Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
11 липня 2025 року, м. Харків справа № 520/19716/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІС Полімер" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 21.06.2023 № 255/20-40-04-05-16 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку.
- зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання позивачем свого податкового обов'язку.
- стягнути на користь позивача сплачений судовий збір.
Процесуальні дії у справі, заяви та клопотання
Ухвалою суду від 22.07.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, які він усунув у встановлений строк.
Ухвалою суду 05.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву. Вказану ухвалу надіслано сторонам на їх електронні адреси.
Відповідач 15.08.2024 через систему "Електронний суд" надав відзив на позовну заяву із низкою документів, якими заперечував позовні вимоги, який в той же день був доставлений до електронного кабінету представника позивача Виноградова В.О. Позивач 21.08.2024 через систему "Електронний суд" надав відповідь на відзив.
Оскільки у період з 18.09.2024 по 20.09.2024, 25.09.2024 по 28.09.2024, з 14.11.2024 по 15.11.2024 суддя перебувала у відрядженні, з 23.09.2024 по 24.09.2024, 13.11.2024, 31.12.2024, з 24.02.2024 по 09.03.2025, з 11.03.2025 по 16.03.2025, з 31.03.2025 по 02.04.2025, з 07.04.2025 по 18.04.2025, з 02.06.2025 по 10.06.2025 суддя перебувала у щорічній відпустці, з 07.10.2024 по 11.10.2024, 27.01.2025, з 10.02.2025 по 14.02.2025, 28.02.2025 суддя перебувала на навчанні, у період з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 25.02.2025 по 28.02.2025 та з 01.03.2025 по 10.03.2025, 17.03.2025 по 19.03.2025, з 21.04.2025 по 25.04.2025 суддя перебувала на лікуванні - розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відрядження, відпустки, навчання та лікування.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що всі виробничі потужності та офісні приміщення позивача знаходяться на території Куп'янського району Харківської області. Позивачем подано відповідачу заяву № 33 від 29.05.2023 про неможливість виконання платником податків податкового обов'язку. Головним управлінням ДПС у Харківській області прийняті попереднє рішення № 245-20-40-04-05-16 від 07.06.2023 та рішення №255/20-40-04-05-16 від 21.06.2023 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового зобов'язання. Позивач вважає вказані рішення протиправними, оскільки відповідачем не враховані всі обставини, наведені позивачем у заяві про неможливість виконання платником податків податкового обов'язку, та не доведена можливість платника своєчасного виконання податкового обов'язку.
Заперечення відповідача
Відповідач із поданим позовом не погодився та зазначив, що спірні рішення є правомірними, оскільки позивачем не надано документів, що підтверджують неможливість виконання податкових зобов'язань. Той час як з наданих позивачем документів не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили, що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на позивача та можливістю виконання ним податкового обов'язку.
Обставини, встановлені судом
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІС Полімер" зареєстроване юридичною особою (код ЄДРПОУ 40760335), місцезнаходження юридичної особи: Україна, 63601, Харківська обл., Куп'янський р-н, смт. Шевченкове, вул. Покровська, буд. 84А; основний вид економічної діяльності: 13.92 - Виробництво готових текстильних виробів, крім одягу, Т.1, а.с.16-17.
Позивачем 29.05.2023 подано заяву № 33 про неможливість виконувати своєчасно податковий обов'язок, через окупацію Куп'янського району, блокування авто- та залізничних шляхів російсткими військами, відсутністю зв'язку, мінуванням території, обстрілами, що в свою чергу пов'язано із ризиком для життя та здоров'я працівників, Т.1, а.с.12-15.
Разом з поданою завою позивачем надано наступні документи: наказ від 24.03.2022 №9-од про зупинення дії трудових відносин та наказ від 05.10.2022 №11-од, з яких підтверджується факт призупинення трудових відносин з працівниками підприємства - Т.1, а.с. 32-33; копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 265334143545 від 21.12.2021, яким пдтверджено факт місцезнаходження позивача (смт. Шевченково) - Т.1, а.с. 16-17; Договір суборенди нерухомого майна № 01/01/20СО від 18.01.2021, додаток № 1 до договору № 01/01/20СО від 18.01.2021, акт прийому-передачі майна до договору № 01/01/20СО від 18.01.2021, договір оренди № 02/01/2021 від 01.01.2021; додаток № 1 до договору оренди № 02/01/2021 від 01.01.2021, акт прийому-передачі майна № 1 до договору оренди № 02/01/2021 від 01.01.2021, акт прийому-передачі майна № 2 до договору оренди № 02/01/2021 від 01.01.2021, додаткова угода № 1 договору оренди № 02/01/2021 від 01.03.2021, додаток № 1 до договору оренди № 02/01/2021 (в редакції додаткової угоди №1), акт прийому-передачі майна № 3 до договору оренди № 02/01/2021 від 01.03.2021, якими підтверджено факт знаходження виробничих потужностей в смт. Шевченкове та смт. Дворічна - Т.1, а.с. 18-31.
Відповідачем 07.06.2023 прийнято попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку №245/20-40-04-05-16, яким у зв'язку з недостатністю документів, що підтверджують неможливість виконання платником податків податкових обов'язків запропоновано надати додаткові документи, Т.1, а.с.8-9.
Позивачем 16.06.2023 на виконання попереднього рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку надані додаткові пояснення до зави про неможлвість виконання податкових обов'язків, Т.1, а.с. 38-39.
Відповідачем 21.06.2023 прийнято рішення № 255/20-40-04-05-16 щодо можливості своєчасного виконання платником податків позивачем свого податкового обов'язку.
Позивач 28.06.2023 подав до Державної податкової служби України скаргу № 38 на рішення № 255/20-40-04-05-16 від 21.06.2023, Т.1, а.с. 41-46.
Проте контролюючим органом скаргу позивача розглянуто не було, у зв'язку з чим позивач 06.02.2024 направив до ДПС України запит про надання інформації про стан розгляду скарги (вих. № 38 від 28.06.2023), Т.1, а.с. 48.
У відповідь на зазначений запит ДПС України листом від 16.02.2024 № 402/6/99-00-006-02-02-06 повідомив, що пошуковою системою СЕД скаргу позивача не виявлено, Т.1, а.с.50-51.
Зміст правовідносин
Спірні правовідносини між сторонами у цій справі пов'язані із встановленням відповідачем наявністю / відсутністю підстав для визнання позивача таким, у якого відсутня можливість своєчасно виконувати свій податковий обов'язок, через військову агресію РФ.
Норми права, які застосовує суд: процесуальні положення
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 КАС України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (ч. 1 ст. 5 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У ч.2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У ст. 78 зазначені підстави звільнення від доказування, зокрема зазначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. При цьому обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Норми права, які застосовує суд: матеріальне право
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У п. 36.1 ст. 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який наразі триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України від 03.03.2022 № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 07.03.2022.
Цим Законом підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено п. 69, відповідно до якого установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
У п. 69.1 п. 69 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України також установлював, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Законом України від 24.03.2022 № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», який набрав чинності 05.04.2022, у пп. 69.1 п. 69 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
В подальшому Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено в іншій редакції.
Зокрема, установлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (абз. 1 пп. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022 (абз. 3 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків (абз. 4 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абз. 8 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).
Законом № 2260-IX також був викладений у новій редакції пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Зокрема, відповідно до останнього абзацу вказаного підпункту установлено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27.05.2022 законодавець шляхом внесення змін до ПК України (п. 2.1 ст. 2 ПК України) скасував встановлений до цього мораторій на застосування штрафних санкцій. Натомість, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене пп. 69.1 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних (зокрема, але не виключно, аналогічні висновки вже викладались Верховним Судом в постановах від 18.04.2024 у справі № 240/27062/22, від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23).
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України, був затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2022за № 967/38303 (далі - Порядок № 225). Цей Порядок набрав чинності 06.09.2022.
Так, у п. 1 розділу ІІ Порядку № 225 наведено вичерпний перелік підстав неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів), серед яких, зокрема вказано: втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (пп. 1); перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації (пп. 6).
У п. 3 розділу ІІ Порядку № 225 встановлено, що до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30.09.2022 заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому п. 8 цього розділу.
Заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви; чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов'язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ); які саме податкові обов'язки не мав / не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов'язки, або інформацію щодо обставин, пов'язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації; підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов'язок, платники податків - юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів). Платники податків - фізичні особи, зокрема самозайняті особи надають інші документи, інформацію, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов'язок разом із документом, що підтверджує таку особу.
Порядок розгляду документів платників податків щодо можливості чи неможливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок унормовано розділом ІІІ Порядку № 225.
Так, за змістом п. 1 вказаного розділу заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов'язків.
У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов'язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку (далі - Попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов'язків.
Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов'язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.
Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань / пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов'язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов'язків.
Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.
Обов'язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов'язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов'язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку (далі - Рішення) за формою, що додається.
У п. 2 розділу ІІІ Порядку № 225 передбачено, що рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку. У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.
За наявності підстав, передбачених п. 1 розділу ІІ Порядку № 225 платник податків, який на дату набрання чинності указаним Порядком має можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, подає таку заяву у строк до 30.09.2022. Вичерпний перелік документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного виконання свого податкового обов'язку, приведений у Переліках документів (для юридичних і фізичних осіб відповідно). Поряд з цим платник податків не позбавлений права надати інші документи/інформацію, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов'язок і які разом із документами, наведеними у Переліках документів, підлягають дослідженню та оцінці податковим органом.
В тому випадку, якщо контролюючий орган за результатами розгляду долучених платником податків до заяви документів вважатиме, що їх недостатньо для прийняття рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків своїх податкових обов'язків, він приймає Попереднє рішення, в якому пропонує додатково надати конкретні документи, яких не вистачає для прийняття остаточного рішення по суті заяви. Після спливу встановленого Порядком № 225 строку на надання додаткових документів податковий орган розглядає заяву платника податків (з урахуванням додаткових документів, якщо платник податків скористався правом на їх подання). При цьому протягом усього строку розгляду заяви платника податків, поданої відповідно до Порядку № 225, контролюючий орган наділений правом самостійного звернення до компетентних органів з метою додаткового підтвердження наведених у такій заяві обставин.
Висновки, щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22.
Висновки суду
Враховуючи руйнівні наслідки військової агресії РФ в цілому для країни з 2022 року ті платники податків, які вважають, що у них відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов'язок із сплати податків і зборів, подання податкової звітності, своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН тощо, та претендують на звільнення від відповідальності на умовах, визначених абз. 1 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, повинні заявити податковому органу про такі обставини за встановленим законодавцем алгоритмом.
Як встановлено судом позивач скористався вищевказаним правом та 29.05.2023 своєчасно подав відповідну заяву відповідачу, в результаті розгляду якої 21.06.2023 відповідач виніс оскаржуване рішення про можливість своєчасного виконання позивачем свого податкового обов'язку.
Враховуючи встановлені судом обставини, рішення відповідача не відповідає положенням ст. 2 КАС України оскільки не було прийнято:
- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано - посилення спроможності бізнесу через звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових зобов'язань через військову агресію РФ;
- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) - складну безпекову ситуацію у м. Харків з лютого 2022 року;
- добросовісно, розсудливо та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) - відповідачем не надана оцінка аргументам позивача.
Суд зазначає, що абз. 8 п. 1 розділу ІІІ Порядку № 225 передбачає обов'язок керівника контролюючого органу прийняти саме вмотивоване рішення за результатами розгляду відповідної заяви.
Рішення відповідача мало ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття, тобто відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен був надати їм правову оцінку із врахуванням вищеперелічених принципів та прийняти їх до уваги або відхилити. У разі відхилення певних аргументів заявника висновки суб'єкта владних повноважень повинні бути мотивованим, особливо, коли наслідки для заявника є несприятливими. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Слід зазначити, що приписи Порядку № 225 покладають обов'язок із доведення можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок на контролюючий орган, що реалізується шляхом встановлення наявності / відсутності причинно-наслідкового зв'язку між обставинами, спричиненими збройною агресією РФ та про які вказує платник податків у заяві, та можливістю виконання платником податків податкового обов'язку станом на відповідну дату.
Рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку має бути належним чином вмотивоване шляхом відображення таких мотивів у блоці «Підстави». Обов'язковою вимогою, що висувається Порядком № 225, є оцінка тих обставин і документів, що зазначені платником податків у заяві, та встановлення наявності / відсутності причинно-наслідкового зв'язку між такими обставинами та можливістю виконання податкового обов'язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов'язку.
Зі змісту відзиву відповідача слідує, що підставою для прийняття негативного для позивача рішення слугувало те, що платник податків не надав документів, що підтверджують неможливість виконання податкових зобов'язань. Фактично, вказані у заяві обставини та докази податковим органом не досліджувались і правова оцінка їм не надавалась.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що оскаржуване рішення не містить достатніх і переконливих мотивів для відхилення доводів позивача про неможливість саме своєчасного виконання окресленого ним переліку податкових обов'язків. При цьому в оскаржуваному рішенні відповідача відсутня і будь-яка вмотивована оцінка й указаних позивачем в заяві обставин.
З огляду на викладене наявні підстави для висновку, що всупереч приписів абз. 8 п. 1 розділу ІІІ Порядку № 225 та внаслідок неналежного розгляду та ненадання оцінки усім долученим до заяви документам рішення відповідача про можливість позивачем своєчасно виконати свій податковий обов'язок не відповідає вимогам ст. 2 КАС України та є необґрунтованим та неналежним чином вмотивованим.
Окрім вказаного заява позивача від 29.05.2023 обґрунтована тим, що підприємство знаходиться в зоні бойових дій, не має змоги своєчасно, виконати податкові обов'язки.
Суд акцентує увагу, що такі обставини як руйнування інфраструктури Куп'янського району Харківської області, його окупації, мало потужний вплив на нормальне функціонування бізнесу і потребує значних зусиль та часу для відновлення спроможності своєчасно виконувати платниками податків своїх податкових зобов'язань.
При цьому суд визнає загальновідомою обставиною складну безпекову ситуацію у Харківській області (починаючи із 24.02.2022), що пов'язана із масованими обстрілами інфраструктури із всіма соціально-економічними наслідками, і тому вважає, що причинно-наслідковий зв'язок між вищевказаною загальновідомою обставиною та не можливістю позивачем своєчасно виконувати свої податкові зобов'язання наявний.
Суд, враховуючи вищевказане, а також руйнівні наслідки військової агресії РФ для нормальної діяльності позивача, оцінює зазначені позивачем обставини в його заяві від 29.05.2023, як достатні для прийняття рішення відповідною комісією про не можливість виконання позивачем своїх податкових обов'язків.
Решта доводів та заперечень відповідача висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Поряд з цим суд вважає за необхідне звернути увагу на гарантоване ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий засіб (спосіб), що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Спосіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005р. (заява №38722/02)).
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У ч. 4 ст. 245 КАС України передбачає, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов'язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту.
Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
В ході розгляду цієї справи судом встановлено, що податковий орган фактично розглянув долучені позивачем до заяви документи. Відповідно, є підстави вважати, що у спірній ситуації позивачем були виконані усі умови для зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення. За таких обставин з метою ефективного захисту порушених прав позивача слід зобов'язати відповідача прийняти нове рішення щодо неможливості своєчасного виконання позивачем своїх податкових зобов'язань за поданою заявою.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору, який сплачений позивачем у розмірі 2422,40 грн, та витрат, пов'язаних з розглядом справи, в які включені витрати на професійну правничу допомогу.
У ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 78 139, 262,229,242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 КАС України, суд
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІС Полімер" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку від 21.06.2023 № 255/20-40-04-05-16.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області прийняти нове рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІС Полімер» своїх податкових обов'язків за заявою № 33 від 29.05.2023.
4. Стягнути на користь ТОВ "ГІС Полімер" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення) та набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Суддя А.А. Ширант