Справа № 420/22023/25
11 липня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Юхтенко Л.Р., розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 07 липня 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовна заява обґрунтована тим, щоне нарахування та невиплати грошового забезпечення в належному розмірі є діями протиправними.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, частина п'ята статті 122 КАС України є спеціальною нормою у розв'язанні спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби порівняно з нормою, яка міститься в частині другій статті 122 КАС України та встановлює шестимісячний строк звернення до суду.
Водночас, частина п'ята статті 122 КАС України є загальною нормою у розв'язанні спорів стосовно зазначених правовідносин у разі, якщо іншими законами встановлено інший строк звернення до суду в спорах щодо таких правовідносин.
Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
У позовній заяві позивач зазначив, що з 27.03.2014 по 18.10.2024 року проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_2 . 18.10.2024 року наказом командира позивача було виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення. Однак у день звільнення із позивачем не було здійснено повного розрахунку.
Отже саме у день звільнення із позивачем повинен був бути здійснений повний розрахунок при звільненні, виданий грошовий атестат та позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на повний розрахунок при звільненні, з урахуванням ст. 233 КЗпП України в діючій редакції, строк на оскарження такої бездіяльності відповідача щодо неналежного нарахування сум грошового забезпечення сплинув 16.01.2025 року. Проте до суду позивач звертається 07.07.2025року, тобто з пропуском встановленого судом строку.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач посилається на судову практику застосування ст. 233 КЗпП України в часі, між тим суд зазначає, що позивач не наводить конкретних причин та доводів на підтвердження неможливості звернення до суду в межах встановлених законодавством строку чи обставин, які перешкоджали вчасному зверненню до суду із цим позовом після дати звільнення з військової служби.
Також у заяві позивач зазначає, що йому не було надано письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні, а тому 16.06.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою у відповідь на яку було отримано інформацію про нараховані та виплачені суми при звільненні. Однак, такі доводи судом відхиляються з огляду на те, що як вже було зазначено, позивач не наводить обставин чи доводів які перешкоджали своєчасно отримати від відповідача документи та звернутись до суду у встановлений законом строк.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивач звернувся з позовом із пропуском строку звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою зазначеної статті КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
При таких обставинах, позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місцепроживання: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправнимидіїтазобов'язаннявчинитипевні дії, повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.160,161,167,169,256, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,- залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність усунути недоліки, викладені в ухвалі протягом десяти днів з моменту її отримання шляхом надання безпосередньо до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду (адреса: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога,14) документів, що підтверджують усунення викладених в ухвалі недоліків.
Роз'яснити заявнику, що в іншому випадку заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Cуддя Л.Р. Юхтенко