11 липня 2025 року Справа № 480/5098/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, і просить суд:
- визнати таким, що не відповідає Конституції України і Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №1800-0202-8/20239 від 14.05.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії за період з 18.06.2018 по 29.03.2021, на яку він мав право але не отримував з об'єктивних причин та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 01.07.2025, яку було доставлено позивачу до його електронного кабінету через систему "Електронний суд" 02.07.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, залишено без руху позовну заяву у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
На виконання вимог ухвали суду від 01.07.2025 позивачем подано заяву, яка обґрунтована тим, що заява до органів ПФУ про призначення пенсії подається для реалізації права на пенсійне забезпечення, а заява про нарахування і виплату недоотриманих грошових сум пенсії, подається пенсіонером, після факту призначення пенсії для отримання грошових сум, на які особа мала право, але з різних причин їх не отримувала.
У період з 18.06.2018 по 29.03.2021 позивач не звертався до органів ПФУ із заявою про нарахування і виплату недоотриманої пенсії та до адміністративного суду для захисту свої соціальних прав у зв'язку із відсутністю факту призначення пенсії та статусу пенсіонера.
Протягом періоду з 18.06.2018 по 29.03.2021 позивач не міг бути обізнаний про суми недоотриманої пенсії, так як ОСОБА_1 узагалі не було призначено пенсію.
Позивачу призначено пенсію з 29.03.2021 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 №480/4394/22 про зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області з призначення пенсії з 29.03.2021, яке набрало законної сили 05.01.2023.
З 24.02.2022 був мобілізований до лав Збройних сил України, про заборгованість та суми недоотриманої пенсії за період 18.06.2018 по 29.03.2021 органами ПФУ повідомлений та обізнаний, не був.
Про заборгованість сум недотриманої пенсії дізнався особисто під час моніторингу законодавства в квітні 2025 року. Позивач 22.04.2025 звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про виплату недотримані суми пенсії з дати виникнення права на пенсію -18.06.2018, однак рішенням №1800-0202-8/20239 від 14.05.2025 отримав відмову, яку оскаржує у судовому порядку.
Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи заяви, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом встановлено шестимісячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
В даному випадку, позивач просить скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №1800-0202-8/20239 від 14.05.2025, яке є листом, наданим ГУ ПФУ в Сумській області на звернення позивача про нарахування та виплату пенсії за період з 18.06.2018 по 29.03.2021.
Крім того, у позовних вимогах позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії за період з 18.06.2018 по 29.03.2021.
Таким чином спірні правовідносини стосуються не нарахуванню та невиплати позивачу пенсії з 18.06.2018 до 29.03.2021.
Про не нарахування та невиплату пенсії позивачу за період з 18.06.2018 до 29.03.2021 було відомо, враховуючи те, що виключно з 29.03.2021 призначено пенсію позивачу.
Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
З урахування наведеного, суд доходить висновку, що отримання позивачем рішення ГУ ПФУ в Сумській області №1800-0202-8/20239 від 14.05.2025 щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу суми недоотриманої пенсії за період з 18.06.2018 по 29.03.2021, у відповідь на його заяву також не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Про факт нарахування та виплату позивачу суми недоотриманої пенсії за період з 18.06.2018 по 29.03.2021 останньому не могло не бути відомо принаймні з січня 2023 року, тобто з моменту фактичної дати призначення позивачу пенсії позивачу на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 по справі №480/4394/22, яке набрало законної сили 05.01.2023.
У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій до дня звернення до відповідача із заявою 22.04.2025 (за результатами розгляду якої прийнято спірне рішення), позивачем не надано.
Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладено, зокрема у постановах від 21.02.2024 у справі №240/27663/23, від 08.08.2024 по справі № 460/19702/23.
Щодо посилання позивача на те, що з 24.02.2022 позивач був мобілізований до лав ЗСУ та проходив службу у межах території ведення бойових дій, суд зазначає, що на підтвердження факту проходження військової служби, позивачем не надано жодного доказу в обґрунтування зазначення обставин.
У постанові від 19.01.2023 по справі № 240/33276/21 Верховний Суд зазначив, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводити обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовною заявою за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За наведених обставин, із врахуванням висновків Верховного Суду, суд зазначає, що твердження позивача в заяві, наданої на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без розгляду, про те, що позивачем взагалі не пропущено строк звернення є помилковими, підстави, зазначені позивачем у заявах та додаткових поясненнях від 03.07.2025 судом не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, а також намір позивача усунути недоліки позовної заяви, для забезпечення права позивача на доступ до суду, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду, та надати докази поважності причин його пропуску.
Керуючись ст. 121, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, викладені позивачем у заяві від 03.07.2025 та додаткових поясненнях від 03.07.2025.
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з дня отримання копії даної ухвали та надати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстави для поновлення строку звернення до суду із наданням підтверджуючих доказів поважності причин його пропуску
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Гелета