11 липня 2025 року Справа № 480/2181/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Конотопська виправна колонія» (№130) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації,
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Державної установи «Конотопська виправна колонія» (№130) , і просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Конотопська виправна колонія (№ 130)» щодо невиплати грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна згідно довідки від 15.03.2024 №5;
- стягнути з Державної установи «Конотопської виправної колонії (№130)» на користь позивача грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у розмірі 22668,24 грн нарахованої згідно довідки № 5 від 15.03.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після звільнення позивача зі служби відповідачем не проведено з ним остаточний розрахунок, а саме не виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно у сумі 22668,24 грн. На думку позивача, бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації вартості за неотримане речове майно є протиправною, оскільки право позивача на неї передбачено чинним законодавством.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позовних вимог заперечує та зазначає, що після отримання рапорту позивача, відповідачем виготовлено довідку №5 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна на суму 22668,24 грн, відповідно до пункту 60 Порядку. Відповідач є бюджетною неприбутковою державною установою, що фінансується з державного бюджету, грошова компенсація за неотримане під час служби речове майно виплачується за умови наявності коштів та у межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій заперечує проти доводів відповідача, вважає їх не обґрунтованими та безпідставними, просить задовольнити позов у повному обсязі.
Представник позивача подав заперечення на відповідь на відзив, у яких заперечує проти доводів позивача, викладених у відповіді на відзив, вважає їх не обґрунтованими та безпідставними, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Судом було відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду позивачем із даним позовом та поновлено позивачу строк звернення до суду із даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно витягу з наказу №12/ОС-24 від 12.03.2024 “Про звільнення з Державної кримінально-виконавчої служби» позивача звільнено зі служби 15.03.2024 за пп. 7 п.1, ст. 77 “Про Національну поліцію» (а.с. 11).
Відповідно до довідки від 15.03.2024 №5 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна позивачу нарахована компенсація у розмірі 22668,24 грн (а. с. 10).
Позивач звернувся до відповідача із рапортом про нарахування та виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, яки було отримано відповідачем, що не заперечується у відзиві на позовну заяву (а.с. 46).
На рапорт позивача позивача, відповідач листом від 19.02.2025 №14/4/439-3н-25 повідомив про те, що питання про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майне регулюється нормами «Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально - виконавчої служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 №578. Так, відповідно до п.22 Порядку: Грошова компенсація виплачується за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі. У 2024 році установа не отримувала відповідного фінансування. За умови його забезпечення, розрахунки за вказаними виплатами будуть проведені у поточному році (а.с. 5).
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати грошової компенсації за не отримане речове майно, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першою та другої статті 23 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України» держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.
Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
Згідно з частиною п'ятою статті 23 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України» на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України “Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних знань, та працівників, які працюють за трудовими договорами визначений Порядком забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 578 (далі - Порядок № 578).
Відповідно до абзацу першого пункту 27 Порядку № 578 під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього, розрахована із закупівельної вартості, яка діяла на 1 січня року виникнення права на отримання такого майна.
Пунктом 23 Порядку № 578 встановлено, що грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку на підставі заяви. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається Мін'юстом за пропозицією державної установи “Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» відповідно до їх закупівельної вартості.
Згідно з пунктом 60 Порядку № 578 для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи, підприємства для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.
Таким чином, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби під час звільнення на підставі їх заяви виплачується грошова компенсацію замість предметів речового майна особистого користування, у зв'язку з чим оформляється відповідна довідка.
Відповідно до довідки від 15.03.2024 №5 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна позивачу нарахована компенсація у розмірі 22668,24 грн (а. с. 10).
Вказану суму станом на момент розгляду справи відповідачем не відшкодовано, доказів на спростування вказаного відповідачем не надано.
З цього приводу суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у пункті 23 рішення у справі “Кечко проти України» (заява № 63134/00, пункти 23, 26) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Отже, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19 і від 13.01.2021 у справі № 440/2722/20.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за не отримане речове майно в сумі 22668,24 грн є протиправною та вважає необхідне стягути на користь позивача суму грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно у сумі 22668,24 грн згідно довідки №5 від 15.03.2024.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору сплачену позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установа «Конотопська виправна колонія» (№130) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації - задоволено.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установа «Конотопська виправна колонія» (№130) щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна згідно довідки від 15.03.2024 №5.
Стягнути з Державної установи «Конотопська виправна колонія» (№130) (вул. Батуринська, буд. 2,м. Конотоп,Сумська область, код ЄДРПОУ 08565109) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у розмірі 22668,24 грн нарахованої згідно довідки від 15.03.2024 №5.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Конотопська виправна колонія» (№130) (вул. Батуринська, буд. 2,м. Конотоп,Сумська область, код ЄДРПОУ 08565109) судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Гелета