Справа № 420/11091/25
(додаткове)
10 липня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення компенсації за втрату частини доходу, -
В провадженні суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення компенсації за втрату частини доходу.
Рішенням суду від 30.06.2025 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо обчислення ОСОБА_1 у заниженому розмірі виплачених за період з 14.05.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, без урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-IX відповідно до періоду, на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок виплачених за період з 14.05.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-IX, відповідно до періоду на відповідний тарифний коефіцієнт, а також провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
04.07.2025 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 , адвоката Погібко О.О., про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій представник просить стягнути з в/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені ним за надану правничу допомогу у справі у розмірі 15000 грн.
Від представника в/ч НОМЕР_1 надійшло заперечення на клопотання (заяву), у якій заявник просить відмовити у задоволенні заяви, оскільки гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 15000 грн є явно завищеним та таким, що не відповідає складності справи, часом витраченим адвокатом на надання послуг, їх обсягу та значення для сторони позивача.
Вивчивши подану про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, дослідивши матеріали справи в частині, що стосуються поданої заяви, суд дійшов висновку про те, що подана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст.252 КАС України).
Враховуючи, що справа №420/11091/25 розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, то судом розглянуто заяву у письмовому провадженні.
Відповідно ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Частинами 4-7 ст.134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі №826/841/17 Верховний Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв'язку з розглядом даної справи до суду надані копії документів, укладених між ОСОБА_1 та адвокатом Ради адвокатів Одеської області Погібко О.О., а саме: додаткова угода до Договору №02 від 02.02.2025 року про надання правничої допомоги від 20.05.2025 року, акт надання послуг №1 від 20.06.2025 року та ордеру серії ВН №1453248 від 20.02.2025.
Згідно з п.5.1 додаткової угоди, правничу допомогу, що надається адвокатом Погібко О.О., Гаєвський В.М. сплачує на розрахунковий банківський рахунок у сумі 10000,00 грн, без ПДВ. У разі виграшу справи та задоволення судом (Одеський окружний адміністративний суд, П'ятий апеляційний адміністративний суд) позовної заяви відповідно до вимог п.п.1.1-1.3, замовник сплачує адвокату додатково 5000,00 грн в якості гонорару успіху.
За результатами надання правничої допомоги складається Акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В Акті вказується обсяг наданої адвокатом правничої допомоги та її вартість. (п.п. 5.3.2.. п. 5.3. додаткової угоди).
20.06.2025 року сторони склали акт надання послуг №1 від 20.06.2025 року, згідно якого розмір гонорару за виконану роботу склав у фіксованому розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд вважає необхідним врахувати наступні висновки Верховного Суду.
Так, у додатковій постанові від 05.09.2019 року по справі №826/841/17 Верховний Суд дійшов правового висновку, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, витрати на правничу допомогу мають бути фактичними в розрізі реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а їх розмір повинен бути обґрунтований та документально підтверджений.
При цьому особа може сплатити адвокату в якості гонорару будь-яку суму, але відшкодуванню за нормами КАС України підлягають лише ті витрати на професійну правничу допомогу, які є реальними, необхідними, фактичними та доведеними належними доказами.
Приймаючи до уваги характер та обсяги виконаної адвокатом роботи в межах предмета спору, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, часткове задоволення позовних вимог, а також принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що співмірним розміром судових витрат пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 3000,00 грн, які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань в/ч НОМЕР_1 на користь позивача, про що ухвалити додаткове рішення по справі №420/11091/25.
Керуючись ст. ст.132, 137, 139, 243, 246, 252, 255, 293, 295 КАС України суд,-
Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Прийняти по справі №420/11091/25 додаткове рішення, яким стягнути з військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 3000,00 грн.
Відмовити в задоволенні решти заяви.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва