13 жовтня 2022 року у справі №380/13558/21.
Також суд враховує правову позицію, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 806/965/17 та від 27 вересня 2021 року у справі №380/8727/20, відповідно до якої у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання особою усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Таким чином, у випадку коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд може зобов'язати відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення, та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказані висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові 24 квітня 2024 року у справі №140/12873/23, що враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
За таких підстав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог також в цій частині шляхом зобов'язання виконавчого комітету Харківської міської ради прийняти рішення про виключення житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 , яку займає ОСОБА_1 , з числа службового згідно клопотання Харківського квартирно-експлуатаційного управління від 22.11.2024 №583/6548, з урахуванням висновків суду в цій справі.
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243), Виконавчого комітету Харківської міської ради (адреса: м. Харків, вул. Квітки-Основ'яненка, 7, 2-й пов., код ЄДРПОУ 04059243), третя особа: Квартирно - експлуатаційний відділ м. Харкова (вул. Григорія Сковороди, буд. 61, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 07923280) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.02.2025 р. №84 "Про виключення житлової площі із числа службової" в частині відмови у виключенні житлового приміщення із числа службової житлової площі підприємств, установ, організацій - квартири АДРЕСА_1 , яку займає ОСОБА_1 .
Зобов'язати виконавчий комітет Харківської міської ради прийняти рішення про виключення житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 , яку займає ОСОБА_1 , з числа службового згідно клопотання Харківського квартирно-експлуатаційного управління від 22.11.2024 №583/6548, з урахуванням висновків суду в цій справі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.