Справа № 420/33685/24
11 липня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 17.09.2021 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 17.09.2021 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, та з урахуванням виплаченої раніше суми індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01.01.2016 року по день фактичної виплати.
Ухвалою від 04.11.2024 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/33685/24, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та виклику сторін та витребував від військової частини НОМЕР_1 докази по справі, а саме інформацію про виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 01.01.2016 року по 17.09.2021 року, із зазначенням всіх складових видів грошового забезпечення, в тому числі індексації грошового забезпечення.
Військовою частиною НОМЕР_1 вимоги у вимоги ухвали суду про витребування доказів невиконанні.
Ухвалою суду від 13.02.2025 року повторно витребувано від військової частини НОМЕР_1 докази по справі № 420/33685/24, а саме інформацію про виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 01.01.2016 року по 17.09.2021 року, із зазначенням всіх складових видів грошового забезпечення, в тому числі індексації грошового забезпечення.
Суд зазначає, що копія ухвали суду про витребування доказів від 13.02.2025 року була 14.02.2025 року доставлена до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 .
Вимоги ухвали суду про витребування доказів військовою частиною НОМЕР_1 невиконанні, про неможливість подати докази, які витребовує суд, або неможливість подати витребувані докази у встановлені строки, суду не повідомлено.
Ухвалою суду від 11.07.2025 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 11.07.2025 року застосовано до військової частини НОМЕР_1 заходи процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 145 та частини другої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України в розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За приписами ч.4 ст.77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч.6, 7 ст.80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
З метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, дотримання принципу змагальності сторін, суд вважає за необхідне повторно (втретє) витребувати з військової частини НОМЕР_1 докази по справі, а саме:
- інформацію про виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 01.01.2016 року по 17.09.2021 року, із зазначенням всіх складових видів грошового забезпечення, в тому числі індексації грошового забезпечення.
Частиною 8 статті 80 КАС України встановлено, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
В свою чергу, згідно п. 3 ч. 1, п. 3 ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч.1 та ч.3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями ч.ч.1 та 2 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави, за наявності яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі та підстави.
Водночас у ч.3 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено умови, за наявності яких суд не може зупинити провадження у справі.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.
Однак законодавцем не передбачено як підставу для зупинення провадження у справі витребування доказів. А тому, суд вважає, що в даному випадку слід застосувати правила аналогії закону.
Згідно з ч.6 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відтак, враховуючи положення ч. 6 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність прямої заборони щодо зупинення провадження на час витребування доказів, з метою реалізації прав сторін щодо надання доказів на обґрунтування своїх вимог і заперечень та для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 7, 44, 80, 94, 236, 243, 248 КАС України суд, -
Повторно (втретє) витребувати від військової частини НОМЕР_1 докази по справі № 420/33685/24, а саме інформацію про виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 01.01.2016 року по 17.09.2021 року, із зазначенням всіх складових видів грошового забезпечення, в тому числі індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати витребувані судом докази протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити військовій частині НОМЕР_1 , що:
особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали (частина сьома статті 80 КАС України);
у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд може застосувати до відповідного суб'єкта владних повноважень заходи процесуального примусу, визначені КАС України.
Провадження у справі зупинити до отримання витребуваних доказів.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та підлягає оскарженню в частині зупинення провадження.
Суддя Г. В. Лебедєва