Справа № 420/14034/25
11 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерство оборони України (просп.Повітряних Сил,6, м.Київ, 03168) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Міністерство оборони України, за результатом якого позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України (проспект Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ: 00034022) щодо не надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн. за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_2 і доньці - ОСОБА_3 , для отримання жиле приміщення із додатковою жилою площею у розмірі 10 квадратних метрів, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , відкритий у банку, відповідно пункту 13 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №728 від 02.09.2015;
зобов'язати Міністерство оборони України (проспект Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ: 00034022) надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , грошову компенсацію в сумі 1273654,80 грн. за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_2 і доньці - ОСОБА_3 , для отримання жиле приміщення із додатковою жилою площею у розмірі 10 квадратних метрів, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , відкритий у банку, відповідно пункту 13 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №728 від 02.09.2015;
стягнути з Міністерства оборони України (проспект Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ: 00034022) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на відшкодування майнової шкоди, завданої органом державної влади, грошову суму у розмірі 1538388,00 грн. (один мільйон п'ятсот тридцять вісім тисяч триста вісімдесят вісім гривень 00 копійок);
стягнути з Міністерства оборони України (проспект Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ: 00034022) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, грошову суму у розмірі 47186,80 грн. (сорок сім тисяч сто вісімдесят шість гривень 80 копійок).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн. за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_2 і доньці - ОСОБА_3 , для отримання жиле приміщення із додатковою жилою площею у розмірі 10 квадратних метрів, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , відкритий у банку, відповідно пункту 13 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №728 від 02.09.2015, попри те, що попередніми рішеннями судів з порушеного питання визнано порушення з боку відповідача. Крім того позивач вважає, що тривала бездіяльність відповідача призвела до понесення позивачем майнової та моральної шкоди.
Ухвалою суду від 12 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що Міністерство оборони України на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду по справі №240/26727/23 затвердило 18.04.2025 список осіб, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення в який включено ОСОБА_1 та готує зміні в кошторис на поточний рік для перераховування коштів на рахунок позивача.
Списки були затвердженні Міністром оборони України 15.04.2025 та після дотримання відповідних бюджетних процедур і внесення змін в кошторис МОУ на поточний рік на виконання вимог Порядку №728 Міністерство здійснить виплату та перерахує кошти на рахунок позивача.
З урахуванням зазначеного, відповідач вказує, що відсутня бездіяльность Міністерства оборони України, щодо не надання ОСОБА_1 , станом на час подання позову, грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн. та як наслідок відсутності підстав для задоволення зазначеної позовної вимоги про зобов'язання Міністерства оборони України надати ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 1273654,80 грн.
З огляду на викладене відповідач просить залишити позов без задоволення.
Від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач просить задовольнити позов зазначивши.
Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив у яких заначено, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є полковником юстиції запасу, має статус учасника бойових дій та ветерана військової служби.
З 03.11.2004 ОСОБА_1 перебував у Вінницькому гарнізоні при військовій прокуратурі Вінницького гарнізону Центрального регіону України на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у складі сім'ї три особи: позивач, дружина - ОСОБА_2 , 1983 р.н. і донька - ОСОБА_3 , 2010 р.н..
Також, з 03.11.2004 позивач перебуває у списках осіб, що користуються правом першочергового одержання житлового приміщення.
10.02.2005 позивача включено до списків осіб, що користуються правом позачергового одержання жилого приміщення протягом шести місяців.
Житловою комісією військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України, враховуючи надану позивачем та членами його сім'ї згоду, прийнято рішення від 11.11.2019 (оформлене протоколом №12), а також повторно 20.05.2020 (оформлене протоколом №4) та 04.09.2020 (оформлене протоколом №32), про надання позивачу та членам його сім'ї грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення із додатковою жилою площею в розмірах, що встановлюються чинним законодавством.
З огляду на те, що суб'єктами владних повноважень в подальшому не було вжито передбачених законодавством дій по забезпеченню ОСОБА_1 та членів його сім'ї житловим приміщенням або відповідною компенсацією, останній звертався до судів за захистом свого порушеного права.
Так, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03.02.2020 у справі №127/24192/19, яке набрало законної сили 17.03.2020, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці вчинити дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині ОСОБА_2 і доньці ОСОБА_3 для отримання житлове приміщення із додатковою жилою площею відповідно до Порядку №728. В задоволенні решти позову відмовлено.
03.09.2020 житлова комісія Вінницького гарнізону, розглянувши питання про забезпечення грошовою компенсацією військовослужбовців та осіб звільнених в запас (відставку) Вінницького гарнізону, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення, прийняла рішення, яким доручила голові житлової комісії військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України розглянути питання та прийняти рішення щодо виділення позивачу грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення.
Крім того, на підставі отриманих документів та з метою виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03.02.2020 у справі №127/24192/19 у КЕВ м. Вінниці розроблено Список осіб, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання житлове приміщення у військовій прокуратурі Вінницького гарнізону Центрального регіону України із Розрахунком виплати грошової компенсації для отримання житлового приміщення військовій прокуратурі Вінницького гарнізону Центрального регіону України, які затверджені 08.09.2020 виконувачем обов'язків військового прокурора Вінницького гарнізону та направлені 09.09.2020 (за вих. №3090) начальником КЕВ м. Вінниці на розгляд Комісії з контролю.
Міністерством оборони України в особі Комісії з контролю за результатами розгляду зазначеного Списку виплати грошової компенсації, прийнято рішення, оформлене протоколом №86 від 27.10.2020, про відмову в погодженні виплати позивачу грошової компенсації за належне жиле приміщення із додатковою жилою площею.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі №520/698/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення МОУ в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яке оформлене протоколом №86 від 27.10.2020, у частині відмови в погодженні виплати полковнику юстиції ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн. за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині ОСОБА_2 і доньці ОСОБА_3 , для отримання жиле приміщення із додатковою жилою площею у розмірі 10 квадратних метрів. Зобов'язано МОУ в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями повторно розглянути питання щодо погодження виплати ОСОБА_1 відповідної грошової компенсації з урахуванням висновків суду; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Однак, Міністерством оборони України в особі Комісії з контролю повторно прийнято рішення, оформлене протоколом №40 від 10.06.2022, про відмову в погодженні виплати позивачу грошової компенсації за належне жиле приміщення із додатковою жилою площею.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі №520/4994/22, яке набрало законної сили 10.02.2023, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення МОУ в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яке оформлене протоколом №40 від 10.06.2022, про відмову в погодженні виплати полковнику юстиції запасу ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 1273 654,80 грн. за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині ОСОБА_2 і доньці ОСОБА_3 , для отримання жиле приміщення із додатковою жилою площею у розмірі 10 квадратних метрів. Визнано протиправною бездіяльність МОУ щодо незабезпечення ОСОБА_1 і членів його сім'ї: дружини ОСОБА_2 і доньки ОСОБА_3 благоустроєним житловим приміщенням із додатковою жилою площею для постійного проживання або грошовою компенсацією в сумі 1273 654,80 грн. за належне їм для отримання жиле приміщення із додатковою жилою площею у розмірі 10 квадратних метрів на підставі Списку осіб, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання житлове приміщення у військовій прокуратурі Вінницького гарнізону Центрального регіону України, та Розрахунку виплати грошової компенсації для отримання житлового приміщення військовій прокуратурі Вінницького гарнізону Центрального регіону України, затверджених 08.09.2020 виконувачем обов'язків військового прокурора Вінницького гарнізону, що порушує право ОСОБА_1 на житло. Зобов'язано МОУ в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями погодити виплату ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 1273 654,80 грн. за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині ОСОБА_2 і доньці ОСОБА_3 для отримання жиле приміщення із додатковою жилою площею у розмірі 10 квадратних метрів на підставі Списку осіб, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання житлове приміщення у військовій прокуратурі Вінницького гарнізону Центрального регіону України, та Розрахунку виплати грошової компенсації для отримання житлового приміщення військовій прокуратурі Вінницького гарнізону Центрального регіону України.
В подальшому, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі №520/698/21, яке набрало законної сили 29.11.2021, Комісією з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями було прийнято рішення, оформлене протоколом засідання №32 від 28.04.2023, згідно з яким погоджено виплату полковнику юстиції запасу ОСОБА_1 грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення в сумі 1273654,80 грн. зі зняттям з квартирного обліку після перерахування коштів. Крім того визначено, що грошова компенсація виплачується за умови фактичної здачі службового житла у м. Житомирі.
Цей індивідуальний акт також був оскаржений ОСОБА_1 в судовому порядку й рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 у справі №240/17376/23, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024, позов задоволено та визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яке оформлене протоколом №32 від 28.04.2023, в частині вказівки "за умови фактичної здачі службового житла у м. Житомир".
Крім того, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі №240/26727/23, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024: визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, в особі ГУКВ, щодо невиконання пункту 12 Порядку №728 та пункту 9 Розділу VІІІ Інструкції №380, в частині неподання Списку виплати грошової компенсації в Збройних Силах України із виплатою ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн. за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_2 і доньці - ОСОБА_3 , жиле приміщення на затвердження Міністру оборони України; зобов'язано Міністерство оборони України, в особі ГУКВ, подати Список виплати грошової компенсації в Збройних Силах України із виплатою ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн. за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_2 і доньці - ОСОБА_3 , жиле приміщення відповідно до пункту 12 Порядку №728 та пункту 9 Розділу VІІІ Інструкції №380, на затвердження Міністру оборони України.
Міністерством оборони України, в особі ГУКВ, з метою виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі №240/26727/23, подано Список виплати грошової компенсації в Збройних Силах України із виплатою ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн. за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_2 і доньці - ОСОБА_3 , жиле приміщення відповідно до пункту 12 Порядку №728 та пункту 9 Розділу VІІІ Інструкції №380, на затвердження Міністру оборони України.
18.04.2025 вищевказаний список Міністром оборони України затверджено.
Позивач зазначає, що починаючи з 18.04.2025, повноваження Міністерства оборони України щодо надання ОСОБА_1 грошової компенсації регламентовані пунктом 13 Порядку №728. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки зазначеного державного органу - надати грошову компенсацію шляхом перерахування коштів на поточний рахунок особи, що має право на її отримання, відкритий у відповідному банку. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними. Незважаючи на це, ОСОБА_1 , а також члени його сім'ї, в порядку та в присічні строки визначені пунктом 9 Розділу VІІІ Інструкції №380, щодо готовності до виплати грошової компенсації та її розміру не проінформовані, а Міністерством оборони України відповідно до пункту 13 Порядку №728, надання ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн. за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_2 і доньці - ОСОБА_3 , для отримання жиле приміщення, по даний час протиправно не здійснено.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та за захистом своїх прав звернувся до суду.
Перевіряючи правомірність оскаржуваних постанов та дій відповідача, суд дійшов до таких висновків.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій та особам, прирівняним до учасників бойових дій, надаються пільги із першочергового забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочергового ремонту жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Пунктом 7 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" передбачено, що ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються пільги по першочерговому забезпеченню житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
За змістом пункту 1 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров'я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла (пункт 9 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").
Пунктом 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671 (далі - Положення №671), встановлено, що Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
Відповідно до підпунктів 82, 83 пункту 4 Положення №671 Міноборони відповідно до покладених на нього завдань здійснює відповідно до законодавства, зокрема, правовий і соціальний захист військовослужбовців, резервістів Збройних Сил, військовозобов'язаних, призваних на збори, членів їх сімей та працівників Збройних Сил; організовує відповідно до законодавства забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей жилими приміщеннями.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян" №728 від 02.09.2015 установлено, що надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення здійснюється в межах коштів, що передбачаються у державному бюджеті.
Механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах (далі - військові частини), а у разі їх розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення визначений Порядком № 728.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 728 житлові комісії розглядають рапорти військовослужбовців (заяви осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку, або члена сім'ї, зазначеної в абзацах 4 і 5 пункту 2 цього Порядку) щодо надання компенсації та приймають рішення про її надання або відмову в наданні.
Рішення житлової комісії затверджується відповідно командирами військових частин, керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та начальниками житлово-експлуатаційних установ (організацій), після чого в порядку, визначеному Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, Адміністрацією Держприкордонслужби, СБУ, ДСНС, розвідувальними органами, Національною гвардією, Управлінням державної охорони, ДКА, Адміністрацією Держспецзв'язку, списки осіб, щодо яких прийнято рішення про надання компенсації, подаються на затвердження відповідно Міністрові оборони, Міністрові внутрішніх справ, Віце-прем'єр-міністру з відновлення України - Міністрові розвитку громад, територій та інфраструктури, Голові Держприкордонслужби, Голові ДСНС, Голові СБУ, керівнику розвідувального органу, начальнику Управління державної охорони, командувачу Національної гвардії, Голові ДКА, Голові Держспецзв'язку.
Як передбачено пунктом 13 Порядку №728, Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, Адміністрація Держприкордонслужби, СБУ, ДСНС, розвідувальні органи, Національна гвардія, Управління державної охорони, ДКА, Адміністрація Держспецзв'язку надає компенсацію шляхом перерахування коштів на поточний рахунок особи, що має право на її отримання, відкритий у банку, статутний капітал якого становить не менш як 10 млрд. гривень та в якому держава прямо та/або опосередковано володіє не менш як 75 відсотками статутного капіталу та/або голосів та до якого протягом останнього року Національний банк не застосовував заходів впливу у вигляді розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів операцій з високим ступенем ризику та призначення тимчасової адміністрації, за умови, що операції з відкриття, ведення і закриття зазначеного рахунка здійснюються безоплатно, проценти на залишок коштів на такому рахунку не нараховуються.
Питання виплати грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення врегульовано також й Розділом VIII Інструкції №380.
Згідно з розділом VIII Інструкції №380 військовослужбовці та члени їх сімей, які перебувають на обліку, мають право отримати грошову компенсацію за належне їм для отримання житлове приміщення (далі - грошова компенсація).
Визначення розміру і надання грошової компенсації здійснюються відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 728 (далі - Порядок визначення розміру і надання грошової компенсації).
У ЦУІІЗ на підставі інформації, наданої КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, ведеться кількісний облік військовослужбовців у Збройних Силах України, які перебувають на обліку та мають право отримати грошову компенсацію.
На підставі аналізу кількісного обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов у Збройних Силах України, ГУКВ під час планування видатків на наступний бюджетний період визначає щорічну потребу в коштах для виплати грошової компенсації.
ГУКВ у I кварталі протягом п'яти робочих днів з дня затвердження кошторису Міноборони готує проєкт розподілу видатків між КЕУ, КЕВ (КЕЧ) районів, та подає його на затвердження заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом обов'язків).
Після затвердження розподілу видатків ГУКВ протягом п'яти робочих днів з дня його отримання доводить обсяги виділених лімітів на виплату грошової компенсації на відповідний рік до ЦУІІЗ, який невідкладно доводить їх до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) районів для організації відповідної роботи щодо виплати грошової компенсації.
Житлові комісії військових частин (об'єднані житлові комісії) інформують листом з повідомленням військовослужбовців та членів їх сімей, у яких настала черга на отримання житлових приміщень, про їх право на отримання грошової компенсації, її орієнтовний розмір та перелік документів, необхідних для її отримання, або надають таке повідомлення особисто під підпис.
Військовослужбовці та члени їх сімей за бажанням можуть особисто звернутися до житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) про отримання грошової компенсації та отримати інформацію про орієнтовний розмір компенсації і перелік документів, необхідних для її отримання.
Для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру військовослужбовці та члени їх сімей подають до житлових комісій військових частин (об'єднаних житлових комісій) документи, визначені Порядком визначення розміру і надання грошової компенсації. Розрахунок остаточного розміру грошової компенсації здійснюється фінансовим органом військової частини (для військовослужбовців, які проходять військову службу - за місцем проходження служби, для звільнених в запас або відставку - за місцем перебування на обліку), остаточна сума грошової компенсації заноситься до протоколу засідання житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії).
Житлові комісії військових частин (об'єднані житлові комісії) розглядають надані документи протягом десяти робочих днів та приймають відповідне рішення про надання грошової компенсації.
Про прийняте рішення житлова комісія у п'ятиденний строк письмово інформує військовослужбовців та членів їх сімей.
Протокол затверджується наказом командира військової частини та з обліковою справою протягом п'яти робочих днів з дня його затвердження направляється до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
На підставі отриманих документів у КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району розробляються список осіб, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у військовій частині (додаток 24), (далі - список виплати грошової компенсації) та окремо на кожного військовослужбовця розрахунок виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення) (додаток 25) (далі - розрахунок), який погоджується головою житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) та керівником фінансового органу військової частини. Список виплати грошової компенсації та розрахунок затверджуються командиром військової частини.
За наявності у військовослужбовців та членів їх сімей права на отримання однокімнатної квартири компенсація нараховується за житло загальною площею 40 кв.м.
Список виплати грошової компенсації, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, в день надходження направляється до ЦУІІЗ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.
Для розгляду Комісією з контролю Списків виплати грошової компенсації на її засідання можуть запрошуватися голови житлових комісій військових частин (об'єднаних житлових комісій).
За результатами розгляду Списків виплати грошової компенсації Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця про:
погодження виплати грошової компенсації;
відмову в погодженні виплати грошової компенсації із зазначенням причини такої відмови.
Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом.
ЦУІІЗ на підставі рішення Комісії з контролю протягом п'яти робочих днів з дня проведення засідання Комісії з контролю готує списки виплати грошової компенсації та надає їх до ГУКВ.
ГУКВ подає списки виплати грошової компенсації Міністру оборони України на затвердження протягом десяти робочих днів з дня їх надходження та після затвердження направляє їх до ЦУІІЗ для подальшого доведення до військових частин за місцем перебування військовослужбовців на обліку, через КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району з метою оформлення документів на перерахування коштів військовослужбовцям на їх особистий рахунок у банку.
Списки виплати грошової компенсації ГУКВ та ЦУІІЗ надсилаються невідкладно.
Військовослужбовець відкриває поточний рахунок в уповноваженому Міністерством фінансів України банку, через який здійснюються виплати заробітної плати (грошового забезпечення) працівникам (військовослужбовцям) та проводяться виплати соціальної допомоги.
Військова частина, ТЦК та СП, КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району протягом трьох робочих днів з дня отримання затверджених Міністром оборони України списків інформує військовослужбовців та членів їх сімей щодо готовності до виплати грошової компенсації та її розміру.
Про виплату грошової компенсації військова частина протягом трьох робочих днів після проведення платежу письмово повідомляє КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та на найближчому засіданні житлової комісії приймає рішення про зняття військовослужбовця з обліку.
Рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) є підставою для видання наказу командира військової частини про отримання військовослужбовцем грошової компенсації та зняття з обліку.
Документи, пов'язані з виплатою грошової компенсації, щороку долучаються до номенклатури справ на поточний рік та зберігаються у КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району протягом п'яти років з дати прийняття рішення про зняття військовослужбовців та членів їх сімей з обліку.
Для ведення обліку громадян, які отримали грошову компенсацію за належне їм для отримання жиле приміщення, в КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та ГУКВ ведеться журнал обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які отримують грошову компенсацію за належне їм для отримання жиле приміщення (додаток 26). Для цього КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району щорічно до 20 січня в електронній та паперовій формі надають зазначену інформацію до ГУКВ.
Тобто законодавством України, нормативно - правовими актами Кабінету Міністрів України та наказом Міністерства оборони України передбачено отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.
Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі №240/26727/23, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024: визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, в особі ГУКВ, щодо невиконання пункту 12 Порядку №728 та пункту 9 Розділу VІІІ Інструкції №380, в частині неподання Списку виплати грошової компенсації в Збройних Силах України із виплатою ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн. за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_2 і доньці - ОСОБА_3 , жиле приміщення на затвердження Міністру оборони України; зобов'язано Міністерство оборони України, в особі ГУКВ, подати Список виплати грошової компенсації в Збройних Силах України із виплатою ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн. за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_2 і доньці - ОСОБА_3 , жиле приміщення відповідно до пункту 12 Порядку №728 та пункту 9 Розділу VІІІ Інструкції №380, на затвердження Міністру оборони України.
Міністерством оборони України, в особі ГУКВ, з метою виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі №240/26727/23, подано Список виплати грошової компенсації в Збройних Силах України із виплатою ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн. за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_2 і доньці - ОСОБА_3 , жиле приміщення відповідно до пункту 12 Порядку №728 та пункту 9 Розділу VІІІ Інструкції №380, на затвердження Міністру оборони України.
18.04.2025 вищевказаний список Міністром оборони України затверджено.
Позивач зазначає, що починаючи з 18.04.2025, повноваження Міністерства оборони України щодо надання ОСОБА_1 грошової компенсації регламентовані пунктом 13 Порядку №728. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки зазначеного державного органу - надати грошову компенсацію шляхом перерахування коштів на поточний рахунок особи, що має право на її отримання, відкритий у відповідному банку. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними. Незважаючи на це, ОСОБА_1 , а також члени його сім'ї, в порядку та в присічні строки визначені пунктом 9 Розділу VІІІ Інструкції №380, щодо готовності до виплати грошової компенсації та її розміру не проінформовані, а Міністерством оборони України відповідно до пункту 13 Порядку №728, надання ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн. за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_2 і доньці - ОСОБА_3 , для отримання жиле приміщення, по даний час протиправно не здійснено.
Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Так, у рішенні по справі "Іванов проти України" Європейським судом констатовано порушення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції (ефективний доступ до суду), зазначивши, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.
Крім того, Європейським Судом констатовано порушення ст. 1 Протоколу №1 (право на майно) відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.
За сталою практикою Європейського Суду, зокрема і в наведеному рішенні, на державу покладено обов'язок та відповідальність за виконання остаточних рішень, держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених щодо державних підприємств та органів державної влади, брак бюджетних коштів, бездіяльність з боку державних виконавців та недоліки в національному законодавстві - відповідальність держави наявність в Україні недоліків регуляторної та адміністративної практики органів влади держави з виконання рішень національних судів.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду передбачено ст.383 КАС України. Тому оскарження рішення суду, яке набуло законної сили у новому позовному провадженні не передбачені чинними нормами процесуального законодавства та суперечать нормам КАС України, адже роз'яснення рішення суду або контроль за виконанням рішення суду здійснює лише суд (суддя) який прийняв рішення.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі №240/26727/23 по суті вирішено позовні вимоги позивача щодо не надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн. за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_2 і доньці - ОСОБА_3 , для отримання жиле приміщення із додатковою жилою площею у розмірі 10 квадратних метрів.
Мотивувальна частина зазначеного рішення суду містить опис задоволених обставин нарахування йому компенсації та порядок її нарахування.
Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України щодо не надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн. за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_2 і доньці - ОСОБА_3 , для отримання жиле приміщення із додатковою жилою площею у розмірі 10 квадратних метрів, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , відкритий у банку, відповідно пункту 13 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №728 від 02.09.2015 та зобов'язання Міністерства оборони України надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , грошову компенсацію в сумі 1273654,80 грн. за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_2 і доньці - ОСОБА_3 , для отримання жиле приміщення із додатковою жилою площею у розмірі 10 квадратних метрів, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , відкритий у банку, відповідно пункту 13 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №728 від 02.09.2015 по суті вирішено рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі №240/26727/23.
Посилання позивача на тривале невиконання вказаного рішення суду та не виплату йому встановленої зазначеним рішенням суми компенсації не передбачає самостійного звернення до суду, зазначені правовідносини врегульовано ст. 383 КАС України.
З огляду на викладене позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про стягнення з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на відшкодування майнової шкоди, завданої органом державної влади, грошову суму у розмірі 1538388,00 грн. та моральної шкоди, завданої органом державної влади, грошову суму у розмірі 47186,80 грн. суд зазначає наступне.
Приписами статті 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є і завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до статті 16 ЦК України, одними із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно з частинами першою-третьою статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Отже, як при порушенні права, встановленого правочином, так і при порушенні права, наданого та гарантованого законом, особа має підстави вимагати відшкодування збитків, завданих таким порушенням.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина перша статті 23 ЦК України).
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина друга статті 23 ЦК України).
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (пункт 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц).
Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Загальні положення про відшкодування шкоди наведені у параграфі 1 глави 82 ЦК України. Так, за частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтями 1173 - 1175 ЦК України передбачено особливості відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, а також посадовими особами вказаних органів.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (частина перша статті 1173 ЦК України).
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (частина перша статті 1174 ЦК України).
В обґрунтування суми матеріальної шкоди позивач зазначає, що відповідно до вимог частини першої статей 2 і 9 Закону №1706-VII, а також абзацу другого пункту 3 статті 12 Закону №2011-XII та пункту 6 Порядку №1081, гарантований ОСОБА_1 законодавством розмір грошової компенсації за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_2 і доньці - ОСОБА_3 , для отримання жиле приміщення, відповідно до вимог Порядку №728, на даний час складає 2812042,80 грн. = (13,65 Х 3 + 17 + 10) Х 23648 Х 1,75, де 13,65 - визначена законодавством норма жилої площі на одну особу, кв. метрів; 3 - кількість осіб, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (полковник юстиції запасу ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_2 , донька - ОСОБА_3 );
17 - загальна нежила площа житла на сім'ю з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 “Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», кв. метрів;
10 - додаткова жила площа, що надана ОСОБА_1 , як особі офіцерського складу в званні полковник, згідно із п.27 Положення про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР №193 від 17.02.1981, у розмірі 10 кв. метрів;
23648 - гранична вартість 1 кв. метра загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) Одеського регіону, згідно показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 01 квітня 2025 року), затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.04.2025 №773;
1,75 - збільшення для міста Одеси.
Так за розрахунком позивача майнова шкода, у вигляді витрат, які позивач мусить на даний час зробити для відновлення в повному обсязі свого порушеного права на житло (реальні збитки), складає 1538388,00 грн. = 2812042,80 грн. - 1273654,80 грн., де:
2812042,80 - гарантований законодавством на даний час розмір грошової компенсації за належне позивачу та членам його сім'ї для отримання житлове приміщення за формулою, визначеною Порядком №728;
1273654,80 - остаточний станом на 08.09.2020 розмір грошової компенсації за належне позивачу та членам його сім'ї для отримання житлове приміщення за формулою, визначеною Порядком №728, який наразі затверджений до виплати Міністерством оборони України.
В свою чергу суд зазначає, що визначення розміру і надання грошової компенсації здійснюються відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 728.
В даному випадку позивач до матеріальної шкоди включає суму збільшення грошової компенсації за належне позивачу та членам його сім'ї для отримання житлове приміщення, проте позивач не звертався у встановленому законом поряду з заявою про перерахунок належної йому грошової компенсації за належне позивачу та членам його сім'ї для отримання житлове приміщення у зв'язку зі зміною обставин його нарахування.
Таким чином, суд не відносить зазначену суму до матеріальної шкоди та не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.
Щодо моральної шкоди суд зазначає наступне.
За приписами п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 року у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
Отже, під моральною шкодою слід розуміти втрату немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Крім того, ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Обов'язок доказування в адміністративному процесі встановлений статтею 77 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи.
Так, у справах про відшкодування моральної шкоди обов'язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.
Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.
При цьому, сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов'язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань.
Суд звертає увагу на те, що для відшкодування шкоди обов'язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 січня 2018 року в справі №804/2252/14, від 20.02.2018 року у справі №818/1394/17.
У своїх постановах Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що у справах про відшкодування моральної шкоди обов'язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, експертні висновки тощо.
Безспірно, порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають психологічне напруження, розчарування та незручності, негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, вагомості наслідків.
Саме тому, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
Як вбачається з матеріалів справи, наявність моральної шкоди позивач обґрунтовує тим, що у результаті триваючої (з 03.11.2004 по даний час) понад 20 років ситуації невизначеності із житлом, саме по собі становить непропорційний тягар, який було ще більше посилено відсутністю будь-якого відшкодування за нескінченну неможливість формальної реалізації ОСОБА_1 його права на житло.
Суд вважає, що в даному випадку існування зазначених обставин не може безумовно вважатися завданням особі моральної шкоди. При цьому, зібраними у справі доказами неможливо встановити причинно-наслідковий зв'язок між будь-якими моральними стражданнями позивача та фактом прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.
Відтак, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерство оборони України (просп.Повітряних Сил,6, м.Київ, 03168) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко
.