11 липня 2025 рокусправа № 380/3180/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії та рішення Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо відмови проведення позапланової перевірки порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та провести позапланову перевірку на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог вказує, що звертався до відповідача Державної інспекції архітектури та містобудування України із заявою від 27.09.2024, 14.09.2024 про проведення перевірки та грубі порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки власник квартири АДРЕСА_2 в даному будинку незаконно забудував горище (приміщення загального користування і права власності) над своєю квартирою, зробивши другий поверх без жодних дозвільних документів, без жодної згоди сусідів, незаконно встановив там резервний бак на воду і комунікації до нього, що неодноразово призводило до переливу і затоплення квартири позивача. Такі негативні і незаконні, протиправні дії із порушення будівельних норм і правил, забудови горища багатоквартирного будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , над квартирою АДРЕСА_2 , що є спільною власністю всіх власників багатоквартирного будинку, спричинили грубе порушення прав позивача, призвели до неодноразового затоплення його квартири. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Тобто у даному випадку ДІАМ було зобов'язане провести перевірку за зверненням ОСОБА_1 про виявлення факту незаконного самочинного будівництва і забудови горища.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 24.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; витребувано у відповідача копію рішення комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності від 22.10.2024, прийнятого за результатами розгляду заяви позивача від 14.10.2024.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якій проти задоволення позовних вимог заперечує. Під час розгляду звернень ОСОБА_1 , Комісією встановлено, що обставини викладені у зверненні ОСОБА_1 не можуть бути підставою для здійснення позапланової перевірки. Фотофіксації забудови горища та проведеної реконструкції квартири АДРЕСА_3 не надано. Будівельні роботи на даний час не проводяться. звернення не містить відомосте, які б підтверджувалися відповідними документами та/або фактами, про наявність реального ризику настання негативного впливу на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Відзначає, що позивач не погоджуючись з результатами розгляду його звернення, жодним чином не спростовує доводи та обґрунтування, що були зазначені у висновку Комісії. Водночас звертає увагу суду, що розгляд звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності здійснюється Комісією. За результатами такого розгляду Комісією приймається рішення, що оформлюється висновком щодо рекомендації про обґрунтованість або необґрунтованість позапланової перевірки, а також необхідність її проведення на підставі звернення. Таким чином, позовна вимога є втручанням в дискреційні повноваження комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності, яка утворена при органі державного архітектурно-будівельного контролю.
В спростування доводів відповідача представник позивача подала відповідь на відзив.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач звернувся до Державної інспекції архітектури та містобудування України із заявою такого змісту:
«Прошу Державну інспекцію архітектури та містобудування України у м. Києві розглянути мою заяву. Здійснити перевірку і видати висновок по адресі АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_2 . Він забудував горище (приміщення загального користування і права власності) на своєю квартирою, зробивши другий поверх без жодних дозвільних документів архітектури м. Борислава і не долучивши згоду сусідів. А також встановив там резервний бак на воду і комунікації до нього, що призводило до переливу і неодноразового затоплення моєї квартири №10. Затоплення було здійснене біля 10 раз. Жодних відшкодувань він не робив. Справа знаходиться в Бориславському міському суді. Я являюсь інвалідом другої групи і прошу вашої допомоги у відновленні закону. Я наполягаю на знесенні незаконної забудови і ліквідації бака і комунікацій.
Додається як докази:
відповідь Бориславської Міської Ради, відділу архітектури та містобудування управління комунальної власності, м. Борислав від 17.07.2021
акт про залиття моєї квартири, виданий підприємством Борислав комфорт від 15.03.2023, підприємство, яке виконує функції ЖЕКу
фото докази: кухня, коридор, зал і туалет, де обвалилася штукатурка і утворився грибок
фото посвідчення інваліда 2 групи».
Листом №6038/02/13-24 від 02.10.2024 Державна інспекція архітектури та містобудування України повідомила позивача, що заяву передано на розгляд комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності для подальшого вирішення питання обґрунтованості/необґрунтованості позапланової перевірки та необхідності її проведення.
Комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України сформувала висновок від 22.10.2024, яким вирішила, що рекомендації щодо обґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення відсутні.
Листом від 23.10.2024 Державна інспекція архітектури та містобудування України повідомила позивача, що за результатами розгляду відповідно до прийнятого Комісією рішення рекомендації щодо обґрунтованості позапланової перевірки та необхідності її проведення відсутні.
Не погоджуючись з таким рішення, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038-VI).
У розумінні статті 4 Закону № 3038-VI об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем).
Відповідно до положень статті 6 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність».
До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно з статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об'єкта будівництва чи суб'єктів містобудування, забороняється.
Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт регламентує Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою КМУ від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553)
Згідно п. 7 та 7-1 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.
Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.
З метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - звернення) при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі - комісія).
Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.
Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю затверджує склад комісії та визначає її чисельність.
До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю не пізніше ніж за чотири дні до дня розгляду заяви повідомляє заявнику та замовнику про час і місце засідання Комісії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті зазначеного органу та додатково телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у зверненні) або з використанням електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у зверненні, доданих до нього документах).
Розгляд звернень здійснюється за участю заявника та замовника або їх представників.
Заявник, замовник та/або їх представники мають право надавати пояснення та подавати додаткові матеріали з питань, зазначених у зверненні, з обов'язковим відображенням відповідної інформації у протоколі.
У разі неявки замовника або його представника після належного їх повідомлення у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту, заява розглядається без його участі.
У разі неявки заявника розгляд заяви переноситься на іншу дату, про що замовник і заявник повідомляються у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту. У разі повторної неявки заява залишається без розгляду.
За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини персонального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.
Висновок комісії повинен обов'язково містити:
дату та місце проведення засідання комісії;
склад комісії, що здійснювала розгляд звернення, та результати голосування (за, проти чи утримався);
реквізити та суть звернення;
рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення.
З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.
Отже, як видно із наведених норм, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю та така проводиться, серед іншого, в разі звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.
Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений і діє станом на час розгляду справи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».
При цьому, п. 2 вказаної постанови визначено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Отже, на період воєнного стану позапланові заходи державного нагляду (контролю) дозволено лише на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах у виключних випадках - за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до Державної інспекції архітектури та містобудування України із заявою такого змісту:
«Прошу Державну інспекцію архітектури та містобудування України у м. Києві розглянути мою заяву. Здійснити перевірку і видати висновок по адресі АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_2 . Він забудував горище (приміщення загального користування і права власності) на своєю квартирою, зробивши другий поверх без жодних дозвільних документів архітектури м. Борислава і не долучивши згоду сусідів. А також встановив там резервний бак на воду і комунікації до нього, що призводило до переливу і неодноразового затоплення моєї квартири №10. Затоплення було здійснене біля 10 раз. Жодних відшкодувань він не робив. Справа знаходиться в Бориславському міському суді. Я являюсь інвалідом другої групи і прошу вашої допомоги у відновленні закону. Я наполягаю на знесенні незаконної забудови і ліквідації бака і комунікацій.
Додається як докази:
відповідь Бориславської Міської Ради, відділу архітектури та містобудування управління комунальної власності, м. Борислав від 17.07.2021
акт про залиття моєї квартири, виданий підприємством Борислав комфорт від 15.03.2023, підприємство, яке виконує функції ЖЕКу
фото докази: кухня, коридор, зал і туалет, де обвалилася штукатурка і утворився грибок
фото посвідчення інваліда 2 групи».
Подану заяву розглянуто Комісією щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України та сформувала висновок про те, що рекомендації щодо обґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення відсутні.
Відтак, з наведеного випливає, що звернення позивача розглянуто у встановленому порядку.
Щодо змісту прийнятого висновку, то проаналізувавши заяву позивача та додані документи, суд погоджується з відповідачем з приводу того, що подана заява не міститься відомостей, підтверджених відповідними документами чи іншими доказами, які свідчили б про наявність реального ризику настання негативного впливу на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Долучені позивачем фото тріщин та плісняви на стелі, а також акт залиття квартири існування такого ризику не підтверджують.
Таким чином, суд доходить висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішення та відсутність підстав для повторного розгляду заяви позивача. Відтак, заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності рішення відповідача в контексті спірних правовідносин. Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 139 КАС України розподіл судового збору не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Розподіл судового збору не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Державна інспекція архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 44245840).
СуддяСидор Наталія Теодозіївна