11 липня 2025 р. справа № 400/1246/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення позивачу нарахування та виплати щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4 463,15 грн. за період 01.03.2018 року по 31.12.2022 року відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 та пункту 10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести позивачу нарахування та виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошовою забезпечення 4 463,15 грн. за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 та пункту 10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, включно з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору, та із одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Ухвалою від 12.02.2025 суд визнав поважними причини пропуску строку звернення позивача з позовною заявою до адміністративного суду та поновити його, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
26.06.2025 року від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України.
В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що позивач просить виплатити фіксовану індексацію у справі № 400/1246/25 за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року включно, проте в той самий час позивач просить здійснити перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення у справі № 400/1243/25 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, з урахуванням 01.01.2008 року (базовий місяць) для обчислення індексу споживчих цін. З метою встановлення наявності у позивача права на отримання суми індексації відповідно до абзаців 4, 6 п. 5 Порядку № 1078 необхідно встановити розмір підвищення доходу в березні 2018 року, суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (з можливим врахуванням базового місяця - січень 2008 року на виконання відповідного рішення суду у справі № 400/1243/25, що буде здійснено лише в майбутньому) та порівняти їх. Таким чином, до прийняття відповідного рішення судом у справі № 400/1243/25, подальшого нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року до 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року на виконання рішення суду, неможливо встановити бажаний позивачем розмір доходу у лютому 2018 року, що унеможливлює відповідне порівняння.
Вирішуючи клопотання, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються у іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
Також необхідно зазначити, що метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Невиправдане зупинення судом провадження у справі є неприпустимим, не відповідає завданню адміністративного судочинства і тягне за собою порушення установлених строків розгляду справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.10.2022 року у справі № 809/452/18.
У постанові від 12.12.2019 року у справі № 826/25204/15 Верховний Суд узагальнив основні підходи, які мають застосовуватися судами при вирішенні питання про зупинення провадження в адміністративній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
Верховний Суд наголосив, що вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав визначених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, суд з метою дотримання критеріїв законності та обґрунтованості судового рішення в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи, їхній взаємозв'язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, і відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі щодо: а) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; б) наявності зв'язку між очікуваним рішенням суду, ухваленим в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства та обставинами конкретної адміністративної справи.
Таким чином, у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Суд зауважує, що предмет позову у цій справі та у справі № 400/1243/25 є різним.
Відповідач у клопотанні не обґрунтував наявність об'єктивної неможливості адміністративному суду самостійно встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 236, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі № 400/1246/25 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 400/1243/25, відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Суддя А. О. Мороз