11 липня 2025 р. № 400/5763/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2
провизнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом від 30.05.2025 №37 та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 та просив суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлене протоколом №37 від 30.05.2025р. про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією за заявою від 19.05.2025р.;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
-стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 РНО КПП НОМЕР_2 ) всі судові витрати пов'язані з розглядом справи у суді.
В обґрунтування позову вказав, що як особа, яка здійснює постійний догляд за своєю матір'ю до відповідача з заявою отримання довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідач повідомив, що за результатами розгляду заяви комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Ухвалою суду від 06.06.2025 року було відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 02 липня 2025 року.
Відповідач у судове засідання не прибув, надав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував та вказав, що рішення комісії є обґрунтованим, індивідуально мотивованим, а тому у задоволенні позову просить відмовити.
Позивач у судове засідання прибув та надав до суду відповідь на відзив, де підтримав свої позовні вимоги та вказав, що йому вже надавалась відстрочка від призову відповідачем за цим же пунктом, та вважає відмову протиправною.
Дослідивши докази, суд, -
Позивач знаходиться на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
19.05.2025 року звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову за пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як особа, яка здійснює постійний догляд за своєю матір'ю. До заяви було додано наступні документи: копія паспорта, копія картки платника податків, копія свідоцтва про народження позивача, витяг про місце проживання позивача, копія довідки про зареєстрованих осіб, копія свідоцтва про народження рідної сестри позивача, копія довідки про зареєстрованих осіб місця проживання сестри, копія свідоцтва про шлюб рідної сестри позивача, копія паспорта матері, копія картки платника податків матері, копія висновку лікарсько-консультативної комісії щодо матері, копія довідки до акту МСЕК.
Після розгляду заяви комісією 30.05.2025 року позивач отримав повідомлення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Причиною відмови зазначено: "є інші члени родини, які повинні здійснювати догляд".
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Вирішуючи справу по суті суд виходить із наступного.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) із змінами внесених Законом України від 11.04.2024 №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку".
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з пунктом 9 частини першої Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
Перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (частина сьома Закону №3543-XII).
18.05.2024 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України, якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до пунктів 56-57 Постанови №560 (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов'язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.
Згідно з Додатком 5 до Постанови №560, документами, що підтверджують право на відстрочку на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є:
для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ;
для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);
для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім'ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім'ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Відповідно до абзацу 4 пункту 58-1 Постанови № 560 районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного, який відповідно до закону зобов'язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов'язаний утримувати військовозобов'язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов'язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що до заяви позивач додавав висновок лікарсько-консультативної комісії КНП "ЦПМСД Баштанського району" №337/1, а також копію довідки про зареєстрованих осіб за місцем проживання сестри №48 від 15.01.2025 та свідоцтво про шлюб сестри ( встановлено із копії заяви від 19.05.2025 року).
Комісією було відмовлено у наданні відстрочки по причині "є інші члени родини, які повинні здійснювати догляд".
Судом встановлено, що позивач здійснює постійний догляд за своєю матір'ю, яка потребує стороннього догляду, на підтвердження чого було надано комісії висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді та свідоцтво про народження дитини, тобто позивача.
Позивачем також було надано довідку про зареєстрованих осіб, згідно з якою за місце проживання матері ,яка потребує постійного догляду, зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
З урахуванням вищезазначеного, суд на підставі наданих письмових доказів, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позивачу (особі, яка зайнята доглядом) достатньо було подати свідоцтво про народження (підтвердження родинних зв'язків із матір'ю ), а також довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді.
Умова щодо відсутності інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати догляд за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка) військовозобов'язаного, має дотримуватися у тому випадку, якщо про надання відстрочки заявив військовозобов'язаний, який зайнятий постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружина (чоловіка).
На думку суду доданий позивачем до заяви висновок є належним підтвердним документом у контексті пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII . А також довідка про зареєстрованих осіб є підтвердженням відсутності інших осіб, які за законом зобов'язані здійснювати догляд.
З урахуванням вищезазначеного, суд на підставі наданих письмових доказів, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.
Розглядаючи вимогу про зобов'язання відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, суд керувався тим, що метою вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У постановах від 23.12.2021 у справі № 480/4737/19 та від 08.02.2022 у справі № 160/6762/21 Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У постанові від 22.09.2022 у справі № 380/12913/21 Верховний Суд зазначив: "… у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання відповідним заявником усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.
Суд зазначив, що такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов'язання відповідного суб'єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта …".
Комісія використала надане їй законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, це рішення визнано судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, суд встановив, що позивач при зверненні дотримався визначених законом умов, дискреційні повноваження Комісії (надати відстрочку або відмовити у наданні відстрочки) обмежені оцінкою законності підстав для надання відстрочки та наявністю документів, що підтверджують відповідне право.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України підлягає поверненню позивачу за рахунок коштів відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 30.05.2025 №37 та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) оформлене протоколом №37 від 30.05.2025р. про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) у наданні відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією за заявою від 19.05.2025р.;
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
4. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.), сплачений квитанцією № 1.162308279.1 від 04.06.2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. С. Брагар