10 липня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/6063/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про:
- визнання протиправною відмову Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області негайно зареєструвати в Реєстрі судових рішень АС «Є-Казна» виконавчі листи за заявами ОСОБА_1 №10-8306, №10-8307, №10-8311, №10-8318, №№10-8320 від 25.04.2025р. та здійснити безспірне списання коштів Пенсійного фонду України по заборгованості з пенсійних виплат на користь ОСОБА_1 за рішеннями Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/2116/23 у сумі 4500 грн., по справі №440/2632/24 у сумі 27728,73 грн, по справі 440/5957/20 у сумі 82658,80 грн., по справі №440/3774/24 у сумі 86914,92 грн., по справі №440/2519/24 у сумі 10952,35 грн.;
- зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області негайно зареєструвати в Реєстрі судових рішень АС «Є Казна» виконавчі листи за заявами ОСОБА_1 №10-8306, №10-8307, №10- 8311, №10-8318, №№10-8320 від 25.04.2025р. та здійснити безспірне списання коштів Пенсійного фонду України по заборгованості з пенсійних виплат на користь ОСОБА_1 за рішеннями Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/2116/23 у сумі 4500 грн., по справі №440/2632/24 у сумі 27728,73 грн, по справі 440/5957/20 у сумі 82658,80 грн., по справі №440/3774/24 у сумі 86914,92 грн., по справі №440/2519/24 у сумі 10952,35 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 квітня 2025 року звернувся з інформаційним запитом до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області у якому серед іншого просив повідомити про порядок взяття на облік заяв стягувача та строки виконання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області на підставі підпункту 3 пункту 4 Положення № 215 безспірного списання коштів на користь ОСОБА_1 з Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області заборгованостей з виплати пенсії на підставі оригіналів виконавчих листів та ухвал Полтавського окружного адміністративного суду про зміну способу і порядку виконання рішень суду, які набрали законної сили , а саме: виплати по справі №440/2116/23 у сумі 4500 грн., по справі №440/2632/24 у сумі 27728,73 грн, по справі 440/5957/20 у сумі 82658,80 грн., по справі №440/3774/24 у сумі 86914,92 грн., по справі №440/2519/24 у сумі 10952,35 грн. Листом №04-17-10/3751 від 01.05.2025 Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області відмовило негайно зареєструвати в Реєстрі судових рішень АС «Є-Казна» (WEB) заяви ОСОБА_1 №10-8306, №10-8307, №10-8311, №10-8318, №№10-8320 від 25.04.2025р. та здійснити безспірне списання коштів по заборгованості з пенсійних виплат на користь ОСОБА_1 за рішеннями Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/2116/23 у сумі 4500 грн., по справі №440/2632/24 у сумі 27728,73 грн, по справі 440/5957/20 у сумі 82658,80 грн., по справі №440/3774/24 у сумі 86914,92 грн., по справі №440/2519/24 у сумі 10952,35 грн. Не погоджуючись з рішенням Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, позивач звернувся до суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача зазначив, що Головне управління Казначейства не відмовлялося зареєструвати в Реєстрі судових рішень АС «Є-Казна» виконавчі листи за заявами ОСОБА_1 про стягнення коштів на його користь, а лише вказувало на дотримання процедури самої реєстрації. Жодним нормативно-правовим актом не регламентовано повноважень Головного управління Казначейства щодо негайної реєстрації виконавчих документів в Реєстрі судових рішень АС «Є-Казна» - всупереч встановленим строкам, та здійснення безспірного списання коштів Пенсійного фонду України по заборгованості з пенсійних виплат - всупереч визначеному порядку. Головне управління Казначейства, яке залучено до участі у даній справі відповідачем, є самостійною юридичною особою, жодних законних прав та інтересів позивача не порушило, а діяло відповідно до норм чинного законодавства та лише в межах наданий повноважень.
У відповіді на відзив позивач зазначив про необгрунтованість відзиву на позовну заяву.
У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.
26 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся з інформаційним запитом до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області у якому просив:
- надати:
- копії документів про відкриття провадження за заявами ОСОБА_1 про стягнення з Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області заборгованностей з виплати пенсії на підставі оригіналів виконавчих листів та ухвал Полтавського окружного адміністративного суду про зміну способу і порядку виконання рішень суду, які набрали законної сили , а саме: виплати по справі №440/2116/23 у сумі 4500 грн., по справі №440/2632/24 у сумі 27728,73 грн, по справі 440/5957/20 у сумі 82658,80 грн., по справі №440/3774/24 у сумі 86914,92 грн., по справі №440/2519/24 у сумі 10952,35 грн.;
- копій документів про виділення Головному управлінню Державної казначейської служби України у Полтавській області бюджетних коштів за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» ;
- повідомити :
- кількість невиконаних виконавчих документів першої черги с заборгованності за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду » станом на 26.04.2025 року;
- суму бюджетних коштів виділених Головному управлінню Державної казначейської служби України у Полтавській області за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» на 2025 рік на першу чергу , яка частина з них використана та який існує борг перед стягувачами станом на 26.04.2025 року;
- порядок взяття на облік заяв та строки виконання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області на підставі підпункту 3 пункту 4 Положення № 215 безспірного списання коштів на користь ОСОБА_1 з Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області заборгованостей з виплати пенсії на підставі оригіналів виконавчих листів та ухвал Полтавського окружного адміністративного суду про зміну способу і порядку виконання рішень суду, які набрали законної сили, а саме: виплати по справі №440/2116/23 у сумі 4500 грн., по справі №440/2632/24 у сумі 27728,73 грн, по справі 440/5957/20 у сумі 82658,80 грн., по справі №440/3774/24 у сумі 86914,92 грн., по справі №440/2519/24 у сумі 10952,35 грн.
Листом № 04-17-10/3751 від 01.05.2025 "Про надання інформації" Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області повідомило позивачу, що відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон України) рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування коштів. Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України органи Казначейства не є органами примусового виконання.
Так, Головне управління Казначейства не здійснює виконавчі дії, передбачені Законом України для державних виконавців, зокрема, не виносить постанову про відкриття виконавчого провадження та не здійснює інші виконавчі дії, передбачені Законом України. Отже, Головне управління Казначейства не може надати копії документів про відкриття провадження за заявами позивача про виконання виконавчих листів.
Відповідно до підпункту 3 пункту 8 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 №845 (далі -Порядок №845) повідомляємо про проведення правової експертизи документів, їх прийняття, реєстрацію за вх. №10-8306, №10-8307, №10- 8311, №10-8318, №№10-8320 від 25.04.2025.
Кошти на бюджетну програму КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» затверджуюються Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на виконання бюджетної програми КПКВК 3504040 на 2025 рік затверджено 100,00 млн грн. Виконання виконавчих документів за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» здійснює Державна казначейська служба України.
Так, Головне управління Казначейства не може надати копії документів про виділення Головному управлінню Казначейства коштів за бюджетною програмою КПКВК 3504040, так як дані кошти не виділяються безпосередньо Головному управлінню Казначейства.
Виконання виконавчих документів за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» здійснює Державна казначейська служба України. Бюджетна програма КПКВК 3504040 є загальною для виконавчих документів з усієї України, тобто за першою чергою обліковується значна кількість документів з усієї України.
Головне управління Казначейства відповідно до своїх повноважень не здійснює облік кількості невиконаних виконавчих документів першої черги з заборгованості за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат за бюджетною програмою 3504040, так як не є виконавцем бюджетної програми КПКВК 3504040.
Кошти на бюджетну програму КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» передбачаються Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на виконання бюджетної програми КПКВК 3504040 на 2025 рік затверджено 100,00 млн грн.
За наявною в Головному управлінні Казначейства інформацією сума коштів за виконавчими документами, що обліковуються за бюджетною програмою КПКВК 3504040 за першою чергою та надійшли на облік до 01.04.2025р., становить близько 208 млн грн (станом на 01.05.2025р.).
Суму коштів за виконавчими документами, що обліковуються за бюджетною програмою КПКВК 3504040 за першою чергою та надійшли на облік раніше виконавчих докуменітів на користь позивача можна буде дізнатись після того як відомості щодо них будуть занесені в Реєстр судових рішень АС «Є-Казна» (WEB).
Відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Порядку №845, наказу Державної казначейської служби України від 20.07.2020р. №190 «Про затвердження Порядку здійснення безспірного списання коштів державного бюджету з рахунків боржника та за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів» у разі надходження виконавчого документа про стягнення коштів з боржника - державного органу, що немає відкритих рахунків на які можуть обліковуватись кошти безпосереднього цього органу, протягом трьох робочих днів Головне управління Казначейства звертається до боржника щодо необхідності надання інформації про актуальність такого стягнення та вжиті заходи для погашення заборгованості
встановленої рішенням суду (лист Головного управління Казначейства №04-17-06/3648 від 28.04.2025).
Протягом трьох робочих днів з дня закінчення місячного терміну після звернення до боржника відомості про виконавчі листи будуть внесені до АРМ Реєстр судових рішень АС «Є-Казна» (WEB) для обліку за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою».
До настання черги для виконання подані Вами виконавчі листи по справах №440/2116/23, №440/2632/24, №440/5957/20, №440/3774/24, №440/2519/24 перебуватимуть на обліку за бюджетною програмою КПКВК 3504040 та зберігаються в Головному управлінні Казначейства.
Після отримання від Державної казначейської служби України листа про сформовані реєстри виплат з переліком виконавчих документів, за якими настає черга для виконання, Головне управління Казначейства забезпечить направлення відповідних документів до Державної казначейської служби України на виконання за бюдежтною програмою 3504040.
Враховуючи вищевикладене, Державна казначейська служба України (01601 м. Київ, вул. Бастіонна, 6) здійснить заходи щодо перерахування коштів на користь згідно поданих позивачем виконавчих листів після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше,
відповідно до черговості та в межах коштів бюджетної програми КПКВК 3504040, виділених
законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Крім того, зазначено, що після внесення відомостей про виконавчі листи до АРМ Реєстр судових рішень АС «Є-Казна» (WEB) Головне управління Казначейства додатково забезпечить направлення позивачу листа-повідомлення про взяття їх на облік за бюджетною
програмою КПКВК 3504040, про суму коштів за виконавчими документами, що надійшли раніше ОСОБА_1 виконавчих листів та іншу інформацію.
Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправні дії щодо відмови негайно зареєструвати в Реєстрі судових рішень АС «Є-Казна» виконавчі листи за заявами ОСОБА_1 №10-8306, №10-8307, №10-8311, №10-8318, №№10-8320 від 25.04.2025р. та здійснити безспірне списання коштів Пенсійного фонду України по заборгованості з пенсійних виплат на користь ОСОБА_1 за рішеннями Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/2116/23 у сумі 4500 грн., по справі №440/2632/24 у сумі 27728,73 грн, по справі 440/5957/20 у сумі 82658,80 грн., по справі №440/3774/24 у сумі 86914,92 грн., по справі №440/2519/24 у сумі 10952,35 грн., у зв'язку з чим звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, встановлено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI /далі - Закон № 2939-VI (у відповідній редакції)/.
Статтею 1 Закону № 2939-VI встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із частиною другою статті 2 вказаного Закону цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Відповідно до статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;
2) надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно із частиною першою статті 12 Закону № 2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Стаття 13 Закону № 2939-VI передбачає, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;
5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, юридичних осіб публічного права з числа розпорядників інформації, визначених у пункті 5 частини першої цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині надання відповідної інформації за запитами.
Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Стаття 19 Закону № 2939-VI визначає вимоги до оформлення запитів на інформацію. Так, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Письмовий запит подається в довільній формі
Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.
У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації, обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.
Відповідно до статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно із статтею 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі.
Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
У рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку; 3) причини, у зв'язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк; 4) строк, у який буде задоволено запит; 5) підпис.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави дійти висновку, що забезпечення доступу до публічної інформації залежить, у тому числі, від виду (характеру, суті) такої інформації, а кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту, якому кореспондує обов'язок розпорядника інформації надати на нього відповідь у визначений законодавством строк.
Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово в своїх постановах, застосовуючи частину першу статті 1 Закону № 2939-VI, зазначала про такі обов'язкові ознаки публічної інформації, як документованість, створення (отримання) інформації суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх повноважень або знаходження у володінні цього суб'єкта з інших підстав. Розпорядник публічної інформації зобов'язаний надати ту публічну інформацію, якою він володіє і яка певним чином задокументована (відображена на матеріальних носіях) (див. близькі за змістом висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021року у справі № 9901/22/20 (пункт 53), від 19 жовтня 2023 року № 9901/337/21 (пункт 23), від 15 лютого 2024 року у справі № 990/222/23 (пункт 6.23)).
Тобто розпорядник може і повинен надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, знаходиться поза площиною правового регулювання доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов'язань та/або відповідальності за надання / ненадання запитувачу такої інформації.
Разом із тим, виконанню розпорядником вказаного обов'язку щодо надання відповіді на запит передує звернення запитувача інформації із відповідним запитом, що передбачає подання такого запиту в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Судовим розглядом встановлено, що 26 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся з інформаційним запитом до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області у якому просив:
- надати:
- копії документів про відкриття провадження за заявами ОСОБА_1 про стягнення з Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області заборгованностей з виплати пенсії на підставі оригіналів виконавчих листів та ухвал Полтавського окружного адміністративного суду про зміну способу і порядку виконання рішень суду, які набрали законної сили , а саме: виплати по справі №440/2116/23 у сумі 4500 грн., по справі №440/2632/24 у сумі 27728,73 грн, по справі 440/5957/20 у сумі 82658,80 грн., по справі №440/3774/24 у сумі 86914,92 грн., по справі №440/2519/24 у сумі 10952,35 грн.;
- копій документів про виділення Головному управлінню Державної казначейської служби України у Полтавській області бюджетних коштів за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» ;
- повідомити :
- кількість невиконаних виконавчих документів першої черги с заборгованності за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду » станом на 26.04.2025 року;
- суму бюджетних коштів виділених Головному управлінню Державної казначейської служби України у Полтавській області за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» на 2025 рік на першу чергу , яка частина з них використана та який існує борг перед стягувачами станом на 26.04.2025 року;
- порядок взяття на облік заяв та строки виконання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області на підставі підпункту 3 пункту 4 Положення № 215 безспірного списання коштів на користь ОСОБА_1 з Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області заборгованостей з виплати пенсії на підставі оригіналів виконавчих листів та ухвал Полтавського окружного адміністративного суду про зміну способу і порядку виконання рішень суду, які набрали законної сили, а саме: виплати по справі №440/2116/23 у сумі 4500 грн., по справі №440/2632/24 у сумі 27728,73 грн, по справі 440/5957/20 у сумі 82658,80 грн., по справі №440/3774/24 у сумі 86914,92 грн., по справі №440/2519/24 у сумі 10952,35 грн.
У відповідь листом № 04-17-10/3751 від 01.05.2025 "Про надання інформації" Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області надало позивачу запитувану інформацію.
Протилежного суду під час судового розгляду не доведено та позивачем не оскаржується.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі, на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
В розумінні КАС України, відповідно до приписів пункту 8 частини 1 статті 4 КАС України, позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду. Отже, адміністративний позов подається собою для відновлення її прав, свобод та інтересів.
Враховуючи наведене, обов'язковою умовою захисту в адміністративному суді прав, свобод, інтересів позивача є одночасна наявність двох факторів: існування публічно-правових відносин між позивачем та відповідачем - суб'єктом владних повноважень, а також, наявність факту порушень прав, свобод, інтересів позивача, вчинених або допущених відповідачем у таких правовідносинах.
Таким чином, в розумінні КАС України, захист прав, свобод та інтересів осіб, завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів, з чого вбачається, що право на судовий захист не є абсолютним. Для того, щоб особі було надано судовий захист, суд має встановити, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 року у справі №338/180/17), тому, суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (пункти 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі №488/5027/14-ц).
Вирішуючи спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.06.2019 року у справі №910/6642/18, від 21.01.2020 року у справі №910/7815/18, від 11.02.2020 року у справі №922/1159/19, від 16.07.2020 року у справі №924/369/19.
Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
З огляду на наведене, суд зазначає, що на час розгляду справи відсутнє порушене право позивача у вигляді протиправних дій/бездіяльності відповідача, які полягають у відмові ОСОБА_1 негайно зареєструвати в Реєстрі судових рішень АС «Є-Казна» виконавчі листи за заявами ОСОБА_1 №10-8306, №10-8307, №10-8311, №10-8318, №№10-8320 від 25.04.2025р. та здійснити безспірне списання коштів Пенсійного фонду України по заборгованості з пенсійних виплат на користь ОСОБА_1 за рішеннями Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/2116/23 у сумі 4500 грн., по справі №440/2632/24 у сумі 27728,73 грн, по справі 440/5957/20 у сумі 82658,80 грн., по справі №440/3774/24 у сумі 86914,92 грн., по справі №440/2519/24 у сумі 10952,35 грн.
Окрім того, на момент судового розгляду означеної справи фактичні обставини справи свідчать про те, що право позивача може бути порушене лише за умови направлення запиту позивача від 26.04.2025 року до відповідача відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" з проханням негайно зареєструвати в Реєстрі судових рішень АС «Є-Казна» виконавчі листи за заявами ОСОБА_1 №10-8306, №10-8307, №10-8311, №10-8318, №№10-8320 від 25.04.2025р. та здійснити безспірне списання коштів Пенсійного фонду України по заборгованості з пенсійних виплат на користь ОСОБА_1 за рішеннями Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/2116/23 у сумі 4500 грн., по справі №440/2632/24 у сумі 27728,73 грн, по справі 440/5957/20 у сумі 82658,80 грн., по справі №440/3774/24 у сумі 86914,92 грн., по справі №440/2519/24 у сумі 10952,35 грн., та отримання від останнього обґрунтованої відмови.
З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту звернення до відповідача з проханням негайно зареєструвати в Реєстрі судових рішень АС «Є-Казна» виконавчі листи за заявами ОСОБА_1 №10-8306, №10-8307, №10-8311, №10-8318, №№10-8320 від 25.04.2025р. та здійснити безспірне списання коштів Пенсійного фонду України по заборгованості з пенсійних виплат на користь ОСОБА_1 за рішеннями Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/2116/23 у сумі 4500 грн., по справі №440/2632/24 у сумі 27728,73 грн, по справі 440/5957/20 у сумі 82658,80 грн., по справі №440/3774/24 у сумі 86914,92 грн., по справі №440/2519/24 у сумі 10952,35 грн., та отримання від останнього обґрунтованої відмови, вищенаведене свідчить про відсутність предмету спору, та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення заявлених до суду позовних вимог зобов'язального характеру.
Інші доводи позивача не впливають на вищевикладені висновки суду та їх не спростовують.
Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто, в межах адміністративного судочинства захисту підлягають, серед іншого, порушенні права фізичної або юридичної особи суб'єктом владних повноважень.
При цьому, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області (вул. Шевченка 1,Полтава,36011) про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва