11 липня 2025 року м. Рівне №460/2799/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська продовольча компанія" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків,
1. Стислий виклад позицій учасників справи.
Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська продовольча компанія" (далі - відповідач), у якому позивач просить суд надати дозвіл на погашення податкового боргу в загальній сумі 135714,60 грн за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.
Обґрунтовуючи свій позов, позивач зазначає про те, що за відповідачем, як платником податків, перед бюджетом рахується податкова заборгованість в загальній сумі 135714,60 грн, що виникла на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених зобов'язань за податковим розрахунком земельного податку №1172 від 22.02.2024. Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивачем направлено для відповідача його податкову адресу податкову вимог форми "Ю", яку відповідач у добровільному порядку в установлений чинним законодавством строк до бюджету не сплатив, а тому на підставі приписів статті 67 Конституції України та норм Податкового кодексу України (далі - ПКУ) вказана заборгованість є узгодженою і набула статусу податкового боргу та підлягає примусовому стягненню з відповідача до бюджету за позовом контролюючого органу, а саме Головного управління ДПС у Рівненській області.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, не подав до суду свій відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, про причини неподання відзиву в установлений строк для суду не повідомив, що дає суду підстави для висновків про те, що у відповідача відсутні поважні причини неподання відзиву в установлений судом строк, а тому наявні передбачені частиною 2 статті 175 КАС України умови і підстави для вирішення судом цього спору за наявними матеріалами справи та без відзиву відповідача.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана до суду 17.02.2025 позивачем через свого уповноваженого представника у електронній формі із використанням електронного кабінету позивача у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 17.02.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2025 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 21.02.2025 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та встановив учасникам справи строки для подання до суду їх заяв по суті спору та доказів.
Зазначена ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.02.2025 була направлена судом для позивача у електронній формі і отримана ним через електронний кабінет позивача в ЄСІТС, а також у зв'язку з відсутністю у відповідача електронного кабінету в ЄСІТС була надіслана судом для відповідача у паперовому вигляді на його поштову адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення через АТ "Укрпошта", що відповідно до приписів статті 251 КАС України вважається належним врученням судового рішення для учасника справи.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, не подав до суду свій відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, про причини неподання відзиву в установлений строк для суду не повідомив, що дає суду підстави для висновків про те, що у відповідача відсутні поважні причини неподання відзиву в установлений судом строк, а тому наявні передбачені частиною 2 статті 175 КАС України умови і підстави для вирішення судом цього спору за наявними матеріалами справи та без відзиву відповідача.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська продовольча компанія" у розумінні статті 15 ПКУ є платником податків, а тому зобов'язана сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.
За даними контролюючого органу - Головного управління ДПС у Рівненській області (позивача), за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 135714,60 грн.
Вказана заборгованість у відповідача виникла на підставі самостійно задекларованих, але не сплачених зобов'язань за податковим розрахунком земельного податку №1172 від 22.02.2024, копія якого наявна у матеріалах справи.
Податковою адресою відповідача відповідно до статті 45 ПКУ є адреса: вул. Промислова, буд. 2, с. Великий Олексин, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35302, що є місцезнаходженням такої юридичної особи (відповідача), відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У зв'язку з тим, що у визначені податковим законодавством строки відповідач заборгованість до бюджету не сплатив, позивач надіслав на вказану вище податкову адресу відповідача вимогу форми "Ю" від 01.03.2024 №0002587-1303-1700, копія якої наявна у матеріалах справи.
Позивачем відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №147/4-1700 від 03.10.2024, №158/4-1700 від 05.11.2024, якими вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом списання безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах.
На виконання вказаного рішення в порядку статті 95 Податкового кодексу України виставлено платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів, які повернуто без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках.
Судом встановлено, що відповідач має у власності ряд активів, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна,
Уповноваженою особою позивача було прийняте рішення про опис майна відповідача в податкову заставу №1373/17-00-13-0308 від 28.03.2024.
31.05.2024 податковим керуючим складено акт опису майна відповідача №771.
Заходи стягнення вжиті позивачем не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, а тому позивач звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з підп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
З матеріалів справи встановлено, що податковим органом вчинялися дії щодо погашення наявного у відповідача податкового боргу, однак вони виявилися безрезультатними, а згідно розрахунку Головного управління ДПС у Рівненській області, сума заборгованості становить 135714,60 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено податковий борг відповідача на суму 135714,60 грн, вказане податкове зобов'язання є узгодженим, термін його сплати минув, а у добровільному порядку відповідач його не сплатив.
Відповідно до пп. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з пп. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до п. 89.1 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підп. 89.1.1); у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підп. 89.1.2).
Згідно п.п. 89.2, 89.3 цієї ж статті, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Відповідно до п. 91.3 ст.93 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу.
Судом встановлено, що податковим органом прийнято рішення №1373/17-00-13-0308 від 28.03.2024 про опис майна у податкову заставу. Податковим керуючим складено акт опису майна №771 від 31.05.2024, згідно якого описано майно відповідача.
Статтею 95 ПК України регламентовано порядок продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3 цієї статті, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Позивачем було вжито заходів щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Обов'язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі. Сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків. Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.03.2023 у справі №440/11471/21.
Враховуючи встановлені судом у цій справі і описані вище фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права, суд дійшов до наступних висновків по суті спору та позовних вимог.
Оскільки станом на момент судового розгляду справи та на дату ухвалення судом цього рішення суду по суті спору учасниками справи не подано до суду і відповідно в матеріалах судової справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт оскарження відповідачем в установленому законом порядку податкового розрахунку земельного податку і вимоги форми "Ю" та/або факт сплати відповідачем залишку боргу на загальну суму 135714,60 грн, суд дійшов до висновку про те, що вказані позивачем у позовній заяві грошові зобов'язання відповідача перед бюджетом є узгодженими і набули статусу податкового боргу, а позовні вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області ґрунтуються на вимогах закону, відповідають обставинам справи та підтверджені належними і допустимими доказами, дослідженими судом в ході судового розгляду справи.
Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити про те, що в ході судового розгляду цієї справи та ухвалення судом цього рішення суду по суті спору суд не надає правової оцінки правомірності/протиправності податкового розрахунку земельного податку №1172 від 22.02.2024 та/або вимоги форми "Ю" від 01.03.2024 №0002587-1303-1700, за якими у відповідача виник вказаний податковий борг, оскільки відповідачем не було подано до суду відповідної зустрічної позовної заяви про визнання їх протиправними та скасування, тоді як в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог і вказаний принцип знайшов своє відображення у частині 2 статті 9 КАС України.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач здійснив заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем грошових зобов'язань. Таким чином, податковим органом вжито заходів щодо погашення заборгованості відповідача з дотриманням процедури стягнення податкового боргу, встановленої положеннями статті 95 ПК України.
Враховуючи, що за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 135714,60 грн, який не погашений відповідачем у добровільному порядку, а Головне управління ДПС у Рівненській області належним чином здійснило усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
5. Розподіл судових витрат.
У зв'язку з ухваленням судом рішення про задоволення позову суб'єкта владних повноважень до особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, передбачені статтею 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська продовольча компанія" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, - задовольнити повністю.
Надати дозвіл на погашення податкового боргу в загальній сумі 135714,60 грн за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська продовольча компанія", що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Головне управління ДПС у Рівненській області (місцезнаходження: вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненська обл., 33023, код ЄДРПОУ: 44070166);
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська продовольча компанія" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Промислова, буд. 2, с. Великий Олексин, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35302; код ЄДРПОУ/РНОКПП: 37504502).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК