Справа № 420/9752/25
11 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки за 2017, 2020 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2020 роки ОСОБА_1 , без врахування індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки за 2017, 2020 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015- 2020 роки ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв'язку з тим, що виплачена позивачу індексація грошового забезпечення не була врахована відповідачем до складу місячного грошового забезпечення при обчисленні виплачених позивачу сум, а саме, грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки за 2017, 2020 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2020 роки, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 04.04.2025 відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (ст. 262 КАС України); встановлено, що справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що індексація грошового забезпечення не є тією складовою грошового забезпечення, в розумінні статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка має постійний характер та сталу величину, а тому не підлягає включенню до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець при звільнені з військової служби на день виключення зі списків особового складу військової частини
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
ОСОБА_1 наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 20.02.2020 № 105 звільнено з військової служби та наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по стройовій частині) від 27.03.2020 № 61, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Відповідно до листа військової частини НОМЕР_2 від 19.05.2020р. № 1/2726 та довідки військової частини НОМЕР_3 від 19.05.2020р. № 1123 в період проходження військової служби в військовій частині НОМЕР_2 з жовтня 2015 року по грудень 2017 року відповідачем не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення.
Листом військової частини НОМЕР_2 від 19.05.2020р. № 1/2726 відмовлено у задоволенні звернення позивача від 29.04.2020р. №27/зі та зазначено, що фінансування на виплату індексації грошового забезпечення в період з 01 жовтня 2015 року по січень 2018 не проводилась.
Не погоджуючись з зазначеною відмовою позивач звернувся до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 року у справі №420/6298/20, з урахуванням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 року визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо зупинення виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з грудня 2015 року по грудень 2017 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з грудня 2015 року по грудень 2017 року.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 року у справі №420/6298/20 відповідачем 21.11.2020 року позивачу виплачена індексація грошового забезпечення із застосуванням базового місяця січень 2016 року в сумі 3602,61 грн.
Не погодившись з діями відповідача щодо застосуванням базового місяця січень 2016 року позивач звернувся до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 у справі № 420/3440/21 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо встановлення при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення ОСОБА_2 з 01.12.2015 по 31.12.2017 року місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення (базовий місяць)січень 2016 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.12.2015 по 3 1.12.21)1 7 року, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення (базовий місяць) січень 2008 року, з урахуванням виплаченої індексації грошового забезпечення, та підвищення посадових окладів з 01.01.2016 році.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 року у справі № 420/3440/21 Відповідачем 17.12.2021 виплачена індексація грошового забезпечення із застосуванням базового місяця січень 2008 року у сумі 79298,82 грн. із одночасним утримання військового збору 1.5%. що підтверджується повідомленням про надходження коштів.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2022 у справі № 420/3525/22 адміністративний позов задоволено, зокрема зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2018 по 28.02.2018. застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мого грошового забезпечення (базовий місяць) січень 2008 року, з урахуванням виплаченої індексації грошового забезпечення.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2022 року у справі № 420/3525/22 Відповідачем 21.12.2022 виплачена індексація грошового забезпечення із застосуванням базового місяця січень 2008 року у сумі 7556,67 грн. із одночасним утримання військового збору 1,5%, що підтверджується повідомленням про надходження коштів.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі № 420/17816/23 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 24.03.2020 рік включно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині за період з 01.03.2018 року по 24.03.2020 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі № 420/17816/23 відповідачем 21.03.2025 року виплачена індексація грошового забезпечення.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу місячного грошового забезпечення при обчисленні виплачених позивачу сум, а саме, грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки за 2017, 2020 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2020 роки , звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до Конституції України основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає та регулює відносини у цій галузі Закон України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. № 2011-XII (надалі - Закон № 2011-XII), яким визначено,
- держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. ( частина 1 статті 9 Закону № 2011-XII)
- до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. ( частина 2 статті 9 Закону № 2011-XII)
- грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. ( частина 3 статті 9 Закону № 2011-XII)
- грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. ( абзаци 1-2 частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII)
- у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. (абзац третій частини 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII)
- військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. (частина 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII)
- військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше. ( абзац перший пункту 2 частини 2 статті 15 Закону № 2011-XII)
- військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України. (частина 3 статті 15 Закону № 2011-XII)
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
30.08.2017 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»( далі - Постанова №704), за якою
- установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. (пункт 2 Постанови №704)
- виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи). (пункт 3 Постанови №704)
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з'єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров'я та установах Національної гвардії України (далі - військові частини) визначені Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №200 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2018 року за №405/31857 (далі - Інструкція № 200), якою серед іншого передбачено
- грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. (пункт 2 розділу І Інструкції №200)
- особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (у тому числі слухачам, ад'юнктам і курсантам вищих військових навчальних закладів Національної гвардії України із числа військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом), які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. (пункт 1 розділу ХІХ Інструкції №200)
- розмір допомоги для оздоровлення визначається з урахуванням посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на які військовослужбовець має право за обійманою ним штатною посадою згідно із чинним законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги. (пункт 4 розділу ХІХ Інструкції №200)
- особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що звільняються зі служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірах, визначених статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». (пункт 1 розділу ХХХІІ Інструкції №200)
- особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які у разі звільнення з військової служби мають право на отримання одноразової грошової допомоги, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується ця одноразова грошова допомога, включаються: для військовослужбовців, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і додаткові види грошового забезпечення (щомісячні надбавки, доплати, премія). (пункт 3 розділу ХХХІІ Інструкції №200)
- у рік звільнення військовослужбовців зі служби, зазначених у пунктах 3, 4 цього розділу, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки. (пункт 5 розділу ХХХІ Інструкції №200)
- грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства України на день звільнення з військової служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру місячного грошового забезпечення на 30 календарних днів. (пункт 10 розділу ХХХІ Інструкції №200).
З огляду на вищевикладені норми законодавства, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. При цьому, грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Ключовим питанням у даній справі є законність підстав включення індексації грошового забезпечення до складу місячного грошового забезпечення при обчисленні грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, одноразової допомоги при звільненні.
Вирішуючи дане спірне питання, суд враховує наступне.
Як зазначалось вище, статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За приписами статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
За змістом статті 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов'язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.
На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, відповідно до законодавчого визначення, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Ураховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, колегія суддів дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, з якого здійснюється, зокрема, обрахунок грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17, від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 19.03.2020 у справі № 820/5286/17, від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19, від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18, та в подальшому підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.11.2023 року у справі № 380/21619/21.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем у справі, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі № 420/17816/23 відповідачем 21.03.2025 року виплачена індексація грошового забезпечення.
Як вбачається з вищенаведених норм Інструкції № 200, зокрема,
- розміри допомоги для оздоровлення визначається з урахуванням посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (пункт 4 розділу ХІХ Інструкції № 200).
- до місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: для військовослужбовців, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і додаткові види грошового забезпечення (щомісячні надбавки, доплати, премія). (пункт 3 розділу ХХХІІ Інструкції №200)
- грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства України на день звільнення з військової служби. (пункт 10 розділу ХХХІ Інструкції №200)
Отже, не врахування відповідачем розміру індексації грошового забезпечення під час розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій призвело до виплати позивачу грошового забезпечення в меншому розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.12.2021 по справі № 820/3423/18, постанові від 29.04.2020 по справі № 240/10130/19, постанові від 19.03.2020 по справі №820/5286/17, постанові від 26.02.2021 по справі № 620/3346/19.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки за 2017, 2020 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2020 роки ОСОБА_1 , без врахування індексації грошового забезпечення; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки за 2017, 2020 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015- 2020 роки ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ВЧ НОМЕР_3 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів, суд зазначає, що такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними. В даному випадку відсутня дата проведення остаточного розрахунку з позивачем, тому суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому. Відповідно до ст.4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Щодо доводів відповідача. викладених у відзиві на позовну заяву, щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
Так, Законом №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (рішення від 09 лютого 1999 №1-рп/99, від 13 травня 1997 року №1-зп, від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001), Верховний Суд у рішенні від 06 квітня 2023 року у зразковій справі №260/3564/22 (адміністративне провадження №Пз/990/4/22) дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-IX) тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
На час звільнення позивача зі служби (29.12.2021 року) частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Крім того, остаточний розрахунок відповідачем здійснено 21.03.2025 року, а з позовом до суду позивач звернувся 03.04.2025 року.
За вказаних обставин суд робить висновок про помилковість тверджень представника відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки такий строк позивачем не пропущено.
Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає стягненню, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки за 2017, 2020 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2020 роки ОСОБА_1 , без врахування індексації грошового забезпечення
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки за 2017, 2020 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015- 2020 роки ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.