Справа № 480/1963/25
11 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пекного А.С.,
секретаря Павлишина І.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Галушки Г.М.,
здійснюючи в режимі відеоконференції підготовчі дії у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_2 , про визнання протиправними та скасування пунктів наказу,
встановив:
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_2 , про визнання протиправними та скасування пунктів 6, 7, 8 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 565 від 30.01.2025 «Про результати проведення службового розслідування» відповідно до яких на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «пониження у військовому званні на один ступінь» та притягнуто до повної матеріальної відповідальності (солідарно) у розмірі 6 617 391,34 грн, провадження у якій відкрито ухвалою від 28.04.2025.
У підготовче засідання 11.07.2025 не з'явився представник третьої особи, при цьому у суду відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Згідно із пунктом першим частини другої статті 181, пункту першого частини другої статті 205 КАС України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених пунктами 1-3, 5 частини другої статті 205 цього Кодексу. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, як неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
З урахуванням викладеного підготовче засідання має бути відкладено.
У той же час суд вважав за можливе та необхідне задля економії процесуального часу разом із питанням про відкладення підготовчого засідання вирішити також питання про витребування доказів.
Так, виконуючи визначені статтями 173, 180 КАС України завдання підготовчого провадження, судом встановлено, що станом на час постановлення цієї ухвали відповідачем до суду не подано у повному обсязі витребуваних доказів, або відповідного клопотання про продовження строку на надання витребуваних документів.
Так, у межах цієї справи підлягають установленню обставини як вчинення позивачем діянь, які визнані відповідачем дисциплінарним проступком, так і обставини дотримання відповідачем процедури призначення і проведення службового розслідування, порядку притягнення позивача до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.
01.07.2025 відповідачем подано до суду копії матеріалів службового розслідування.
Водночас, ухвалою від 26.05.2025 відповідача було зобов'язано надати до суду, зокрема, належним чином засвідчені копії наказів або інших документів, якими ОСОБА_1 визначались його повноваження і обов'язки.
Таких документів до суду досі не надано.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи сторін та наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необхідність повторного витребування не поданих та витребування додаткових доказів задля забезпечення реалізації принципу офіційного з'ясування обставин справи.
Відповідно до частин першої-третьої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Один із принципів адміністративного судочинства, що закріплений у пункті 4 частини третьої статті 2 КАС України, є офіційне з'ясування всіх обставин справи, який полягає в тому, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, в тому числі стосовно виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що передбачено частиною четвертою статті 9 КАС України.
Така активна роль адміністративного суду і сприяє захисту порушених прав та свобод незахищених осіб з боку суб'єкта владних повноважень. На відміну від інших в адміністративному судочинстві тягар доказування покладається на суб'єкта владних повноважень, а не на позивача. При цьому суб'єкт владних повноважень може посилатися лише на докази, які були покладені в основу оскаржуваної постанови, за винятком випадків, коли він доведе, що вони не були отримані ним до його прийняття з незалежних від нього причин.
В контексті наведеного слід також звернути увагу, що положеннями абзацу 1 частини другої статті 77 КАС України закріплено презумпцію неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.
При цьому, абзац 2 частини другої статті 77 КАС України декларує обов'язок суб'єкта владних повноважень на подання суду всіх наявних у нього документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази у справі.
Параграф 1 Глави 5 КАС України визначає основні положення про докази.
Так, відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Докази мають бути: належними (стаття 73 КАС України); допустимими (стаття 74 КАС України); достовірними (стаття 75 КАС України); достатніми (стаття 76 КАС України).
Відповідно до статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, докази - це урегульована процесуальним законодавством, існуюча у певній процесуальній формі інформація (фактичні дані), яка надає можливість адміністративному суду, що розглядає справу, достеменно або певним чином відтворити та встановити усі обставини публічно-правового спору, які мають значення для правильного вирішення адміністративної справи.
Законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням їхньої якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для ухвалення відповідного судового рішення.
Питання подання доказів в адміністративному судочинстві врегульоване статтею 79 КАС України, відповідно до частини четвертої якої якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідно до частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 КАС України).
Відповідно до частин шостої-дев'ятої статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У даному випадку, з метою виконання завдань адміністративного судочинства, а також повного, об'єктивного та всебічного з'ясування всіх обставин у справі суд доходить висновку про необхідність витребування додаткових доказів.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі, зокрема, направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.
Згідно частини 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 08.06.2022 року по справі №2-591/11 дійшла висновку, що саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
На думку суду, витребування судом доказів є подібним до направлення судом до іншого суду доручення щодо збирання доказів, у зв'язку із чим, суд вважає доцільним застосування у даному випадку аналогії закону та зупинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини 2 статті 236 КАС України.
Згідно із частиною 4 статті 236 КАС України про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне доручити надати витребувані документи у десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали та зупинити провадження у справі до отримання витребуваних документів.
У зв'язку з усім вищенаведеним суд також приходить до висновку про необхідність відкласти підготовче засідання, а наступну дату та час підготовчого засідання слід визначити після отримання витребованих доказів.
Керуючись ст. 2-9, 72-80, 94, 236, 242, 248, 256, 294, 293-297 КАС України, суд,
ухвалив:
Витребувати від Військової частини НОМЕР_1 докази:
- належним чином засвідчені копії наказів або інших документів, якими ОСОБА_1 визначались його повноваження і обов'язки за посадою заступник командира батальйону безпілотних систем з тилу військової частини НОМЕР_1 , та докази доведення до його відома цих документів;
- належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 .
Витребувати від Військової частини НОМЕР_1 в якості доказів належним чином засвідчені копії:
- наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 16.12.2024 №1568 «Про призначення службового розслідування»;
- наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 16.12.2024 №1588 «Про призначення службового розслідування»;
- наказів командира військової частини НОМЕР_1 в частині визначення обов'язків посадових осіб військової частини щодо забезпечення пожежної безпеки; призначення відповідальних за стан пожежної безпеки окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту, утворення штатної або позаштатної пожежних служб;
- організаційно-розпорядчих та / або інших документів, якими визначено структуру батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 та розподіл обов'язків між керівництвом (начальниками, командирами) підрозділів та служб означеного батальйону;
- складених відповідно до «Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України» облікових документів щодо права користування складською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 - як місцем тимчасового розташування ремонтної майстерні та взводу матеріального забезпечення батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 ;
- документів щодо визначення відповідальних осіб за облік та використання знищеного 08.12.2024 унаслідок пожежі військового майна, в розрізі окремих служб військової частини;
- документів, на підставі яких обліковане знищене 08.12.2024 унаслідок пожежі військове майно, відображене у довідках про вартісну оцінку заподіяної шкоди державі внаслідок нестачі (псування, знищення, втрати) майна служби авіації та ППО військової частини НОМЕР_1 від 10 та 11 січня 2025 року.
Витребувані докази відповідач повинен надати до суду в десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали.
Невиконання ухвали в частині витребування доказів без поважних причин чи без повідомлення про такі причини тягне відповідальність, установлену законодавством.
Відкласти підготовче засідання, визначивши його наступну дату після отримання витребованих доказів.
Зупинити провадження по справі №480/1963/25 до отримання витребуваних документів.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та в частині витребування доказів оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 11.07.2025.
Суддя А.С. Пекний