Справа № 640/29184/20
10 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщені суду в м.Одесі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Громадянин ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 07.05.2020 про заборону в'їзду в Україну громадянину Лівії ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) 14.08.1994 року, визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 15.09.2020 № 80111500014023 про скасування посвідки № НОМЕР_1 на тимчасове проживання в Україні громадянину Лівії ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) 14.08.1994 року, зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області поновити в дії посвідку на тимчасове проживання в Україні громадянину Лівії ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) 14.08.1994 року, шляхом видачі нової посвідки на тимчасове проживання.
Ухвалою від 27 листопада 2020 року у справі головуючим суддею Арсірій Р.О., відкрито провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно абз.4 п.2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 року №2825-IX (далі - Закон №2825) зазначено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Так, на виконання вищенаведеного пункту Закону №2825 Окружний адміністративний суд міста Києва скерував матеріали справи №640/29184/20 за належністю.
27.03.2025 року справа №640/29184/20 за результатами автоматизованого розподілу була передана для розгляду судді Одеського окружного адміністративного суду Іванову Е.А.
Ухвалою судді від 02.04.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу №640/29184/20 та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Розгляд справи розпочато спочатку.
В обгрунтування позову позивач зазначає, що він навчався в Українсько-американському університеті «Конкордія» на стаціонарі, та мав довідку на тимчасове проживання в Україні, 25.11.2019 року він виявив трату посвідки про що 26.11.2019 року Шевченківським УП ГУ НПу м.Києвіза його заявою видано довідку про втрату. При зверенні до відповідача його повідомили, що необхідно сплатити адмінзбір за поновлення посідки та видачу нової та почекати. Після того на протязі всього часу його повідомляли, що документи на розгляді та у жовтні 2020року на адресу університету позивача прийшло рішення відповідача про скасування посвідки на тимчасове проживання від 15.09.2020 року та на адвокатський запит було отримано рішення про заборону в'їзду йому на три роки на територію України з чим він не згоден.
Відповідач надав до суду відзив у якому позов не визнав з підстав того, що позивачеві було видано посвідку на тимчасове проживання серії НОМЕР_2 , орган, що видав - 8001, строк дії-до 01.12.2018. 16.01.2019 року позивач за клопотанням адміністрації Приватного вищого навчального закладу-інституту «Українсько-Американського університету Конкордія» документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 . терміном дії - до 30.08.2022. 10.12.2019 року співробітниками ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області було виявлено позивача, який порушив правила перебування іноземців на території України. Відносно позивача було складено матеріали про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та винесено постанову серії ПН МКМ № 002111 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 5 100,00 грн. (п'ять тисяч сто гривень). Після несплати протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів позивачем розміру штрафу, заяву про відкриття виконавчого провадження було направлено до Державної виконавчої служби. Відповідно до Наказу Міністерства Внутрішніх Справ України № 1235 від 17.12.2013 «Про затвердження Інструкції про порядок прийняття ДМС України та її територіальними органами рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства», за невиконання майнових зобов'язань перед державою, відповідно до ст. 13 Закону, 07.05.2020 ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області прийнято рішення про заборону в'їзду в Україну гр. ОСОБА_2
09.09.2020року до управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області надійшов лист управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області № 8010.8.2/41799-20, яким повідомлено, що відносно позивача прийнято рішення про заборону в'їзду в Україну № 772 від 07.05.2020.
Відповідно до пп. 5 п. 63 Порядку оформлення посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі коли уповноваженим державним органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства чи їх примусове видворення за межі України або про заборону подальшого в'їзду в Україну.
15.09.2020р. ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області прийнято рішення № 80111500014023 про скасування посвідки на тимчасове проживання, видане громадянину Лівії ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 65 Порядку оформлення копія рішення про скасування посвідки видається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві або особі без громадянства під розписку або надсилається такій особі і приймаючій стороні рекомендованим листом не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня його прийняття.
23.09.2020р.позивача повідомлено про прийняття вищезазначеного рішення.
Враховуючи обставини, ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській прийнято правомірні рішення № 772 від 07.05.2020 про заборону в'їзду в Україну та рішення № 80111500014023 від 15.09.2020 про скасування посвідки на тимчасове проживання, видану громадянину Лівії ОСОБА_1 .
Враховуючи все вищевикладене, ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, прийнявши вищезазначені рішення.
Позивач подав до суду відповідь на відзив.
Відповідач надав до суду додаткові пояснення по справі.
Дослідивши зміст заяв по суті справи, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 має громадянство Лівії з 22.11.2017 року мав довідку на тимчасове проживання в Україні терміном дії до 01.12.2018р.та 16.01.2019 року за клопотання адміністрації Приватного вищого навчального закладу-інституту «Українсько-Американського університету Конкордія» документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 терміном дії до 30.08.2022р.
В зв'язку із втратою вищевказаної довідки позивач 26.11.2019р. звернувся до Шевченківського управління поліції ГУ НП у м.Києві із заявою, на підставі якої йому було 03.12.2019 року видано Довідку про втрату посвідки (а.с.29).
10.12.2019 року працівником Центрального міжрегіонального управління ДМС у м.Києві та Київської області в приміщенні відповідача стосовно позивача складений протокол про адміністративне правопорушення ПР МКМ №002117 про те, що 10.12.2019 року о 14.00 год у м.Києві вул.Петропавлівська 11 був виявлений позивач, який порушив правила перебування іноземців в Україні: проживав без документів на право проживання в Україні за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.203 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи відбудеться у приміщенні територіального органу ДМСУ розташованому за адресою м.Київ вул.Петропавлівська 11 о 14-30 10.10.2019р.
Позивач був ознайомлений з протоколом, про що свідчить його підпис та погодився із розглядом справи за його відсутності.(а.с.20).
Наведені обставини підтверджують пояснення позивача у позові, що він прийшов до органу міграційної служби з повідомленням про втрату посвідки на проживання.
10.12.2019року першим заступником начальника Центрального міжрегіонального управління ДМС у м.Києві та Київської області за відсутності позивача винесена постанова №002111, якою до нього застосований штраф передбачений ч.1 ст.203 КУпАП у розмірі 5100грн.
Доказів того, що вказана постанова була відправлена позивачу за адресою його проживання вказаною у постанові, або вручена особисто матеріали справи не містять.
07.05.2020 року відповідачем прийнято Рішення №772 про заборону в'їзду в Україну громадянину Лівії ОСОБА_1 строком на три роки в зв'язку із несплати штрафу у розміру 51000грн. з посиланням на абз.6 ч.1 ст.13 Закону України «Про правовий статус іноземців без громадянства».
15.09.2020 року відповідачем прийнято Рішення №80111500014023 про скасування позивачу посвідки на тимчасове проживання на підставі п.п.5 п.63 Порядку затвердженого постановою КМУ №322 від 25.04.2018 року.
23.09.2020 року відповідачем виготовлений на правлений на адресу Українсько-американського університету Конкордія» лист вих.№8010.6.2-38763/8010.6-20 про скасування позивачу посвідки на тимчасове проживання НОМЕР_1 .
Через дані обставини позивач був відрахований з інституту згідно наказу №22-10/2020-4с від 22.10.2020р.
Позивач не погодився з забороною на в'їзд на територію України та скасування його посвідки на тимчасове проживання як неправомірними, так які перешкоджають його праву продовжити навчання у Україні та звернувся до суду з позовом.
Джерела права та висновки суду.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону № 3773-VI підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (крім іноземців та осіб без громадянства, які згідно із законодавством України мають право на працевлаштування без отримання такого дозволу) та зобов'язання роботодавця повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу, про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або особою без громадянства.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5-1 Закону № 3773-VI строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства становить, зокрема, у випадку, визначеному частиною четвертою статті 4 цього Закону, у випадку, визначеному частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, - період навчання, який зазначається в документі, що підтверджує факт навчання в Україні.
Згідно частини 13 статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КУпАП порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.18 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №1 від 25.06.2009 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» при вирішенні судами спорів про оскарження рішень про заборону в'їзду в Україну слід ураховувати, що застосування такої заборони визначене статтею 13 та частиною другою статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". При цьому необхідність заборони в'їзду в інтересах забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку визначається компетентними державними органами та має превентивний характер, який не потребує обов'язкової наявності порушень законодавства особами, яким заборонено в'їзд. Судам під час розгляду спорів про заборону в'їзду в Україну необхідно мати на увазі, що процедура заборони в'їзду в Україну не є прямим наслідком примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України. Підстави для заборони в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну визначені статтею 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". Крім того, відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, дії яких порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Таке рішення може бути оскаржене разом або окремо від рішення про примусове повернення.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється: 1. В інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку; 2. Якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні; 3. Якщо при клопотанні про в'їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи; 4. Якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі; 5. Якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні; 6. Якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов'язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в'їзду в Україну; 7. Якщо така особа з порушенням встановленого законодавством України порядку здійснила в'їзд на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзд з них або вчинила спробу потрапити на ці території поза контрольними пунктами вїзду-виїзду;
Відповідно до статей 9, 29 Загальної декларації прав людини (1948 року) та ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (1966 року) ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей, а також забезпечення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту.
В обґрунтування прийняття оскаржуваного рішення №772 від 07.05.2020року про заборону в'їзду на територію України відповідач послався на несплату позивачем штрафу протягом 15 календарних днів з дня винесення постанови.
Згідно ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Відповідачем не заперечується та підтверджується матеріалами справи, що розгляд справи щодо порушення позивачем ч. 1 ст.203 КУпАП відбувся за відсутності позивача, та у постанові не зазначено, що вона була вручена особисто позивачу, або відправлена на його адресу проживання зазначену у постанові.
Так само відсутні у матеріалах справи докази на підтвердження відкриття органами виконавчої служби справи по примусовому стягненню з позивача суми штрафу, тоді як позивач у позові зазначає про невідкриття виконавчого провадження по постанові від 10.12.2019 року, через її повернення виконавцем та відповідачем доказів на спростування цього суду не надано.
Згідно п.16-18 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання затвердженого постановою КМУ №322 від 25.04.2018 року документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб'єкт) та територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.
Документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.
У разі виникнення обставин (подій), у зв'язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку її дії), документи для її обміну подаються протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій).
Згідно з п.п. 5 п. 63 Порядку № 322 посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі, зокрема, коли уповноваженим державним органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства чи їх примусове видворення за межі України або про заборону подальшого в'їзду в Україну.
З вищенаведених положень вбачається, що позивач після втрати посвідки повинен був подати документи для отримання нової посвідки протягом 30 днів з дня втрати яким є -25.11.2019 року, таким чином строк на подачу документів спливав 24.12.2019 року, тоді як постанова про притягнення до адміністративної відповідальності прийнята 10.12.2019 року, тобто до спливу 30-ти днів.
Також суд враховує, що в оскаржуваному рішення №722 відсутня інформація, коли позивачу було доведено зміст постанови про накладення на нього штрафу.
Як встановлено судом відповідачем прийнято оскаржуване рішення №772 від 07.05.2020 року через несплату штрафу позивачем за постановою №002111 від 10.12.2019 року відомості про яку йому в порядку встановленому законом не було доведено.
Враховуючи наведене суд не вбачає вини позивача у не сплаті штрафу, так як обов'язку оплатити штраф в разі його не оскарження передує виконання суб'єктом владних повноважень обов'язку по направленню/врученню відповідної постанови особі до якої він застосований, та без належного повідомлення про прийняту постанову, якою на нього він накладений підстав вважати що він ухиляється його оплати відсутні, тім більше, що виконавче провадження по примусовому стягненню штрафу не відкривалось та доказів що це спростовують матеріали справи не містять.
Таким чином, суд вважає, що оскаржуване рішення №772 ґрунтується на обставинах, які виникли через протиправну бездіяльність відповідача щодо належного повідомлення про винесення щодо нього постанови про застосування штрафу, та не вжиття відповідних заходів для його примусового виконання, а не через ухилення позивача від його оплати, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
При цьому як встановлено судом оскаржуване рішення від 15.09.2020 року №80111500014023 про скасування посвідки на тимчасове проживання прийнято в зв'язку з забороною позивачу в'їзду на територію України протягом 3-х років за рішенням №722 від 07.05.2020 року, яке судом визнано протиправним, а тому також підлягає скасуванню, так як є похідним від нього.
Щодо позовних вимог -зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області поновити в дії посвідку на тимчасове проживання в Україні громадянину Лівії ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) 14.08.1994 року, шляхом видачі нової посвідки на тимчасове проживання то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 39-45 Порядку №322 ля оформлення у зв'язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи
1) посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення);
2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства;
3) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
4) документи, що підтверджують обставини, у зв'язку з якими посвідка підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 3 і 4 пункту 7 цього Порядку);
5) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником);
6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати.
Іноземець або особа без громадянства під час подання документів пред'являють працівникові територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта оригінали документів, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 6 цього пункту.
До заяви-анкети додаються оригінали документа, зазначеного у підпункті 3 цього пункту, і документа, що підтверджує сплату адміністративного збору, та копії документів, зазначених у підпунктах 1, 2 і 5 цього пункту, та документа про звільнення від сплати адміністративного збору, засвідчені працівником територіального органу/ територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом» та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
Оригінали документів, зазначених у підпунктах 1, 2 і 5 цього пункту, та документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертаються іноземцеві або особі без громадянства.
У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв'язку із закінченням строку її дії, додатково подаються документи, зазначені у пункті 33 цього Порядку.
Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов'язками покладаються функції з оформлення посвідки, вчиняє дії, передбачені пунктами 35 і 36 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи.
Пошук в Реєстрі інформації щодо особи здійснюється за поданими персональними даними (у тому числі тими, що змінилися).
До запровадження органами реєстрації внесення до Реєстру відомостей про місце проживання особи в установленому законодавством порядку відомості про реєстрацію місця проживання, які подаються іноземцем або особою без громадянства, перевіряються за даними обліку територіального органу ДМС.
Рішення про оформлення, обмін посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих ними документів та у разі відсутності підстав для відмови в її оформленні.
Якщо втрачена або викрадена посвідка чи посвідка, що підлягає обміну, була видана територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, до якого подано заяву-анкету про оформлення, обмін посвідки, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС порівнює дані іноземця або особи без громадянства та їх фотозображення з даними, наведеними в заяві-анкеті про оформлення втраченої або викраденої посвідки чи посвідки, що підлягає обміну, та даними відомчої інформаційної системи ДМС і сканує її із застосуванням засобів Реєстру до відомчої інформаційної системи ДМС.
У разі коли втрачена або викрадена посвідка чи посвідка, що підлягає обміну, була видана іншим територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, для підтвердження її видачі не пізніше наступного дня після прийняття до розгляду заяви-анкети до такого територіального органу/територіального підрозділу ДМС надсилається запит.
Перевірка за запитом проводиться протягом трьох робочих днів після його надходження. Під час перевірки відомості, зазначені в запиті, та фотозображення порівнюються з даними, наведеними в заяві-анкеті про оформлення втраченої або викраденої посвідки чи посвідки, що підлягає обміну, та фотозображенням, що міститься в ній. У графі “Службові відмітки» заяви-анкети про оформлення посвідки проставляється відмітка про дату надходження запиту та зазначаються найменування територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який здійснює оформлення у зв'язку із втратою або викраденням, обмін посвідки, і підстави обміну.
За результатами перевірки надається відповідь територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС, який надіслав запит, а заява-анкета про оформлення втраченої або викраденої посвідки чи посвідки, що підлягає обміну, сканується до відомчої інформаційної системи ДМС.
У разі коли під час порівняння фотозображень не встановлено тотожність зображеної на них особи або виявлено невідповідність відомостей, зазначених у запиті, даним, наведеним у заяві-анкеті про оформлення втраченої або викраденої посвідки чи посвідки, що підлягає обміну, про це повідомляється територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС, який надіслав запит, для вжиття додаткових заходів з ідентифікації іноземця або особи без громадянства і з'ясування обставин виникнення розбіжностей.
Після проведення перевірок, підтвердження факту оформлення та видачі посвідки, ідентифікації іноземця або особи без громадянства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС приймає рішення про оформлення посвідки або про відмову в її оформленні.
Позивач не зазначає у позові та не надав суду жодного доказу того, що він в порядку встановленим постановою КМУ №322 подавав заяву-анкету та документи для отримання посвідки замість загубленої, та йому в цьому було відмовлено відповідачем, а тому підстав у суду зобов'язувати відповідача поновити посвідку шляхом видачі нової відсутні.
З огляду на викладене суд вважає, що достатніх законних підстав для прийняття оскаржуваних рішень відповідачем не наведено і в ході судового розгляду справи не встановлено, а тому позовні вимоги обгрунтовані та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
З огляду на вищенаведене, суд вважає що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем до позову додано квитанції про сплату судового збору №35111 та №35212 від 18.11.2020 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у загальному розмірі 1681,60грн.
Таким чином з урахування задоволення позовних вимог, суд доходить висновку про необхідність стягнення судового збору у розмірі 1681,60грн сплаченого позивачем з відповідача.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 07.05.2020 №722 про заборону в'їзду в Україну громадянину Лівії ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 15.09.2020 № 80111500014023 про скасування посвідки № НОМЕР_1 на тимчасове проживання в Україні громадянину Лівії ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 1681,60грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області (вул. Березняківська, 4-А, Київ, 02152) код ЄДРПОУ 42552598.
Суддя Е.А.Іванов